Наукова робота "Пестициди: за і проти"

Хімія

Для кого: 9 Клас, 10 Клас, 11 Клас, Дорослі

29.03.2020

408

2

0

Опис документу:
Сьогодні ми чуємо, що пестициди - це однозначне зло. Але для чіткого уявлення про переваги й ризики, які несе із собою використання пестицидів, замість істерії необхідний ретельний і зважений аналіз усіх позитивних і негативних наслідків застосування пестицидів. В науковій роботі здійснена спроба спростувати загальноприйняту думку про однобічне значення пестицидів – шкоду, і довести, що при правильному застосуванні ці речовини є цілком безпечними.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

21

Пестициди: за і проти

ЗМІСТ

Вступ …………………………………………………………………………………. .3

Розділ 1. Коротка історія пестицидів ………………………………………………..6

Розділ 2. Користь пестицидів…………………………………….....………………..11

Розділ 3. Ризики використання пестицидів: небезпеки реальні й уявні…..……....13

Розділ 4. Що очікує пестициди в майбутньому……………………...………...…... 17

Висновок ………………………………………………………………………………18

Список використаних джерел ………………………………………………………..20

ВСТУП

Сільськогосподарською діяльністю людство займається близько 10 тис. років. Зародження землеробства (і тваринництва) дозволило людям зробити вирішальний крок у своєму культурному й економічному розвитку. Привласнювальне господарство, яким люди займалися до того та яке включало збирання, полювання й рибний лов, визначало надзвичайно високу залежність від природи й не допускало територіальної концентрації населення, що могла б забезпечити зростання і прогрес цивілізації. Крім того, населення, не маючи у своєму розпорядженні надійної, стійкої та достатньо широкої продовольчої бази, зростало дуже повільне — менш ніж на 0,01 % на рік. Частим явищем був голод, що також позначалося на чисельності людства.

Людина є однією з найбільш успішних живих істот на планеті Земля. Протягом останніх кількох тисяч років людство колонізувало всі континенти, пристосувалося практично до кожного типу місцеперебування, безупинно збільшувало чисельність і заповнило всю земну кулю.

Розвинулось землеробство. Створення людиною штучних екосистем привело до порушення сталості й рівноваги, характерних для природних екосистем. З урожаєм хлібороб виносив значну кількість поживних речовин, що призводило до виснаження ґрунтів; вирощування на обмеженій ділянці землі рослин одного виду й одного сорту створювало сприятливі умови для масового поширення в посівах шкідників і хвороб.

Незважаючи на подібні події, людина являє собою біологічно успішну істоту, і цей успіх значною мірою зумовлений нашою здатністю розв'язувати проблеми, що виникають. Сьогодні розвиток науки й технологій дозволяє контролювати збудників хвороб, гриби, бур'янисті рослини, комах, птахів, гризунів та інших паразитів і шкідників, які могли б скорочувати наше життя або конкурувати з нами за їжу. Сучасне сільське господарство виробляє достатню кількість продуктів тваринництва й землеробства, що забезпечує наші потреби в їжі, фуражі й сировині для промисловості.

Однак жоден живий вид на нашій планеті не може нескінченно насолоджуватися необмеженим збільшенням чисельності популяції. Кількість усіх живих організмів обмежується доступними ресурсами, хворобами або природними катастрофами. Людство не є винятком. Природні ресурси не зможуть підтримувати стійке збільшення чисельності людей необмежено довго; рано чи пізно ця величина має стабілізуватися на певному рівні. Практично вичерпані можливості збільшення площі орних земель, тому годувати нинішні більш ніж 6 млрд. і майбутні 12-14 млрд. можна лише з використанням технологій високопродуктивного інтенсивного землеробства.

Застосовувані в землеробстві хімічні сполуки, зокрема пестициди, призначені саме для ефективного використання земельних ресурсів. Фактично достатня кількість якісної їжі та високі стандарти життя в розвинених країнах були б неможливими без пестицидів. Щодо останніх у суспільстві сформувалось найбільше фобій.

Тому ця тема на сьогоднішній день є актуальною.

Об’єкт дослідження: хімічні речовини, що є потенційно небезпечними для життя людей.

Предмет дослідження: пестициди, що використовуються у сільському господарстві у промислових масштабах.

Мета дослідження: спростувати загальноприйняту думку про однобічне значення пестицидів – шкоду, і довести, що при правильному застосуванні ці речовини є цілком безпечними.

