Календарно-тематичне планування з хімії у 8 класі

Опис документу:
Календарно-тематичне планування з хімії у 8 класі

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Добровільський НВК «ЗНЗ – ДНЗ»

ПОГОДЖЕНО: ЗАТВЕРДЖЕНО:

Заступник директора з НВР ДИРЕКТОР

_________________________ ____________________________

ПІБ ПІБ

підпис підпис

«_____»__________________ 20___ р. «_____»__________________ 20___ р.

Календарно-тематичне планування

з хімії

у 8 класі

на 2017-2018 навчальний рік

Учителя: Фесенко Оксани Анатоліївни

Розглянуто на засіданні МО (назва МО) ____________________________________________________________________________________________________________________________________

Протокол № ______ від «_____»______________20_______ р.

Голова МО (назва МО)

__________________________________________________________________

ПІБ

Календарне планування уроків хімії розроблено згідно з навчальною програмою, що затверджена Міністерством освіти і науки України від 07.06.2017 № 804.

(Оновлена програма 2017 року з хімії)

68 год, 2 год на тиждень ( 5 год резерв)

Хімія 8 клас

68 год, 2 год на тиждень ( 5 год резерв)

Зміст (тема) уроку

К-ть годин

Дата

Очікуванірезультатинавчально-пізнавальноїдіяльності

Повторення найважливіших питань

курсу хімії 8 класу

4

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

називає хімічні елементи (не менше 20-ти) за сучасною науковою українською номенклатурою, записує їхні символи;

наводить приклади формул і назв простих (метали і неметали) і складних (оксидів, основ, кислот) речовин; рівнянь реакцій: добування кисню з гідроген пероксиду і води; кисню з воднем, вуглецем, сіркою, магнієм, залізом, міддю, метаном, гідроген сульфідом, води з кальцій оксидом, натрій оксидом, фосфор(V) оксидом, карбон(ІV) оксидом; реакцій розкладу і сполучення.

Діяльнісний компонент

обчислює відносну молекулярну масу речовини за її формулою, масову частку елемента в складній речовині.

1

Вступний інструктаж з БЖД (71-1,72-1). Найважливіші хімічні поняття. Прості й складні речовини (кисень, вода). Реакції розкладу, сполучення.

1

2

Прості й складні речовини (кисень, вода). Реакції розкладу, сполучення.

1

3

Відносна молекулярна маса, її обчислення за хімічною формулою. Масова частка елемента в складній речовині.

1

4

Діагностичний контроль знань за курс 7 класу. Самостійна робота.

1

Тема 1. Будова атома. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів

14

5

Короткі історичні відомості про спроби класифікації хімічних елементів.

Навчальний проект №1 «Із історії відкриття періодичної системи хімічних елементів.»

1

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

формулює періодичний закон;

записує: електронні та графічні електронні формули атомів 20 хімічних елементів;

пояснює періодичність зміни властивостей хімічних елементів (№ 1–20); залежність характеру елементів та властивостей їхніх сполук від електронної будови атомів;

наводить приклади лужних, інертних елементів, галогенів.

Діяльнісний компонент

розрізняє атомне ядро, електрони, протони, нейтрони; періоди (великі й малі), головні (А) та побічні (Б) підгрупи періодичної системи; металічні та неметалічні елементи;

характеризує склад атомних ядер (кількість протонів і нейтронів), розподіл електронів (за енергетичними рівнями та підрівнями) в атомах перших 20 хімічних елементів; хімічний елемент (№ 1–20) за його положенням у періодичній системі, зміни радіусів атомів у періодах і підгрупах, металічних і неметалічних властивостей елементів; структуру періодичної системи (періоди: великі й малі, групи й підгрупи (А і Б);

аналізує інформацію, закладену в періодичній системі, та використовує її для характеристики хімічного елемента;

використовує інформацію, закладену в періодичній системі, для класифікації елементів (металічний або неметалічний), та визначення їхньої валентності, класифікації простих речовин (метал або неметал).

6

Поняття про лужні, інертні елементи, галогени.

1

7

Будова атома. Склад атомних ядер (протони і нейтрони). Протонне число. Нуклонне число.

Демонстрації

2.Моделі атомів (віртуальні 3D).

1

8

Будова електронних оболонок атомів хімічних елементів № 1-20. Стан електронів у атомі. Поняття про радіус атома.

Демонстрації

3. Форми електронних орбіталей (віртуальні 3D).

1

9

Електронні орбіталі. Енергетичні рівні та підрівні; їх заповнення електронами в атомах хімічних елементів № 1-20.

