Початок взяла з казки К.І.Чуковського. надихнув мене)))
К. І. Чуковський
«Бяка-закаляка»
Мурочці альбом придбала мати,
Стала Мурочка в альбомі малювати.
- Це – ялинка волохата,
Це – коза рогата.
Це – дядько з бородою,
Це – будинок з трубою.
- Ну, а це що таке
Незрозуміле і чудне?
З десятьма ногами,
З десятьма рогами?
- Це Бяка-закаляка кусюча,
Я сама з голови її вигадала.
- Що ж ти кинула альбом,
Перестала малювати?
- Я її боюся…
Продовження казки про Бяку-закаляку
…Ох, Маруся, Маруся.
А Бяка вирішала втекти,
Дочекалась темноти.
Пролізла крізь щілину
Та й стрибнула на цеглину.
Вдихнула повітря ковток,
Та й прибігла в дитячий садок.
Заховалась в дитячі малюнки,
Причаїлась за візерунки.
Прийшли зранку діти,
Закаляку почали будити.
Закаляка невеличка на зріст
Залізла комусь у ніс.
Тільки-но почав малюк вдихати,
І одразу почав чихати.
- Що ж ти синку? Вірус забрів?
Та невже ти у нас захворів?
- Ааап-чхи!
Полетіла Закаляка далі,
Причепилась комусь за сандалі.
Почали малюки малювати,
Ну, а Бяка – їм заважати.
Вовчик малює коло,
А Закаляка стрибає довкола.
Аня малює квіточку,
А Закаляка сіточку.
Іра малює цяточку,
А Закаляка тапочки.
Ох, яка ж вередуля!
Не малюнки – кривулі.
А вихователь помітила –
Схопила Бяку й не випустила.
Плаче Бяка, заливається,
Звивається і гойдається.
- Пустіть мене, - каже, - благаю!
Я виправлюсь, обіцяю!
Я буду допомагати,
Навчіть і мене малювати!
Погодились діти маленькі,
І Бяка тепер веселенька.
Тепер вона не вередує,
І часу більш не марнує.
І вчить дітей малювати,
Слухати, не байдикувати.
Не залізає більше у носа,
Не стрибає до хмарочоса.
Тепер вона не лютує,
І більше не вередує.
А ми тепер не сумуємо,
Бо гарно з вами малюємо.
І більш не малюємо Бяку –
Вередливу таку закаляку.
Давайте почнемо малювати,
А Бяка буде допомагати!
