Казки завжди були ефективним засобом впливу на свідомість особистості. Міфи, перекази, притчі легенди покликані доносити дітям відмінності добра і зла, розуміння найпоширеніших проблем і способів їх раціонального рішення. З раннього віку, коли дитина починає розуміти мову, батьки повсякденно використовують терапевтичні казки, іноді самі того не розуміючи. Тому розповідання повчальних історій можна вважати найдавнішим методом практичної психології, спочатку використовуваним людьми на інтуїтивному рівні.






















