"Методичні аспекти комплексного використання сучасних засобів навчання" Методична розробка

Опис документу:
Актуальність даної теми обумовлена реалізацією особистісно -орієнтованих технологій на основі використання сучасних засобів навчання у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації. Предметом даної роботи є зміст комплексного використання сучасних інформаційних засобів у рамках модульного навчання. Крім теоретичних аспектів у роботі використаний практичний матеріал з комплексного використання інформаційних технологій на різних етапах вивчення дисципліни "Основи охорони праці"
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Міністерство освіти і науки України

Каховський державний агротехнічний коледж

«Методичні аспекти комплексного використання

сучасних засобів навчання в реалізації

особистісно- орієнтованих

технологій у аграрних вищих навчальних

закладах І-ІІ рівнів акредитації»

напрямок «Інноваційна спрямованість педагогічної діяльності»

Методична розробка

Виконала: Мальченко Л. Ф.

викладач вищої кваліфікаційної

категорії, викладач - методист

2021

ЗМІСТ

Вступ 3

Розділ 1. Сутність і реалізація особистісно – орієнтованого освітнього процесу 4

    1. Особистісно орієнтоване навчання у вищих навчальних закладах. 4

    2. Модульно – рейтингова система організації навчального процесу 7

Висновки до розділу 1 9

Розділ 2. Комплексне використання сучасних засобів навчання в реалізації особистісно – орієнтованих технологій в рамках модульного

навчання 10

2.1. Установчо – мотиваційний етап 12

2.2. Змістовно – пошуковий етап 13

2.3. Адаптивно – перетворювальний етап 18

2.4. Контрольно – рефлексивний етап 18

Висновки до розділу 2 19

Загальні висновки 19

Використана література 20

Вступ

У непростих умовах сьогодення зросли вимоги до фахівців агропромислового комплексу, що знайшло своє відображення на ринку праці. Кожен власник хоче мати найкращого спеціаліста - професіонала, який володіє сучасними технологіями, комунікабельного, відповідального, впевненого у собі, досвідченого та ще з певними моральними якостями. Завдання вищої освіти забезпечити суспільство саме такими спеціалістами.

Зараз суттєво змінюється зміст освіти, її технологій у бік особистісної спрямованості, щоб освіта набула життєвого сенсу для студента і він навчався із задоволенням. Тому одним з важливих напрямків реформування вищої освіти в Україні є створення передумов для формування освіченої, творчої особистості, становлення її морального і фізичного здоров'я, виховання громадянина демократичного суспільства.

Актуальність даної теми обумовлена реалізацією особистісно – орієнтованих технологій на основі використання сучасних засобів навчання у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації.

Мета даної роботи: Комплексне використання сучасних освітніх технологій у формуванні культури життєдіяльності особистості студента.

Об’єкт дослідження: інформаційні технології як метод особистісно - орієнтовного навчання.

Предмет дослідження: зміст комплексного використання сучасних інформаційних засобів у рамках модульного навчання.

Методологічною основою роботи є теоретичні положення та надбання світової та вітчизняної освітянських думок, фундаментальні концепції і закони сучасних освітніх технологій.

У процесі написання роботи використано матеріали законодавчих та виконавчих органів влади України, публікації фахових видань, методи педагогічних досліджень, а також практичний матеріал викладачів агрономічного відділення Каховського державного агротехнічного коледжу.

Розділ 1. Сутність і реалізація особистісно – орієнтованого освітнього процесу

1.1 Особистісно орієнтоване навчання у вищих навчальних закладах.

Мета особистісно - орієнтованого навчання у вищих навчальних закладах це процес психолого-педагогічної допомоги студенту в становленні його суб'єктності, культурної ідентифікації, соціалізації, життєвого самовизначення.

