ФОРМУВАННЯ ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ В ПРОЦЕСІ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Опис документу:
Одним з найважливіших періодів у розвитку і формуванні людини є навчання її в початковій школі. В цей час закладаються основи розумового розвитку дітей, створюються передумови для підготовки самостійно мислячої, критично оцінюючої свої дії людини, здатної зіставляти, порівнювати, висувати безліч способів вирішення проблем, оцінювати їх і вибирати найбільш раціональний, виділяти головне і робити узагальнені висновки, застосовувати отримані знання на практиці.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

40

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДВНЗ «Криворізький національний університет»

Криворізький педагогічний інститут

Відділ перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів

педагогічних працівників

Реєстраційний №______

ФОРМУВАННЯ ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ В ПРОЦЕСІ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Кваліфікаційна робота

вчителя початкових класів

вищої кваліфікаційної категорії

Криворізької загальноосвітньої школи

І-ІІІ ступенів № 23

Ісаченко Галини Василівни

КРИВИЙ РІГ 2016

ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………………………… 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ …………. 4

1.1. Сутність, види та форми мислення …………………………………………...4

1.2. Особливості логічного мислення молодших школярів …………………..... 7

1.3. Умови формування логічного мислення в молодших школярів …………..12

РОЗДІЛ 2. РОЗВИТОК ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ ЗА ДОПОМОГОЮ СИСТЕМИ РОЗВИВАЮЧИХ ЗАВДАНЬ ………………………………………..20

2.1. Розвиток логічного мислення на уроках математики ……………………....20

2.2. Форми роботи з логічними задачами ………………………………………. 21

2.3. Використання розвиваючих логіко – математичних ігор ………………….24

2.4. Розвиток мислення на уроках навчання грамоти …………………………..26

2.5. Проведення ігор та створення казкових ситуацій …………………………..29

ВИСНОВКИ ……………………………………………………………………….33

ДОДАТКИ …………………………………………………………………………35

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………………37

Вступ

Одним з найважливіших періодів у розвитку і формуванні людини є навчання її в початковій школі. В цей час закладаються основи розумового розвитку дітей, створюються передумови для підготовки самостійно мислячої, критично оцінюючої свої дії людини, здатної зіставляти, порівнювати, висувати безліч способів вирішення проблем, оцінювати їх і вибирати найбільш раціональний, виділяти головне і робити узагальнені висновки, застосовувати отримані знання на практиці. Необхідною умовою досягнення таких результатів виступає розвиток у дитини логічного мислення як найважливішого чинника, що забезпечує ефективність її подальшого навчання в школі, успішність у професійній підготовці та житті.

Педагогічні аспекти розвитку логічного мислення в навчальному процесі школярів знайшли відображення в працях Ю.К. Бабанського, І.А. Барташнікової, В.П. Бєспалько, П.Я. Гальперіна, В.В. Давидова, Є.М. Кабанова-Меллер, В.Ф. Паламарчук та багатьох інших. У педагогічних дослідженнях цих та інших авторів розглянуті проблеми взаємозв’язку логічного мислення і творчого саморозвитку школярів, методи та технології розвитку логічного мислення, освоєння логічних операцій школярами, їх зв’язок з розумовим розвитком дитини. У даних роботах даються не тільки методичні рекомендації з розвитку логічного мислення, але і міститься велика кількість логічних завдань, які можуть бути використані при навчанні молодших школярів.

Разом з тим, незважаючи на велику кількість досліджень з різних аспектів розвитку логічного мислення, в тому числі і у молодших школярів, дану проблему не можна вважати вирішеною. Заслуговують на дослідження особливості розвитку логічного мислення учнів молодшого шкільного віку на різноманітних уроках. Це і зумовило вибір теми моєї курсової роботи “Формування логічного мислення молодших школярів в процесі навчальної діяльності”.

Розділ 1. Теоретичні основи формування логічного мислення молодших школярів в процесі навчання

1.1. Сутність, види та форми мислення

Перш ніж розглянути формування логічного мислення у дітей молодшого шкільного віку, визначимо, що таке мислення як пізнавальний процес.

Мислення - це «процес пошуку істотних ознак, властивостей предметів та явищ і зв'язків між ними, до того ж характеристик, спільних для однорідних явищ або предметів дійсності» [6, с. 13]. Воно є узагальненим відображенням дійсності. Виявлені найістотніші ознаки лежать в основі узагальнення, розкривають певну закономірність або тенденцію.

«Мислення... здійснює у процесі пізнання перехід від явища до його сутності» [1, с. 121] і, на відміну від процесів чуттєвого відображення (відчуття, сприймання), опосередковано відображає дійсність. Таким чином, у процесі мислення людина виходить за межі чуттєвого пізнання, розкриває такі явища, які не можна безпосередньо сприйняти органами чуття, знаходить взаємозв'язки між предметами, подіями і явищами, з'ясовує причини та наслідки цієї взаємодії. Надбудовуючись над відчуттями й сприйманнями, мислення відкриває нові сторони явищ та різних об'єктів. Думаючи, суб'єкт оперує наявними у нього знаннями, відкриває невідоме в відомому і таким шляхом приходить до нових знань. Об'єкт мислення, існуючи реально поза людиною, виступає для нього як продукт його мислення.

Геракліт стверджував, що думкам доступні глибинні пласти буття, доступне те, що відчуття сприйняти не можуть. [13, с. 145]

Мислення - це психічний процес пошуків та відкриттів нового, істинного, глибинного внаслідок аналізу та синтезу навколишньої дійсності. У процесі мислення ми пізнаємо світ узагальнено та опосередковано (через слово). При цьому для нас важливе значення мають зв'язки між предметами та явищами.

