Навчально-методичний семінар на тему: «ФЕНОМЕН СОЦІАЛЬНО-КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ»

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Навчально-науковий інститут педагогічної освіти, соціальної роботи і

мистецтва

Кафедра дошкільної освіти

Навчально-методичний семінар на тему:

«ФЕНОМЕН СОЦІАЛЬНО-КОМУНІКАТИВНОЇ

КОМПЕТЕНТНОСТІ»

Виконала:

студентка V курсу

ОС «магістр»

Луценко Ірина

Черкаси – 2018

Тема: Феномен соціально-комунікативної компетентності.

Актуальність теми: Феномен «соціально-комунікативна компетентність» надає змогу адекватно виокремлювати ідентифікувати і фіксувати, описувати та аналізувати коло питань, що перебувають на перетині всієї системи соціальних та суто педагогічних відносин суспільства. Комунікативна компетентність належить до групи ключових, тобто має особливу значимість у житті людини, тому її формуванню слід приділяти пильну увагу.

Мета: підвищити рівень поінформованості учасників щодо формування соціально-комунікативних компетентностей дітей дошкільного віку відповідно до нової редакції Базового компоненту дошкільної освіти в Україні, провести обмін досвідом з даного питання; окреслити основні шляхи формування компетентностей дошкільника засобами театралізованої діяльності.

Завдання:

  • проаналізувати сучасні підходів щодо окреслення змісту соціально-комунікативної компетентності фахівця як професійної;

  • удосконалити зміст професійної підготовки майбутніх фахівців;

  • сформувати професійну компетентність фахівців щодо ефективного здійснення соціально-комунікативної комунікації у дітей дошкільного віку;

Кількість учасників: 30 осіб

Обладнання: дерево очікувань, ручки, диск із записами, папір для нотаток, ватман, маркер, пам’ятки для батьків.

Тривалість: 1,5 – 2 години.

План

навчально-методичного семінару:

І. Вступна частина.

1. Вітання учасників семінару-практикуму

2. Прийняття правил семінару.

3. Очікування.

4. Мотивація до роботи

5. Інтелектуальна розминка «Питання з педагогічної копилки»

ІІ. Лекційний модуль.

2.1. Міні-лекція «Соціум і його роль у розвитку дитини»

ІІІ. Семінарський модуль

3.1. Вправа «Підбери правильно»

3.2. Вправа «Сформулюй мету»

3.3. Вправа «Мозковий штурм»

3.4. Вправа «Визнач тип соціальної компетентності»

3.5. Вправа «Розподіли героїв казок до педагогічних позицій»

3.6. Вправа «Граємо з дітьми»

3.7. Коротке інформаційно-підсумкове повідомлення «Треба пам’ятати».

3.8. Вправа «Робота з батьками»

IV. Підведення підсумків.

4.1. Вправа «Закінчи фразу»

5. Підсумок. Методичні рекомендації для учасників семінару.

Хід семінару:

І. Привітання.

Добрий день усім, хто в залі,

Радо вас вітаємо!

Взяти участь в семінарі

Колег я попрохаю.

  • Повідомлення теми, плану та правил роботи.

Нагадуємо правила роботи нашого семінару:

  1. Працюємо дружньо, творчо, щиро і пунктуально.

  2. Думки висловлюємо активно, конкретно, швидко, при чому один говорить – всі слухають, не перебиваючи.

  3. Кожен учасник має право: висловлювати свою думку, задавати питання ведучому, підняти руку, якщо щось здається незрозумілим.

  4. Кожен учасник має обов’язок: виконувати всі завдання семінару, працювати в команді, виконати домашнє завдання.

Звісно, у кожного з вас є певні очікування щодо нашого семінару-тренінгу. Можливо, хтось хоче отримати нову інформацію, ознайомитися з новими термінами, дізнатися про досвід своїх колег. Тому запишіть свої очікування ось на цих квіточках. Прикріпіть їх на нашому дереві очікувань.

Свої очікування учасники пишуть на запропонованих квіточках, які прикріплюють на «дерево очікувань».