В процесі вивчення були застосовані методи: порівняльно-описовий та статистичний. Це дало змогу виконати поставлені завдання: вивчити історію пестицидів, уявні та реальні небезпеки, викликані пестицидами та спрогнозувати майбутнє цих речовин.

Але для чіткого уявлення про переваги й ризики, які несе із собою використання пестицидів, замість істерії необхідний ретельний і зважений аналіз усіх позитивних і негативних наслідків застосування пестицидів. Раціональний підхід має включати зіставлення користі й ризику, що зумовлені застосуванням цих препаратів. За своєю природою пестициди є небезпечними речовинами, однак користь від їх застосування також є істотною й очевидною. І ті люди, які агітують за цілковиту заборону застосування пестицидів, мають бути готовими ділити свої житла з різними членистоногими та дрібними ссавцями, харчуватися зацвілими овочами та іншими продуктами, забрудненими токсинами, миритися з гострою нестачею продуктів харчування й надзвичайно високими цінами на них, погодитися переносити спалахи давно забутих захворювань.

Проте, як бути з тим, що пестициди є небезпечними? Багато пестицидів токсичні для людей і приховують у собі потенційну загрозу. На щастя, цей ризик постійно знижується завдяки зусиллям дослідників, природоохоронних організацій і урядових закладів з допомогою розробки більш безпечних сполук, що мають специфічну активність лише щодо шкідливих організмів, поліпшення методів застосування пестицидів. Чинні законодавчі акти про безпеку хімічних засобів захисту рослин у розвинених країнах світу висувають усе більш жорсткі вимоги. У результаті цих зусиль співвідношення між ризиком і користю безупинно збільшується в бік користі.

РОЗДІЛ 1

Коротка історія пестицидів

Проводячи огляд літератури стосовно пестицидів, можна зробити однозначний висновок, що в переважній більшості робіт лише фрагментарно розглянуто користь пестицидів. В основному це спеціалізована література для аграріїв, коли показані конкретні статистичні дані стосовно економічної вигоди від застосування пестицидів.

Всі наукові та дослідницькі роботи спрямовані на висвітлення шкоди як реальної, так і потенційної.

З іншого боку, низька поінформованість населення не лише не знімає напругу, але і нагнітає. Збільшення кількості захворювань в людському суспільстві, «гарячі» новини засобів масової інформації, комерціалізація виробництва і, як наслідок, приховування технології виробництва продуктів харчування формують однозначно негативну думку про хімічні речовини як такі і пестициди, зокрема.

Словом «пестицид» (від лат. реstis — «зараза» і саеdо — «убиваю») позначають хімічні сполуки, призначені для знищення паразитів і шкідників, тобто шкідливих організмів (в англійській мові — реsts). Однак у природі «шкідливих організмів» не існує; люди назвали так будь-яких тварин, рослин або мікроорганізми, які загрожують нашим запасам їжі, нашому здоров'ю або нашому комфорту. Урешті-решт, «шкідливими» ці організми люди назвали досить умовно, оскільки вони, так чи інакше, погіршують якість життя останніх. Для контролю цих шкідливих організмів і використовуються пестициди, призначені для їх знищення або відлякування. Пестициди використовуються не лише в сільському господарстві, але й у житлах, а також в інших місцях, де шкідливі організми можуть завдати певної шкоди.

Залежно від того, проти яких шкідливих об'єктів використовуються пестициди, вони поділяються на групи. (Дод. А) Найширше використовуваними пестицидами є гербіциди, інсектициди й фунгіциди.

Пестициди не є чимсь новим, придуманим людиною лише останнім часом. Оскільки шкідники, збудники хвороб і бур'янисті рослини аж із початку ери землеробства ставили під загрозу врожай, люди здавна намагалися різними способами контролювати шкідливі організми. З часом з’явилися надійні, дешеві препарати широкого спектра дії.

Однак надмірне захоплення недорогими та, як здавалося, ефективними препаратами швидко виявило небезпеки й ризики, пов'язані з пестицидами. Так, у разі постійного тиску відбору з боку хімічних речовин багато шкідливих організмів набули стійкості до пестицидів. При цьому кількість видів організмів, які набули стійкості постійно зростає. Також виявилося, що багато препаратів повільно руйнуються в ґрунті й воді, накопичуються в тканинах хребетних і безхребетних тварин після надходження з їжею, переміщаються по харчових ланцюгах аж до хижаків верхнього рівня. Із цієї причини хлорорганічні пестициди в період з 1973 до початку 1990-х років було знято з реєстрації та заборонено до застосування в більшості країн світу. Крім них, у сільському господарстві було заборонено препарати, що містять Арсен і Меркурій. Слід відзначити, що фосфорорганічні інсектициди, на відміну від хлорорганічних, не накопичуються в організмі тварин і не створюють істотних проблем.