Мислення, підкреслює О. Савченко, – це опосередковане та узагальнене пізнання людиною предметів і явищ об'єктивної дійсності в їх суттєвих зв'язках і відношеннях. [22, с. 404]

Мислення має цілеспрямований характер, оскільки, як правило, актуалізується і спрямовується сутністю та значущістю для суб'єкта проблеми. [9, с. 96]

Людське мислення в будь-якій формі нерозривно пов'язане з мовою та мовленням. Воно існує в матеріальній, словесній оболонці, що є однією з принципових відмінностей психіки людей та тварин. Будь-яка думка виникає і набуває свого розвитку у слові, а вдало дібране слово вдосконалює, уточнює думку. Л.Виготський зазначав, що слово не лише називає предмет, тобто є його ярликом, але й завжди характеризує цей предмет чи явище, тобто є одночасно актом мовлення і мислення. [18]

Мовлення є способом, а мова — засобом вираження думки і формою її існування. Чим більше продумана думка, тим чіткіше вона виражається у мовленні. З огляду на особливості взаємозв'язку і взаємодії мислення та мовлення, П.Я. Гальперін розглядає формулювання думок уголос, закріплення думки або судження в слові як один із послідовних етапів формування розумових дій. Так, якщо вчитель пропонує учневі думати вголос, це поліпшує контроль за напрямком думки та вдосконалює її. [5, с. 81]

Особливу роль у процесі взаємодії мислення і мовлення відіграє внутрішнє мовлення. Воно обслуговує думку, сприяє її виникненню і готує до вираження у зовнішньому мовленні.

Перехід від зовнішньої дії до внутрішньої (від реальної до мовної) відбувається з великим напруженням і потребує ретельної роботи на кожному етапі. Час затримки на певному рівні визначається складністю навчального матеріалу і ступенем його новизни для учнів. Якщо у внутрішній план переходить недостатньо засвоєна дія, вона й уявно виконуватиметься повільно, нераціонально, із значною кількістю помилок. Тому вчитель у кожному окремому випадку визначає підготовленість дитини до переходу на вищий етап осмислення нового матеріалу, підкреслює В.Паламарчук. [17, с. 124]

Мислення, на думку філософів, є соціально зумовлений процес, якість якого змінюється під час розвитку. Сенека передбачав: "Прийде час, коли нащадки наші будуть дивуватися, що ми не знали того, що так очевидно". Його виникнення і розвиток зумовлені суспільними потребами. Водночас розвиток мислення суб'єктів зумовлює суспільний поступ, виконує роль детермінанти соціального прогресу. [15, с. 34]

Отже, мислення - це соціально зумовлений, пов'язаний з мовленням психічний процес самостійного відображення істотно нового, тобто процес узагальненого та опосередкованого відображення дійсності в ході її аналізу і синтезу, що виникає на основі практичної діяльності з чуттєвого пізнання і здатний виходити далеко за його межі.

В основі мисленнєвого процесу лежить аналітично-синтетична робота всієї кори великих півкуль головного мозку. Сутність мислення людини «полягає у відображенні істотних властивостей предметів та явищ і зв'язків між ними» [2, с. 77]. Згідно вчення І. Павлова, мислення "...нічого іншого не становить, як асоціації, спершу елементарні, що стоять у зв'язку зі зовнішніми предметами, а потім домінуючі. В основі мислення лежать як першо-сигнальні так і друго-сигнальні зв'язки з домінуванням останніх. Саме другі сигнали, або "сигнали сигналів", забезпечують спеціально людське, вище мислення. Слово ж вбирає, в себе суттєве у характеристиці предметів, явищ і подій, завдяки своїй здатності до узагальнення дає змогу відірватися від дійсності, абстрактно відобразити глибинне в об'єктах буття. [13, с. 147]

Спираючись на дослідження Є.Г. Льовиній, Л.Ф. Тихомирової, С.Л. Рубінштейна, можемо зробити висновок про характерні риси логічного мислення:

1) здійснюється тільки словесним шляхом у процесі оперування поняттями з використанням логічних конструкцій;

2) відрізняється тимчасовим, структурним (етапним) і усвідомленими характером.

Критерії, за якими необхідно оцінювати розвиток логічного мислення - це аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, класифікація, абстрагування, конкретизація, класифікація, тобто через мисленнєві операції, спираючись на знання і дістає вираження у слові. Воно дає можливість вийти за межі безпосереднього досвіду. Кожна мисленнєва операція виконує певні функції. Основою процесу мислення завжди є аналіз і синтез. [13, с. 150]

Спираючись на визначення логічного мислення і його критерії можна визначити рівні сформованості логічного мислення молодшого школяра.

Форми мислення відображені нами в додатку 1.

С. Рубінштейн стверджував, що мислення об'єктивно є системним та багатоаспектним явищем. Узагальнено можна сказати, що у взаємодії суб'єкта з дійсністю мислення виникає і формується як безперервний процес (аналізу, синтезу, узагальнення, конкретизації), збагачуючи свідомість знаннями, досвідом розв'язання проблем, забезпечуючи процес спілкування. [20, с. 49-50]