3. Мотивація до роботи

Притча «Про рай і пекло»

Одного разу мудрець попросив Господа показати йому рай і пекло. Господь відвів мудреця до приміщення, де нестерпно страждали голодні люди. Посеред кімнати стояв великий казан зі смачною кашею. Люди мали ложки, але вони були довші за руки, і жоден не міг втрапити ложкою до рота. «Так, це справжнє пекло!» – подумав мудрець.

Потім вони зайшли до іншого приміщення, де всі були ситі й веселі, хоча там стояв такий самий казан, а люди мали такі самі довгі ложки. Що ж робило життя цих людей райським? Придивившись, мудрець побачив – вони годували одне одного!

Ці люди вміли взаємодіяти. Перевіримо, чи вмієте взаємодіяти ви.

4. Інтелектуальна розминка «Питання з педагогічної копилки»

Бажаючий витягує зі скарбнички питання і зачитує його. Якщо педагоги не знають відповіді, то старший вихователь відповідає на нього.

1. Визначте три основних фактора, які впливають на становлення особистості людини:

  • Перший фактор – біологічний;

  • Другий фактор – фактор соціального середовища (поєднує усі види соціальних впливів, як найближчого оточення, так і особливості суспільства);

  • Третій фактор – фактор внутрішньо особистісної активності (визначається самооцінкою, спрямованістю особистості та ін.).

2. Що таке соціалізація? (Соціалізація (у психології розвитку) [лат. socialis - громадський] - процес і результат засвоєння й активного відтворення індивідом соціального досвіду, який здійснюється у спілкуванні і діяльності).

3.Що таке соціальний розвиток? (Соціальний розвиток - це процес, під час якого дитина засвоює цінності, традиції, культуру суспільства, в якому вона живе. Граючи, займаючись, спілкуючись з дорослими і однолітками, дитина вчиться жити поруч з іншими, враховувати їхні інтереси, правила і норми поведінки в суспільстві, тобто стає соціально компетентною).

4. З яких розділів складається освітня лінія «Дитина в соціумі»? (сім’я, родина, люди (дорослі, діти, група).

4. Які дві компетенції ми повинні сформувати у дітей при ознайомленні з соціумом? (Родинно-побутову і соціально-комунікативну компетенції).

5. В чому суть соціально-комунікативної компетенції?

6. Що є ключовим фактором соціального становлення особистості дитини? (Спілкування)

7. Які є засоби спілкування?

Вербальні і невербальні засоби спілкування - міміка і жести.

ІІ. Лекційний модуль

2.1. Міні-лекція «Соціум і його роль у розвитку дитини» (вихователь-методист).

Вихователь-методист: Дитинство - період життя людини від народження до досягнення нею психологічної зрілості, під час якого відбувається її соціальний розвиток, становлення як члена людського суспільства.

Соціум відіграє величезну роль у розвитку особистості кожної людини, оскільки саме живучи у суспільстві, ми теж стаємо людьми, приймаємо або відкидаємо норми, правила, погоджуємося з чужою думкою або нав'язуємо своє. Людина без соціуму виростає подобою тварини, і науці не раз доводилося бачити підтвердження цього факту: діти, виховані зграєю мавп, вовків або собак були скоріше тваринам, ніж людьми - вони були абсолютно не пристосовані для життя серед нас. Саме соціум робить з людини особистість, здатну жити з себе подібними і уживатися в цьому світі серед людей.

Що таке соціалізація? Людина за своєю природою потребує визнання, схваленні з боку оточуючих її людей, будь то батьки або друзі. Коли малюк ще тільки почав знайомитися з цим світом, крім його фізичних потреб, йому надзвичайно важлива похвала рідних і близьких, висока оцінка своїх достоїнств. У міру того, як дитина дорослішає, подібна оцінка забезпечує їй впевненість у собі, у своїх силах і в своїй унікальності. Розширюючи межі свого пізнання в соціумі, дитини «обтісує» подальше оточення - друзі не так сильно захоплюються її талантами, як батьки, вихователі та вчителі і зовсім розриваються між 20-30 дітьми, не приділяючи кожній дитині більше 10 хвилин. Ось вона – соціалізація - адаптація дитини до навколишнього суспільства.