Демонстрації

3. Форми електронних орбіталей (віртуальні 3D).

1

10

Електронні орбіталі. Енергетичні рівні та підрівні; їх заповнення електронами в атомах хімічних елементів № 1-20.

1

11

Електронні та графічні електронні формули атомів хімічних елементів № 1-20.

1

12

Періодичний закон Д. І. Менделєєва (сучасне формулювання).

1

13

Періодична система хімічних елементів, її структура.

Представлення результатів навчального проекту №2 «Форми Періодичної системи хімічних елементів.»

Демонстрації

  1. Періодична система хімічних елементів (довга і коротка форми).

1

14

Характеристика хімічних елементів № 1-20 за їхнім місцем у періодичній системі та будовою атома.

1

15

Характеристика хімічних елементів № 1-20 за їхнім місцем у періодичній системі та будовою атома.

1

16

Представлення результатів навчальних проектів №3 «Хімічні елементи в літературних творах.»; №4 «Цікаві історичні факти з відкриття і походження назв хімічних елементів.»

1

17

Значення періодичного закону.

1

18

Контроль знань з теми «Будова атома. Періодичний закон та періодична система хімічних елементів.». Самостійна робота.

1

Тема 2.

Хімічний зв’язок і будова речовини

9

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

називає види хімічного зв’язку, типи кристалічних ґраток;

наводить приклади сполук із ковалентним (полярним і неполярним) та йонним хімічними зв’язками, атомними, молекулярними та йонними кристалічними ґратками;

пояснює утворення йонного, ковалентного (полярного і неполярного) зв'язків.

Діяльнісний компонент

складає електронні формули молекул;

характеризує особливості ковалентного та йонного зв’язків, кристалічної будови речовин з різними видами хімічного зв'язку;

визначає вид хімічного зв’язку в типових випадках, полярність ковалентного зв'язку;

прогнозує фізичні властивості та практичне використання речовин залежно від виду хімічного зв'язку і типу кристалічних ґраток;

використовує поняття електронегативності для характеристики хімічних зв'язків.

19

Природа хімічного зв’язку. Електронегативність атомів хімічних елементів. Інструктаж з БЖД (66-1,70-1,71-1,72-1). Лабораторний дослід №1 «Ознайомлення з фізичними властивостями речовин атомної, молекулярної та йонної будови.»

Демонстрації

  1. Моделі кристалічних ґраток різних типів.

  2. Зразки речовин атомної, молекулярної та йонної будови.

1

20

Ковалентний зв'язок, його утворення. Полярний і неполярний ковалентний зв’язок. Електронні формули молекул. Інструктаж з БЖД (66-1,70-1,71-1,72-1). Лабораторний дослід №1 «Ознайомлення з фізичними властивостями речовин атомної, молекулярної та йонної будови.»

1

21

Ковалентний зв'язок, його утворення. Полярний і неполярний ковалентний зв’язок. Електронні формули молекул.

1

22

Йони. Йонний зв’язок, його утворення. Інструктаж з БЖД (66-1,70-1,71-1,72-1). Лабораторний дослід №1 «Ознайомлення з фізичними властивостями речовин атомної, молекулярної та йонної будови.»

1

23

Йони. Йонний зв’язок, його утворення.

1

24

Кристалічні ґратки. Атомні, молекулярні та йонні кристали. Залежність фізичних властивостей речовин від типів кристалічних ґраток.

Демонстрації

  1. Моделі кристалічних ґраток різних типів.

  2. Зразки речовин атомної, молекулярної та йонної будови.

1

25

Інструктаж з БЖД (66-1,70-1,71-1,72-1). Практична робота №1 «Дослідження фізичних властивостей речовин з різними типами кристалічних ґраток (наприклад: цукру, кухонної солі, графіту).»

1

26

Представлення результатів навчальних проектів №5 «Використання кристалів у техніці.»; №6 «Кристали: краса і користь

1

27

Контрольна робота №1.

1

Тема 3. Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами

9

28

Кількість речовини. Моль – одиниця кількості речовини. Стала Авогадро.

Демонстрації

6. Зразки речовин кількістю речовини 1 моль (або однакової кількості речовини).

1

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

називає одиницю вимірювання кількості речовини, молярний об’єм газів за нормальних умов, сталу Авогадро;

пояснює сутність фізичної величини кількість речовини.

