Навчання дитини з порушеннями зору в початковій школі не обмежується засвоєнням знань із математики, української мови, читання чи природничої освітньої галузі. Кожен урок може стати простором для розвитку тих умінь, які допомагають школяреві краще пізнавати навколишній світ, орієнтуватися в ньому, взаємодіяти з людьми та виконувати повсякденні дії. Саме в цьому полягає особливість корекційно-розвиткової спрямованості навчання: освітній зміст поєднується з цілеспрямованою роботою над розвитком і компенсацією труднощів, пов'язаних із порушеннями зорового сприймання.
Для молодшого школяра важливо не лише побачити предмет або прочитати інформацію, а й навчитися правильно її сприймати, аналізувати, порівнювати з уже відомою, визначати властивості та використовувати отриманий досвід у нових ситуаціях. Якщо дитина має знижені зорові можливості, окремі процеси можуть відбуватися повільніше або потребувати додаткового залучення слуху, дотику, руху та мовлення. Тому педагогічна робота має передбачати різні способи подання інформації, щоб учень міг отримати цілісне уявлення про предмети, явища й навчальні поняття.
Корекційно-розвиткова спрямованість не означає, що кожен урок потрібно перетворювати на окреме спеціальне заняття. Її доцільно інтегрувати у звичайну навчальну діяльність. Наприклад, під час вивчення геометричних фігур учні не тільки називають квадрат, трикутник чи коло, а й досліджують їхні контури на дотик, порівнюють розміри, визначають кількість сторін, знаходять подібні форми серед навколишніх предметів. Таким чином одночасно засвоюється математичний матеріал і розвивається здатність аналізувати форму та просторові характеристики об'єктів.