Після появи повідомлень про потенційну небезпеку пестицидів суспільна думка про них почала змінюватися. Прийшло усвідомлення ризиків, пов'язаних з їх використанням, розуміння досить серйозних негативних наслідків бездумного й неправильного застосування засобів боротьби зі шкідливими організмами в сільському господарстві, промисловості й побуті.

У результаті подальші дослідження були спрямовані на синтез більш специфічних препаратів, не шкідливих для людини й навколишнього середовища, а також на розробку більш досконалих методів їх застосування.

Багато які із застосовуваних сьогодні пестицидів є практично «природними» препаратами. Наприклад, так звані «піретроїдні» інсектициди (карате, децис, шерпа, штефесін та ін.) є аналогами піретринів, природних отрут рослинного походження, які сотні років використовували для боротьби з комахами. Нікотиноїди (регент, банкол, моспілан) і неонікотиноїди (актара, конфідор, каліп- со) є частково модифікованими продуктами морських кільчаків.

Набувають широкого використання регулятори росту й розвитку комах, які імітують дію природних гормонів, що контролюють розвиток комах. Такі препарати запобігають формуванню дорослих стадій комах з їхніх личинок або перешкоджають линянню. Інгібітори росту комах (інсегар, димілін, номолт, аплауд) викликають загибель комахи під час її переходу з однієї стадії розвитку в іншу. Інгібітори синтезу хітину комах (матч, сонет, римон) викликають загибель личинок комахи під час линяння.

Низка новітніх інсектицидів розробляється на основі авермектинів — природних продуктів, що виділяються патогенними для комах ґрунтовими бактеріями та мають інсектицидну дію за дуже низьких концентрацій.

Продукти природного походження використовуються й для розробки фунгіцидів. Низка новітніх фунгіцидів є індукторами захисних реакцій рослин і взагалі не мають токсичної активності.

Подібні препарати практично природного походження, які використовуються для контролю комах, бактерій, вірусів, грибів та інших шкідливих організмів, отримали назву «біораціональних» пестицидів.

Широко проводяться дослідження можливості контролю шкідливих організмів з використанням їхніх природних ворогів — хижаків, патогенних для шкідливих комах бактерій і вірусів, мікроорганізмів, які є антагоністами збудників захворювань рослин. Препарати на основі подібних організмів називають «біопестицидами». Засоби біологічного контролю захисту рослин посідають істотне місце в арсеналі пропонованих для захисту рослин препаратів, хоча практика однозначно довела, що тільки за рахунок біопестицидів, без використання синтетичних хімічних препаратів, неможливо забезпечити належний рівень захисту рослин.

Продовжують розвиватися й гербіциди, більшість яких сьогодні є селективними. Інші сучасні гербіциди, хоча і є неселективними, швидко руйнуються в ґрунті, що дозволяє висівати культурні рослини незабаром після внесення гербіциду. Урешті-решт асортимент сучасних гербіцидів дозволяє практично повністю відмовитися від ручної праці під час догляду за посівами.

Крім уведення нових препаратів удосконалюються методи їх застосування. Повсюдного поширення набули інкрустація і дражирування насіння, устаткування для ультрамалооб'ємного обприскування рослин. Усе це дозволяє наносити пестициди саме на рослину, яку потрібно захистити, запобігаючи потраплянню в ґрунт або воду.

Розробляються стратегії для запобігання появі стійких форм шкідливих організмів. З цією метою використовується чергування препаратів, що мають різний механізм дії, або суміші подібних препаратів. Наразі в США та європейських країнах новий пестицид не реєструється, якщо при цьому не додається стратегія запобігання появі стійких до нього форм шкідників і патогенів.