Соціум - це спільність культур, умов життєдіяльності, традицій, правил і норм життя, важливо не тільки те, як дитина зрозуміє соціум, а й наскільки позитивно суспільство прийме малюка. Нерідкі випадки, коли абсолютно нормальна дитина без будь-яких розумових відхилень, просто зі своїм власним художнім або мрійливим поглядом на цей світ, потрапляючи в соціум, не відчувала себе там комфортно. Люди не люблять індивідів, які сильно відрізняються, особливо якщо їх неможливо зламати і нав'язати свою точку зору. Однак дитина повинна навчитися жити в соціумі, співіснувати з іншими думками, чужими вчинками, тому що кожен з нас залежить від іншого, і, відкинувши норми і правила соціуму, людина відчує себе незатребуваною і непотрібною, а це негативно позначиться на її психоемоційному стані.

Дитина вже народжується з певним статусом в соціумі, наприклад, по тому, в якій країні і родині народилася дитина, можна сміливо говорити, що вона - син, німець, аристократ - це природжений статус, який маленька людина не змінить. Але в міру дорослішання вона може придбати ще й інші статуси за допомогою тих чи інших соціальних груп, наприклад, школяр, студент, чоловік, депутат, офіцер і ін. Залежно від статусу батьків, дитина буде прагнути до отримання того чи іншого положення, домагатися певних цілей - і це одна з заслуг соціуму, бо прагнення отримати певний статус безпосередньо залежить від положення і схвалення в суспільстві. І якщо дитина в соціумі поступово виростає, то її унікальність в більшості випадків втрачається. Малюки, які не знають ще про соціальні норми і правилах, завжди говорять правду, не лицемірять, розповідають про кожен свій почутті і відчутті - вони вільні у своїй «сповіді», і від того такі щасливі. Як вдома, так і поза ним, дитину починають заковувати в рамки - «так не можна», «це неправильно», «це некультурно», «ти чиниш погано», «так не роблять» і все в такому ж дусі. У підсумку вільна пташка, яка ще недавно пурхала в душі дитини, поступово розуміє - для того, щоб жити в соціумі, потрібно підкорятися правилам, потрібно пересилювати себе, в більшості випадків приймати чужу думку, навіть якщо ти думаєш зовсім по-іншому. А якщо хтось покаже всім занадто яскраве своє «Я», його можуть не зрозуміти, тому багато дітвори, що відрізняються своєю індивідуальністю і непокірним думкою, часто бувають ізгоями серед однолітків і суспільства в цілому.

Нам, як сьогоднішнім педагогам, необхідно розвивати такі компоненти педагогічної техніки, як вміння взаємодіяти з особистістю і колективом і, звичайно ж, уміння управляти собою, щоб навчити цьому дітей.

ІІІ. Семінарський модуль

Завдання 1. Вправа «Підбери правильно»

Вихователь-методист: На соціалізацію дитини впливають безліч факторів, і насамперед вони залежать від середовища, яке оточує малюка. Це:

  • Мікрофактори. З самого народження дитина знаходиться в мікросоціумі, і саме він максимально впливає на її розвиток (мама, тато, бабусі, дідусі, дядьки, тітки, сестри і брати, вихователі, однолітки, вчителі, однокласники, друзі).

  • Мезафактори. Це вже більш узагальнене вплив на дитину, яке формує його обширний кругозір і розуміння що відбувається (регіональні умови проживання, тип поселення (мегаполіс, невелике місто, селище, село), етнічні установки, які в одній і тій же країні, але в різних її частинах можуть бути абсолютно протилежними, а також засоби масової комунікації (телевізор, Інтернет, газети, новини).

  • Макрофактори. Якщо розглядати країну, як один із факторів впливу на дитину, то це буде макрофактор, оскільки він більш глобальний (планетарні, світові, економічні, екологічні, демографічні процеси, культура).

- Пропоную вам розділитися на 3 команди і кожна команда вибере ті фактори, які підходять для неї.

Практична діяльність педагогів (5 хв.).

Завдання 2. Вправа «Сформулюй мету»

Вихователь-методист: Соціальний розвиток дитини здійснюється в різних видах дитячої діяльності. Давайте перерахуємо. (Педагоги називають, вихователь-методист записує на ватмані).

