🇬🇧🇦🇹 Опис презентації: «Дві імперії на зламі епох: Велика Британія та Австро-Угорщина»
Слайд 1. Титульний слайд:
Назва: Дві імперії на зламі епох.
Підзаголовок: Велика Британія та Австро-Угорщина в останній третині XIX – на початку XX ст.
Маркування: Секретне досьє. До § 13 (Підручник: Всесвітня історія 9 клас, О. Пометун, 2026).
Слайд 2. Геополітична шахматниця: Море проти Суші:
Велика Британія: глобальна морська імперія, «Володарка морів», чия сила розкинулася на 33 млн км² із 450 млн підданих. Метрополія тримається на контролі над океанами.
Австро-Угорщина: континентальний гігант, багатонаціональний клаптик у центрі Європи. Сила, що тримається на балансуванні інтересів десятків народів усередині одних сухопутних кордонів.
Слайд 3. Занепад «Майстерні світу»:
Втрата монополії: падіння частки у світовому виробництві (зниження до 13.6% через конкуренцію з боку США та Німеччини, які вирвалися вперед у нових галузях — хімічній, електротехнічній, автомобільній).
Парадокс багатства (Світовий банкір): Лондон залишається фінансовою столицею світу, а фунт стерлінгів — головною валютою. При цьому британські підприємці економлять на модернізації через доступ до дешевої колоніальної сировини (виробництво авто у 1913 р. становило лише 34 000 одиниць, або 8% від обсягів США).
Слайд 4. Політичний маятник: Еволюція замість революції:
Суть: поки Європу стрясають революції, Британія зберігає стабільність завдяки гнучкості системи. Уряди консерваторів (Торі) та лібералів (Віги) йдуть на поступки суспільству.
Ключові віхи: легалізація тред-юніонів (1871); Виборча реформа 1884–1885 рр. (право голосу для 5 мільйонів чоловіків, або 16% дорослого населення); народження Лейбористської партії.
Слайд 5. Над імперією ніколи не заходить сонце:
Домініони («Білі» переселенські колонії): Канада, Австралія, Нова Зеландія, Південна Африка. Отримали право самоврядування та власні конституції. Ядро майбутньої співдружності.
Коронні колонії: пряме управління, безправ'я місцевого населення (Індія, території Африки). Джерело дешевої сировини та ринок збуту, що гальмувало модернізацію самої Британії.
Поворотний момент: англо-бурська війна (1899–1902) стала дорогим уроком — Британія усвідомлює межі своїх можливостей і змушена відмовитися від політики «блискучої ізоляції», шукаючи союзників проти нових загроз.
Слайд 6. Секретний архів Уайтхолла (Місія 1: Парламентські дебати, 1905 рік):
Завдання: з'єднати чотири критичні проблеми Британії (зростаюча загроза німецького флоту; радикальні виступи й нестабільність в Ірландії; масові страйки робітників; необхідність утримати контроль над «білими» колоніями) з відповідними політичними рішеннями (надання статусу домініону; легалізація тред-юніонів; відмова від «блискучої ізоляції»; надання Гомрулю).
Слайд 7. Австро-Угорщина: Компроміс 1867 року:
Дуалістична монархія (Особиста унія): унікальний державний устрій, створений для порятунку імперії після революцій і поразок.
Структура: імператор Франц Йосиф I; Австрія має власний парламент, уряд, закони та столицю (Відень); Угорщина має власний парламент, уряд, закони та столицю (Будапешт).
Спільні міністерства: закордонних справ, військове, фінансів. Держави стали рівноправними, об'єднаними лише постаттю монарха та трьома відомствами.
Слайд 8. Клаптикова імперія: Національне питання:
Етнічний склад: німці (австрійці) — 24%, угорці — 20%, чехи — 12.6%, інші (поляки, українці, хорвати, серби тощо) — понад 43%.
Мадьяризація: менше половини населення належало до панівних націй. «Закон про політичну рівноправність» (1868) в Угорщині проголосив єдину угорську націю, ігноруючи інші народи. Політика примусової мадьяризації викликала шалений опір слов'янських народів і стала бомбою уповільненої дії для імперії.
Слайд 9. Економіка двох швидкостей:
Індустріальний стрибок: перед війною імперія показувала вражаючі темпи зростання (3.8–4% на рік) у новітніх галузях: енергетиці, електротехніці, хімії. Відень і Прага стали центрами фінансового капіталу та інновацій.
Аграрна відстальність: попри технологічні дива столиць, величезна частина імперії залишалася глибоко аграрною (понад половина населення страждала від безземелля та бідності, створюючи розючий контракт між метрополією та провінціями).
Слайд 10. Кабінет таємної поліції Відня (Місія 2: Знайди історичну помилку, 1910 рік):
Завдання: проаналізувати звіт іноземного шпигуна та знайти ТРИ грубі історичні помилки (щодо надання рівних прав усім слов'янським народам, абсолютно рівномірного розвитку економіки Галичини й Чехії та контролю фінансів і освіти кожним із двох урядів окремо).
Слайд 11. Балканський пороховий льох:
Фатальна стратегія: не маючи сил вирішити внутрішні національні конфлікти, правлячі кола Австро-Угорщини вирішили врятувати імперію через зовнішню експансію («переможна війна»).
Анексія 1908 року: імперія незаконно захопила (анексувала) Боснію і Герцеговину.
Шлях до прірви: цей крок викликав обурення сусідньої Сербії та її покровительки — Російської імперії. Міжнародна криза поставила Відень на межу великої війни, ставши прелюдією до світового конфлікту.
Слайд 12. Місія 3: Розшифровка дипломатичних телеграм:
Завдання: визначити, якій країні (Великій Британії, Австро-Угорщині чи Німеччині) належить кожна з трьох телеграм (щодо захоплення Боснії заради зупинки сербських націоналістів; щодо необхідності тримати найбільший флот у світі та виходу з «ізоляції»; щодо підтримки Відня на Балканах задля витіснення британських товарів).
Слайд 13. Синтез: Діагностична матриця імперій:
Порівняння: Велика Британія (морська глобальна колоніальна імперія, гнучка парламентська монархія, робітничий рух і ірландське питання як внутрішні загрози, втрата світової промислової монополії) проти Австро-Угорщини (континентальна локальна багатонаціональна імперія, дуалістична монархія, національно-визвольний рух слов'янських народів, конфлікт із Росією та Сербією на Балканах).
Слайд 14. Ваше фінальне завдання (Домашня робота):
Обов'язкова база: опрацювати § 13 підручника (О. Пометун, 2026).
Письмовий аналіз: виконати завдання в кінці параграфа (відповісти на запитання 1–4).
Творча місія (за методологією В. Манггорі): уявити себе журналістом, який у 1910 році відвідав Лондон та Відень; написати коротку статтю-порівняння (5–7 речень) про те, що найбільше вразило в політичному житті цих двох столиць і у чиєму підході до управління імперією більше ризиків і чому.