Із 60-х рр. XX ст. фахівці із захисту рослин почали розробляти науково обґрунтований підхід до контролю шкідливих організмів, названий інтегрованим контролем шкідливих організмів. У нашій країні такий підхід називають інтегрованим захистом рослин від шкідників, хвороб і бур'янів. Метою цього підходу є стримування чисельності шкідливих організмів на такому рівні, коли вони не можуть завдати економічно відчутної шкоди. На основі ґрунтовного вивчення біології захищуваних рослин і шкідливих організмів у межах інтегрованого захисту використовують методи обробки рослин, що перешкоджають діяльності шкідливих видів, сприяють поширенню хижаків і паразитів, які атакують шкідливих організмів. За інтегрованої системи захисту пестициди використовують лише в найбільш підходящий період, коли їхня мінімальна кількість чинить максимально позитивний ефект, наприклад на початкових стадіях очікуваного спалаху чисельності шкідників або в разі виникнення небезпеки масового ураження рослин хворобами (епіфітотії).

У використанні інтегрованих систем захисту допускається певний рівень чисельності шкідливих організмів, Їх цілковите знищення не є необхідним для захисту, навіть більше, повне знищення шкідливого організму може мати негативний вплив на чисельність корисних хижаків або паразитів, яким цей шкідливий організм необхідний для виживання.

Інтегровані системи захисту не заперечують необхідності застосування пестицидів, однак вони дозволяють використовувати пестициди в знижених кількостях і більш ефективно. Водночас навіть із використанням інтегрованих систем застосування пестицидів часто є єдиним способом запобігання неприпустимо великій економічній шкоді, якої можуть завдати шкідливі організми.

Крім цього, у деяких випадках будь-яка кількість або будь-яка чисельність шкідливого організму є неприпустимою. Наприклад, більшість людей не хочуть ділити свій будинок навіть з одним єдиним пацюком або мишею. Так само більшість постачальників овочів і фруктів не купують продукцію, зіпсовану шкідниками або хворобами (подібна продукція може виявитися й небезпечною для споживача, наприклад через накопичення мікотоксинів). Із цієї причини в розвинених країнах світу фермери використовують пестициди в тих випадках, коли є небезпека навіть незначного псування продукції.

РОЗДІЛ 2

Користь пестицидів

Використовуючи ретельно підібрані препарати в потрібний час у потрібному місці в необхідній кількості, виробник сільськогосподарської продукції практично повністю усуває потенційну шкоду, якої могли б завдати шкідники й паразити. Ця шкода приводить не лише до економічних втрат: не захищені фунгіцидами продовольство й фураж часто містять значну кількість украй небезпечних мікотоксинів.

У разі цілковитої відмови від застосування пестицидів у землеробстві врожаї сільськогосподарських культур істотно б знизилися.(Дод. Б) Така ситуація склалася в усіх країнах з високопродуктивним сільським господарством.

Застосування гербіцидів у світовому масштабі забезпечує від 10 до 20 % підвищення врожайності хлібних злаків; цього збільшення достатньо для випікання 15 батонів хліба для кожного жителя планети Земля.

Світове господарство щорічно зазнає великих втрат від шкідливих організмів за даними продовольчої організації ООН, втрати врожаю через пошкодження шкідливими організмами сягають до 35%. За підрахунками наукових установ Української академії аграрних наук в Україні втрати потенційного врожаю від шкідників, хвороб і бур’янів обчислюється в розмірі 33-48%.

Пестициди становлять менше 1% від загальної кількості забруднювачів. Разом зі шкідливою дією пестицидів на організм людини вони допомагають зберегти близько 18-20 % врожаю

Значення пестицидів виходить за межі сільського господарства. Наприклад, незважаючи на негативні наслідки застосування ДДТ, цей інсектицид зберіг мільйони життів, забезпечивши ефективний контроль чисельності переносників малярії. І сьогодні багато хвороб, поширення яких пов'язане з кліщами або комахами, стримуються на низькому рівні завдяки пестицидам. (Дод. В )У багатьох країнах пестициди тривалої дії зберігають мільйони будинків від термітів.

То чи можна відмовитися від пестицидів? Ці хімікати поліпшують кількість, якість і розмаїтість продуктів харчування, мають позитивну дію на здоров'я людей з допомогою контролю продуцентів токсинів, що забруднюють їжу, підвищують обсяги продукції фруктів і овочів і забезпечують контроль давно забутих більшістю людей хвороб. Вони захищають будинки й майно людей. Вони дозволяють фермерам розвинених країн залишатися конкурентоспроможними в глобальній торгівлі сільськогосподарськими продуктами. І, безсумнівно, високі стандарти життя в розвинених країнах також були б неможливими без використання пестицидів.

РОЗДІЛ 3

Ризики використання пестицидів: небезпеки реальні й уявні

Ставлячись до пестицидів свідомо, звичайно, не можна замовчувати й несприятливі наслідки, пов'язані з їх застосуванням. Власне кажучи, ми повинні обчислити «сальдо» зі співвідношення між їх очевидною користю й також очевидними ризиками, пов'язаними з їх застосуванням. Саме тут і приховується суть конфлікту між прихильниками й супротивниками використання пестицидів, оскільки користь і шкоду зазвичай порівнюють з використанням різних одиниць вимірювання . Користь зазвичай вимірюють в економічних категоріях, наприклад у кількості або ціні збільшення врожаю, зумовленої пестицидами. Водночас, коли говорять про потенційну шкоду, то, як правило, згадують здоров'я людей або забруднення навколишнього середовища. Однак люди різняться у своїх пріоритетах. Неможливо також зіставляти кількість грошей і людське життя. Імовірно, найкращим буде зосередити зусилля на пошуку рішення, що було б як розсудливим щодо впливу на навколишнє середовище, так і реалістичним з економічної точки зору.

У нашій країні, як і у всіх розвинених країнах світу, пестициди застосовуються після реєстрації у відповідних державних органах. Також необхідно мати відповідну ліцензію для виробництва, зберігання, продажу й застосування пестицидів.

Пестициди за своєю природою є речовинами, токсичними для живих істот, тому вони можуть становити загрозу. Ризик від застосування хімічних речовин є функцією їх токсичності й тривалості впливу цих речовин. Різноманітні навчальні, наукові та дослідні інституції періодично проводять моніторингові дослідження стану ґрунтового покриву на зразок залишкових концентрацій хімічних речовин. В різні роки, в залежності від погодних умов, культури зростання та застосовуваних пестицидів залишкові концентрації хімічних речовин істотно різняться.

У 2011 році вибірковими обстеженнями для визначення вмісту залишкових кількостей пестицидів та нітратів були охоплені сільськогосподарські угіддя 28 господарств 28 районів 14 областей України. Середній вміст залишкових кількостей в ґрунтах складав 0,02 ГДК, максимальний – від 0,1 до 0,7 ГДК і відмічався в основному під садами і виноградниками Запорізької. Миколаївської та Донецької областей.

Найменш забруднені нітратами ґрунти Волинської, Донецької та Хмельницької областей.

За даними Полтавської обласної станції захисту рослин, яка проводила моніторинг динаміки залишкових концентрацій пестицидів у ґрунтах, екотоксикологічна ситуація спричинена застосуванням пестицидів є мало небезпечною. Залишкові концентрації пестицидів у кількостях, що перевищують ГДК не виявлено у жодному зразку.

Агрофірма «Сварог-Дністер», яка належить до корпорації «Сварог» вирощує пшеницю, сою, соняшник, ріпак та кукурудзу. Зі слів директора агрофірми Олійника Анатолія Антоновича, технологічний процес вирощування продукції у агрофірмі відбувається із застосуванням сучасних інтегрованих систем захисту рослин. Всі роботи проводяться з дозволу екологічної інспекції. Пестициди використовуються в повному обсязі згідно нормативів щодо конкретної культури. Агрофірма отримує готове, оброблене від шкідників та хвороб насіння. Передпосівний обробіток ґрунту включає розкидання добрив з допомогою сучасних розкидачів, які строго дозують кількість речовини і унеможливлюють її надлишкове внесення. Підживлення рослин теж відбувається строго з дотриманням всіх застережних заходів як щодо норм, так і щодо техніки безпеки працівників. Внесення добрив відбувається «з коліс», тобто, хімічні засоби в агрофірмі не складуються і не зберігаються. Їх доставляють в строго визначений час безпосередньо до місця призначення. Це дає змогу уникнути забруднення навколишнього середовища при перегрузці та транспортуванні.

Вся продукція, вирощена в агрофірмі успішно проходить тестування на наявність ГМО, шкідливих домішок (ріжки, сажки, куколь), домішок органічного та мінерального походження (залишкові концентрації пестицидів). На кожну відправлену партію зерна є сертифікат відповідності. Це стало можливим, завдяки використанню новітніх засобів захисту рослин, які мають короткий термін розкладу, не накопичуються в продукції та ґрунті і, отже, не шкодять людям та довкіллю.