  • Навчальна діяльність;

  • Ігрова діяльність;

  • Трудова діяльність;

  • Образотворча діяльність;

  • Театралізована діяльність;

  • Комунікативна діяльність;

  • Дослідницька діяльність;

  • Проектна діяльність;

  • Конструкторська діяльність;

  • Пізнавальна діяльність.

  • Я пропоную вам сформулювати мету соціально-комунікативного розвитку дитини, який здійснюється в цій діяльності.

Вихователь-методист: пропоную розділитися на 2 команди і до кожного з видів діяльності сформулювати мету з одного-двох речень.

І команда:

  • Навчальна діяльність;

  • Ігрова діяльність;

  • Трудова діяльність;

  • Образотворча діяльність;

  • Театралізована діяльність;

ІІ команда:

  • Комунікативна діяльність;

  • Дослідницька діяльність;

  • Проектна діяльність;

  • Конструкторська діяльність;

  • Пізнавальна діяльність.

Самостійна діяльність педагогів (10 хв.).

Завдання 3. Вправа «Мозковий штурм»

Вихователь-методист: Ми знаємо, що провідним видом діяльності дошкільника є гра.

1. Яка гра стає головною у формуванні соціальної поведінки дитини?

- Правильно, сюжетно-рольова гра стає головною у формуванні соціальної поведінки дитини.

2. Як ви вважаєте, чому?

- Правильно. Завдяки такій грі малюки моделюють поведінку і взаємини дорослих людей.

3. Що найважливіше для дітей відтворити в сюжетно-рольовій грі? Чи може, гра заради гри?

- Правильно. На першому плані у дітей - відносини між людьми і сенс їхньої праці.

4. Виконуючи певні ролі в грі, хлопчики і дівчатка вчаться в грі підпорядковувати свою поведінку чому?

- Виконуючи певні ролі в грі, хлопчики і дівчатка вчаться діяти, підпорядковуючи свою поведінку моральним нормам.

5. Навчаючі малюка таким іграм, що ми повинні їм пропонувати?

Правильно. Ми пропонуємо йому певні моделі поведінки, дії і взаємодії, які він може програвати.

6.Чим ще корисні такі ігри?

- Такі ігри корисні тим, що граючи, дошкільник вчиться знаходити рішення різних життєвих ситуацій, у тому числі і вирішувати конфлікти.

7. Як можна назвати сюжетно-рольову гру?

- Правильно. Можна сказати, що сюжетно-рольова гра – це модель життя для дитини. І це дуже серйозно.

- Про те, що гра соціальна, говорить цитата Юліуса Фучика: «Гра дітей - дзеркало суспільства».

Можна навести й висловлювання теоретика дошкільної освіти Є.А. Аркіна: «У житті дитини гра не виконує однієї якої-небудь певної замкнутої функції ... Гра для дитини і праця, і мислення, і мистецтво, і реальність, і фантазія, і відпочинок - джерело радості. Гра дає дитині повноту життя, якої вона жадає. Звідси з непохитністю випливає величезне виховне значення гри, звідси випливає, що саме гра повинна бути важелем дошкільного виховання».

8. Що є супутником дитячої гри? Яке значення цей «супутник» має в житті дитини?

Іграшка - обов'язковий супутник дитячих ігор. З її допомогою дитина може проявляти активні дії в грі. Вона допомагає дитині здійснювати задум, увійшовши в роль, підказує ідею гри, нагадує про побачене або прочитане, впливає на розвиток почуттів дитини, розвиває уяву. Іграшка - найбільш доступне дітям витвір мистецтва.

9. Існує таке твердження: «Гра, як інтим, і дорослий там виявляється зайвим». Чи згодні ви з ним? (Міркування педагогів)

  • Пропонуємо вашій увазі методи керівництва сюжетно-рольовою грою.

Вихователі знайомляться, висловлюють свої думки.