1.2. Особливості логічного мислення молодших школярів

Під логічним мисленням розуміється здатність і уміння дитини молодшого шкільного віку самостійно проводити прості логічні дії (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення та ін.), а також складені логічні операції (побудова заперечення, твердження і спростування як побудова міркування з використанням різних логічних схем – індуктивної або дедуктивної). Практика показує, що якщо прості логічні дії до певної міри формуються у кожної людини стихійно (хоча очевидно, що спеціальна методична робота в цьому напрямі різко підвищує рівень сформованості цих дій), то складені логічні операції, що мають складніший і комплексний характер, у більшості людей самих по собі не формуються, їх розвиток вимагає спеціальної цілеспрямованої методичної роботи. Цей, здавалося б, лежачий на поверхні висновок тільки останніми роками починає привертати до себе увагу методистів, і те, головним чином, фахівців з навчання математиці в старших класах. При цьому багато методистів відзначають, що низький рівень логічної (і, як наслідок, алгоритмічної) культури старшокласників – це закономірний наслідок відсутності систематичної роботи над формуванням логічного та алгоритмічного мислення в початкових класах. Проте детально розробленої методичної бази, на яку міг би спертися вчитель початкових класів, на сьогодні практично не існує. [8]

Починати формування простих логічних дій (прийомів мислення) можна вже у 3–4 літньої дитини (звичайно, на відповідному матеріалі та відповідними віковим особливостям методами), і тоді до 6–7 літнього віку вони можуть бути сформовані на високому рівні. Період дошкільного і молодшого шкільного віку є найбільш чутливим і психологічно сприятливим для того, щоб стимулювати і розвивати прості дії. Надалі наявність цієї бази допоможе організувати спеціальну роботу по формуванню складених логічних операцій: навчанню міркуванням і способам доказу в середній шкільній ланці.

Щодо питання про розумові можливості молодшого школяра, слід зазначити, що воно в різний час вирішувалося по-різному.

В результаті ряду досліджень з'ясувалося, що розумові можливості дитини ширші, ніж передбачалося раніше, і при створенні умов, тобто при спеціальній методичній організації навчання, молодший школяр може засвоювати абстрактний теоретичний матеріал. [14]

Протягом молодшого шкільного віку в дітей формуються мислительні операції, які ми вже зазначали вище як критерії, за якими необхідно оцінювати розвиток логічного мислення, а саме: аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення.

Першокласники та деякі другокласники використовують переважно практично-дійовий та образно-мовленнєвий аналіз предметів, явищ тощо. Із третього, а інколи навіть із другого класу він стає систематичним.

Діти порівняно легко розв'язують задачі, коли можна використати практичні дії із самими предметами, наприклад, паличками, кубиками або виділити ознаки частин предметів, спостерігаючи їх. Спочатку аналіз є елементарним. Так, першокласники на початку навчального року схильні аналізувати тільки одну частину предмета (у розповіді під час опису картини вони визначають одну-дві події, не виділяючи головної). Поступово аналіз набуває комплексного характеру, стає повнішим, оскільки учні розглядають більш-менш усі частини чи властивості пізнавального предмета, хоч ще не встановлюють взаємозв'язків між ними. У частини учнів другого класу і в більшості учнів четвертого класу аналіз стає систематичним. Розглядаючи частини і властивості в предметів, учні знаходять серед них головні, виявляють їх взаємозв'язки і взаємозалежності. Об'єктом аналізу є предмети, явища, процеси, дії, вчинки людей, мовні явища. [19, с. 157-159]

Аналіз при цьому тісно пов'язується з синтезом, тобто об'єднанням у думках виділених елементів у єдине ціле, встановленням зв'язків між ними. Аналіз, як і синтез, потрібний для того, щоб учні усвідомили будь-який наочний і мовний матеріал. [3]

Як стверджують психологи М. Савчин та Л. Василенко, першокласники легше здійснюють синтез у процесі виконання практичних дій. У третьому, рідше в другому, класі він набуває образно-мовленнєвого, систематичного характеру. Рівень аналізу й синтезу у молодших школярів залежить не тільки від їх загального розвитку, а й від предметів, які є об'єктом цих дій. Аналіз і синтез поєднуються у порівнянні об'єктів. [24]

При порівнянні учні початкових класів легко виокремлюють відмінності і важче подібності, стверджує О. Савченко. У процесі систематичного і тривалого навчання вони поступово опановують уміння виокремлювати та порівнювати подібності. [23]

Кагальник Г.І. у своєму дослідженні доводить, що розвиток порівнянь у молодших школярів значною мірою залежить від того, наскільки часто даються учням завдання на порівняння різних об'єктів, їх груп і класів, як визначаються орієнтири для зіставлення об'єктів, виділення їх істотних подібних і відмінних ознак. Молодші школярі можуть учитися порівнювати. Здатність формувати вміння порівнювати підносить на вищий рівень їх аналітико-синтетичну діяльність. [10, с. 16]

У дослідженні А. Румянцева вказуються індивідуальні відмінності у кількості ознак, за якими порівнюються предмети, загалом же вони збільшуються з віком учнів. Кількість ознак, за якими першокласники порівнюють предмети, під кінець навчального року зростає в 1,8 разу порівняно з тією, яка була на початку навчального року. [21, с. 24]

Якщо дидактичні умови сприятливі, вважає О.В. Скрипченко та ін., молодші школярі успішно навчаються порівнювати також числові й алгебраїчні вирази, формули, схеми, речення тощо, знаходити в них щось схоже й відмінне. Молодшим школярам доводиться порівнювати не тільки сприйняті, а й уявлювані об'єкти. Другокласники можуть успішно виділити спільні й відмінні ознаки двох уявлюваних, відомих їм предметів, живих істот (наприклад, горобця й ворони, яблука і сливи тощо). Порівнюючи нові й раніше пізнані предмети чи явища, молодші школярі не тільки аналізують їх, а й синтезують, висловлюючи результати цих процесів у формі суджень. [4]

Аналіз переходить у абстрагування, яке стає важливим компонентом мислительної діяльності учнів, потрібним для узагальнення і формування понять. Однією з особливостей абстракції в учнів молодших класів є їх тенденція більше зосереджуються на зовнішніх ознаках. Ці яскраві ознаки об'єкта вони приймають за суттєві, хоч вони нерідко не є такими. Учні початкових класів легше абстрагують властивості предметів, ніж зв'язки і відношення між ними.

