і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень».
Головний приз 500грн + безкоштовний вебінар.
Взяти участь

Компетентісний підхід

Курс:«Інтернет-ресурси для опитування і тестування»
Левченко Ірина Михайлівна
24 години
1200 грн
360 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №JY897718
За публікацію цієї методичної розробки Грунтей Тетяна Іванівна отримав(ла) свідоцтво №JY897718
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Бібліотека
матеріалів
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Грунтей Т. І.

Ключові компетентності: європейська практика та українські можливості

В статті розглядається компетентісний підхід до навчання учнів, як пріоритетного напрямку в освіті, на основі аналізу літератури визначено поняття компетентності школяра. Вивчаються підходи країн Європи до формування ключових компетентностей учнів.

Ключові слова: компетентісний підхід, компетентність школяра, ключові компетентності.

В статье рассматривается компетентисний подход к обучению учащихся, как приоритетного направления в образовании, на основе анализа литературы определено понятие компетентности школьника. Изучаются подходы стран к формированию ключевых компетентностей учащихся. Определен перечень ключевых компетенций, которые должны быть сформированы у учащихся основной школы Украины.

Ключевые слова: компетентисний подход, компетентность школьника, ключевые компетентности.

In the article the competence approach to teaching students. The notion of student competence based on the analysis of literature. We study the approaches of European countries to the formation of key competencies of students. The list of key competencies to be formed in secondary school pupils Ukraine.

Keywords: competence approach, competence schoolboy key, competencies.

Національна доктрина розвитку освіти України, Концепція 12-річної середньої загальноосвітньої школи вказують на необхідності володіння компетеннтностями, формування у підростаючого покоління сучасного світогляду, розвиток творчих здібностей і навичок самоосвітнього наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації [6; 3]. Компетентісний підхід до навчання, котрий зараз визначений як пріоритетний напрям в освіті, впливає на хід навчального процесу, а отже, і на процес управління навчально-пізнавальною діяльністю.

Розкриємо сутність поняття компетентності учнів основної школи та їх перелік. Питаннями компетентнісного підходу до навчання, зокрема формування компетентності учнів основної школи, займалися багато вчених. У сучасній науково-педагогічній літературі цій проблемі присвячена значна кількість праць вітчизняних і зарубіжних педагогів (Н. М. Бібік, О. Я. Савченко, І. Г. Єрмаков, В. Р. Ільченко, Н. Ф. Голованова, Г. К. Селевко, А. В. Хуторський, В. В. Сєріков, Б. В. Болотов, І. А. Зимня, О. А. Андрєєв, В. І. Байденко, В. Д. Колесов, Д. І. Іванов, В. Д. Шадріков, Ю. Г. Татур та ін.) Дослідженню проблем та здобутків школи та педагогіки в зарубіжжі присвячено роботи таких українських дослідників, як Н. В. Абашкіна, А. В. Василюк, Л. Л. Волинець, Т. М. Десятов, В. М. Жуковський, О. А. Заболотна, Г. С. Єгоров, Н. М. Лавриченко, М. П. Лещенко, О. В. Матвієнко, Б. Ф. Мельниченко, О. К. Мілютіна, О. О. Першукова, Л. П. Пуховська, А. А. Сбруєва та ін.

Слід відзначити, що, незважаючи на велику кількість робіт у цій галузі, не існує єдиної думки щодо визначення змісту та переліку компетентностей. Не виділено, зокрема, які компетентності мають формуватися в основній школі. Аналізуючи доробки відомих вчених, з цього питання [3; 7; 2], не повторюючи численні енциклопедичні та словникові визначення, а також їх різні авторські інтерпретації, зупинимось на варіанті, найбільш близькому для нас. Так, під компетентністю школяра будемо розуміти сукупність освітніх елементів, яка виявляється у володінні системою знань, умінь і навичок, переживань, емоційно-ціннісних орієнтацій, переконань особистості та готовності їх використовувати з метою пізнання навколишньої дійсності, задоволення власних потреб (пізнавальних, естетичних, самоосвітніх та ін.). Необхідні умови реалізації компетентнісного навчання як освітньої інновації розроблено у працях В. І. Бондара, Т. В. Григорчука, І. В. Мороза, І. В. Родигіної, О. О. Савченко та С. Е. Трубачевої. Це, насамперед:

  • переорієнтація системи освіти у зворотному порядку, а саме: відхід від традиційної піраміди (тріади), більша частка уваги (нижня грань) в якій належить теоретичним знанням, менша – практичним вмінням та ще менша – навичкам і компетенціям (Т. В. Григорчук);

  • чітке визначення вимог до кінцевого результату рівня сформованості базових компетенцій та до основних етапів їх формування (С. Е. Трубачева [2]);

  • поетапність реалізації компетентнісного підходу на різних етапах формування змісту шкільної освіти (С. Е. Трубачева [2]);

  • бажання та підготовленість учителя "проаналізувати, як саме навчальний матеріал уроку можна використати для розвитку в учнів як предметних, так і базових компетенцій" (С. Е. Трубачева [2, с. 58]);

  • зміна акцентів у діяльності вчителя (інформаційні функції вчителя необхідно замінити на організаційні, консультативні та управлінські), сприяння зростання частки активної діяльності учнів (В. І. Бондар та І. В. Родигіна [7]);

  • мотивація, розчленування кожної компетенції на окремі операції, визначення її особистісного значення, перевірка правильності розуміння сутності операцій учнями, використання допоміжних засобів навчання, актуалізація минулого досвіду, алгоритмізація способів діяльності в символьно-знаковій формі (І. В. Мороз та О. О. Савченко [2]);

  • забезпечення навчального процесу якісними (в компетентнісному сенсі) підручниками (С. Е. Трубачева [2]).

Розглядаючи питання ієрархії компетенцій, вважаємо доцільним звернутися до матеріалів науково-практичного семінару проекту ПРООН, МОН України та АПН «Компетентісний підхід до формування змісту освіти у 12-річній школі: концептуальні підходи та термінологія» (16 червня 2004 р.). Міжнародний експерта проф. О. Крисана зауважив, що в досвіді країн, які реалізують компетентісний підхід до змісту освіти виділяються наступні компетентності:

  • «надпредметні» компетентності, або як їх часто називають «ключові», «базові»;

  • загальнопредметні компетентності – їх набуває учень упродовж вивчення того чи іншого предмета чи освітньої галузі у всіх класах середньої школи;

  • спеціально-предметні – ті, які набуває учень при вивченні певного предмета та протягом конкретного навчального року або ступеня навчання.

Таке групування свідчить, що орієнтація змісту освіти на розвиток компетентностей учнів насамперед передбачає ґрунтовне розроблення системи компетентностей різного рівня. Вона містить як елементи комплексу компетентностей, що пов’язані за змістом і структурою та можуть розвиватись в учнів поступово залежно від предмета, освітньої галузі, року навчання.

Вивчаючи досвід країн Європи з даного питання, слід відзначити, що запровадження компетентнісно орієнтованого змісту відбувається не уніфіковано. Одні країни на законодавчому рівні підтвердили компетентнісний вимір змісту освіти (Австрія, Франція, Іспанія, Англія) [8; 9; 10; 11]. Ці країни виділяють наступні ключові компетентності учнів основної школи табл. 1.

Таблиця 1

Перелік ключових компетентностей європейських країн

п/п

Ключові компетентності учнів

Країни, в яких був затверджений перелік

Австрія

Іспанія

Англія

Франція

1

Спілкування

+

+

+

2

Обчислення

+

+

+

+

3

Використанні ІКТ

+

+

+

4

Вміння вчитися

+

+

+

5

Незалежність та ініціативність

+

+

+

6

Громадянознавство

+

+

+

+

7

Географічна

+

8

Культури і мистецтв

+

+

9

Вміння розв’язувати проблеми

+

+

Таким чином, проаналізувавши вказані дані, приходимо до висновку, що європейська громада майже одностайно виділяє такі ключові компетентності учнів: функціональні компетентності (спілкування, обчислення, використання ІКТ), мотиваційні компетентності (вміння вчитися), та соціальні (громадянознавство, незалежність та ініціативність) .

Друга група країн перебуває на стадії пошуку найбільш дієвих шляхів розвитку змісту в умовах проголошення ЄС важливості компетентнісно орієнтованої освіти. Це, зокрема, Данія, Греція, Естонія, Німеччина, Словаччина, Словенія, Швеція.

Так, Німеччина, взявши участь у міжнародному дослідженні EURYDICE «Ключові компетентності. Концепт, який розвивається у загальній середній освіті» (2002), виробила бачення ключових компетентностей для національної освіти. Вона розглядає ключові компетентності як «надпредметні компетентності, які репрезентують набір знань, навичок, ставлень та цінностей» [12, с. 69].