Громадське занепокоєння щодо небезпеки хронічної токсичності пестицидів посилюється в міру розвитку технологій. (Таб. 3.1) Визначити у вмісті будь-яких речовин істинний нуль стає все більш складно.

Час

Частка кількості токсичної речовини

50-і т.. ХХ т...

1:1 000 000

60-і т.. ХХ т...

1:1 000 000 000

70-і т.. ХХ т...

1:1 000 000 000 000

Сьогодні

1:1 000 000 000 000 000 000 000 000

Таб. 3.1 Визначення кількості токсичної речовини аналітичним методом

Отже, з розвитком аналітичної техніки, після десятків років застосування пестицидів, їх можна виявити майже скрізь, де ми захочемо їх знайти. Тому сьогодні проблема полягає не в тому, що їх залишкові кількості можна виявити в їжі, повітрі або воді, а в тому, у якій кількості вони там містяться. Якщо ми можемо виявити пестицид у кількості, наприклад, однієї частини на 1012, то чи означає це, що його токсичність має яке-небудь значення?

На підставі даних про токсичність препарату відповідні державні органи встановлюють максимально припустимі кількості препарату, які можуть бути виявлені в продуктах харчування. Ці величини встановлюються на підставі даних про дозу препарату, яка в дослідженнях не чинить видимого ефекту. Потім ця величина ділиться на 100, 1000 або інший дільник, залежно від кількості продукту харчування, що в середньому споживається впродовж року або іншого періоду кожним жителем країни. Аналізуються також швидкість виведення або розпаду препарату в організмі, токсичність продуктів його розпаду та інші необхідні показники. На підставі всіх цих даних урешті-решт і визначають гранично припустиму дозу.

Такий підхід використовується в усіх розвинених країнах, і він показав свою ефективність. В інструкції із застосування пестициду наведено такі його дози, які гарантують, що в зібраному врожаї його вміст не перевищуватиме гранично припустимої дози. За умов високопродуктивного інтенсивного землеробства з використанням інтегрованих систем захисту й необхідних кількостей пестицидів, під суворим контролем з боку відповідних державних служб виробники сільськогосподарської продукції постачають на ринок нешкідливу, екологічно чисту продукцію. Цей факт відбивається й у середній тривалості життя жителів різних країн, що набагато перевищує відповідний показник для країн з екстенсивним сільським господарством, у яких пестициди не застосуються або застосовуються в незначній кількості (але при цьому часто неправильно, з порушенням відповідних норм безпеки).

Усупереч реальному стану справ, багато людей, які називають і вважають себе фахівцями в галузі охорони навколишнього середовища, намагаються довести шкоду пестицидів на підставі голослівної аргументації й агітують за цілковиту заборону застосування цих препаратів.

РОЗДІЛ 4

Що очікує пестициди в майбутньому?

З урахуванням зростання кількості населення нашої планети й підвищення рівня його урбанізації потреба в пестицидах лише зростатиме. Фермери мають збільшувати обсяги врожаю на орних землях, площа яких залишається постійною або навіть зменшується. Бідні країни не зможуть підтримувати чисельність населення, що зростатиме, без контролю переносників захворювань. Населення розвинених країн, яке звикло до високих стандартів життя, висуватиме вимоги щодо наявності достатньої кількості високоякісних продуктів харчування, відсутності захворювань, які поширюють переносники, і навряд чи відмовиться від потреби жити в будинках, вільних від небажаних тварин.

Водночас потенційна небезпека пестицидів сприятиме розвитку наукових досліджень у напрямі зниження ризиків унаслідок їх застосування, удосконалення технологій застосування і власне препаратів. Удосконалення методів інтегрованого захисту рослин приводить до зменшення обсягів застосування пестицидів, оскільки в межах інтегрованих систем захисту пестициди є лише одним з арсеналу засобів контролю шкідливих організмів, а арсенал загалом включає генетичні методи, біологічний контроль і вдосконалення агротехнічної практики.

Виходячи з вищесказаного, можна впевнено сказати виробництво пестицидів залежатиме від МОЗ, Мінагрополітики та Мінекології та рівня поінформованості населення про переваги і ризики застосування пестицидів.

ВИСНОВОК

Інтегровані системи захисту не знімають потребу в пестицидах, принаймні найближчим майбутнім. Незважаючи на мінливу суспільну думку, виграш від застосування пестицидів очевидний. Вони забезпечують швидке й ефективне зниження шкоди, якої завдають збудники й переносники хвороб рослин, людини й тварин. За умов зростання чисельності людства не можна ризикувати кількістю або якістю виробленого продовольства, і для забезпечення людей продуктами харчування необхідно використовувати всі інструменти, включаючи пестициди.

