Консультативний контакт — це унікальний динамічний процес, під час
якого одна людина допомагає іншій використовувати свої внутрішні ресурси для
розвитку в позитивному напрямку й актуалізувати потенціал осмисленого життя
Консультативний контакт — це почуття й установки учасників консультування
(консультант і клієнт) стосовно одне одного, і спосіб їхнього вираження .
Основні параметри консультативного контакту:
• емоційність (консультативний контакт скоріше емоційний, чим
когнитивний, він передбачає дослідження переживань клієнтів);
• інтенсивність (оскільки контакт представляє відверті відношення й
взаємний обмін переживаннями, він не може не бути інтенсивним);
• динамічність (при зміні клієнта міняється й специфіка контакту);
• конфіденційність (зобов’язання консультанта не поширювати відомості
про клієнта сприяє довірі);
• надання підтримки (постійна підтримка консультанта забезпечує
стабільність контакту, що дозволяє клієнтові ризикувати й намагатися
поводитися по-новому); сумлінність.
Якість консультативного контакту залежить від двох важливих факторів:
терапевтичного клімату, навичок консультанта (вербальних і невербальних) у
підтримці спілкування.
Створювати взаємну довіру - значить створювати терапевтичний клімат, що
сприяє обговоренню значимих проблем. Це - обов'язок консультанта. Успішність
створення терапевтичного клімату обумовлена особистісними якостями
консультанта і його відношенням до консультування.
