і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень».
Щотижня отримуйте приємні подарунки.
Взяти участь

Компетентність як педагогічне явище.Поняття та сутність компетентності.

Передплата на журнал
Бібліотека
матеріалів
Опис презентації окремими слайдами:
Слайд № 1

Компетентність як педагогічне явище. Поняття та сутність компетентності.

Слайд № 2

Компетенція – це сукупність взаємопов’язаних якостей особистості (знань, умінь, навичок, способів діяльності), які є заданими до відповідного кола предметів і процесів та необхідними для якісної продуктивної дії по відношенню до них. Компетентність – це володіння людиною відповідною компетенцією, що містить її особисте ставлення до предмета діяльності.

Слайд № 3

Освітня компетентність – це здатність учня здійснювати складні культуропровідні види діяльності. У порівняні з іншими результатами освіти компетенція це а) інтегрований результат освіти; б) проявляється ситуативно; в) існує як потенціал, який наповнюється конкретним змістом та проявляється в конкретній ситуації.

Слайд № 4

Виокремлюється низка функцій компетентності в системі освіти у відношенні до особистості учня вони: відображають та розвивають особистісні смисли учня в напрямі об’єктів, що вивчаються ними; характеризують діяльнісний компонент освіти учня, ступінь його практичної підготовки; задають мінімальний досвід предметної діяльності; розвивають можливості розв'язувати у повсякденному житті реальні проблеми — від побутових до виробничих та соціальних; є багатовимірними, тобто охоплюють та розвивають усі основні групи особистісних якостей учня; є інтегральними характеристиками якості підготовки учнів; у сукупності визначають та відображають функціональну грамотність учня.

Слайд № 5

У відношенні до ЗУНів: не протистоять ЗУНам, а, знаходячись у різних площинах, перетина­ються з ними; містять в собі низки ЗУНів; пов'язані зі здатністю осмислено використовувати комплекс знань; умінь та способів діяльності з міждисциплінарного кола питань; забезпечують оволодіння комплексною, освітньою процедурою, яка має особистісно діяльнісний характер.

Слайд № 6

У відношенні до структури та змісту освіти: надають можливості конструювати цілі, зміст освіти (освітні стандарти) та освітні технології у системному вигляді; є метапредметними, тобто через окремі елементи чи цілісно є присутніми у різних навчальних предметах та освітніх галузях; є багатофункціональними, оскільки дозволяють учневі розв'язувати роблеми з багатьох сфер життя; формуються засобами змісту освіти.

Слайд № 7

Групи компетентностей: соціальна комунікативна предметна

Слайд № 8

Підкреслимо головну особливість компетентності як педагогічного явища, а саме: компетентність — це не специфічні предметні вміння та навички, навіть не абстрактні загальнопредметні мисленеві дії чи логічні операції (хоча, звісно, ґрунтується на останніх), а конкретні життєві, необхідні людині будь-якої професії, віку, сімейного стану — взагалі будь-якій людині. Предметне навчання — це тільки основа для формування компетентностей як інтегрованого результату навчальної діяльності учнів. Але наші навчальні програми були і є предметними; вони регламентують зміст предметного матеріалу, перелік вимог до засвоєння предмета.

Слайд № 9

Зв’язок між групами компетентності і можливостями продуктивного навчання

Слайд № 10

Слайд № 11

Слайд № 12

Діяльність учителя та учнів при компетентнісному підході

Слайд № 13

Слайд № 14

Слайд № 15

ПІДХОДИ ДО ОЦІНЮВАННЯ СФОРМОВАНОСТІ ОСНОВНИХ ГРУП КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ Результат навчання обов'язково підлягає оцінюванню. Виходячи з того що компетентність — це кінцевий результат навчання, актуалізується проблема визначення критеріїв оцінювання сформованості цієї загальної здатності. Оцінювання це має бути рівневим і напевне, співвідноситися з критеріями оцінювання навчальних досягнень. Можна провести паралель між рівнями досягнень та характером домінуючої діяльності учнів, чи покласти в основу співвідношення інформаційний підхід - вміння оперувати інформацією з утворенням продукту навчально – пізнавальної розумової діяльності. Найбільш правильне співвідношення можна представити у вигляді таблиці.

Слайд № 16

Компетентнісно-орієнтований підхід в освіті не дозволяє ототожнювати оцінку освітніх результатів із звичною системою показників успішності. Переорієнтування школи на формування ключових компетеностей повинно супроводжуватися зміною не тільки стратегії а й техногологій освіти, але і способів оцінювання освітніх результатів учнів. В оцінюванні сформованості ключових компетентностей учнів є наступні технології: 1. Розв'язання ситуативних завдань. 2. Використання методу проектів. 3. Постановка та розв'язання проблемних завдань. 4. Виконання дослідницької роботи.

Слайд № 17

Очікувані результати: впроваджена регіональна система компетентнісно орієнтованого навчання; в учнів сформовані ключові життєві компетентності; підвищена адаптивна спроможність учнів; суб'єкти навчання володіють технологіями життєтворчості; впроваджена компетентна модель випускника загальноосвітнього закладу, здатного самостійно приймати рішення і нести за них відповідальність; орієнтованого на успіх; здатного до свідомого професійного самовизначення; здатного використовувати знання як інструмент розв'язання життєвих проблем; здатного до самореалізації та саморозвитку. Розвинена професійна компетентність педагогів. Вдосконалене управління процесом формування ключових компетентностей на всіх рівнях. Створена цілісна система відслідкування рівня сформованості ключових компетентностей учнів. Підвищена якість освіти в регіоні.

Слайд № 18

Значущість адекватність об'єктивність інтегрованість відкритість зрозумілість Організація педагогічного процесу на засадах компетентнісно орієнтованого підходу до навчання неможлива без визначення провідних принципів оцінювання рівня сформованості компетентності учнів. Серед найбільш суттєвих слід виокремити такі:

Слайд № 19

Оцінювання має стимулювати навчальну діяльність та соціальну активність учнів, даючи можливість не тільки контролювати, але й навчати. Компетентнісно-орієнтований підхід в освіті не дозволяє ототожнювати оцінку освітніх результатів з традиційною системою показників успішності .

Слайд № 20

Науковці визначають дві технології оцінки сформованих ключових компетентностей: 1. Оцінка рівня сформованості ключових компетентностей, які проявлятимуться в проектній діяльності через визначення вимог та проведення оцінки проектної діяльності учня на підставі аналізу проектної діяльності, презентації, спостереження за груповою роботою та консультаціями. 2. Оцінка ключових компетентностей, сформованих на момент завершення певного етапу навчання на основі тестових завдань.

Слайд № 21

З урахуванням психолого-педагогічних особливостей віку учнів виокремлюють чотири рівні сформованості ключових компетентностей. Перший рівень досягається учнями в початковій школі, другий у 5 - 7 класах, третій - у 8-9 класах, четвертий - у старшій школі. Для кожного рівня розроблено показники опанування певною компетентністю на вході (якісні зміни порівняно з попереднім рівнем), на виході (зростання ступеня самостійності учня чи ускладнення того способу діяльності, оволодіння яким він має продемонструвати). Таким чином, застосовуючи цю технологію оцінювання, педагог може давати якісну оцінку здобутків учня.

Слайд № 22

Можливості навчальних предметів щодо формування основних груп компетентностей учнів (математика)

Слайд № 23

Вибір учителем завдань, які передбачають для учнів самостійний пошук їх розв'язання. Надання учням можливості обрання варіанту завдання чи шляху розв'язання задач. Надання учням можливості вибору творчих чи експериментальних завдань. Використання самооцінки та взаємооцінки учнів. Розв'язання задач різними способами та визначення раціонального шляху розв'язання. Соціальна компетентність

Слайд № 24

Соціальна компетентність Залучення дітей до роботи в групах. Обов'язкова умова – врахування індивідуальних можливостей школярів. Завдання мають бути якщо не індивідуальними, то хоча б рівневими. Надання учням можливості виявлення ініціативи. Практикування доручень учням, наприклад, «відповідальний за наочність», «консультант» тощо. Проведення виховних годин у формі дискусій. Планування виховних заходів та заходів предметних тижнів, у яких передбачається самостійна активна діяльність учнів. Залучення дітей до самоврядування.

Слайд № 25

Використання інформації з історії математики, математичних відкриттів. Використання художньої літератури в процесі викладання математики. Розв'язання задач, які підтверджують відкриття вчених - математиків. Розв'язання задач історико-культурного змісту. Розв'язання задач екологічного змісту. Характеристика внеску в науку вчених різних національностей. Наголошення на внеску в розвиток науки українських математиків. Проведення інтегрованих уроків. Виховання учнів на прикладі життєвого та творчого шляху видатних математиків. Характеристика значення конкретних відкриттів у повсякденному житті. Полікультурна компетентність

Слайд № 26

Стимулювання вміння учнів висловлювати власну точку зору. Сприяння удосконаленню вмінь вести навчальний діалог. Використання усних та письмових рецензій на відповідь, доповідь, доповнення зауваження до неї. Вдосконалення вмінь дітей формулювати цілі власної діяльності та робити висновки за її результатами. Застосування взаємоопитування та взаємоперевірки з можливим коментуванням. Організація групової роботи. Проведення нестандартних уроків, уроків-змагань, КВК. Комунікативна компетентність

Слайд № 27

Комунікативна компетентність Використання комунікативних прийомів — навчальна реклама, навчальний диспут. Проведення захистів творчих робіт. Підготовка учнями нестандартних запитань однокласникам та вчителю. Стимулювання спілкування учнів з ровесниками та дорослими з метою підвищення рівня навчальних досягнень та ерудиції учнів. Організація шкільного лекторію, випуску радіогазет, усних журналів з метою популяризації математичних знань. Забезпечення толерантного спілкування учнів у процесі роботи на уроках та позакласних заходах.

Слайд № 28

Залучення вчителем додаткової інформації в процесі викладання математики. Стимулювання учнів до використання додаткової інформації. Плідна співпраця з кабінетом інформатики щодо використання можливостей Інтернету та опрацювання навчальних програм. Співпраця із шкільною бібліотекою (спільні заходи, виставки досліджень, літературні тематичні виставки тощо). Використання малюнків, таблиць, схем як джерел інформації. Навчання дітей співвідношенню інформації про математичні закони з конкретними життєвими ситуаціями. Навчання дітей інформаційному прогнозуванню. Інформаційна компетентність

Слайд № 29

Написання учнями повідомлень, рефератів, самостійних творчих робіт. Використання експериментальних завдань з поясненням та обґрунтуванням учнівських результатів, виступи на конференціях. Використання випереджальних завдань, що передбачають активну самостійну та самоосвітню діяльність учнів. Залучення учнів до творчих виставок. Залучення учнів до роботи в МАН. Консультування учнів з питань самоосвіти. Компетентність самоосвіти і саморозвитку

Слайд № 30

Компетентність самоосвіти і саморозвитку Організація інтелектуальних конкурсів, ігор, предметних тижнів, які передбачають самостійне опанування учнями певних питань та їх самоосвітню діяльність. Використання інтенсивних завдань з предмета, які передбачають пояснення учнями певних питань. Використання навчальних програм з метою самоосвіти учнів. Залучення учнів до роботи консультантами, що підтримує їх самосвітній тонус. Проведення зустрічей із науковими працівниками з метою стимулювання самоосвітньої діяльності учнів. Поради щодо пізнавальних видань, телевізійних передач, навчальних програм, літератури тощо як засобів для самоосвіти.

Слайд № 31

Забезпечення високого наукового рівня викладання математики. Використання творчих завдань. Створення проблемних ситуацій на основі сучасного життя. Розв'язання розрахункових задач різними способами, використання задач підвищеної складності. Складання та розв'язання учнями тестів, задач, кросвордів тощо. Складання учнями математичних казок, віршів, науково-фантастичних оповідань, з помилками та без них. Залучення учнів до конструювання демонстраційних моделей. Залучення учнів до участі в конкурсах «Кенгуру», в олімпіадах, МАН, у роботі заочних фізико-математичних шкіл. Залучення учнів до розробки та участі в заходах предметних тижнів творчого характеру. Компетентність продуктивної творчої діяльності

Слайд № 32

Робота за інтерактивним методом « Акваріум» Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу та чую , я трохи пам'ятаю. Те, що я чую, бачу, та обговорюю, я починаю розуміти. Коли я чую, бачу, обговорюю та роблю, я набуваю знань і навичок. Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Компетентність як педагогічне явище.Поняття та сутність компетентності.
  • Додано
    28.02.2018
  • Розділ
    Педагогіка
  • Тип
    Презентація
  • Переглядів
    157
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    0
  • Номер материала
    WX346838
Збірник методичних матеріалів проекту «Всеосвіта» I видання

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти