Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Методичні ігри для урізноманітнення уроків природничого циклу
»
Взяти участь Всі події

Опис досвіду роботи з теми: «Формування пізнавальних інтересів учнів на уроках географії шляхом використання інноваційних новітніх технологій»

Самоосвіта

19.03.2019

721

8

0

Опис документу:
Актуальність та практичне значення дослідження. Сьогоднішні учні – продукт нового, інформаційного суспільства, для якого характерні динамізм, рухливість, мінливість. Але не секрет, що інтерес до знань та їх набуття втрачається, традиційні методи навчання не дають бажаних результатів.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Опис досвіду роботи з теми:

«Формування пізнавальних інтересів учнів на уроках географії шляхом використання інноваційних новітніх технологій»

Вчителя географії

Криворізької гімназії 127

Слободянюк Т.С.

Кривий Ріг 2019

  1. Актуальність та практичне значення дослідження.

Сьогоднішні учні – продукт нового, інформаційного суспільства, для якого характерні динамізм, рухливість, мінливість. Але не секрет, що інтерес до знань та їх набуття втрачається, традиційні методи навчання не дають бажаних результатів.

У зв’язку з впровадженням у навчально-виховний процес школи інформаційних технологій змінилися й освітні цілі, що в значній мірі тепер спрямовані на формування й розвиток здібностей учнів до самостійного пошуку, збору, аналізу та представлення інформації;виховання творчої особистості, в результаті яких вона буде підготовлена до активного самостійного життя в інформаційному суспільстві.

Французький вчений та філософ М. Монтень вважав, що світ наш – тільки школа, де ми вчимося пізнавати. Пізнавальний процес має характер пошуку. Під його впливом у людини повсякчас виникають запитання, на які вона шукає відповіді. При цьому самостійна діяльність відбувається з захопленням, емоційним піднесенням, радістю. Спеціальні дослідження доводять позитивний вплив пізнавального інтересу на такі психічні процеси, як мислення та пам'ять.

Таким чином, пізнавальний інтерес стає одним з найважливіших стимулів навчання школярів. Зацікавлення матеріалом, який вивчається, допомагає успішно оволодівати ним з мінімальними витратами часу та енергії.

Зацікавлення на уроці виникає тоді, коли учні залучаються до активної участі в пошуку відповідей на поставлені запитання і знають практичну користь одержанихзнань.

Значна частина даного дослідження має практичне значення, оскільки може використовуватися учителями для підвищення продуктивності уроків географії.

  1. Основна ідея досвіду її інноваційна значущість.

Серед шкільних предметів не можна виділити головні і другорядні. Учні різних класів по-різному відгукуються про одні й ті самі предмети. Неоднозначне ставлення спостерігається і до географії. Але роль географічної науки значна - це єдиний предмет, що вивчає природу і суспільство та їх взаємодію. Велика роль географії у формуванні світогляду й вихованні учнів.

Головне завдання вчителя географії – дати учням міцні знання відповідно до вимог програми з предмета. Виконуючи це завдання, я намагаюся реалізувати всі навчально-виховні можливості предмета, докладаю всіх зусиль, щоб зацікавити учнів. Формування та розвиток пізнавальних інтересів - одна з умов ефективного навчання географії.

Сучасні учні більш прагматичні, вони хочуть знати навіщо вони здобувають ті чи інші знання і як їх можна застосувати в подальшому житті. У зв’язку з цим в учителя виникає проблема зацікавленості учня вивченням предмету.Традиційні методи навчання не завжди забезпечують ефективне формування навичок самостійної пізнавальної діяльності учнів, що зумовлює необхідність їхнього удосконалення, подальшої розробки методичних підходів до вирішення цього нагального питання. Завдання сучасного вчителя -- знайти такі форми навчання, які зробили б урок цікавішим, підвищили інтерес учнів до вивчення предмету, активізували б їхню пізнавальну діяльність.

  1. Посилання на наукові чи практичні дослідження.

