Одним із багатьох питань, що стосується молодіжної проблематики на даному етапі розвитку суспільства є проблема адаптації молоді в умовах нового навчального закладу (коледжу), зокрема першокурсників, близькими до учнів старших класів середньої школи.
Студенти перших курсів, набуваючи статусу самостійних людей, залишаються у своїй більшості за віком, психологією, розвитком, світоглядом і життєвим досвідом. Це перехід дитини до самостійного життя, входження в новий колектив (гуртожиток, сусіди по кімнаті).
Формуються нові колективи а це зіткнення протилежних цілей, потреб, інтересів, прагнень, бажань, в яких конфлікти неминучі. Вони з’являються тоді, коли між співрозмовниками виникають непорозуміння та різне бачення одних і тих же ситуацій.
Важлива роль на першому етапі адаптації відводиться вихователю, який допомагає студентам адаптуватися до нових для них спеціальних умов, закласти підвалини сприятливого клімату в блоці, кімнаті. Із цією метою необхідно проводити адаптаційні тренінги, масові заходи (концерти, КВК, екскурсії), індивідуальну роботу. Така робота допомагає зменшити показники тривожності студентів-першокурсників. З’являються перші ознаки здорових, успішних колективних груп.
Вихователь в гуртожитку відіграє важливу роль посередника у розв'язанні конфліктів. Він може висувати пропозиції, які дають змогу учасникам конфлікту врахувати думку іншої сторони, або ж зберігати власну позицію.Вихователь допомагає обом учасникам конфлікту визначити і проаналізувати свої цілі, щоб разом добитися спільної мети.