Діяльнісний компонент

установлює взаємозв'язок між фізичними величинами (масою, молярною масою, об’ємом, молярним об’ємом, кількістю речовини);

обчислює число частинок (атомів, молекул, йонів) у певній кількості речовини, масі, об’ємі; молярну масу, масу і кількість речовини; об’єм даної маси або кількості речовини газу за нормальних умов; відносну густину газу за іншим газом, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання;

29

Розвязування розрахункових задач №6 «Обчислення числа частинок (атомів, молекул, йонів) у певній кількості речовини, масі, об’ємі.»

1

30

Молярна маса. Розвязування розрахункових задач №5 «Обчислення молярної маси речовини.»

1

31

Повторний інструктаж з БЖД (71-1,72-1). Молярна маса. Розвязування розрахункових задач №7 «Обчислення за хімічною формулою маси даної кількості речовини і кількості речовини за відомою масою.»

1

32

Закон Авогадро. Молярний об’єм газів. Розвязування розрахункових задач №8 «Обчислення об’єму певної маси або кількості речовини відомого газу за нормальних умов.»

1

33

Закон Авогадро. Молярний об’єм газів. Розвязування розрахункових задач №8 «Обчислення об’єму певної маси або кількості речовини відомого газу за нормальних умов.»

1

34

Відносна густина газів. Розвязування розрахункових задач №9 «Обчислення з використанням відносної густини газів.»

1

35

Відносна густина газів. Розвязування розрахункових задач №9 «Обчислення з використанням відносної густини газів.»

1

36

Контроль знань з теми «Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами». Самостійна робота.

1

Тема 4.

Основні класи неорганічних сполук

27

37

Класифікація неорганічних сполук, їхні склад і номенклатура.

1

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

називає оксиди, основи, кислоти, амфотерні гідроксиди, середні солі за сучасною науковою українською номенклатурою;

наводить приклади оснόвних, кислотних і амфотерних оксидів, оксигеновмісних і безоксигенових, одно-, дво-, триосновних кислот, розчинних і нерозчинних основ, амфотерних гідроксидів, середніх солей.

Діяльнісний компонент

розрізняє несолетворні й солетворні (кислотні, основні, амфотерні) оксиди, розчинні й нерозчинні основи, кислоти за складом (оксигеновмісні, безоксигенові) та основністю (одно-, дво-, триосновні), середні солі; реакції заміщення, обміну, нейтралізації;

описує поширеність представників основних класів неорганічних сполук у природі;

складає хімічні формули оксидів, основ, амфотерних гідроксидів (Алюмінію, Цинку), кислот, середніх солей; рівняння реакцій, які характеризують хімічні властивості оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів; кислот, лугів, нерозчинних основ, амфотерних гідроксидів, середніх солей;

порівнює за хімічними властивостями основні, кислотні та амфотерні оксиди, луги і нерозчинні основи;

класифікує неорганічні сполуки за класами;

характеризує поняття амфотерності, фізичні та хімічні властивості оксидів, основ, кислот, солей, амфотерних гідроксидів;

установлює генетичні зв’язки між простими і складними речовинами, основними класами неорганічних сполук;

обчислює за рівняннями хімічних реакцій масу, кількість речовини та об’єм газу (н. у.) за відомою масою, кількістю речовини, об’єму одного з реагентів чи продуктів реакції, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання;

використовує сучасну українську номенклатуру основних класів неорганічних сполук; таблицю розчинності кислот, основ та солей для складання рівнянь хімічних реакцій; індикатори для виявлення

кислот і лугів;

планує експеримент, проводить його, описує спостереження, робить висновки;

прогнозує перебіг хімічних реакцій солей і кислот з металами, використовуючи ряд активності металів;

дотримується запобіжних заходів під час роботи з кислотами і лугами

розв’язує експериментальні задачі, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання.

38

Фізичні властивості оксидів. Поширеність у природі та використання оксидів. Вплив на довкілля і здоров’я людини.

Демонстрації

7. Зразки оксидів.

1

39

Хімічні властивості оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів: взаємодія з водою, кислотами, лугами, іншими оксидами.

Демонстрації

8. Взаємодія кислотних і основних оксидів з водою.

1

40

Хімічні властивості оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів: взаємодія з водою, кислотами, лугами, іншими оксидами.

1

41

Фізичні властивості кислот. Поширеність у природі та використання кислот. Вплив на довкілля і здоров’я людини.

Демонстрації

9. Зразки кислот.

1

42

Хімічні властивості кислот: дія на індикатори, взаємодія з металами, основними оксидами, основами, солями. Реакція нейтралізації. Ряд активності металів. Реакції заміщення й обміну. Заходи безпеки під час роботи з кислотами.

Інструктаж з БЖД (66-1,67-1,71-1,72-1). Лабораторний дослід №3 «Взаємодія хлоридної кислоти з металами.»

Демонстрації

10. Хімічні властивості кислот.

1

43

Хімічні властивості кислот: дія на індикатори, взаємодія з металами, основними оксидами, основами, солями. Реакція нейтралізації. Ряд активності металів. Реакції заміщення й обміну. Заходи безпеки під час роботи з кислотами.

Домашній експеримент

1. Дія на сік буряка чи червоноголової капусти лимонного соку, оцту, розчину харчової соди, мильного розчину.

Демонстрації

15. Таблиця розчинності кислот, основ, амфотерних гідроксидів і солей.

1

44

Хімічні властивості кислот: дія на індикатори, взаємодія з металами, основними оксидами, основами, солями. Реакція нейтралізації. Ряд активності металів. Реакції заміщення й обміну. Заходи безпеки під час роботи з кислотами.

1

45

Розрахункові задачі №10: «Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.»

1

46

Розрахункові задачі №10: «Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.»

1

47

Фізичні властивості основ. Поширеність у природі та використання основ. Вплив на довкілля і здоров’я людини.

Демонстрації

11.  Зразки основ.

1

48

Хімічні властивості лугів: дія на індикатори, взаємодія з кислотами, кислотними оксидами, солями. Заходи безпеки під час роботи з лугами.

Інструктаж з БЖД (66-1,67-1,71-1,72-1). Лабораторний дослід №2 «Взаємодія лугів з кислотами в розчині.»

Демонстрації

12. Хімічні властивості лугів.

1

49

Хімічні властивості нерозчинних основ: взаємодія з кислотами і розкладання внаслідок нагрівання.

Демонстрації

13. Добування і хімічні властивості нерозчинних основ.

1

50

Хімічні властивості амфотерних гідроксидів: взаємодія з кислотами, лугами (в розчині, при сплавлянні).

Демонстрації

14. Доведення амфотерності цинк гідроксиду.  

1

51

Розрахункові задачі №10: «Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.»

1

52

Контроль знань з тем: «Оксиди. Кислоти. Основи». Самостійна робота.

1

53

Фізичні властивості середніх солей. Поширеність у природі та використання середніх солей. Вплив на довкілля і здоров’я людини.

Інструктаж з БЖД (66-1,67-1,71-1,72-1). Лабораторні досліди №4 «Взаємодія металів із солями у водному розчині»; №5 «Взаємодія солей з лугами у водному розчині.»; №6 «Реакція обміну між солями в розчині.»

Демонстрації

15. Таблиця розчинності кислот, основ, амфотерних гідроксидів і солей.

16. Зразки солей.

1

54

Хімічні властивості середніх солей: взаємодія з металами, кислотами, лугами, іншими солями.

Демонстрації

17. Хімічні властивості солей.

1

55

Генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук.

Інструктаж з БЖД (66-1,67-1,71-1,72-1). Лабораторний дослід №7 «Розв’язування експериментальної задачі на прикладі реакції обміну.»

Демонстрації

18. Взаємодія кальцій оксиду з водою, дослідження добутого розчину індикатором, пропускання вуглекислого газу в розчин, що утворився.

1

56

Генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук.

1

57

Інструктаж з БЖД (66-1,67-1,71-1,72-1). Практична робота №2: «Дослідження властивостей основних класів неорганічних сполук.»

1

58

Інструктаж з БЖД (66-1,67-1,71-1,72-1). Практична робота №3: «Розв’язування експериментальних задач.»

1

59

Розрахункові задачі №10: «Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.»

1

60

Розрахункові задачі №10: «Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.»

1

61

Представлення результатів навчальних проектів №7 «Неорганічні речовини – представники основних класів у будівництві й побуті.»; №8 «Хімічний склад і використання мінералів.»; №9 «Вплив хімічних сполук на довкілля і здоров’я людини.»

1

62

Контрольна робота №2.

1

63

Систематизація, аналіз та коригування знань учнів .

1

64

Повторення. Ковалентний та йонний зв'язки, їх утворення.

65

Повторення. Генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук.

66

Повторення. Генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук.

67

Повторення. Розрахункові задачі №10: «Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.»

68

Повторення. Розрахункові задачі №10: «Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.»

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

До ЗНО з ХІМІЇ залишилося:
0
3
міс.
1
6
дн.
1
9
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!