Висновок: Гра є відображенням соціального життя, робить істотний вплив на всебічний розвиток дитини. Ігровий колектив - це соціальний організм з відносинами співробітництва, навичками спілкування. Я вважаю, що спостереження за тим, як дитина грає є найбільш доступним для вихователів і достовірним діагностичним методом визначення рівня його комунікативних умінь. Саме в грі ефективно виховується вміння жити і діяти спільно, надавати допомогу один одному, розвивається почуття колективізму, відповідальності за свої дії. Гра допомагає розвивати у дитини здатності до сприйняття різних комунікативних засобів вербального і невербального спілкування. Дитина починає замислюватися про те, як відбуваються відносини між людьми, усвідомлюють сенс їхньої праці. У своїх іграх малюк імітує найчастіше поведінку дорослих. Він створює разом з однолітками ігри-ситуації, де «приміряє на себе» ролі тат і мам, докторів, офіціантів, перукарів, будівельників, водіїв, бізнесменів і т. д. Цікаво, що імітуючи різні ролі, дитина вчиться виконувати дії, погоджуючи їх з моральними нормами, пануючими в соціумі. Так малюк несвідомо готує себе до життя у світі дорослих.

Завдання 4. Вправа «Визнач тип соціальної компетентності»

Вихователь-методист: Зараз пограємо в гру «Визнач тип соціальної компетентності» дитини старшого дошкільного віку. Перед вами фішки з назвою типу соціальної компетентності дитини, всього їх чотири: гармонійний, гіперсоціальний, демонстративний і деструктивний.

Завдання таке: Я буду зачитувати вам опис дитини одного з типів, ви визначаєте, який саме тип я описала і піднімаєте фішку. І член команди пояснює, чому саме ви так вирішили.

Гра триває 7 хв.

Типи сформованої соціальної компетентності:

  • Гармонійний тип – прояви поведінки і діяльності цих дошкільників збалансовані, узгоджені. Чуйні, ініціюють підтримку партнера, швидко орієнтуються у нових умовах.

  • Гіперсоціальний тип – соціальна активність розвинена більше за власну індивідуальність. Переважає прагнення зробити «як слід, як вимагають», турботливі, опікуються інтересами інших.

  • Демонстративний тип – активність таких дітей егоїстична, вони – індивідуалісти за своїм вибором, самовпевнені, наполегливі, командують, ніколи не підкорюють, нетовариські.

  • Деструктивний тип – неслухняні, агресивні, заздрісні, недоброзичливі, порушують дисципліну, не виконують моральні обов’язки.

Висновок: Як свідчать дані, лише п’ята частина старших дошкільників належить до гармонійного типу. Саме цю категорію дітей можна кваліфікувати як власне соціально компетентну. Представники трьох інших типів, які становлять 80% від усієї групи, характеризуються недостатньою зрілістю, а отже, й недостатньою компетентністю.

Завдання 5. Вправа «Розподіли героїв казок до педагогічних позицій»

Вихователь-методист: Ми знаємо, що для дитини дорослий – це зразок для наслідування. Дитина наслідує маму або тата, вихователя, музичного керівника, вчителя-логопеда і інших дорослих, їхню манеру, поведінку, стиль спілкування тощо. Діти дуже люблять спілкуватися з вихователем. Характер комунікативної компетентності педагога виявляється в індивідуальному стилі спілкування з дітьми-дошкільнятами, який відображає певну виховну позицію.

- Зараз я хочу запропонувати вам невелику гру.

- Перед вами описи шести виховательських позицій, а також казкові герої, кожному з яких відповідає один з описів. Ваше завдання розподілити героїв казок до відповідних педагогічних позицій.

1. Карабас-Барабас. У відповідності зі своєю роллю цей педагог потребує лише точного і правильного виконання дітьми його установок. Таке спілкування більшою мірою схоже на дресирування, на вишкіл маленьких олов'яних солдатиків. Основою всього виховання є страх і підпорядкування волі дорослого, яка переважає природну активність дошкільнят. Поведінка дитини, яка відвідує групу з таким вихователем, схожа на пружину, постійний тиск стискає її. Діти швидко звикають до сильних стимулів (окрик) і перестають реагувати на спокійний голос.

2. Мальвіна. Такий педагог чітко знає, що правильно, а що ні. Він розумний, але може діяти тільки так, і ніяк інакше, бо вважає такі дії єдино правильними. У повсякденному спілкуванні, при природно виникаючих конфліктах, педагог діє просто - незрозуміле йому автоматично стає неправильним. Як наслідок, відсутність у дітей ініціативності, самостійності, допитливості та емоційності.