  1. Пестициди не благо й не зло, вони — лише інструмент сучасного землеробства, що є необхідним, але вимагає обережного використання.

  2. Сучасні пестициди як хімічні речовини є цілком безпечними при дотриманні норм їх застосування;

  3. Людство мусить використовувати пестициди для забезпечення якості життя;

  4. Виробництво пестицидів йде шляхом збільшення об’ємів, урізноманітнення сфер використання та екологізації продукції.

  5. Необхідно всебічно вивчати проблему пестицидів як хімічних речовин.

  6. Необхідно довести до свідомості людей, що пестициди використовують не лише на полях в процесі виробництва рослинної продукції.

  7. Необхідно змінювати думку населення про однобічне значення пестицидів.

Той факт, що люди калічаться й гинуть в автокатастрофах, самі по собі машини викидають у повітря шкідливі гази, не призвів до заборони автомобільного транспорту. Загибель людей в авіакатастрофах не приводить до вимог заборонити авіаційний транспорт. Таке саме ставлення в суспільстві має сформуватися й щодо пестицидів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Бібліотека навчальної літератури. Лекція 2. Абіотичний потенціал агротехнологій та його раціональне використання.

http://www.Kyrator.com.ua/index.ua

  1. Екологічний та санітарний стан поверхневих вод Хмельницької області te.zavantag.com/docs/657/index-14801.html

  2. Защита растений от вредителей / Под ред. В. В. Исачева.— М.: Колос, 2002,—472 с.

  3. Пестициди: класифікація. Санітарно-токсикологічні та екологічні аспекти застосування. http://www.orkk.net.ua.

  4. Порівняльний аналіз переліку пестицидів дозволених до використання на зернових. http://www.ark-inform.com.

  5. Проданчук М.Г., Кравчук О.П. Забруднення питної води залишками пестицидів, нормування, методи контролю, оцінка ризику. //Тези доповідей. – Київ, 2002.

  6. Стан забруднення природного середовища на території України за даними спостережень гідрометеорологічних організацій у 2011 році. Звіт Центральної геофізичної обсерваторії. http://www.cgo.kiev.ua/

  7. Хімія в сільському господарстві / уклад. К. М. Задорожний. – Х.: Вид. група «Основа», 2009. – 93 с.

  8. Шамрай С. М. Фунгіциди. Міфи і реалії // Хімія.— 2002.— № 3.— С. 1-7.

  9. Шамрай С. М„ Задорожний К. М. Хімічний та біологічний методи захисту рослин // Хімія.— 2002.— № 6.— С. 1-7; № 7.— С. 12-13

  10. Швидь. С. Ф., Наталочка В. О., Ткаченко С.К. Динаміка залишкових концентрацій пестицидів у ґрунтах Полтавської області //ВІСНИК Полтавської державної аграрної академії. 2010.№ 3. – С. 26-31

ДОДАТКИ

ДОДАТОК А

Таблиця. Групи пестицидів

п/п

Група пестицидів

Застосування

1

Акарициди

для боротьби з кліщами

2

Альгіциди

для знищення водоростей та іншої водної рослинності

3

Антифіданти

препарати, що відлякують комах від їжі

4

Антисептики

для запобігання руйнуванню мікроорганізмами різних матеріалів

5

Арборициди

проти небажаної чагарникової та дерев'янистої рослинності

6

Атрактанти

для приваблення комах

7

Бактерициди

проти бактеріальних хвороб

8

Гербіциди

для боротьби з бур'янистою рослинністю

9

Десиканти

підсушування рослин

10

Дефоліанти

для видалення листя

11

Зооциди

для боротьби з гризунами.

12

Інсектициди

для боротьби зі шкідливими комахами

13

Лімциди, або молюскоциди

для боротьби з різними молюсками, у тому числі черевоногими.

14

Нематоциди

для боротьби з паразитичними круглими червами (нематодами)

15

Репеленти

для відлякування комах

16

Ретарданти

регулятори росту рослин

17

Статеві

стерилізатори

для стерилізації комах

18

Фунгіциди

проти збудників грибних хвороб

ДОДАТОК Б

ДОДАТОК В

Хвороби, поширення яких контролюються пестицидами

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.