Спеціальні дослідження Н. Менчинської, О. Кульчицької, С.Ю. Максименко та інших вчених свідчать, що схеми допомагають молодшим школярам абстрагувати кількісні залежності від конкретного змісту задач. Ця допомога стає особливо ефективною, якщо учні навчаються самостійно креслити схеми, зіставляти їх з умовами задач і виявляти в різному їх змісті однакову абстрактну математичну залежність. Аналіз об'єктів, абстрагування їх спільних ознак підготовлює узагальнення, яке виявляється у віднесенні учнями предметів і явищ до певних їх груп, видів, родів тощо, дає змогу класифікувати об'єкти й повною мірою систематизувати свої знання про них.

У молодшому шкільному віці узагальнення полягає в об'єднанні предметів на основі певної ознаки. Розвитку узагальнення сприяють систематичне виконання завдань на групування наочних предметів, словесно означених об'єктів, розв'язування математичних задач. [13, с. 154-155]

З віком зростає кількість індуктивних умовиводів. Змістовність, істинність їх залежить від досвідної основи. Водночас формуються в учнів і дедуктивні умовиводи, які ґрунтуються спочатку на конкретних, узятих із чуттєвих спостережень, а далі й на абстрактних посилках, підтримуваних конкретною ситуацією, про що свідчать дослідження Г. Овчіннікової, З. Калмикової. [11, с. 143]

Учні молодших класів швидше оволодівають індуктивними умовиводами, ніж дедуктивними. Індуктивні й дедуктивні умовиводи переплітаються в мисленні дітей, спрямованому на розв'язування доступних для них пізнавальних задач, зокрема таких, що вимагають розкриття причин різних природних явищ, мотивів поведінки персонажів літературних творів, з якими учні цього віку ознайомлюються. Є й індивідуальні особливості мислення молодших школярів, які виявляються в рівнях його мислительних операцій, у гнучкості мислення, у співвідношеннях конкретно-образних та абстрактно-словесних його елементів, про що свідчать дослідження Ю. Гільбух, П. Гальперіна, К. Котик, С. Максименко.

Учні початкових класів усвідомлюють власні мислительні операції, що допомагає їм здійснювати самоконтроль у процесі пізнання. У них розвиваються самостійність, гнучкість, критичність мислення.

Вивчення наукової літератури показало, що незважаючи на великий інтерес психологів і педагогів до проблеми розвитку логічного мислення учнів, багато її аспектів залишаються недостатньо вивченими. В даний час ця проблема не отримала достатнього теоретичного дозволу.

Таким чином, у наявності протиріччя: з одного боку нагальна необхідність у розвитку логічного мислення учнів, а з іншого - сучасні шкільні програми, не дозволяють повною мірою розвивати логічне мислення учнів. Щоб зняти це протиріччя, необхідно, виходячи з знання структури розумових операцій, розробити систему логічних завдань по кожній темі, вирішення яких удосконалює конкретні операції і прийоми мислення.

1.3. Умови формування логічного мислення в молодших школярів

У початкових класах не завжди приділяють достатньої уваги розвитку логічного мислення і вважають, що всі необхідні розумові навички розвинуться з віком самостійно. Дана обставина призводить до уповільнення росту формування логічного мислення дітей і, як наслідок, їх інтелектуальних здібностей, що не може не позначитися негативно на динаміці їх індивідуального розвитку в подальшому.

Тому існує об'єктивна необхідність пошуку таких педагогічних умов, які сприяли б найбільш ефективному розвитку логічного мислення у дітей молодшого шкільного віку, значного підвищення рівня освоєння дітьми навчального матеріалу.

Можливість засвоєння логічних знань і прийомів дітьми молодшого шкільного віку перевірялася в психолого-педагогічних дослідженнях В.С. Аблов, Е.Л. Агаєв, Х.М. Веклірової, Т.К. Камалова, С.А. Ладимир, Л.А. Левінова, А.А. Любінської, Л.Ф. Обухової, Н.Г. Салминої, Т.М. Тепленькою та інших. У роботах даних авторів доводиться, що в результаті правильно організованого навчання молодші школярі досить швидко набувають навички логічного мислення, зокрема, уміння узагальнювати, класифікувати і аргументовано обґрунтовувати свої висновки.

Разом з тим, єдиного підходу до вирішення питання, як організувати таке навчання, у педагогічній теорії немає. Деякі педагоги вважають, що логічні прийоми є невід'ємною частиною наук, основи яких включені в зміст освіти, тому в учнів при вивченні шкільних предметів автоматично розвивається логічне мислення на основі заданих образів (В.Г. Бейлінсон, Н.Н. Поспелов, М.Н. Скаткін).

Інший підхід виражається в думці частини дослідників про те, що розвиток логічного мислення тільки через вивчення навчальних предметів є малоефективним, такий підхід не забезпечує повноцінного засвоєння прийомів логічного мислення і тому необхідні спеціальні навчальні курси з логіки (Ю.І. Верінг, Н.І. Ліфінцева, В.С. Нургалієв, В.Ф. Паламарчук).

Ще одна група педагогів (Д.Д. Зуєв, В.В. Краєвський) вважають, що розвиток логічного мислення учнів повинно здійснюватися на конкретному предметному змісті навчальних дисциплін через акцентуацію, виявлення та роз'яснення в них логічних операцій.

