Комплексно-методичне забезпечення до програми ЗНО

Опис документу:
Комплексно-методичне забезпечення (КМЗ) до програми зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури для консультацій. Дане дидактичне забезпечення включає лекції, навчальні відеоролики, роздатковий матеріал та навчальні презентації.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки України

03.02.2016 р. № 77

КОМПЛЕКСНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
до програми зовнішнього незалежного оцінювання
з української мови і літератури


з/п

Назва розділу

Зміст мовного матеріалу

Вимоги до рівня загальноосвітньої
підготовки учнів

Дидактичне
забезпечення

1

ФОНЕТИКА

ГРАФІКА

ОРФОЕПІЯ

ОРФОГРАФІЯ

20 год

Алфавіт.

Учасник(ця) ЗНО повинен(на) вміти:

  • Розташовувати слова за алфавітом;

  • розпізнавати явища уподібнення й спрощення приголосних звуків,

  • основні випадки чергування голосних і приголосних звуків,

  • чергування у-в, і-й.

  • наголошувати слова відповідно до орфоепічних норм.

  • розпізнавати вивчені орфограми;

  • правильно писати слова з вивченими орфограмами,

  • знаходити й виправляти орфографічні помилки на вивчені правила

  1. Лекція № 1

  2. Презентація до уроку

Наголос.

  1. ВІДЕО: Наголос (лекція) https://www.youtube.com/watch?time_continue=68&v=dyofTt5Sw70&feature=emb_title

  2. Наголос (закріплення)

  3. Онлайн-тренажер https://webpen.com.ua/index.html#howToWork

  4. Онлайн-тренажер https://webpen.com.ua/pages/linguistic_norm/emphasis.html

  5. Роздатковий матеріал

Основні випадки уподібнення приголосних звуків

  1. Лекція № 2

  2. Презентація 1 «Уподібнення приголосних»

  3. Відеоролик ЗНО Українська мова 1.3 Уподібнення

  4. Відеоролик ЗНО Українська мова 1.4 Спрощення

  5. Уподібнення приголосних звуків

Спрощення в групах приголосних

Спрощення в групах приголосних course-v1:ZNO+UKR101+2017_T1 05_10_07

Основні випадки чергування у-в, і-й

Презентація 1 «Випадки чергування»

Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів

ВІДЕО: Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні Е, И, О course-v1:ZNO+UKR101+2017_T1 05_08_08

Словосполучення йо, ьо

Правила вживання м’якого знака.

М’який знак. Буквосполучення ЙО, ЬО course-v1:ZNO+UKR101+2017_T1 05_08_07

Правила вживання апострофа.

Апостроф course-v1:ZNO+UKR101+2017_T1 05_05_03

Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних і збігу однакових приголосних звуків.

Подвоєння та подовження літер course-v1:ZNO+UKR101+2017_T1 05_10_08

Правопис префіксів і суфіксів.

Правопис префіксів course-v1:ZNO+UKR101+2017_T1 05_05_05

Найпоширеніші випадки чергування приголосних звуків

Правопис великої літери. Лапки у власних назвах.

Правопис власних назв course-v1:ZNO+UKR101+2017_T1 05_10_23

Написання слів іншомовного походження

Правопис слів іншомовного походження course-v1:ZNO+UKR101+2017_T1 05_10_01_1

Основні правила переносу слів з рядка в рядок

Написання складних слів разом і через дефіс.

Написання складних слів разом та через дефіс course-v1:ZNO+UKR101+2017_T1 05_10_25

Правопис складноскорочених слів.

Правопис відмінкових закінчень іменників, прикметників

Правопис окремих відмінкових закінчень course-v1:ZNO+UKR101+2017_T1 05_13_1_1

Правопис н та нн у прикметниках і дієприкметниках

Не з різними частинами мови

Правопис НЕ з різними частинами мови course-v1:ZNO+UKR101+2017_T1 05_05_06

2

ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ

Лексичне значення слова.