3. Спляча красуня. Байдужа і до дітей, і до навколишнього світу, «бувши присутньою, відсутня». У групі її не видно і не чутно, діти надані самі собі. Її спілкування з дітьми носить абсолютно формальний характер, діти не можуть зайняти себе, у них відсутня потреба в нових відчуттях. Наслідок - діти стають такими ж байдужими до навколишнього.

4. Квочка. Найкращий варіант виховательської позиції для групи раннього віку. Турботлива, уважна, тривожна, всюди бачить небезпеку, ні на хвилину не залишає дітей без уваги і контролю. Все розповість, все покаже, розжує і в рот покладе. У результаті у дітей пропадає необхідність діяти самостійно. Невпевненість у своїх силах, низька самооцінка, тривожність, лінь - ось наслідки такої виховної позиції.

5. Сніжна королева. Красуня, позбавлена ​​почуття любові та прихильності до дітей. Її головне бажання - повелівати маленькими Каями. Вона домагається підпорядкування, маніпулюючи почуттями, підміняючи насичене природне життя зовні привабливим, але по суті марним проведенням часу. Як наслідок - емоційна нечутливість, жорстокість, безініціативність.

6. Мері Поппінс. Різнобічно розвинена, ерудована, тактовна. Знає потреби дітей. У спілкуванні природна і емоційна, гнучко змінює позиції в різних ситуаціях. Головне - любить дітей! Навчання проводить настільки природно, що вони цього не помічають, використовуючи гру і проблемні ситуації в повсякденному житті.

Вихователь-методист: Як Ви думаєте, яка з даних позицій найбільш повно сприяє розвитку емоційної, прагнучої до спілкування, самостійної особистості дитини і чому?

  • Дана класифікація розкриває особливості основних педагогічних позицій. Важливо, що як і чистих типів темпераменту, «чистих» педагогічних позицій не буває, можна виділити лише здатність до тієї чи іншої.

Завдання 6. «Граємо з дітьми» (ігри для дошкільників на розвиток різних комунікацій).

Вихователь-методист: Ігри та вправи на розвиток соціально-комунікативних навичок у дошкільників допомагають навчитися співпрацювати, активно слухати, переробляти інформацію, говорити самому.

- Я пропоную вам гру на розвиток умінь використовувати невербальні засоби спілкування - міміку і жести.

6.1. Гра «Розмова через скло» (на розвиток невербальної комунікації)

Хід гри: Вихователі стають один навпроти одного і виконують ігрове вправу "Через скло". Їм потрібно уявити, що між ними товсте скло, воно не пропускає звуку. Одній групі дітей потрібно буде показати (наприклад, "Ти забув надіти шапку", "Мені холодно", "Я хочу пити ..."), а іншій групі відгадувати те, що вони побачили.

- А зараз гра на розвиток вербальної комунікації.

6.2. Гра «Що в чарівному котелку» (на розвиток вербальної комунікації)

Оснащення: скринька, різні предмети.

Хід гри: Вихователь-методист ставит на стол скриньку, всередині якої знаходиться який - небудь предмет. За допомогою лічилки вибирається той, хто водить. Він заглядає в скриньку. Решта учасників задають йому питання про колір, форму, призначення предмета, що лежить в скриньці.

Ведучому потрібно відповідати на всі питання словами «так» чи «ні». Той, хто першим назве те, що знаходиться в скриньці, стає ведучим. Педагог кладе в скриньку інший предмет, гра поновлюється.

7. Коротке інформаційно-підсумкове повідомлення «Треба пам’ятати».

Практичний психолог: Обов’язкова умова і підсумок успішної соціалізації дошкільника є соціальна адаптація.

Відбувається вона в трьох сферах:

1) діяльність,

2) свідомість,

3) спілкування.

- Якщо гармонія порушується, дитина поводить себе невпевнено, агресивно, замкнено, не хоче ні з ким спілкуватися, у неї подавлений настрій, дитина неадекватно себе оцінює, такий стан називається – соціальна дезадаптації.

Висновок: Якщо постаратися врахувати всі сторони гармонійного розвитку дитини, створити сприятливі умови для всебічного розвитку, зберігати доброзичливі відносини і сприяти розкриттю її творчого потенціалу, то процес соціального розвитку дошкільника буде успішним. Така дитина буде впевнено себе почувати, а значить, буде успішною.