Але яким би не був підхід до вирішення цього питання, більшість дослідників сходяться в тому, що розвивати логічне мислення в процесі навчання це означає: [16, с. 221]

- Розвивати в учнів уміння порівнювати спостережувані предмети, знаходити в них спільні властивості і відмінності;

- Виробляти вміння виділяти суттєві властивості предметів і відволікати (абстрагувати) їх від другорядних, несуттєвих;

- Вчити дітей розчленовувати (аналізувати) предмет на складові частини з метою пізнання кожної складової частини і з'єднувати (синтезувати) розчленовані мислення предмети в одне ціле, пізнаючи при цьому взаємодія частин і предмет як єдине ціле;

- Вчити школярів робити правильні висновки зі спостережень або фактів, уміти перевіряти ці висновки; прищеплювати вміння узагальнювати факти;

- Розвивати в учнів уміння переконливо доводити істинність своїх суджень і спростовувати помилкові умовиводи;

- Стежити за тим, щоб думки учнів викладалися виразно, послідовно, несуперечливо, обгрунтовано.

Таким чином, розвиток логічного мислення безпосередньо пов'язане з процесом навчання, формування первинних логічних умінь за певних умов може успішно здійснюватися у дітей молодшого шкільного віку, процес формування загально-логічних умінь, як компонента загальної освіти, повинен бути цілеспрямованим, безперервним і пов'язаним з процесом навчання шкільних дисциплін на всіх його щаблях.

Для ефективного розвитку мислення молодших школярів необхідно, насамперед, спиратися на вікові особливості психічних процесів дітей.

Однією з причин виникнення у молодших школярів труднощів у навчанні є слабка опора на загальні закономірності розвитку дитини в сучасній масовій школі. Багато авторів відзначають зниження інтересу до навчання, небажання відвідувати уроки у молодших школярів як наслідок недостатньої сформованості рівня навчально-пізнавальної розумової логічного діяльності. Подолати ці труднощі неможливо без урахування вікових індивідуально-психологічних особливостей розвитку логічного мислення молодших школярів.

Молодший шкільний вік характеризується наявністю суттєвих зрушень у розвитку мислення під впливом цілеспрямованого навчання, яке в початковій школі будується на основі характеристики предметів і явищ навколишнього світу. Особливість дітей молодшого шкільного віку - пізнавальна активність. До моменту вступу до школи молодшому школяреві, крім пізнавальної активності, вже доступне розуміння загальних зв'язків, принципів і закономірностей, що лежать в основі наукового знання.

Тому однією з основоположних завдань, які покликана вирішувати початкова школа для освіти учнів, є формування якомога повнішої картини світу, що досягається, зокрема, за допомогою логічного мислення, інструментом якого є розумові операції.

У початковій школі на основі допитливості, з якою дитина приходить до школи, розвиваються навчальна мотивація і інтерес до експериментування. Самостійність, яку дитина дошкільного віку виявляв в ігровій діяльності, вибираючи ту чи іншу гру і способи її здійснення, перетворюється в навчальну ініціативність і самостійність суджень, способів і засобів діяльності. У результаті сформованого в дошкільному закладі уміння слідувати зразком, правилом, інструкції у молодших школярів розвивається довільність психічних процесів, поведінки, виникає ініціативність у пізнавальній діяльності.

На основі сформованого в ігровій діяльності вміння використовувати предметні заступники, а також уміння розуміти зображення і описувати образотворчими засобами побачене і своє ставлення до нього розвивається знаково-символічна діяльність молодших школярів - вміння читати графічний мову, працювати зі схемами, таблицями, графіками, моделями.

Активне включення до навчання моделей різного типу сприяє розвитку у молодших школярів наочно-дієвого і наочно-образного мислення. Молодші школярі відрізняються від дітей старшого віку реактивністю психіки, схильністю відразу ж реагувати на вплив. У них яскраво виражене прагнення до наслідування дорослим. Їх розумова активність, таким чином, спрямована на те, щоб повторити, застосувати. У молодших школярів мало ознак розумової допитливості, прагнення проникнути за поверхню явищ. Вони висловлюють міркування, які виявляють лише видимість розуміння складних явищ. Вони рідко замислюються про які-небудь складнощі.

Молодші школярі не проявляють самостійного інтересу до виявлення причин, змістом правил, питання ж вони задають тільки з приводу того, що і як потрібно робити, тобто для мислення молодшого школяра є характерним деяке переважання конкретного, наочно-образного компонента, невміння диференціювати ознаки предметів на суттєві і несуттєві, відокремлювати головне від другорядного, встановлювати ієрархію ознак і причинно-наслідкові зв'язки і відносини. [16, с. 223]

Дослідивши здійснення молодшими школярами таких логічних операцій, як аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, ми прийшли до висновку про те, що основними особливостями логічного мислення молодших школярів є: переважання чуттєвого, діяльного аналізу над абстрактним; здійснення синтезу переважно в наочної ситуації без відриву від дій з предметами; несформованість базових вмінь для проведення узагальнення; невміння виділяти суттєві ознаки, найчастіше, замінюючи їх зовнішніми яскравими ознаками предметів. У той же час це не означає, що у них відсутнє логічне мислення. Дослідження П.Я. Гальперіна, Л.Ф. Обухової, Дж. Брунера та ін. Показали, що можливості молодших школярів значно ширше тієї логічної діяльності, яка переважно відбувається в початковій школі. Вони можуть освоювати більш складний теоретичний і логічний матеріал.