  • Пояснювати лексичні значення слів;

  • добирати до слів синоніми й антоніми та використовувати їх у мовленні;

  • уживати слова в переносному значенні.

  • Знаходити в тексті й доречно використовувати в мовленні вивчені групи слів;

  • пояснювати значення фразеологізмів,

  • правильно й комунікативно доцільно використовувати їх у мовленні

Багатозначні й однозначні слова.

Пряме та переносне значення слова

Омоніми. Синоніми. Антоніми. Пароніми.

Лексика української мови за походженням. Власне українська лексика. Лексичні запозичення з інших мов.

  1. Групи слів за значенням, походженням, уживанням та емоційним забарвленням course-v1:ZNO+UKR101+2017_T1 05_03_16

  2. Лексичні помилки course-v1:ZNO+UKR101+2017_T1 05_05_01

Загальновживані слова. Професійна, діалектна, розмовна лексика. Терміни. Застарілі й нові слова (неологізми). Нейтральна й емоційно забарвлена лексика

Поняття про фразеологізми

Фразеологізми та їхні властивості. Фразеологізми-синоніми та фразеологізми-антоніми 05 03 14

3

БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР

Будова слова.

  • Відділяти закінчення слів від основи,

  • членувати основу на значущі частини,

  • розрізняти форми слова й спільнокореневі слова,

  • правильно вживати їх у мовленні

Спільнокореневі слова й форми того самого слова

Спільнокореневі course-v1:ZNO+UKR101+2017_T1 04_22_8

4

МОРФОЛОГІЯ

  • Розпізнавати іменники;

  • визначати належність іменників до певної групи за їхнім лексичним значенням, уживаністю в мовленні;

  • правильно відмінювати іменники, відрізняти правильні форми іменників від помилкових;

  • використовувати іменники в мовленні, послуговуючись їхніми виражальними можливостями.

Частини мови course-v1:ZNO+UKR101+2017_T1 05_03_15

4.1

Іменник

Іменник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Морфологічні ознаки іменника course-v1:ZNO+UKR101+2017_T1 05_13_1

Іменники власні та загальні, істоти й неістоти.

Рід іменників: чоловічий, жіночий, середній.

Число іменників.

Відмінювання іменників. Невідмінювані іменники в українській мові.

Написання й відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові

Кличний відмінок (у власних чоловічих та жіночих іменах)

4.2

Прикметник

Прикметник як частина мови; значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

  • Розпізнавати й відмінювати прикметники;

  • утворювати форми ступенів порівняння якісних прикметників, повні й короткі форми якісних прикметників;

  • відмінювати прикметники;

  • відрізняти правильні форми прикметників від помилкових

Відмінювання прикметників.

Ступені порівняння якісних прикметників: вищий і найвищий, способи їх творення (проста й складена форми).

Ступені порівняння прикметника course-v1:ZNO+UKR101+2017_T1 05_13_2

Зміни приголосних при творенні ступенів порівняння прикметників.

4.3

Числівник

Числівник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

  • Розпізнавати й відмінювати числівники;

  • відрізняти правильні форми числівників від помилкових;

  • добирати потрібні форми числівників і використовувати їх у мовленні;

  • визначати сполучуваність числівників з іменниками;

  • правильно утворювати форми числівників для позначення часу й дат

Типи відмінювання кількісних числівників.

Особливості відмінювання числівника course-v1:ZNO+UKR101+2017_T1 05_13_3

Порядкові числівники, особливості їх відмінювання.

Особливості правопису числівників.

Узгодження числівників з іменниками.

Уживання числівників для позначення часу й дат

4.4

Займенник

Займенник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Розпізнавати й відмінювати займенники; відрізняти правильні форми займенників від помилкових, правильно добирати потрібні форми займенників і використовувати їх у мовленні, правильно утворювати й писати неозначені й заперечні займенники

Відмінювання займенників.

Творення й правопис неозначених і заперечних займенників.

