Критерії оцінювання результатів навчання учнів 5–9 класів (Мовно-літературна освітня галузь) розроблено з метою забезпечення єдиних, прозорих, зрозумілих та педагогічно доцільних підходів до оцінювання результатів навчання учнів з української мови, української літератури та зарубіжної літератури.
Документ укладено відповідно до чинної нормативно-правової бази у сфері загальної середньої освіти, зокрема Державного стандарту базової середньої освіти, наказу Міністерства освіти і науки України від 04.05.2026 № 722 «Про затвердження системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів» та наказу Міністерства освіти і науки України від 14.08.2026 № 1427 «Про затвердження Рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 5–9 класів закладів загальної середньої освіти».
Критерії ґрунтуються на компетентнісному підході та орієнтовані на оцінювання досягнення учнями визначених результатів навчання. Під час їх розроблення враховано п’ять взаємопов’язаних параметрів навчальної та пізнавальної діяльності: когнітивні процеси, навчальна діяльність, рівень самостійності, комунікація та взаємодія, частота вияву результатів навчання.
Документ містить конкретизовані критерії за 12-бальною шкалою для кожного навчального предмета мовно-літературної освітньої галузі та кожної групи результатів навчання. Критерії сформульовано таким чином, щоб вони були зрозумілими учням, педагогічним працівникам і батькам та могли використовуватися як практичний інструмент планування, здійснення й аналізу оцінювання.
Під час розроблення документа враховано особливості організації освітнього процесу в умовах дистанційного навчання, зокрема необхідність забезпечення гнучкості оцінювальних процедур, академічної свободи педагогічного працівника, педагогічної доцільності та створення умов для об’єктивного визначення реальних результатів навчання кожного учня.
Окремий розділ присвячено особливостям оцінювання учнів з особливими освітніми потребами, які потребують підтримки І–IV рівнів, з урахуванням індивідуальних освітніх потреб, адаптацій та/або модифікацій змісту навчання, індивідуальної програми розвитку та фактичного навчального поступу учня.
Під час підготовки, структурування та мовного оформлення документа було використано інструменти штучного інтелекту як допоміжний засіб. Штучний інтелект застосовувався для опрацювання структури документа, систематизації положень нормативних джерел, формулювання та конкретизації критеріїв оцінювання. Відповідальність за перевірку відповідності документа чинній нормативно-правовій базі, його змістове наповнення, педагогічну доцільність і прийняття управлінського рішення щодо використання критеріїв покладається на заклад освіти та педагогічних працівників.