Тому ми вважаємо, що перелік основних вищевикладених логічних операцій, на розвитку яких в основному акцентовано увагу в початковій школі, повинен бути доповнений такими логічними операціями, як визначення понять, формулювання суджень, проведення логічного поділу, побудова умовиводів, аналогій, доказів.

Дослідження особливостей здійснення цих операцій молодшими школярами показало, що даний етап є активним пропедевтичної періодом розвитку логічного мислення дитини. У них інтенсивно розвиваються розумові процеси, завершується намітився в дошкільному віці перехід від наочно-образного до словесно-логічного мислення, з'являються перші міркування, вони активно намагаються будувати умовиводи, використовуючи при цьому різні логічні операції.

Разом з тим, шкільна навчальна практика показує, що багато вчителів початкових класів не завжди приділяють достатньої уваги розвитку логічного мислення і вважають, що всі необхідні розумові навички розвинуться з віком самостійно. Дана обставина призводить до того, що в початкових класах сповільнюється зростання розвитку логічного мислення дітей і, як наслідок, їх інтелектуальних здібностей, що не може не позначитися негативно на динаміці їх індивідуального розвитку в подальшому.

Тому існує об'єктивна необхідність пошуку таких педагогічних умов, які сприяли б найбільш ефективному розвитку логічного мислення у дітей молодшого шкільного віку, значного підвищення рівня освоєння дітьми навчального матеріалу, вдосконаленню сучасного початкової освіти, не збільшуючи при цьому навчального навантаження на дітей.

При обгрунтуванні педагогічних умов розвитку логічного мислення молодших школярів ми виходили з таких основних концептуальних положень:

- Навчання і розвиток являють собою єдиний взаємозалежний процес, поступ у розвитку стає умовою глибокого і міцного засвоєння знань (Д.Б. Ельконін, В.В. Давидов, Л.В. Занкова, Е.Н. Кабанова-Меллер та ін.) ;

- Найважливішою умовою успішного навчання є цілеспрямоване і систематичне формування в учнів навичок здійснення логічних прийомів (С.Д. Забрамна, І.А. Подгорецька та ін.);

- Розвиток логічного мислення може здійснюватися ізольовано від навчального процесу, воно має бути органічно пов'язане з розвитком предметних умінь, враховувати особливості вікового розвитку школярів (Л.С. Виготський, І.І. Кулібаба, Н.В. Шевченка та ін.).

Виходячи з цього, нами були запропоновані наступні педагогічні умови формування логічного мислення молодших школярів: наявність у педагогів стійкої спрямованості на розвиток логічного мислення; забезпечення мотивації учнів до освоєння логічних операцій; реалізація діяльнісного та особистісно-орієнтованого підходів до розвитку логічного мислення; забезпечення варіативності змісту занять.

Базовою умовою в даному комплексі умов виступає наявність у педагогів стійкої спрямованості на розвиток логічного мислення молодших школярів. У процесі шкільного навчання учню необхідно не просто повідомляти «суму знань», але і формувати у нього систему взаємопов'язаних знань, що утворюють внутрішню впорядковану структуру.

Формування впорядкованої системи знань, в процесі якого різні відомості постійно зіставляються один з одним в самих різних відносинах і аспектах, по різному узагальнюються і диференціюються, входять в різні ланцюжки взаємозв'язків, веде до найбільш ефективному засвоєнню знань і до розвитку логічного мислення.

Все це вимагає від педагога перебудови традиційно сформованої структури уроку, виділення розумових операцій в навчальному матеріалі, спрямованості його діяльності на навчання учнів логічним операціям. І якщо у педагога цього немає, якщо у нього відсутнє бажання міняти що-небудь у звичному для нього навчальному процесі, то ні про який розвиток логічного мислення молодших школярів говорити не доводиться, і які б умови цього процесу не обгрунтовувалися, вони залишаться теоретичними положеннями, не затребувані на практиці.

Другою найважливішою умовою є забезпечення мотивації учнів до освоєння логічних операцій в навчанні. З боку педагога важливо не тільки переконувати учнів у необхідності умінь здійснювати ті чи інші логічні операції, але всіляко стимулювати їх спроби провести узагальнення, аналіз, синтез і т.п. На наше глибоке переконання, спроба молодшого школяра, нехай і невдала, здійснити логічну операцію повинна оцінюватися вище, ніж конкретний результат придбання знань.

Наступною умовою є реалізація діяльнісного та особистісно-орієнтованого підходів у розвитку логічного мислення. Активна, свідома діяльність молодших школярів є основою високого рівня розвитку логічного мислення.

Структура навчального матеріалу повинна бути орієнтована на самостійне і обгрунтоване добування знань учнями на основі використання та узагальнення їх досвіду, оскільки об'єктивна істина набуває суб'єктивну значимість і корисність, якщо вона засвоєна на «підставі власного досвіду». В іншому випадку - знання формальні. Важлива орієнтація на процес навчання, а не тільки на результат. Реалізація ідей особистісно-орієнтованого підходу дозволяє вивести кожного учня на високий рівень розвитку логічного мислення, що забезпечить успіх при засвоєнні навчального матеріалу в освітньому закладі на наступних етапах навчання. [16, с. 226]

Складання системи варіативних завдань, адекватної віковим та індивідуальним особливостям особистості учня, рівню розвитку його логічного мислення, також є педагогічною умовою розвитку логічного мислення молодших школярів. Дана умова передбачає зміну у змісті, структурі занять використання різноманіття методів навчання, поетапне, системне і обов'язкове впровадження логічних завдань в усі навчальні предмети шкільного курсу. Використання комплексу логічних завдань в процесі навчання дозволить підвищити продуктивність і динаміку розвитку логічного мислення молодших школярів.