Завдання 8. Вправа «Робота з батьками»

Говорячи про комплексний підхід до розвитку комунікативних навичок дітей, не можна забувати про такий важливий аспект, як партнерство і співпраця з сім'єю. Основними завданнями є:

  • Підвищення батьківської компетентності в розумінні внутрішніх переживань і потреб дитини.

  • Поліпшення рефлексії взаємин батьків та дитини.

  • Вироблення нових навичок взаємодії з дитиною, збільшивши час спільного перебування батьків і дітей.

  • Активізація комунікації в сім'ї.

IV. Підведення підсумків.

Вихователь-методист: Шановні колеги! Отже, наш семінар-практикум завершено. Я сподіваюся, що змогла викликати у вас інтерес до даної проблеми, так як вона зачіпає одну з найважливіших сторін формування та розвитку особистості, так як тільки соціально-адаптована людина може домогтися успіхів у сучасному суспільстві.

У завершенні, мені б хотілося, щоб ви зробили один одному щось приємне. Нас усіх об'єднує наша професія, живучи в якій, ми щодня віддаємо частинку своєї душі і свого серця нашим малюкам.

4.1. Вправа «Закінчи фразу».

Мета: здійснити рефлексію власних вражень.

Завдання: учасники з керамічних глечиків дістають згорнуті незакінчені фрази.

Коментар: Закінчи фразу:

  • Найбільш цікавим було…

  • Від себе навіть і не сподівалася, що…

    • Семінар-практикум показав…

    • Найбільшою несподіванкою для мене було…

    • Я прагнула…

    • Мені пощастило…

    • Найскладніше було…

    • Семінар – практикум спонукав мене до…

    • Я переконалася, що…

    • Я вражена тим, що…

    • Якби не семінар-практикум, то…

    • Мене засмутило…

    • Я розчарована тому, що…

    • Мені не сподобалося, що…

    • Мені сьогодні вдалося…

    • Я зрозуміла...

    • Сьогодні я була здивована...

    • Згадалося...

    • Приємно вразило...

    • На цьому семінарі мені запам'яталося...

    • Особливість психолого-педагогічного проектування в тому ...і я не....

    • Мене зацікавив...

    • Я не сподівалася...

Вправа «Подаруємо приємні слова»

Я принесла велике серце, яке і стане серцем нашої групи. У кожної з вас є аркуш паперу, на якому ви напишіть своє ім'я і складіть його. Це потрібно для того, щоб кожен зміг витягнути жереб з чиїмось ім'ям. Придумайте дружню приємну фразу або побажання на адресу того, чиє ім'я ви витягли, і взявши маленьке сердечко, запишіть свої добрі слова. Потім ми приклеїмо всі ці сердечка на наше велике серце.

Спасибі за увагу і участь!

Ігрова діяльність - дає дитині відчути себе рівноправним членом людського суспільства. У грі у дитини з'являється впевненість у власних силах, у здатності отримувати реальний результат.

Дослідницька діяльність - дає можливість дитині самостійно знаходити рішення або спростування власних уявлень.

Образотворча - дозволяє дитині з допомогою роботи, фантазії вжитися в світ дорослих, пізнати його і взяти в ньому участь.

Предметна - задовольняє пізнавальні інтереси дитини в певний період, допомагає орієнтувати в навколишньому світі.

Спостереження - збагачує досвід дитини, стимулює розвиток пізнавальних інтересів, народжує і закріплює соціальні почуття.

Комунікативна (спілкування) - об'єднує дорослого і дитини, задовольняє різноманітні потреби дитини в емоційній близькості з дорослим, в його підтримці та оцінці.

Проектна - активізує самостійну діяльність дитини, забезпечує об'єднання та інтеграцію різних видів діяльності.

Конструктивна - дає можливість формувати складні розумові дії, творча уява, механізми управління власною поведінкою.

Таким чином, кожен вид діяльності вносить вклад у процес соціально-особистісного розвитку дошкільників.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з БІОЛОГІЇ залишилося:
0
4
міс.
1
7
дн.
0
6
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!