Активно-пізнавальна і практична діяльність учнів — одна з головних турбот учителя географії. Традиційний методичний апарат навчання географії не завжди забезпечує ефективне формування навичок самостійної пізнавальної діяльності учнів, що зумовлює необхідність його удосконалення, подальшої розробки методичних підходів до вирішення цього нагального питання. Завдання сучасного вчителя — знайти такі форми навчання, які зробили б урок цікавішим, підвищили інтерес учнів до вивчення предметів, активізували б їхню пізнавальну діяльність та зняли напруження.

  1. Теоретичні джерела проблеми та висвітлення в літературі.

Теоретичним підґрунтям дослідження є педагогічні ідеї та положення щодо трактування новітніх підходів організації навчальної діяльності, а саме: активної та інтерактивної моделей навчання.

Проблема розвитку пізнавальних інтересів завжди цікавила вітчизняних педагогів і психологів. Однак через багатоплановість і різноаспектність ця проблема не підпадає під просте й однозначне вирішення .

Як свідчить аналіз розгляду її у психолого-педагогічній і методичній літературі, теоретичні основи розвитку пізнавальних інтересів учнів при вивченні природничого циклу ще не знайшли свого достатнього висвітлення. А питання цілеспрямованого розвитку інтересів у зв'язку з вивченням рідного краю, фізичної та економічної географії також чекають своєї розробки. Мова йде передусім про використання з вказаною метою проблемного викладу знань, про розвиток самостійної навчально-пізнавальної діяльності учнів, про забезпечення єдності раціонального і емоційного навчання в цій діяльності, дидактичних ігор, зацікавленості, системи пізнавальних знань, форм і методів навчання та краєзнавчого принципу у навчанні .

Однією з необхідних умов підвищення ефективності шкільного навчання є розвиток пізнавальних сил учнів, які стимулюють їх пізнавальну активність, спрямовану на оволодіння знаннями, безперервне збагачення і застосування останніх. У цьому зв'язку стимулом пізнавальної діяльності є пізнавальний інтерес, який визначається як вибіркова спрямованість особистості, звернена до галузі пізнання.

Досліджуючи проблему пізнавального інтересу, психологи і педагоги сходяться на тому, що закономірності розвитку природи і суспільства становлять неабиякий інтерес для учнів. Він стимулює розвиток їх творчого мислення, розвиває творчу індивідуальність. У результаті виникають можливості для управління процесом пізнавальної діяльності учнів

Серед важливих засобів розвитку пізнавальних інтересів у психолого-педагогічній і методичній літературі називаються пізнавальні завдання, дидактичні ігри, читацькі конференції, олімпіади, конкурси, вікторини, інші засоби, під впливом яких пізнавальні інтереси учнів стають стійкими і дійовими.

Відомо, що інтерес виникає з потреби щось знати, бачити, чимось оволодівати. Виникаючи як первинне орієнтування в пізнанні і проявляючись в активній самостійній діяльності, інтерес набуває значення нового стимулу, коли учні прагнуть до більш глибокого пізнання. Саме тому потреби в знаннях і пов'язані з ними пізнавальні інтереси духовно збагачують особистість людини

.

  1. Розкриття технології реалізації провідної педагогічної ідеї та її склад.

Навчально-пізнавальна діяльність є одним із найскладніших видів діяльності. Її специфіка полягає в тому, що її суб’єкт водночас є об’єктом, а певні зміни в суб’єкті є безпосереднім продуктом діяльності. Успішне навчання дітей у школі великою мірою залежить від усвідомлення мети навчання і мотивів, якими вони керуються. У навчанні помітно проявляється соціальна і пізнавальна мотивації: перша на основі усвідомлення ролі та необхідності знань для життя та праці, друга – у ставленні до змісту знань, в інтересі до них. Отже, навчання об’єктивно пов’язане з розвитком особистості. Навчаючись, дитина розвивається, а розвиваючись, засвоює складніші завдання .

Інтерес – одна із форм спрямованості особистості, яка полягає у зосередженості уваги, думок, помислів на конкретному предметі; це прояв не тільки пізнавальної, але й інших потреб людини. Інтерес є одним з найбільш суттєвих стимулів здобуття знань, розширення кругозору, підвищення пізнавальної активності. Всебічно розвиненій особистості притаманні широта і різносторонність інтересів. В основі інтересів лежать потреби людини, які насамперед визначаються соціально-історичними та індивідуальними умовами її життя. У старшокласників досить чітко окреслюються інтереси до вивчення конкретної науки, галузі знань, сфери діяльності. Наявність у них специфічних інтересів стимулює їхнє прагнення до здобуття, розширення і поглиблення знань з певної галузі наук. Тому їм притаманні соціальні, власне пізнавальні та особистісні мотиви.

У розвитку особистості важливу роль відіграє активізація розумової діяльності, уваги, сприймання, пам’яті, уяви тощо. Структура навчально-пізнавальної діяльності, її ефективність визначається рівнем сформованості самостійної навчально-пізнавальної діяльності учнів. У процесі навчання взаємодіють учитель та учні як основні його суб’єкти, поєднані спільною метою і предметом діяльності. Кожен з них – особистість, що проявляє себе у ставленні до інших, до своїх обов’язків, навколишнього світу. Тому в процесі навчання неминучим є спілкування як прояв фундаментальних якостей психіки особистості вчителя і кожного учня зокрема.

Визначальною особливістю сучасної шкільної освіти стала технологізація процесу навчання, яка передбачає впровадження нових дидактичних засобів, спрямованих на досягнення конкретно визначеного кінцевого результату. Важливою ознакою технологізованого процесу навчання є його процесуальність, яка полягає у зосередженні уваги учителя безпосередньо на самому процесі навчання як системі прийомів організації активної пізнавальної діяльності учнів.

Інформаційні і телекомунікаційні технології у формуванні пізнавальних інтересів учнів до географії активізують їх пізнавальну діяльність, розвивають мислення та підвищують загальний рівень інформаційної культури.

Комп'ютерне навчання набуло сьогодні широкого розповсюдження, й інтерес до нього весь час зростає. Воно зацікавлює учнів своєю оригінальністю, отриманням задоволення від самого процесу спілкування з комп'ютером і результативності в здобутті географічних знань. Головна перевага комп'ютерів як засобів навчання полягає в тому, що вони при формуванні пізнавальних інтересів учнів дають їм велику і різноманітну інформацію; демонструють прийоми передачі географічних знань за короткий час, що зацікавлює учнів .

Головне у формуванні пізнавальних інтересів учнів за допомогою комп'ютера полягає у створенні цікавих навчальних програм для комп'ютерів та їх упровадженні в навчальний процес, що вважається одним з найактуальніших питань сучасної методики навчання географії.

  1. Пояснення запропонованої інновації у навчально-виховному процесі.

Хороший урок той, де панує ділова, творча атмосфера, де бажання учнів міркувати б’є ключем, де вони охоче вступають в діалог з учителем, один з одним, авторами тих чи інших теоретичних концепцій і положень. Адже хороший урок, як правило, завжди вирізняється тим, що він насичений різноманітними навчальними ситуаціями і кожна з них викликає в учнів велику кількість запитань, сумнівів, здивування, а часом і настороженість. Так народжуються в діяльності учнів дорогоцінні моменти, які підводять їх до пошуків, здогадок, до самостійної творчості.

В своїй педагогічній діяльності використовую такі методи навчання :

  • Інформаційно–рецептивний.

  • Репродуктивний

  • Частково–пошуковий

  • Проблемного викладу нових знань.