4.5

Дієслово

Дієслово як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

  • Розпізнавати дієслова, особливі форми дієслова, безособові дієслова;

  • визначати часи й способи дієслів: використовувати один час і спосіб у значенні іншого;

  • відрізняти правильні форми дієслів від помилкових;

  • правильно писати особові закінчення дієслів.

Морфологічні ознаки дієслова course-v1:ZNO+UKR101+2017_T1 05_13_5

Форми дієслова

дієвідмінювані, відмінювані (дієприкметник) і незмінні (інфінітив, дієприслівник, форми на –но, -то)

Безособові дієслова

Способи дієслова: дійсний, умовний, наказовий.

Творення форм умовного та наказового способів дієслів

Особові закінчення дієслів 1 та П дієвідміни.

Чергування приголосних в особових формах дієслів теперішнього та майбутнього часу.

4.6

Дієприкметник

Дієприкметник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

  • Розпізнавати дієприкметники (зокрема відрізняти їх від дієприслівників), визначати їхнє загальне значення, синтаксичну роль;

  • відрізняти правильні форми дієприкметників від помилкових;

  • добирати й комунікативно доцільно використовувати дієприкметники та дієприкметникові звороти в мовленні.

Активні та пасивні дієприкметники.

Творення активних і пасивних дієприкметників теперішнього й минулого часу.

Дієприкметниковий зворот.

Безособові форми на –но, -то.

4.7

Дієприслівник

  • Розпізнавати дієприслівники, визначати їхнє загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль;

  • відрізняти правильні форми дієприслівників від помилкових;

  • правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

4.8

Прислівник

Прислівник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

  • Розпізнавати прислівники, визначати їхнє загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль;

  • ступені порівняння прислівників;

  • відрізняти правильні форми прислівників від помилкових;

  • добирати й комунікативно доцільно використовувати прислівники в мовленні

Правопис прислівника course-v1:ZNO+UKR101+2017_T1 05_13_4

Ступені порівняння прислівників: вищий і найвищий.

Зміни приголосних при творенні прислівників вищого та найвищого ступенів.

Правопис прислівників на –о, -е, утворених від прикметників і дієприкметників.

Написання разом, окремо й через дефіс прислівників і сполучень прислівникового типу

4.9

Службові частини мови

4.9.1

Прийменник

Прийменник як службова частина мови.

  • Розпізнавати прийменники, визначати їхні морфологічні ознаки;

  • правильно й комунікативно доцільно використовувати прийменники в мовленні.

Зв’язок прийменника з непрямими відмінками іменника.

Правопис прийменників

4.9.2

Сполучник

Сполучник як службова частина мови.

Розпізнавати сполучники, визначати групи сполучників за значенням і синтаксичною роллю, за вживанням і будовою; відрізняти сполучники від інших співзвучних частин мови; правильно й комунікативно доцільно використовувати сполучники в мовленні.

Групи сполучників за значенням і синтаксичною роллю: сурядні й підрядні.

Групи сполучників за вживанням (одиничні, парні, повторювані) та за будовою (прості, складні, складені).

Правопис сполучників.

Розрізнення сполучників та інших співзвучних частин мови

4.9.3

Частка

Частка як службова частина мови.

Розпізнавати частки; правильно писати частки.

Правопис часток.

4.9.4

Вигук

Вигук як частина мови

Розпізнавати вигуки й правильно їх писати.

Правопис вигуків.

5

СИНТАКСИС

Словосполучення й речення як основні одиниці синтаксису. Підрядний і сурядний зв’язок між словами й частинами складного речення.

Розрізняти словосполучення й речення, сурядний і підрядний зв’язок між словами й частинами складного речення.

5.1

Словосполучення

  • Розрізняти речення за метою висловлювання,

  • за емоційним забарвленням,

  • за складом граматичної основи,

  • за наявністю чи відсутністю другорядних членів,

  • за наявністю необхідних членів речення,

  • за будовою,

  • за наявністю чи відсутністю однорідних членів речення,

  • вставних слів, словосполучень, речень, відокремлених членів речення, звертань.

