Урок історії України у 9 класі на тему «Повсякденне життя наприкінці ХVIIIст. – на початку ХІХ ст..» спрямований на формування в учнів цілісного уявлення про політичне, адміністративне, соціальне та національне становище українських земель у складі Російської імперії в модерну добу.
Урок складено відповідно до модельної навчальної програми «Історія України. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Гісем О. В., Бойко В. І., Василенко Я. Л., Даниленко В. М., Мартинюк О. О., Охредько О. Е., Сирцова О. М., Тарасюк Т. Д.), рекомендованої Міністерством освіти і науки України (наказ МОН України від 27 листопада 2023 року № 1449).
Матеріал містить презентацію + конспект із завданнями.
Урок історії України в 9 класі на тему «Повсякденне життя наприкінці XVIII — на початку ХІХ ст.» спрямований на формування в учнів цілісного уявлення про умови життя, працю, побут, родинні відносини, традиції та світогляд населення українських земель у зазначений історичний період. Під час уроку учні не лише засвоюють фактичний матеріал, а й простежують, як природне середовище, соціальний статус, господарська діяльність, культурні традиції та історичні обставини впливали на повсякденне життя людини. На початку уроку доцільно провести вправу на налаштування «Тепло родинного дому», яка допомагає створити доброзичливу атмосферу та актуалізувати особистий досвід учнів. Під час опрацювання поняття повсякденного життя учні з’ясовують, що воно охоплює житло, харчування, одяг, працю, сімейні стосунки, звичаї, дозвілля та інші звичні для людини сфери діяльності. Розглядаючи взаємодію людини і навколишнього середовища, учні встановлюють зв’язок між природними умовами та господарськими заняттями населення, виконуючи ігрову вправу «Природний детектив». Під час вивчення менталітету українського народу учні аналізують поняття «менталітет», особливості традиційного світогляду, значення землі, родини, праці, громади, взаємодопомоги, а також ознайомлюються з поняттями «малоросійська ментальність», «русинство» та регіональна ідентичність, розуміючи їх у конкретному історичному контексті. Опрацьовуючи традиційні види господарської діяльності селянства, учні визначають роль землеробства, тваринництва, городництва, садівництва, бджільництва, рибальства, мисливства, ремесел, промислів і чумацтва, закріплюючи матеріал за допомогою гри «Вгадай заняття». Під час розгляду поселень і житла учні порівнюють особливості сільських і міських поселень, планування села, традиційної української хати, її облаштування, а також житло представників різних соціальних груп. У процесі вивчення одягу та харчування учні характеризують повсякденне і святкове вбрання, регіональні особливості українського одягу, відмінності між одягом селян, міщан і заможних верств, а також традиційні продукти та страви. Тема сім’ї та родинних традицій дає можливість розкрити значення сім’ї як основної соціальної та господарської одиниці, визначити ролі чоловіків, жінок і дітей, особливості виховання дітей, родинні обряди, традиції та взаємодопомогу в родині й громаді. Окрему увагу доцільно приділити становищу жінки в суспільстві: учні аналізують її роль у сім’ї та господарстві, доступ до освіти, суспільні можливості й обмеження, використовуючи гру «Зміна чи традиція?», яка допомагає відрізняти традиційні явища від поступових суспільних змін. Завершуючи вивчення теми, учні порівнюють традиційні риси та нові явища в повсякденному житті, визначають, що зберігалося протягом поколінь, а що поступово змінювалося під впливом урбанізації, розвитку торгівлі, освіти, моди та нових суспільних процесів. Для активізації пізнавальної діяльності доцільно використовувати проблемні запитання, роботу з ілюстраціями, історичними джерелами, асоціативними схемами, порівняльними таблицями, ігровими та творчими завданнями. Учні можуть створити «Щоденник одного дня» селянина або міщанина, , план традиційної хати, меню української родини початку ХІХ ст. або схему «Традиція → зміна → сучасність». Така організація навчальної діяльності сприяє розвитку історичного мислення, уміння порівнювати, аналізувати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, працювати з інформацією та робити обґрунтовані висновки. Урок доцільно будувати на засадах компетентнісного, діяльнісного та особистісно орієнтованого підходів, забезпечуючи зв’язок історичного матеріалу з досвідом учнів і сучасністю. Під час рефлексії можна використати вправу «Сімейний оберіг», за допомогою яких учні визначають, що нового дізналися, які традиції запам’ятали та які висновки можуть зробити про життя українців наприкінці XVIII — на початку ХІХ ст. Підсумком уроку має стати усвідомлення того, що повсякденне життя українського суспільства формувалося під впливом природних умов, господарства, соціального становища, родинних і громадських традицій та історичних змін, а вивчення побуту звичайної людини допомагає краще зрозуміти особливості розвитку українського суспільства відповідної епохи.