Можна виділити наступні основні завдання цього важливого процесу:

- розвиток індивідуальних пізнавальних здібностей кожної особистості;

- максимальне виявлення, ініціювання, використання, "окуль­турення"

індивідуального (суб'єктного) досвіду студента;

- допомога особистості пізнати себе, самовизначитись та самореалізуватись;

- формування в особистості культури життєдіяльності, яка дає можливість

продуктивно і правильно будувати їй своє повсякденне життя.

Формування культури життєдіяльності особистості є найвищою метою особистісно - орієнтованих систем та технологій.

Сьогодні особистісно - орієнтована система навчання спирається на такі вихідні положення:

• пріоритет індивідуальності, самоцінності, самобутності студента;

  • при конструюванні та реалізації освітнього процесу потрібна особлива

робота викладача для виявлення суб'єктного досвіду кожного

студента;

  • в освітньому процесі відбувається "зустріч" суспільно-історичного досвіду,

що задається навчанням, та суб'єктного досвіду студента;

  • взаємодія двох видів досвіду студента повинна відбуватись не по лінії

витіснення індивідуального, наповнення його суспільним досвідом, а

шляхом їх остійного узгодження, ви­користання всього того, що

накопичене ним у його власній життєдіяльності;

• розвиток студента як особистості (його соціалізація) відбувається не

тільки шляхом оволодіння ним нормативною діяльністю, а й через

постійне збагачення, перетворення суб'єктного досвіду як важливого

джерела власного розвитку;

  • головним результатом учіння повинно бути формування, пізнавальних

здібностей на основі оволодіння відповідними знаннями та уміннями.

Для організації повноцінного педагогічного процесу найважливіші наступні функції студента:

- функція вибірковості (здатність людини до вибору);

- функція рефлексії (особистість повинна оцінювати своє життя);

- функція буття, що полягає в пошуках сенсу життя та творчості;

- формувальна функція (формування образу "Я");

- функція відповідальності ("Я відповідаю за все");

- функція автономності особистості (у міру розвитку вона дедалі більше стає

вивільненою від інших факторів).

Особистісно- орієнтована освіта повинна створити умови для повноцінного розвитку цих функцій.

Технологізація особистісно- орієнтованого освітнього про­цесу передбачає спеціальне конструювання навчального текс­ту дидактичного матеріалу, методичних рекомендацій до його використання, типів навчального діалогу, форм контролю за особистісним розвитком студента в ході навчально-пізнавальної діяльності.

Головні вимоги до особистісно - орієнтованих технологій відомими

педагогами науковцями сформулювані таким чином:

  • навчальний матеріал повинен забезпечувати виявлення змісту суб'єктного досвіду студента, включаючи досвід його по­переднього навчання;

  • виклад знань у підручнику або викладачем повинен бути направленим не тільки на розширення їх обсягу, структурування, інтегрування, узагальнення предметного змісту, а також і постійне перетворення набутого суб'єктного досвіду кожного студента;

  • у процесі навчання необхідне постійне узгодження конкретного досвіду студентів з науковим змістом здобутих знань;

  • активне стимулювання студента до самостійної освітньої діяльності, зміст і форми якої повинні забезпечувати студенту можливість самоосвіти, саморозвитку, самовираження в ході оволодіння знаннями;

  • конструювання та організація навчального матеріалу, який дає змогу студенту вибирати його зміст, вид та форму при виконанні завдань, розв'язуванні задач тощо;

  • виявлення та оцінка способів навчальної роботи, якими користується студент самостійно, стійко, продуктивно;

  • необхідно забезпечувати контроль і оцінку не тільки результату, а й головним чином процесу учіння;

  • освітній процес повинен забезпечувати побудову, реалізацію, рефлексію, оцінку студента як суб'єктної діяльності.

Реалізація цих вимог вик­ликає необхідність оптимізації педагогічного (навчально-вихов­ного) процесу. Проблеми підви­щення ефективності, пошук найкращих варіантів навчання і виховання хвилювали викладачів педагогічної думки давно.