5.2

Речення

Речення як основна синтаксична одиниця. Граматична основа речення. Порядок слів у реченні.

Види речень за метою висловлювання (розповідні, питальні й спонукальні);

за емоційним забарвленням (окличні й неокличні);

за будовою (прості й складні);

Просте речення. Типи простого речення 05 08 12

за складом граматичної основи (двоскладні й односкладні);

за наявністю чи відсутністю другорядних членів (непоширені й поширені);

за наявністю необхідних членів речення (повні й неповні);

Члени речення 05 08 11

за наявністю чи відсутністю ускладню вальних засобів (однорідних членів речення, вставних слів, словосполучень, речень, відокремлених членів речення, звертань).

5.2.1

Просте двоскладне речення

Підмет і присудок як головні члени двоскладного речення. Зв’язок між підметом і присудком.

  • Визначати структуру простого двоскладного речення, особливості узгодження присудка з підметом;

  • правильно й комунікативно доцільно використовувати прості речення.

5.2.2

Другорядні члени речення у двоскладному й односкладному реченні

Означення.

Прикладка як різновид означення.

Додаток.

Обставина.

Порівняльний зворот.

  • Розпізнавати види другорядних членів;

  • правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості другорядних членів речення в мовленні;

  • правильно розставляти розділові знаки при непоширеній прикладці.

5.2.3

Односкладні речення

Граматична основа односкладного речення.

  • Розпізнавати типи односкладних речень, визначати особливості кожного з типів;

  • правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості односкладних речень у власному мовленні

Односкладне речення 05 24 17

Типи односкладних речень за способом вираження та значенням головного члена:

  • односкладні речення з головним членом у формі присудка (означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові)

  • та односкладні речення з головним членом у формі підмета (називні).

5.2.4

Просте ускладнене речення

Речення з однорідними членами.

Розпізнавати просте речення:

  • з однорідними членами,

  • звертаннями,

  • вставними словами,

  • словосполученнями,

  • реченнями,

  • відокремленими членами (означеннями, прикладками, додатками, обставинами),

  • зокрема уточнювальними, та правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості таких речень у мовленні; правильно розставляти розділові знаки в них

Ускладнене речення, частина 1 05 10 09 1

Узагальнювальні слова в реченнях з однорідними членами.

Ускладнене речення, частина 2 05 10 09 2

Речення зі звертанням.

Ускладнене речення, частина 3 05 10 09 3

Речення зі вставними словами, словосполученнями, реченнями, їх значення.

Речення з відокремленими членами.

Відокремлені означення, прикладки непоширені й поширені.

Відокремлені додатки, обставини.

Відокремлені уточнювальні члени речення.

Розділові знаки в ускладненому реченні

5.2.5

Складне речення

Типи складних речень за способом зв’язку їх частин: сполучникові й безсполучникові.

  • Розпізнавати складні речення різних типів;

  • визначати їхню структуру, види й засоби зв’язку між простими реченнями.

  • Добирати й конструювати складні речення, що оптимально відповідають конкретній комунікативній меті.

  • Правильно розставляти розділові знаки, будувати схему такого речення.

Сурядний і підрядний зв’язок між частинами складного речення.

Розділові знаки в складному реченні 05 10 03 1

5.2.5.1

Складносурядне речення

Єднальні, протиставні й розділові сполучники в складносурядному реченні. Смислові зв’язки між частинами складносурядного речення

  • Розпізнавати складносурядні речення, визначати смислові зв’язки між частинами складносурядного речення;

  • комунікативно доцільно використовувати його виражальні можливості в мовленні;

  • правильно розставляти розділові знаки в складносурядному реченні.

Складносурядне речення 05 08 35 1

Розділові знаки в складносурядному реченні

5.2.5.2

Складнопідрядне речення

Складнопідрядне речення, його будова. Головна й підрядна частини.

  • Розпізнавати складнопідрядні речення, визначати їхню будову, зокрема складнопідрядних речень з кількома підрядними;

  • відображати її в схемі складнопідрядного речення;

  • визначати основні види підрядних речень, типи складнопідрядних речень за характером зв’язку між частинами.

  • Правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості складнопідрядних речень різних типів у процесі спілкування; правильно розставляти розділові знаки в складнопідрядному реченні

Складнопідрядне речення 05 08 35 2

Підрядні сполучники й сполучні слова як засоби зв’язку в складнопідрядному реченні.

Основні види підрядних речень:

  • означальні,

  • з’ясувалльні,

  • обставинні (місця, часу, способу дії та ступеня, порівняльні, причини, наслідкові, мети, умови, допустові).

Складнопідрядні речення з кількома підрядними, розділові знаки в них.

5.2.5.3

Безсполучникове складне речення

Безсполучникове складне речення.

  • Розпізнавати безсполучникові складні речення;

  • правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості безсполучникових складних речень у мовленні; правильно розставляти розділові знаки в них.

Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні.

5.2.5.4

Складне речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку

Складне речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку, розділові знаки в ньому

  • Правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості речень цього типу в мовленні;

  • правильно розставляти розділові знаки в них

5.3

Способи відтворення чужого мовлення

Пряма й непряма мова. Заміна прямої мови непрямою. Цитата як різновид прямої мови.

  • Замінювати пряму мову непрямою;

  • правильно й доцільно використовувати в тексті пряму мову й цитати;

  • правильно вживати розділові знаки в конструкціях із прямою мовою, цитатою та діалогом

Текст. Типи мовлення course-v1:ZNO+UKR101+2017_T1 05_13_6

Діалог. Розділові знаки в конструкціях із прямою мовою, цитатою та діалогом

6

СТИЛІСТИКА

Стилі мовлення (розмовний, науковий, художній, офіційно-діловий, публіцистичний), їх основні ознаки, функції

  • Розпізнавати стилі мовлення, визначати особливості кожного з них;

  • користуватися різноманітними виражальними засобами української мови в процесі спілкування для оптимального досягнення мети спілкування.

Стилі української мови course-v1:ZNO+UKR101+2017_T1 05_03_10

7

Розвиток мовлення

Види мовленнєвої діяльності; адресант і адресат мовлення; монологічне й діалогічне мовлення; усне й писемне мовлення.

  • Уважно читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне.

  • Критично оцінювати прочитане.

  • Аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

  • Будувати письмове висловлення, логічно викладаючи зміст, підпорядковуючи його темі й основній думці, задуму, вибраному стилю та типу мовлення, досягати визначеної комунікативної мети.

  • Уміти формулювати, добирати доречні аргументи й приклади, робити висновок, висловлювати власну позицію, свій погляд на ситуацію чи обставини;

  • правильно структурувати текст, використовуючи відповідні мовленнєві звороти.

  • Знаходити й виправляти похибки та помилки в змісті, будові й мовному оформленні власних висловлювань, спираючись на засвоєні знання

Тема й основна думка висловлення.

Власне висловлювання, ч.1 course-v1:ZNO+UKR101+2017_T1 06_30_07

Власне висловлювання, ч.2 course-v1:ZNO+UKR101+2017_T1 06_30_07_2

Власне висловлювання, ч.3 course-v1:ZNO+UKR101+2017_T1 06_30_07_3

Вимоги до мовлення (змістовність, логічна послідовність, багатство, точність, виразність, доречність, правильність).

Основні ознаки тексту; зв’язність, комунікативність, членованість, інформативність.

Зміст і будова тексту, поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Способи зв’язку речень у тексті. Тексти різних стилів, типів, жанрів мовлення.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ФІЗИКИ залишилося:
0
3
міс.
1
0
дн.
1
6
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!