🌏📜 Опис презентації: «Держави Азії в останній третині XIX — на початку XX ст.»
Слайд 1. Титульний слайд:
Назва: Держави Азії в останній третині XIX — на початку XX ст. «Пробудження Азії» (До § 18).
Візуальне оформлення: стилізоване під традиційний східний сувій зображення Великого китайського муру та індустріальних пейзажів із заводами, потягами й пароплавами.
Слайд 2. Що означало «Пробудження Азії»?:
Усвідомлення відсталості: розуміння того, що без індустріальних та військових технологій Заходу традиційні суспільства приречені.
Спроби модернізації: докорінні реформи армії, економіки, управління та освіти.
Національне визволення: зростання націоналізму, що вилилося у революції проти тиранії та спротив колонізаторам.
Слайд 3. Розділ 1. Японія: Від ізоляції до Імперії:
Середина XIX ст.: насильницьке «відкриття» Японії ескадрами США та Європи, усвідомлення власної слабкості.
1868 рік («Реставрація Мейдзі»): повалення сьогунату Токугава та повернення реальної влади Імператору; старт стрімкої модернізації.
Слайд 4. Реформи Мейдзі: «Багата країна — сильна армія»:
Адміністративна: скасування князівств — поділ країни на префектури під владою імператорських чиновників.
Економічна: земельна реформа, будівництво залізниць та заводів, капіталістичний розвиток.
Освітня: обов'язкова 4-річна початкова освіта для всіх станів, навчання молоді у Європі та США.
Військова: створення регулярної армії та флоту за європейським зразком на основі загальної повинності.
Слайд 5. Інтерактив 1: Шлях Самурая чи Шлях Імператора?:
Завдання для учнів: уявити себе японським радником у 1870 році та розподілити запропоновані дії на ті, що тягнуть країну в минуле (Шлях Сьогуна), і ті, що дають шанс на могутність (Шлях Імператора Мейдзі).
Слайд 6. Розділ 2. Китай: Трагедія «Піднебесної»:
Хвора людина Азії: у XIX ст. режим маньчжурської династії Цин виявився нездатним захистити країну від західної експансії.
Опіумні війни: поразки від європейців призвели до нав'язування кабальних договорів.
Наслідок: Китай втрачає суверенітет, перетворюючись на напівколонію, розділену на «сфери впливу» між великими державами.
Слайд 7. Від кривавих бунтів до Республіки:
1850–1864: Повстання тайпінів — наймасштабніша селянська війна проти маньчжурів (близько 20 млн загиблих, режим Цин ледве встояв).
1899–1900: Повстання їхетуанів («боксерів») — відчайдушний народний бунт проти іноземців, жорстоко придушений об'єднаними військами 8 держав.
1911–1912: Сіньхайська революція — останній удар, повалення імперії, зречення малолітнього імператора та проголошення Китайської республіки (Сунь Ятсен).
Слайд 8. Інтерактив 2: Реставрація розбитої історії:
Завдання: скласти причинно-наслідковий ланцюжок падіння Імперії Цин від відмови династії від реформ до проголошення Республіки.
Слайд 9. Розділ 3. Османська Туреччина та Персія: Спроби порятунку:
Османська імперія («Хвора людина Європи»): втрачає території, епоха реформ Танзимату стикається з опором консерваторів.
Каджарська Персія: затиснута між інтересами Росії та Британії, здійснює спроби європеїзації армії та держапарату.
Загальний висновок: обидві пізньосередньовічні монархії терміново потребували змін заради виживання у Новий час.
Слайд 10. Революції початку XX століття: Вимога Конституції:
Молодотурецька революція (1908): організація «Єднання і прогрес» виступає проти деспотії султана Абдул-Гаміда; результат — повалення тиранії та відновлення Конституції.
Перська революція (1905–1911): боротьба проти засилля іноземного капіталу та абсолютної влади шаха; результат — скликання першого меджлісу (парламенту) та ухвалення конституції.
Слайд 11. Інтерактив 3: Терези Модернізації:
Завдання: проаналізувати історичні факти Туреччини та Персії й визначити, які з них тягнули Схід у Середньовіччя (Стримування), а які давали шанс на пробудження (Розвиток).
Слайд 12. Розділ 4. Індія: Спротив «Перлини Корони»:
Втрата незалежності: Британська Ост-Індська компанія перетворює Індію на сировинний придаток; жорстоке придушення Повстання сипаїв (1857) — остання збройна спроба відновити імперію Моголів.
Небажані наслідки колонізації: британці будують залізниці, створюють єдину судову систему та запроваджують європейську освіту для місцевої еліти, мимоволі об'єднуючи країну.
Слайд 13. Від збройних повстань до політичної боротьби:
1857 рік: стихійний, розрізнений збройний бунт традиційного суспільства, приречений на поразку перед регулярною армією Великої Британії.
1885 рік: формування нової індійської інтелігенції з європейською освітою; створення Індійського національного конгресу (ІНК) та перехід до мирної політичної боротьби за реформи і статус домініону.
Слайд 14. Інтерактив 4: Дешифрувальник Історії:
Завдання: поєднати історичну причину і наслідок в колоніальній Індії (наприклад, введення європейської освіти з формуванням нової індійської еліти, придушення повстання сипаїв тощо).
Слайд 15. Анатомія Пробудження (Підсумки та Домашнє завдання):
Головний підсумок: «Пробудження Азії» = Модернізація економіки + Зародження націоналізму + Революції проти традиційної тиранії.
Домашнє завдання до § 18:
Опрацювати текст § 18 підручника.
Письмово виконати завдання в кінці параграфа у зошиті.
Творче есе: написати коротке історичне есе з позиції учасника однієї з революцій (китайської, перської чи молодотурецької) про власні мотиви, цілі та сподівання.
