Ґендерна соціалізація дошкільників як важливий складник загального процесу в умовах війни
Головна школа виховання дітей — це взаємини чоловіка і дружини, батька і матері.
В.О. Сухомлинський
Ґендерна соціалізація дошкільників відбувається інтегровано в процесі всієї життєдіяльності дитини. Один із компонентів розвитку особистості — самоусвідомлення. Базовий компонент дошкільної освіти (Нова редакція) передбачає такі напрями роботи з її розвитку: усвідомлення дитиною своєї статевої належності, статева ідентифікація, прийняття чеснот своєї статі, орієнтація в них.
Отже, в загальному сенсі термін «соціалізація» позначає засвоєння, прийняття і відтворення індивідом суспільних соціокультурних норм і правил поведінки.
Базовий компонент дошкільної освіти – це державний стандарт, що визначає вимоги до обов’язкових компетентностей та результатів освіти дитини дошкільного віку.
У інваріантному складнику Стандарту дошкільної освіти у освітньому напрямі «Особистість дитини» особистісну компетентність характеризує сформованість самосвідомості: ідентифікація себе зі своїм «Я», позитивної самооцінки. Дитина розуміє свою соціальну відповідальність у партнерських стосунках із однолітками, виявляє самоповагу ( Я – хороша/хороший), повагу до інших, власну гідність.
Дошкільна освіта є самостійною системою, обов`язковою складовою освіти в Україні, яка гармонійно поєднує сімейне та суспільне виховання. Як перша самоцінна ланка, яка спрямовує освітній розвиток людини протягом життя, вона має гнучко реагувати на сучасні соціокультурні запити, допомагати дитині реалізувати свій природний потенціал, орієнтуватися на загальнолюдські й національні цінності. [2, с. 1].
Ґендерний підхід у дошкільній освіті передбачає створення умов для максимальної самореалізації і розкриття здібностей дівчаток і хлопчиків у процесі педагогічної та родинної взаємодії. Як підкреслює Президент Національної академії педагогічних наук України В. Кремень:
« Дитиноцентризм на загальносуспільному рівні стверджує не «показушне» гасло « Усе краще – дітям!», а погляд на дитинство як повноцінне життя людини, на дитину як повноцінну особистість, рівноправного члена суспільства, визнає її індивідуальність і створює необхідні умови для її становлення і розвитку. » [4, с.412]. Мова йде про визнання самоцінності дитинства, особистісно - орієнтоване навчання і виховання, системний підхід до ґендерної соціалізації дитини.
Чи маємо на меті дати дитині такі знання, щоб вона виросла самодостатньою особистістю, щасливою жінкою чи чоловіком? – актуальне запитання для багатьох батьків. Чи знаємо ми, як здійснювати виховання хлопчиків та дівчаток, щоб у дорослому житті вони успішно виконували сімейні (подружні, батьківські) та соціальні ( професіональні, громадські ) ролі? [3, с.78].
Особливе місце в цьому процесі належить ґендерній соціалізації дитини, прищеплення їй справедливого ставлення до людей будь-якої статі.
Будь-який процес виховання передбачає застосування певних методів, принципів, засобів та використання різних форм роботи, з відповідними умовами.
Ґендерне виховання має проходити через усі сфери життєдіяльності дитини. Лише за такої умови можливе справжнє виховання хлопчика та дівчинки, виховання їхньої статевої культури.
У повсякденному житті потрібно підкреслювати риси, якості, поведінку, притаманні хлопчикові чи дівчинці. Потрібно також формувати у дітей трудові вміння та навички, що відповідають їхній статі.
Батьки повинні подавати своїм синам та донькам приклад ґендерної вихованості, ґендерного спілкування.
Ґендерне виховання спрямоване на те, щоб наші діти, ставши дорослими людьми, змогли створити щасливу гармонійну родину. Запорукою реалізації такої мети є подолання розрізненості між хлопчиками та дівчатками в дошкільні роки, формування в них дружніх відносин, культури спілкування, поваги один до одного.
Підготовку дітей до виконання свого життєвого призначення, різних соціальних ролей – мужнього сина, турботливої доньки, доброго брата чи сестри, онука чи онучки, надійного друга чи подруги – треба починати з раннього віку, коли формується особистість.
Першою моделлю статевої поведінки для дитини є поведінка батьків у сім’ї , їхні взаємини.
Відповідаючи на "гострі" запитання дітей, доцільно говорити правду на рівні, доступному для розуміння дитини. Зміст відповіді має бути цікавим дитині, стимулювати її і наступного разу звернутися за відповіддю саме до вас. Можна виділити основні прояви гендерної соціалізації, які надають той чи інший вплив на самоактуалізацію особистості на різних етапах життєвого шляху через формування Я-образу:
- статева ідентифікація в дитинстві;
- уявлення і очікування батьків;
- мати і батько як рольові моделі;
- вплив однолітків .
Індивідуально орієнтований підхід до формування гармонійної особистості дошкільника передбачає врахування його ґендерних особливостей, оскільки це — соціокультурні характеристики дитини. Кожна дитина є унікальною, її розвиток відбувається за індивідуальною програмою в межах вікових закономірностей.
А зараз звернемо увагу на наше сьогодення. Війна…
Війна – наша сьогоденна реальність…
Через прямі воєнні втрати переважно серед чоловіків в Україні збільшується чисельність жінок. Повномасштабна війна створює запит на швидке встановлення ґендерної рівності у сфері зайнятості. Проводяться активні інформаційно-комунікаційні заходи, зокрема серед молоді, спрямованої на подолання ґендерних стереотипів щодо «жіночих» та «чоловічих» професій, створення умов для поєднання сімейних та професійних обов’язків працівниками з дітьми. Чинник вимушеного переселення чи тимчасового статусу одиноких мам збільшує навантаження на жінок у побуті та материнстві.
Постає питання, що відбулося із ґендерними ролями та ґендерною рівністю за два роки війни? Як поводяться батьки з дітьми в такий період їхнього життя?
Ґендерна соціалізація – це процес засвоєння людиною соціальної ролі, визначеної для неї суспільством від народження, залежно від того, чоловіком або жінкою вона народилася.
Війна несе величезні загрози правам людини, рівності, зокрема і гендерній. Реакцією на це стали низка документів, зокрема резолюція ООН 1325, яка зараз достатньо активно втілюється в Україні.
Ґендерна соціалізація – це процес засвоєння системи статевих ролей, які відповідають визначеним та притаманним даному суспільству правилам та уявленням про поведінку представників чоловічої та жіночої статі. Основні аспекти соціалізації: присвоєння (процес засвоєння соціального досвіду, тобто вплив оточення на індивіда) і відтворення (процес відтворення соціального досвіду, тобто вплив людини на оточення).
В процесі ґендерної соціалізації велику роль відіграють соціальні чинники такі як:
-суспільне ставлення до чоловічої та жіночої поведінки;
-батьки, що виховують дітей відповідно певної ідеології;
-сімейне оточення, що може виступати як нав’язування певних моделей поведінки через виховання тощо.
Ґендерні ролі батьків - найперший зразок ґендерної поведінки для дітей, які часто будують власну ґендерну ідентичність згідно з батьківськими моделями життя. Діти багато в чому копіюють ставлення батьків один до одного, формуючи стиль стосунків з протилежною статтю.
Отже,коли мова заходить про стать та відмінності між дівчатами та хлопцями, у світі є безліч речей, які можуть зацікавити вашу дитину. Коли і як починається гендерне виховання? На що повинні орієнтуватися батьки, вирішуючи цю делікатну проблему? Ґендерне виховання дітей починається буквально з народження. Кожному вікові властиві свої особливості, що потребують індивідуального підходу. Вирішальними є умови в родині. Перша модель – приклад своїх батьків. Якщо немає згоди, то дитина може сприйняти це як норму, яка впливатиме на все її життя. Якщо син, наслідуючи батька в дитинстві, не навчився любити і поважати свою матір, він ніколи не зможе стати хорошим, добрим, лагідним чоловіком і батьком[5].
Література
1. Базовий компонент дошкільної освіти (Державний стандарт дошкільної освіти) нова редакція 2021 рік
2.Методичні рекомендації до Базового компонента дошкільної освіти (Державного стандарту дошкільної освіти) 2021 рік
3. Кікінежді О.М., Говорун Т.В., Міщенко О.О. К 38 Ґендерне виховання дошкільнят: Навчальний посібник. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2011. — 192 с.
4. Кремень В. Г. Філософія людиноцентризму в стратегіях освітнього простору / В. Г. Кремень. – К.: Пед. думка, 2009 – 520 с.
5. https://vseosvita.ua/library/genderne-vihovanna-v-simi-183172.html
6. Джерело: https://oplatforma.com.ua/news/950-sotsializatsija-doshkilnikiv
7.Джерело: https://dovidka.biz.ua/vislovi-pedagogiv-pro-vihovannya
8. «Словник ґендерних термінів» (за посилання http://a-z-gender.net/ua/wp-content/uploads/2018/05/Slovnyk-gendernyh-terminiv.pdf).
9. https://learning.ua/blog/201809/shcho-take-henderne-vykhovannia-dytyny/