  • Навчально–дослідницький

  • Науково–дослідницький

Значну увага приділяю картографічному методу навчання учнів. Як сказав видатний вчений-географ Н.Н.Баранський, карта – є альфа й омега (тобто початок і кінець) географії. Від карти будь-яке географічне дослідження виходить і до карти приходить, з карти починається й картою закінчується. Я пропоную школярам таке завдання: "На основі карт атласу скласти комплексну характеристику країни ..".

Я вважаю, що навчальний процес необхідно будувати так, щоб знання стали підгрунтям практичної спрямованості, тобто стали дієвими:

знати і розуміти;

уміти виділяти;

описувати;

знаходити, наводити приклади;

складати, визначати;

застосовувати.

Особливу увагу на уроках я приділяю практичним роботам.

Оскільки саме в них відображується успішність учня в засвоєних знаннях по темі.Досвід викладання предмета дозволяє мені сказати, що набагато підвищує ефективність уроку і викликає великий інтерес в учнів до навчання використання на уроці стандартного і мультимедійного підручника(використання комп'ютерних презентацій), оскільки це:

робить процес пояснення нового матеріалу наочним;

показує явища, що вивчаються, в розвитку;

сприяє формуванню аналітичних здібностей;

здійснює зв'язки між учбовими предметами.

Актуальною є так само і проектна діяльність учнів. У рамках роботи над проектами розробляються:

реферати;

доповіді;

комп'ютерні презентації;

Я вважаю, що це дозволяє реалізувати багато завдань сучасної географічної освіти. У процесі навчально-дослідницької діяльності учні розвивають пізнавальну активність, творче мислення, залучаються до вирішення проблемних питань, використовуючи різні джерела, знаходять зв'язок між минулими і справжніми подіями.

Як і інші педагоги, я також активно шукаю шляхи, стимулювання самостійності і саморозвитку учнів у рамках оптимізації навчального процесу. Здійсненню цієї мети, на мій погляд, служить викладання географії в системі розвиваючого навчання, оскільки провідним методологічним принципом його є не пасивне сприйняття інформації, а дослідження тієї або іншої проблеми, що стоїть, з різних точок зору.

7. QR-код на уроках географії

QR-код – це графічне зображення, в якому зашифрована певна інформація, посилання на сайт чи окрему його сторінку.

Такі графічні позначки є вдосконаленням лінійних штрих-кодів. Однак на відміну від них, QR-коди дозволяють отримати миттєвий доступ до будь-якої інформації з мережі інтернет за допомогою смартфонів.

Зчитування QR-коду відбувається за допомогою звичайної камери типового смартфона. Для цього на ньому має бути попередньо встановлена відповідна програма-сканер.

QR-коди включають три квадрати, що призначені для орієнтації та визначення меж всього закодованого зображення, та окремі пікселі, які розташовані в області між цими квадратами. Пікселі, власне, несуть закодований зміст.

Із залученням QR-кодів можна зашифровувати та отримувати швидкий доступ фактично до будь-якої інформації у мережі інтернет: відео на YouTube, певної геолокації на Google картах, e-mail, посилання на сторінку профілю у соціальних мережах, аудіофайл, книгу тощо. Або у такий спосіб може бути закодовано невеличкий текст чи номер телефону, який можна «зчитати» навіть без доступу до мережі інтернет.

Переваги використання QR-кодування:

  • швидко: дозволяє отримати миттєвий доступ до закодованої інформації;

  • зручно: вміщує великі об'єми відомостей у невеликому зображенні (4296 символів, а це більше, ніж 2 аркуші машинописного тексту);

  • просто: розміщувати код можна на будь-якій рівній поверхні (аркуш, стіна, підлога, бетоноване шкільне подвір'я тощо).

Сучасні учні практично не уявляють життя без смартфона. Адже з його використанням сучасними підлітками здійснюються більшість повсякденних дій: спілкування у соціальних мережах, переглядання фільмів, розваги, пошук потрібної інформації, прослуховування музики тощо. Тому залучення технологій з використанням мобільного телефону на уроках додатково заохотить школярів до вивчення вашого предмету!


Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.