Європейський Парламент та Європейська Рада у 2005 році зусиллями європейських учених, затвердили на політичному рівні рекомендації щодо ключових компетентностей для навчання протягом життя. Європейська довідкова система складається із восьми ключових компетентностей: спілкування рідною мовою; спілкування іноземною мовою; математична компетентність і базові компетентності в галузі науки та техніки; цифрова компетентність; навчання вчитися; міжособистісна, міжкультурна й соціальна компетентності, громадянська компетентність; підприємливість; культурна виразність [5]. В Росії найбільшою популярністю користується класифікація ключових компетентностей зроблена А. В. Хуторським. Він виділяє: ціннісно-смислові, загальнокультурні, навчально-пізнавальні, інформаційні, комунікативні, соціально-трудові, компетентності самовдосконалення.

Проблема компетентнісного підходу в освіті в Україні також набула ґрунтовного розв’язання. За роки незалежності в галузі освітнього законодавства було прийнято низку законів та урядових постанов, які стали підставою для розроблення та впровадження сучасного змісту освіти [3]. Запровадження нової системи оцінювання навчальних досягнень учнів [4] вивело компетентнісний підхід на якісно новий щабель розвитку відповідно до європейських освітніх стандартів і зумовило переведення компетентнісного підходу на рівень обов’язкової нормативної реалізації.

У 2009 році пройшло обговорення так званої Білої Книги національної освіти України (рекомендацій з освітньої політики), яка включила одним з основних розділів питання компетентнісного підходу, як перспективного напряму формування та реалізації змісту освіти на сучасному етапі [1]. Це означає, що відповідні кроки здійснюються у плані інтеграції компетентністного підходу до навчальних планів та програм.

У Концепції загальної середньої освіти (12-річної школи) зазначається: «Слабким місцем нашої школи є несформованість у частини її випускників належного рівня національної свідомості, достатньої життєвої компетенції, соціального розвитку, необхідної комп'ютерної письменності, уміння обробляти інформацію, володіння іноземними мовами» [3]. Незважаючи на кроки зроблені українською освітою на шляху до компетентісного навчання все ж таки багато питань залишаються відкритими. Зокрема, державні стандарти початкової та базової і повної загальної середньої освіти підкреслюють пріоритетність формування компетентностей, але в змісті освітніх галузей компетентнісна ідея презентована не завжди системно і вкрай нерівномірно.

Зокрема, освітня галузь “Мови і літератури” мету навчання пов’язує з досягненням учнями рівня комунікативної компетенції, адекватного для спілкування, і виокремлює цілу низку спеціальних компетенцій, освітня галузь “Естетична культура” декларує формування “естетичних вмінь та компетентностей”, не конкретизуючи їх, а освітня галузь “Математика” не акцентується на досягненні учнями компетентностей, а обмежується лише оволодінням знаннями, уміннями й навичками, достатніми для успішного оволодіння іншими освітніми галузями, та забезпечення неперервної освіти. Широко презентована в нормативних документах компетентнісна ідея не набула наразі адекватного втілення в змісті підручників. Більша частина асортименту теперішньої навчальної літератури відповідає традиційній знаннєвій парадигмі; досить мало підручників нового покоління, інтерактивних тощо.

Ідея компетентнісного підходу стала одним з наріжних каменів нової системи оцінювання. Але сьогодні ми можемо стверджувати, що досягнення життєвих компетентностей поки що не виступає результатом навчання, як це було задекларовано в “Критеріях оцінювання...” [4], і не закладено в систему оцінювання навчальних досягнень школярів (за чинними критеріями, вчитель, як і раніше, оцінює знання, уміння, навички). Необхідно врахувати цей аспект в розробці нової системи моніторингу якості освіти та за можливості адаптувати систему контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.

Об’єктивною проблемою впровадження компетентнісного підходу до навчання є необхідність технологічної адаптації навчально-виховного процесу відповідно до нових вимог. Традиційними педагогічними технологіями, розробленими для знаннєвого підходу, неможливо продуктивно формувати компетентності учнів. Отже, актуалізується завдання оновлення арсеналу педагогічних технологій, якими володіють наші вчителі, як процесуальної умови реалізації компетентнісного підходу до навчання.

Перелік ключових компетентностей у нашій країні визначено наказом МОН №371 від 05.05. 2008 р. зокрема таких, як уміння вчитися, здоров’язберігаюча, загальнокультурна, соціально-трудова, інформаційна. Встановлено також, що вони є наскрізними інтегрованими утвореннями, які формуються засобами всіх предметів, у взаємозв’язку урочної і позаурочної роботи й у взаємодії із соціумом.