Сучасних педагогів хвилює, як вибрати з великого арсеналу форм і ме­тодів навчання саме ті, які най­більше відповідають конкретним умовам, як визначити міру в зас­тосуванні нових підходів та нових засобів навчання, який скласти план заняття, щоб найкраще врахувати особливості всіх студентів певної групи і будувати навчальний процес не стереотипно, а шляхом науково об­ґрунтованого творчого вибору його оптимальних варіантів. Са­ме в науково-методичному пошуку сутність оптимізації, що виключає шаблони, од­нобічні, суб'єктивні захоплен­ня, механічне виконання ме­тодичних інструкцій, відкри­ває простір для міркування викладача. Методика оптимізації допомагає викладачу навчитися комплексно вирішува­ти завдання творення, виховання і загального розвитку студента; озброює викладача умінням вив­чати реальні навчальні плани, можливості студента, тобто здій­снювати в доступній мірі прогно­зування очікуваних успіхів сту­дентів у навчанні і враховувати їхні особливості при плануванні заняття; вчить постійно виділяти головне, істотне в змісті нав­чального матеріалу; формує уміння викладача вибирати найраціональніші методи і засоби навчання, звільняючи його від механічної вимоги застосовувати всі методи на одному занятті; навчає диференційному підходу до кожного сту­дента; поєднує пошук ефек­тивнішого навчання з обов'язко­вою економією часу студентів і викладачів, з перевантаження­ми; відкриває простір для розвитку методичної творчості вик­ладачів, їхнього діалектичного мислення, звільняє педагогів від шаблонових вимог під час конт­ролю за якістю занять.

1.2. Модульно – рейтингова система організації навчального процесу

Навчальний процес повинен бути організований так, щоб студенти з зацікавленням праг­нули до систематичного, актив­ного оволодіння знаннями. При цьому студенти повинні самос­тійно оцінювати свій рівень підготовки, вибирати і визначати рівень засвоєння знань, відчу­вати задоволення від навчання. Саме цим зумовлено введення модульно-рейтингової системи організації навчального процесу.

Мета цієї системи - забезпечен­ня технологічності навчального про­цесу і підвищення його ефектив­ності.

Кожен викладач повинен пам'ятати , що студент ніколи не досягне рівня знань викладача, якщо постійно буде відчувати його перевагу. Лише в процесі спільного суперечно-діалектичного пошуку формуються справ­жні знання. Модульно-рейтин­гова система навчання дає змогу викладачу і студенту спільно працювати, наштов­хувати їх на творчі пошуки, відкриття. Відбувається інтен­сифікація процесів особистісного взаємосприйняття між вик­ладачем і студентом. Посилю­ється інтенсивна пошукова ак­тивність і самоактивність студен­тів, зменшується керівна роль викладача, зростає час активної навчальної діяльності студентів.

Навчальний модуль - це ці­лісна функціональна одиниця, яка оптимізує психосоціальний розви­ток студента і викладача. Основни­ми психолого-дидактичними засо­бами реалізації навчального модуля є педагогічна адаптована система понять у вигляді сукупності системи знань, норм і цінностей. Крім цього, це - поетапне суб'єктивне відкриття студентом під паритетним впливом викладача цієї системи в ході пошукової пізнавальної активності і наступного використання її як засобу діяльності. По завер­шенню модуля виставляється модульна оцінка.

Модульна оцінка - бальна оцінка (кількість балів), яку от­римує студент в результаті кон­тролю за виконанням усіх видів робіт (лекційних, практичних та семінарських занять, лабораторних контрольних робіт тощо), відне­сених до відповідного модуля.

Рейтингова оцінка - абсолют­на бальна оцінка, яку отримає студент за рівень знань, умінь та навичок з дисципліни за окре­мий завершений етап навчання (семестр, навчальний рік тощо).

Модульно-рейтингової система організації навчального процесу якнайкраще, на нашу думку, відповідає вимогам особистісно - орієнтованих технологій.

Згідно з навчальними пла­нами, за якими працюють вищі навчальні заклади І-ІІ рівнів акре­дитації, основною формою про­ведення занять з агрономічних дис­циплін залишається лекційно-практична. Останнім часом час­тіше стало дискутуватися пи­тання інформативності і доціль­ності лекційної форми прове­дення занять.

Недоліки проведення тради­ційної лекції це різна підготовленість слухачів та низький рівень засвоєн­ня інформації. Це пояснюється як рівнем засвоєння студентами відповідних дисциплін, так і фізіологічними особливостями їх пам'яті (у одних краще розвинута короткочасна пам'ять, а в інших - довготривала). Окрім того, сту­денти щоденно отримують ла­вину інформації, спеціальної термінології, яка витісняє одні знання іншими без на­лежного закріплення. Тому на лекціях доводиться повторно по­давати частину матеріалу, яка для певної кількості слухачів є неактуальною. У зв'язку з цим виникає проблема підбору ін­формації для лекційного мате­ріалу та доступність викладання матеріалу. При первинному викладанні матеріалу в студентській аудиторії інфор­мація повинна подаватися на рівні основних, базових понять, а не вузькі особливості чи проб­леми з окремо взятого питання.

Ми звикли до того, що лек­ційна інформація подається за допомогою усного викладу. При цьому часто нехтується зорове сприйняття інформації. Якість сприйняття такого лекцій­ного матеріалу невисока. І якщо ми хо­чемо бути почутими нашими студентами, то необхідно адап­тувати матеріали навчальних дисциплін до рівня, на якому вони будуть їх сприймати. Го­туючи матеріали для лекції, по­трібно враховувати, що сучасне поколін­ня, звикло сприймати інформацію з екрана телевізора, комп’ютера та мобільного телефону, а не з книжки. Тому на лекціях необхідно ширше вико­ристовувати візуальне подання матеріалу, що робить його дос­тупнішим і зрозумілішим для сту­дентів. Використання візуаль­ного оформлення матеріалу до­помагає досягти комп'ютерна презентаційна програма "Роwеr Роіпt". Більше того, в ній можна користуватися вставкою відео-фрагментів і аудіо записів.

У нашому коледжі напрацьовано пев­ний досвід використання проек­ційної мультимедійної техніки під час подання лекційного мате­ріалу. Створено великий банк презентаційних матеріалів з різних навчальних дисциплін, що дозволяє полегшити процес спілкування викладачів і студен­тів під час викладання нового навчального матеріалу. Створено базу електронних підручників та конспектів лекцій з багатьох начальних дисциплін в бібліотеці та локальній мережі коледжу, впроваджено пошукову систему з усіх нормативних актів , що діють в галузі АПК, з навчальної дисципліни «Основи охорони праці».

Впровадження сучасних комп’ютерних технологій відкриває нові можливості як для викладачів так і для студентів в плані комплексного сприйняття навчального матеріалу.

На основі всього вище згаданого презентуємо напрацювання у комплексному використанні сучасних засобів навчання особистісно-орієнтованих технологій на різних етапах модуля.

Висновки до розділу 1.

Отже, забезпечен­ня ефектив­ності навчального про­цесу зумовлює

використання сучасних, особистісно- орієнтованих освітніх технологій і засобів навчання для повноцінного і всебічного розвитку студента.

Розділ 2. Комплексне використання сучасних засобів навчання в реалізації особистісно – орієнтованих технологій в рамках модульного

навчання

Як було вже зазначено вище, оособистісно- орієнтована освіта повинна створити умови для повноцінного розвитку студента на основі комплексного використання сучасних засобів навчання.

Досвід викладання різних навчальних дисциплін у нашому коледжі в останні роки показав, що виконати це завдання можна застосовуючи нові інформаційні технології. Тим паче, що сьогодні майже кожен студент має досвід пошуку і сприйняття інформації з мобільного телефону, через монітор комп’ютера, телевізор. Тому комплексне використання сучасних інформаційних засобів в рамках модульного навчання є на сьогодні найбільш ефективним.

Представляємо вашій увазі напрацювання з комплексного використання інформаційних технологій на різних етапах вивчення дисципліни «Основи охорони праці».

В залежності від кількості годин кожна дисципліна складається з декількох модулів.

Навчальна дисципліна «Основи охорони праці» поділена на 3 змістових модуля:

- змістовий модуль 1.Теоретичні , правові та організаційні питання охорони праці;

- змістовий модуль 2. Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії;

- змістовий модуль 3. Основи виробничої та пожежної безпеки. Долікарська допомога потерпілим.

Модуль - це самостійна структурно-логічна частина теоретичного та прак­тичного матеріалу з навчальної дисципліни. Цілісну систему знань з кожного навчального модуля забезпечують такі етапи:

• установчо - мотиваційний;

• змістовно - пошуковий;

• адаптивно - перетворювальний;

• контрольно-рефлексивний.

Перед вами схема комплексної системи використання сучасних засобів навчання на різних етапах модуля.

Етапи кожного модуля структуровані у певній логічній послідовності та мають свої цілі, форми і методи проведення. Ефективність засвоєння кожного модуля значно підвищується, якщо комплексно використовувати сучасні інформаційні технології на всіх його етапах. Розглянемо комплексну систему використання сучасних методів і засобів навчання в рамках модульного навчання.

2.1. Установчо – мотиваційний етап

Установчо-мотиваційний етап передбачає постановку нових цілей, презентацію дисципліни. До вашої уваги фрагмент презентації навчальної дисципліни «Основи охорони праці».

На слайдах представлені основні поняття та визначення, задачі дисципліни, рівень травматизму у світі та в Україні, інтегральні зв’язки дисципліни з іншими дисциплінами. Навіть така коротка презентація дає можливість студенту ознайомитись із змістом і структурою навчальної дисципліни. Також розроблені презентації змістових модулів і окремих тем. Установчо-мотиваційний етап також передбачає аналіз мотиваційних резервів студента тобто актуалізацію та мотивацію його опорних знань і використання його життєвого досвіду. Передбачається і ознайомлення студентів з структурно- часовою моделлю навчального модуля, з системою оцінки знань, літературою, базою електронних підручників та конспектів лекцій. Для цього розроблені методичні рекомендації з навчальної дисципліни «Основи охорони праці», в яких студенти знайомляться з темами, що входять в навчальний модуль, їх змістом, структурно-часовою моделлю модуля, алгоритмом знань та умінь, рекомендованою літературою для всієї теми та окремо для питань самостійного вивчення (вони виділені курсивом), тематикою практичних та лабораторних занять, а також з рейтинговою системою оцінки знань.

2.2. Змістовно – пошуковий етап

На змістовно-пошуковому етапі важливе значення має мінімізація теоретичного матеріалу. Створення електронних посібників, опорних конспектів лекцій, схемоконспектів, тощо, сприяє цьому процесу. Пропонується вашій увазі розроблений схемоконспект з основ охорони праці, який за допомогою мультимедійних засобів успішно використовується при викладанні теоретичного матеріалу з дисципліни. В стислому вигляді в ньому розкривається зміст теми. Наприклад, при вивченні змістового модуля 1 «Теоретичні, правові та організаційні питання охорони праці», теми 1. «Загальні питання охорони праці» у вигляді схем подано загальну класифікацію і класифікацію аварій за розмірами та заподіяною шкодою, категорії аварій.

МОДУЛЬ 1.ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Змістовий модуль 1.

Теоретичні , правові та організаційні питання охорони праці

Вступ. Тема 1. Загальні питання охорони праці.

НЕБЕЗПЕЧНА ДІЯ – це така дія оператора (працюючого), яка суперечить (не відповідає) науково обґрунтованим нормам професійної поведінки при виконанні конкретного виробничого завдання.

НЕБЕЗПЕЧНІ УМОВИ – це такий стан виробничого середовища (об’єкта праці, машини , засобів тощо), який не відповідає нормам і вимогам стандартів.

НЕБЗПЕЧНА СИТУАЦІЯ – це подія, при якій створюється реальна можливість прояву небезпеки або небезпека проявляється.

НЕБЕЗПЕЧНІ ОБСТАВИНИ – це обставини, які розкривають дії, стан чи ознаки небезпечного фактору і обстановку, при якій він діяв на людину.

небезпечний

виробничий фактор

травма

небезпечні

обставини

небезпечна

ситуація

небезпечна

дія

критична

ситуація

катастрофа

небезпечні умови

аварія

АВАРІЯ – це небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об’єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров’я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого процесу чи завдає шкоди довкіллю.

КАТАСТРОФА – це великомасштабна аварія, яка призводить до важких наслідків для людини, тваринного й рослинного світу, змінюючи умови середовища існування.

НЕЩАСНИЙ ВИПАДОК НА ВИРОБНИЦТВІ –раптове погіршення стану здоров’я чи настання смерті працівника під час виконування ним трудових обов’язків внаслідок короткочасного( тривалістю не довше однієї робочої зміни) впливу небезпечного або шкідливого чинника.

Згідно з розмірами та заподіяною шкодою розрізняють

I категорія – до неї належать аварії, внаслідок яких: загинуло 5 чи травмовано 10 і більше осіб; стався викид отруйних, радіоактивних, біологічно небезпечних речовин за межі санітарно – захисної зони підприємства; збільшилась концентрація забруднювальних речовин у навколишньому середовищі більш як у 10 разів; зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об’єкта, що створило загрозу для життя і здоров’я значної кількості працівників підприємства чи населення.

II категорія – до неї належать аварії, внаслідок яких: загинуло до 5 чи травмовано від 4 до 10 осіб; зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об’єкта, що створило загрозу для життя і здоров’я працівників цеху, дільниці з чисельністю працюючих 100чоловік і більше.

При вивченні змістового модуля 2 «Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії», теми 1 «Основи фізіології та гігієни праці » схематично представлені класифікації умов праці та груп умов праці, визначення згідно державних нормативних актів з охорони праці (ДНАОП) робочої зони та робочого місця.

Змістовий модуль 2.

Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії.

Тема 1.Основи фізіології та гігієни праці

Класифікація умов праці за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища

Класифікація груп умов праці залежно від ступеня важкості

РОБОЧА ЗОНА – простір висотою до 2 метрів над рівнем підлоги або майданчика, на яких знаходяться місця постійного або тимчасового перебування працівників.

РОБОЧЕ МІСЦЕ – місце постійного або тимчасового перебування працівників в процесі трудової діяльності.

ПОСТІЙНЕ РОБОЧЕ МІСЦЕ - місце, на якому працівник перебуває більшу частину ( понад 50% часу або більше 2 год. безперервно) свого робочого часу.

При вивченні змістового модуля 3 «Основи виробничої та пожежної безпеки. Долікарська допомога потерпілим», теми 3. «Основи пожежної профілактики на виробничих об'єктах» дано визначення пожежі, процесу горіння, визначені види та форми горіння, групи горючості матеріалів та речовин. Зверніть увагу, що всі схеми виконані в різному форматі та формі, кольорі, подані визначення ключових понять.

Змістовий модуль 3.

Основи виробничої та пожежної безпеки. Долікарська допомога потерпілим.

Тема 3. Основи пожежної профілактики на виробничих об'єктах

ГОРІННЯ – це екзотермічна реакція окислення речовини, яка супроводжується

виділенням диму та виникненням полум’я або світінням.

ПОЖЕЖА – це неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що поширюється

в часі і просторі.

За швидкістю поширення полум’я

ПОЖЕЖОВИБУХОНЕБЕЗПЕКА РЕЧОВИН ТА МАТЕРІАЛІВ – це сукупність властивостей, які характеризують їх схильність до виникнення і поширення горіння, особливості горіння і здатність піддаватись гасінню загорянь.

Класифікація приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою

ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНА ЗОНА –це простір, в якому є або можуть з’явитися вибухонебезпечні суміші.

ПОЖЕЖОНЕБЕЗПЕЧНА ЗОНА – це простір, де знаходяться або можуть знаходитися горючі

речовини як при нормальному технологічному процесі, так і при можливих його порушеннях.

Це все сприяє кращому сприйняттю та засвоєнню нового матеріалу. В нашому коледжі впроваджено комп’ютерну пошукову систему основних законодавчих та нормативно – правових актів з основ охорони праці, що дає можливість швидко знайти необхідну інформацію та оперувати нею.

Розвиток пошукової пізнавальної активності і самостійності студентів – це розв’язання проблемних завдань, аналіз виробничих ситуацій, проведення евристичних бесід, дискусій, рольових ігор, «мозкового штурму» тощо. виробничої ситуації.

2.3. Адаптивно – перетворювальний етап

На адаптивно-перетворювальному етапі модуля передбачається формування умінь, навичок та норм діяльності студентів, формування уміння застосовувати знання у звичайних та нестандартних ситуаціях (ділові ігри, тренінги, бригадний метод проведення практичних занять, тощо). На теоретичних і практичних заняттях в коледжі використовуються не тільки фрагменти науково-популярних фільмів, а й фільмів власного виробництва. На практичних та лабораторних заняттях з основ охорони праці застосовується бригадний метод проведення робіт з використанням тестового допускового контролю знань.

2.4. Контрольно – рефлексивний етап

На останньому контрольно-рефлексивному етапі застосовуються різні методи контролю знань:

  • комп’ютерний тестовий контроль знань (програма «Тест», програма «Айрен»);

  • усне опитування;

  • написання диктантів;

  • самостійна робота;

  • рішення термінологічних кросвордів, головоломок;

  • контрольна робота по самостійному вивченню;

  • рішення ситуаційних завдань.

Практика показала, що самим ефективним є комплексне використання цих методів контролю, що дає можливість правильно і об’єктивно, а за допомогою комп’ютерного тестового контролю знань ще й оперативно оцінити рівень знань кожного студента. А рішення термінологічних кросвордів та головоломок урізноманітнює етап контролю і дозволяє оцінити особисте бачення проблеми безпеки кожного студента.

Висновки до розділу 2.

Кожний етап модуля орієнтований на сучасні інноваційні освітні технології, що дають можливість засвоїти необхідні знання і навички, а також виховати особисте відповідальне ставлення студента до проблем безпеки.

Загальні висновки

Таким чином, на усіх етапах вивчення дисципліни можна застосовувати різноманітні форми подачі лекційного матеріалу, проведення практичних занять та контролю знань за допомогою комплексного використання модульної та інформаційної технологій.

Інформаційні технології це добрий шлях до підвищення мотивації та зацікавленості студентів у здобутті знань, що складає основу особистісно – орієнтовного навчання.
Різноманітність методів навчання дозволяють кожному студенту вибирати найбільш підходящий для нього шлях і темп освоєння навчального матеріалу.

Використана література

  1. Баханов К.О. Організаціця особистісно орієнтованого навчання. /

Порадник молодого вчителя історії. – Харків.: Основа, 2008. 159 с.

  1. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології: навч. Посіб. –К.:

Академвидав, 2004. – 352 с.

  1. Освітні технології: Навч.-метод. посіб. / О.М. Пєхота, А.В. Кіктенко,

О.М. Любарська та ін. – К.: А.С.К., 2001. – 256 с.

  1. Падалка О.С. та ін. Педагогічні технології. – К.: Укр. Енциклопедія,

1995. – 253 с.

  1. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології

навчання: Наук.-метод. посіб. . – К.: А.С.К., 2003. – 192 с.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця