🇫🇷🇩🇪 Опис презентації: «Франція та Німеччина в останній третині XIX – на початку XX ст.»
Слайд 1. Титульний слайд:
Назва: Франція та Німеччина в останній третині XIX – на початку XX ст.
Підзаголовок: Два шляхи до прірви: економіка, суспільство, політика (1871–1914).
Маркування: До § 12 підручника «Всесвітня історія 9 клас» (авт. Пометун, 2026).
Слайд 2. Каталізатор: 1871 рік:
Приниження та Республіка (Франція): підписання Франкфуртського миру; втрата Ельзасу і Лотарингії (багатих на вугілля та залізну руду); сплата контрибуції у 5 млрд франків; народження Третьої республіки в умовах глибокої кризи.
Тріумф та Імперія (Німеччина): проголошення Німецької імперії у Версалі (18 січня 1871 р.); об'єднання 22 монархій та 3 вільних міст; отримання 5 млрд франків контрибуції для потужного ривка економіки.
Слайд 3. Архітектура Німецької імперії:
Вищі органи влади: Імператор (Кайзер) — Вільгельм І, пізніше Вільгельм II (призначає канцлера, керує армією, завжди король Пруссії) та Імперський канцлер — Отто фон Бісмарк («Залізний канцлер») — підкоряється лише кайзеру, не несе відповідальності перед парламентом, здійснює авторитарне управління.
Законодавча влада: Бундесрат (Союзна рада) — представники урядів союзних держав (домінування Пруссії) та Рейхстаг (Парламент) — обирається чоловіками від 25 років, має обмежений вплив на державне життя.
Суть режиму: авторитарне ядро під демократичним фасадом. Опора влади — прусське юнкерство (землевласники-аристократи) та велика буржуазія.
Слайд 4. Економічний двигун: Німецький «Джаггернаут»:
Паливо: 5 млрд франків контрибуції + руда Ельзасу і Лотарингії = вибуховий ріст. Залізницями з'єднано внутрішній ринок (понад 50 тис. км до 1900 р.).
Монополії: епоха картелів. Панування гігантів: Krupp, Siemens, Thyssen. Витіснення дрібної буржуазії, штучне завищення цін.
Робоча сила: стрімка урбанізація. До 1910 року міське населення досягло 60%. Зростання пролетаріату та впливу СоціаЛ-демократичної партії (СДПН).
Слайд 5. Від «Реальної» до «Світової» політики (Weltpolitik):
Поворотний момент: 1890 рік — відставка О. фон Бісмарка, прихід Вільгельма II. Зміна курсу на «Бліцкриг» (план Шліффена) та переділ світу.
Напрями експансії: військово-морська гонка (адмірал Тірпіц — будівництво лінійних кораблів проти Великої Британії); Багдадська залізниця (1903) — міст на Близький Схід (Берлін – Босфор – Багдад) як загроза британським інтересам; колоніальна експансія (Камерун, порт Цзяо-Чжоу в Китаї) та вимога «місця під сонцем».
Слайд 6. Інтерактивне завдання: Зіткнення світів:
Сценарій: зустріч двох громадян Німецької імперії у 1905 році — робітника металургійного картелю Круппа та прусського юнкера (землевласника-аристократа).
Завдання: сформулювати по 3 аргументи для кожного персонажа щодо необхідності будівництва нового потужного флоту адмірала Тірпіца.
Слайд 7. Політичний сейсмограф Третьої республіки:
Ключові потрясіння:
Паризька комуна (1871): радикальний лівий вибух, криваве придушення владою (А. Тьер), глибокий розкол монархістів і республіканців.
Справа Буланже (1888–1892): «генерал реваншу», загроза військового перевороту правих сил та встановлення диктатури на хвилі націоналізму.
Панамський скандал (1892–1914): масова корупція, підкуп міністрів та депутатів парламенту за емісію лотереї.
Підсумок: незважаючи на постійні кризи, Третя республіка зберегла ліберально-демократичний устрій та уникла падіння.
Слайд 8. Справа Дрейфуса: Випробування нації:
Контекст (1894): капітана Генерального штабу Альфреда Дрейфуса безпідставно звинувачено у шпигунстві на користь Німеччини; вирок — довічне заслання на острів Диявола.
Державні інтереси та Армія: антисемітизм, реакційна преса, фальсифікація доказів військовим керівництвом (майор Анрі, генерал Мерсьє).
Права людини та Істина: Еміль Золя та його відкритий лист «Я звинувачую!» (J'Accuse!), полковник Пікар, інтелектуальна еліта проти свавілля системи.
Підсумок: справа каталізувала зрушення вліво у політичному житті Франції, ставши перемогою демократичних цінностей над авторитаризмом.
Слайд 9. Економіка Франції: Держава-Рантьє:
Внутрішня економіка: аграрний сектор охоплює 60% населення (сільські жителі, дрібні власники землі, розшарування селянства); промисловість займає 4-те місце у світі (чавун), діють високі протекціоністські мита та стрімко зростають нові галузі (авіація, автомобілі — Renault, Peugeot).
Експорт капіталу: концентрація фінансів («Ліонський кредит», «Генеральне товариство»); 13 млрд франків позик Російській імперії (до 1914 р.).
Визначення: Рантьє — держава або особа, що живе на відсотки з переданого в позику капіталу або цінних паперів, а не з прямого виробництва.
Слайд 10. Колоніальна павутина Третьої республіки:
Масштаб: компенсація за поразку 1871 року — Франція стає другою за величиною колоніальною імперією світу (мета: ринки збуту, сировина, «велич нації»).
Володіння: Туніс (1881), Французька Західна Африка, Французька Екваторіальна Африка, Мадагаскар (1895) та Індокитайський союз (В'єтнам, Камбоджа, Лаос).
Геополітика: ця експансія неминуче вела до зіткнення з амбіціями Німеччини (Weltpolitik).
Слайд 11. Інтерактивне завдання: Символи епохи:
Завдання: створити символіку (значки «Дрейфусара» та «Антидрейфусара») для протиборчих таборів Франції кінця XIX століття, відобразивши права особистості проти «честі мундира» та мілітаризму.
Слайд 12. Матриця зіткнення: Франція vs. Німеччина:
Державний устрій: Третя республіка у Франції — ліберальна демократія, парламентська республіка, часті політичні кризи; Німецька Імперія — авторитарна монархія з демократичним фасадом (Рейхстаг), сильна рука канцлера.
Економічний рушій: Франція — експорт капіталу, банківські позики (рантьє), аграрний сектор; Німеччина — тяжка промисловість (картелі), стрімка урбанізація.
Соціальні виклики: Франція — поляризація суспільства, корупційні скандали; Німеччина — боротьба з робітничим рухом (СДПН), германізація, репресії.
Зовнішня мета: Франція — повернення Ельзасу і Лотарингії (реванш), колонії в Африці; Німеччина — світова політика (Weltpolitik), переділ світу, військово-морська перевага.
Слайд 13. Інтерактивне завдання: Стіл переговорів:
Сценарій: уявити себе журналістом у 1900 році за столом переговорів із ключовими фігурами епохи — Жоржем Клемансо (радикалом, майбутнім прем'єром Франції) та Отто фон Бісмарком (у відставці).
Завдання: сформулювати по 2 гострих запитання для кожного діяча (щодо французьких скандалів і реваншу / щодо ризиків авторитарної системи і політики Вільгельма II).
Слайд 14. На краю прірви (1914 рік):
Німецький експансіонізм: потреба у нових ринках, пангерманізм, план «Бліцкригу» Шліффена, мілітаризація економіки.
Французький реваншизм: жага повернення Ельзасу і Лотарингії, захист колоніальної імперії, фінансовий союз із Росією.
Висновок: невідворотність Першої світової війни. Обидві держави були повністю готові перевести свої ресурси на поле бою.
Слайд 15. Домашнє завдання:
Прочитати § 12 підручника «Всесвітня історія 9 клас» (авт. О. Пометун, 2026).
Дати письмову відповідь на аналітичні запитання в кінці параграфа.
Переконатися у виконанні всіх інтерактивних завдань (рольова гра, символіка, запитання діячам) у зошиті.