Проведений аналіз дає підстави стверджувати, що формування компетентності учнів основної школи визнано одним з основних завдань вітчизняної школи та європейської. Нині зроблено лише перші кроки на шляху вирізнення ключових компетенцій учнів основної загальноосвітньої школи. Вимагають перегляду навчальні програми школи з метою їх структурування за компетентнісним принципом. Вітчизняними науковцями зроблено вагомий внесок у розробку методичних підходів до запровадження компетентнісної освіти. Проте, можна констатувати, що переважна більшість методичних напрацювань має загальнопедагогічний характер і стосується формування та моніторингу ключових компетенцій в учнів загальноосвітніх шкіл. Тому існує необхідність у подальшій розробці методичних підходів до формування загальноосвітніх компетенцій та у створенні критеріїв для перевірки рівня їх сформованості.

Література

  1. Алексєєнко Т. Ф. Біла книга національної освіти України / [Т. Ф. Алексєєнко, В. М. Аніщенко, Г. О. Балл, І. Д. Бех та ін.] ; за заг. ред. акад. В. Г. Кременя. – К. : Інформаційні системи, 2010. – 342 с.

  2. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / [Бібік Н. М., Ващенко Л. С., Локшина О. І. та ін.]: під заг. ред. О. В. Овчарук. – К.: “К.І.С.”, 2004. – 112 с.

  3. Концепція 12-річної середньої загальноосвітньої школи // Директор школи. – 2002. - №1. – С.11-15.

  4. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти//Директор школи. – 2000. - №39-40.–126 с.

  5. Локшина, О. Розвиток компетентнісного підходу в освіті Європейського Союзу / О. Локшина // Шлях освіти. – 2007. – № 1. – С. 16–21.

  6. Національна доктрина розвитку освіти у ХХІ столітті // Освіта України. – 2001. – №1. – С. 22–25.

  7. Родигіна І. Дидактичні умови реалізації компетентнісного підходу в навчанні / І. Родигіна // Біологія і хімія в шк. – 2007. – № 3. – С. 7-10.

  8. Eurydice. The Education System in Austria. 2006/07. Eurybase. The Information Database on Education Systems in Europe. – European Commission, 385 p. Режим доступу: - http://www.eurydice.org/ ressources/eurydice/eurybase/pdf/0_integral/AT_EN.pdf

  9. Eurydice. The Education System in France. 2006/07. Eurybase. The Information Database on Education Systems in Europe. – European Commission, 286 p. Режим доступу: – http://www.eurydice.org/ ressources/eurydice/eurybase/pdf/0_integral/FR_EN.pdf

  10. Eurydice. The Education System in Spain. 2007/08. Eurybase. The Information Database on Education Systems in Europe. – European Commission, 484 p. Режим доступу: – http://www.eurydice.org/ ressources/eurydice/eurybase/pdf/0_integral/ES_EN.pdf

  11. Eurydice. The Education System in United Kingdom. England, Wales and Northern Ireland. 2007/08. Eurybase. The Information Database on Education Systems in Europe. – European Commission, 529 p. Режим доступу: – http://www.eurydice.org /ressources/eurydice/ eurybase/pdf/0_integral /UN_EN.pdf

  12. Klieme Eckhard, Avenarius Hermann, Blum Werner et all. The Development of National Educational Standards. An Expertise. – Berlin: Bundesministerium fur Bikdung und Forschung/ Federal Ministry of Education and Research (BMBF), 2004. – 164 p.

Грунтей Тетяна Іванівна аспірант кафедри загальної педагогіки, педагогіки вищої школи та управління навчальними закладами Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

tetyana.gruntey@ukr.net

тел.: +380977113465

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
В статті розглядається компетентісний підхід до навчання учнів, як пріоритетного напрямку в освіті. Вивчаються підходи країн Європи до формування ключових компетентностей учнів.
  • Додано
    26.02.2018
  • Розділ
    Педагогіка
  • Тип
    Стаття
  • Переглядів
    137
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    0
  • Номер матеріала
    JY897718
  • Вподобань
    0
Курс:«Протидія шкільному насильству»
Черниш Олена Степанівна
72 години
3600 грн
1080 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №JY897718
За публікацію цієї методичної розробки Грунтей Тетяна Іванівна отримав(ла) свідоцтво №JY897718
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Шкільна міжнародна дистанційна олімпіада «Всеосвiта Осінь – 2018»

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти