Пандемія COVID-19 викликала серйозний збій в роботі різноманітних систем у всьому світі, в тому числі у сфері освіти та охорони здоров'я [1]. Високий ризик зараження, а також великі статистичні показники смертності і ускладнень від COVID-19 спровокували перехід з очної форми навчання на дистанційну форму. Так під час дослідження у Китаї з 3 по 10 лютого 2020 року було проведено масштабне опитування, в якому взяли участь 821 218 студентів. За результатами тестування, переважають гострий стрес, тривога і симптоми депресії. Множинні епідемічні та психосоціальні чинники, такі як інфікування членів сім'ї, широке висвітлення у засобах масової інформації , низький рівень соціальної підтримки, проблеми з психічним здоров'ям на випускних курсах і попередні проблеми з психічним здоров'ям, були пов'язані з ризиком виникнення психічних проблем [2]. Дослідження взаємозв'язку між стресом і успішністю китайської молоді за останні два десятиліття показало, що стресові життєві події є негативними предикторами академічної успішності [3]. В цілому педагогічний процес пройшов повну переформацію. В умовах пандемії стає неможливим повноцінне проведення лекцій, практичних занять, занять у лікарнях тощо. Тривалість і масштаб впливу ще необхідно встановити.
Метою даної роботи є оцінка впливу дистанційного навчання на психоемоційне здоров'я студентів-медиків. Для досягнення поставленої мети було проведено анкетування за допомогою опитувальника розробленого на кафедрі гігієни та екології №1 Харківського національного медичного університету у 2005 році [4]. Дослідження спрямовано на виявлення психологічного стресу, емоційних змін, підходу до навчання, навичок стійкості, пов'язаних з досвідом пандемії COVID19, у вибірці студентів університету. На першому етапі дослідження участь взяли 50 студентів ХНМУ. Значна кількість питань націлена на оцінку адаптаційних можливостей організму студентів. Студентам було запропоновано уважно ознайомитися з переліком питань і відповісти чесно і швидко, при цьому відповіді «так», «ні»Оцінюючи результати за шкалю М (психологічний мікроклімат) встановлено, що 34% опитаних студентів знаходяться в умовах несприятливого мікроклімату в родині, робочій обстановці, 66% студентів знаходяться в умовах оптимального мікроклімату. Шкала А відображує рухову активність: Згідно з результатами опитування, 66% студентів ведуть малорухливий спосіб життя, з мінімальною активністю протягом дня, коли 34% навпаки ведуть активний спосіб життя,
мають високий показник рухової активності. За даними шкала P (режим дня): серед опитаних студентів у 56% спостерігаються режимно-організаційні порушення в навчанні і структурі вільного часу, в той час як решта - 44% студентів раціонально планують режим дня, зі збалансованим співвідношенням роботи та відпочинку, що сприяє більшій
продуктивності і кращому відновленню організму після навантажень будь-яких видів. Шкала Х вичерпно охаректеризовує збалансованість харчування, виявлено, що 62% опитаних харчуються не збалансовано, у решти - 38% студентів-медиків не спостерігаються значні похибки у дотриманні принципів раціонального харчування. Особиста гігієна має відображенн на шкалі Г: згідно з проведеного анкетування, 24% студентів не дотримуються правил особистої гігієни і санітарної культури, а у 76% встановлені високі показники санітарної культури.
Таким чином, пандемія COVID-19 має великий вплив психо-емоційний стан студентської молоді. При переході на дистанційну форму навчання у студентів встановлено ,що значно знизився показник рухової активності, у більшості відзначається порушення раціонального розподілу режиму дня. Більшість студентів під впливом стресу і страху пандемії стали не дотримуватися принципів здорового харчування, їх раціон не достатньо збалансований, що, безумно має значний вплив на загальний психо-емоційний стан організму студентів. Тому вкрай необхідно оптимізувати умови навчання під час пандемії. Загальний вплив пандемії на медичну освіту повинен контролюватися на основі раннього реагування, альтернативних варіантів навчання і майбутніх змін і дій. Регресійний аналіз показав, що дистанційна форма навчання істотно впливає на здоров'я і благополуччя студентів.