РОЗДІЛ 2. Розвиток логічного мислення учнів за допомогою системи розвиваючих завдань

2.1. Розвиток логічного мислення на уроках математики

Проблема, над якою я працюю - це розвиток логічного мислення у молодших школярів. Основну роботу для розвитку логічного мислення проводжу на уроках математики. Адже в будь-яких завданнях закладені великі можливості для розвитку логічного мислення. Нестандартні логічні завдання - відмінний інструмент для такого розвитку творчих здібностей, уміння критично мислити. Всі такі завдання реалізую шляхом використання елементів розвиваючого навчання на уроках. Специфіка такого предмета як математики, створює найбільш широкі можливості для формування не тільки практичних, але й інтелектуальних умінь для досягнення навчально-виховних цілей, які постають перед сучасною школою.

На уроках математики практикую різні прийоми, щоб формувати у дітей критичне та логічне, творче мислення. Найбільшого ефекту досягаю в результаті застосування різних форм роботи над завданнями. Вважаю також корисним перетворення простих завдань у складні. Використовую на уроці цікаві задачі та задачі-жарти, числові, геометричні головоломки, математичні ребуси, кросворди. В роботі використовую інноваційні форми, різні інтерактивні вправи. Це сприяє більш високому рівню засвоєння матеріалу учнями. Під час проведення таких уроків спостерігається велика зацікавленість учнів, вони активні, збуджені, працюють із задоволенням.

Потенційна творчість, як свідчать психологічні дослідження, притаманна кожній дитині. Таким чином, моє завдання - створювати умови, за яких схильність дітей до нового, нестандартного, бажання самостійно вирішувати поставлені завдання можуть мати розвиток. У дітей молодшого віку творча потреба реалізується у двох напрямках: у розвитку інтересу до пізнання та ігрової діяльності.

У своїй роботі на уроках математики я використовую, також, систему запитань, створюючи різного роду проблемні ситуації, або вносячи творчі елементи, завдяки чому учні отримують змогу активізувати розумову діяльність, зробити «відкриття». Другий напрямок реалізації творчої потреби дитини в умовах шкільного навчання - це ігрова діяльність. У грі розвивається уява, утверджуються образи фантазії, виниклі ідеї, створюються продукти діяльності, які є для дитини емоційно привабливими. Важливість гри у тому, що вона надає дитині можливість помріяти, проявити уяву, дає свободу самовияву і творчості. Доречно систематично проводити ігри з використанням інтерактивних технологій.

Систематичне використання на уроках математики і в позаурочних заняттях спеціальних завдань, спрямованих на розвиток логічного мислення, розширює математичний кругозір молодших школярів, що дозволяє їм більш впевнено орієнтуватися в найпростіших закономірностях навколишньої дійсності й активніше використовувати математичні знання в повсякденному житті.

2.2. Форми роботи з логічними задачами

Уміння характеризуються здатністю виконувати певні дії в різних умовах. Особливістю логічних умінь є те, що учень повинен не тільки аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати, але і мислити, робити висновки, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, процесами, явищами, погоджуючи їх із законами логіки. Тому процес формування логічних умінь передбачає виконання певних послідовних етапів. Це зв'язано як з рівнем загальної підготовки дітей, складністю учбового матеріалу, так і з особливостями мислення дітей відповідної вікової групи.

У практиці навчання молодших школярів небезпечним є захоплення виконанням дій по готовому зразку. Тут дитині не треба думати, аналізувати, зіставляти: подивився, зрозумів - виконуй! В цьому випадку ні про яку творчість і роздум не йдеться. Це механічне запам'ятовування. Буває учням пропонуються завдання тільки тренувального характеру. Дається певна кількість однотипних завдань, учень виконує їх, але при цьому у дітей затримується розвиток пізнавальної активності, мислення. 

При розв’язуванні задач діти повинні вчитися думати, міркувати, шукати раціональний шлях розв’язання, різні способи розв’язання. На першому ступені знайомства із задачами (простих задач) обов'язково треба складати зворотні задачі, щоб діти змогли побачити закономірність між компонентами задачі. Задачі - багатющий матеріал, який сприяє розвитку логічного мислення і дослідницьких навиків і, я упевнена, ніщо не розвиває логічне мислення так, як текстові задачі в початковій школі. Хоча існує два види традиційного розбору задач, я віддаю перевагу аналізу задач, "докопуватися" до суті, "засипати" дітей питаннями: "Чому? Навіщо?" Постановка додаткових питань пізнавального характеру не тільки допомагає дітям в розв’язанні, але і підсилює практичний зміст задач, сприяє виробленню уміння застосовувати одержані знання в житті, на практиці. Крім того, така робота підвищує ефективність самого процесу навчання розв’язання задач.

Необхідно надавати увагу і розвитку нестандартного мислення, давати можливість одну і ту ж задачу розв’язати різними способами і оцінити, вибрати найраціональніший. Така плідна робота створює максимальні умови для самореалізації, сприяє розвитку творчості учнів, дає відмінну математичну освіту.

Звичайно, вчитель повинен на кожний урок приготувати своїм вихованцям що-небудь неординарне, цікаве, "примусити" дітей розмірковувати, і якщо не вдалося знайти правильне рішення в класі, дати можливість подумати удома.

Задачі нового типу природно починати розв'язувати з найпростіших, доступних усім учням. Якщо майже на кожному уроці усно розв'язувати 5-6 таких задач, можна досягти гарних результатів. Поступово складність пропонованих задач має підвищуватися, але таким чином, щоб труднощі, які виникають у процесі їх розв'язання, могли долати й слабкі учні.

Роль простих задач у навчанні математики надзвичайно велика. Вони є основним засобом у формуванні поняття про арифметичні дії та величини. У процесі розв'язання простих задач учні опановують основні прийоми роботи над задачею. Високий рівень умінь розв'язувати прості задачі — необхідна умова успішного розвитку вмінь розв'язувати задачі складені. Навіть для найсильніших учнів усне розв'язання задач корисне: воно сприяє розвитку швидкості та гнучкості мислення, удосконалює вміння обчислювати та встановлювати функціональні залежності.

Задача чи ні?

1. До Нового року діти робили з паперових квітів гірлянду. Їм потрібно було склеїти 56 квіток. Вони вже склеїли 35.

2. До годівниці насипали просо. Спочатку прилетіло 13 горобців, а потім — 9 синиць. Скільки проса вони з'їли?

Задачі з недостатніми чи надлишковими даними

1. Бабуся пришила 6 ґудзиків, а потім — решту. Скільки всього ґудзиків пришила бабуся? Ваші пропозиції?

2. Біля годівниці сиділо 11 синиць. Прилетіло ще 9 синиць і 5 горобців. Скільки синиць біля годівниці?

У підручниках математики для початкових класів провідне місце посідають задачі з прямою залежністю величин. Розв'язуючи їх, учні звикають до прямого логічного зв'язку, зокрема, керуючись такими правилами: якщо «на стільки більше» — треба додати; якщо «на стільки менше» — відняти; якщо «у стільки ра¬зів більше» — помножити; «у стільки разів менше» — поділити.

Нерідко під час навчання дітей розв'язувати задачі з непрямою залежністю виникають труднощі, бо в них вже виробився певний стереотип.

Подолати його допомагає усне виконання поданих вправ і розв'язування нескладних задач на порівняння.

Вправа «Логічні кінцівки».

  • Якщо стіл виший від стільця, то стілець... ( нижчий від стола).

  • Якщо 10 більше ніж 9, то 9... (менше ніж 10).

  • Якщо сестра старша за брата, то брат... (молодший від сестри).

  • Якщо річка глибша від струмка, то струмок... (мілкіший за річку).

  • Якщо Галинка із квартири вийшла раніше, ніж її братик, то братик вийшов... (пізніше).

  • Якщо влітку день довший, то ніч... (коротша).

  • Якщо права рука праворуч, то ліва... (ліворуч).

Вправа «Доповни речення».

  • Якщо одна величина більша від другої на кілька одиниць, то... (друга величина менша від першої на стільки ж одиниць).

  • Якщо одна величина менша від другої на кілька одиниць, то... (друга величина більша від першої на стільки ж одиниць).

  • Якщо одна величина більша від другої у кілька разів, то... (друга менша від першої у стільки ж разів).

  • Якщо одна величина менша від другої у кілька разів, то... (друга більша у стільки ж разів).

  • Назвіть, будь ласка, один з ефективних засобів навчання дітей розуміти і розв'язувати задачі?

У своїх рекомендаціях щодо початкового навчання школярів К.Д. Ушинський писав: «…нехай вони вимірюють клас, двері, вікна, нехай перелічують сторінки своїх підручників і зошитів і про все це складають свої задачі, які поступово ускладнюватимуться, але ніколи не втрачатимуть свого практичного наочного характеру».

2.3. Використання розвиваючих логіко – математичних ігор

Для розвитку у дітей логіко-математичного мислення проводяться ігри логіко – математичного напрямку з предметами, з картинками і моделями, словесні.

Організовуючи ігрову діяльність дітей, треба керуватися словами відомого психолога О.В. Запорожця: «Нам необхідно добиватися того, щоб дидактична гра була не лише формою засвоєння окремих знань і вмінь, а й сприяла б загальному розвитку дитини, служила формуванню її здібностей». Наведу зразки кількох розвиваючих логіко – математичних ігор, які можна використовувати в роботі з учнями молодшого шкільного віку для підвищення рівня логічного мислення на уроках математики.

Дидактична гра «Підгодуємо звірят»

Мета. Закріплювати поняття «більше», «менше», «порівну», «однаково».

Заохочувати до самостійного пошуку шліхів порівняння двох множин прийомами накладання.

Обладнання. Роздаткове: смужка для викладання, по 3 силуетні зображення зайчиків та білочок, по 2 силуетні зображення морквинок, горішків.

Додаткове: по 1 силуетному зображенню морквинок та грішків на кожну

дитину.

Ігрові дії. Вчитель повідомляє, що після таночка білочки і зайчики стомились, їх треба підгодувати (з’ясовують, кого і чим саме годуватимуть). Далі діти по черзі «підгодовують» кожного зайчика морквинкою (прийомом накладання), з’ясовують, що не вистачає морквинок. Вчитель заохочує до пояснення, чого більше, менше, що треба зробити, щоб стало порівну (дає додаткову морквинку «голодному» зайчику). Аналогічні дії проводяться з білочками та горішками.

Дидактична гра «Порівняй та поміркуй»

Мета. Вчити визначати, в якій групі більше (менше) предметів прийомами накладання і прикладання.

Обладнання. Фланелеграф; силуетні зображення жіночих фігурок, квітів, дерев, паростків розсади, лунок (в межах 5).

Ігрові дії. Дітям пропонується визначити рівність або нерівність предметів в групах («квіти для мами», «на квітучій галявині: дерева та квіти», «посадимо розсаду на городі») шляхом накладання або прикладання. Визначити шляхи досягнення рівності в групах, відповідаючи на проблемні запитання:

- Кому і що ти подаруєш зайву квітку?

- Чому не можна «рубати дерево» заради того, щоб дерев та квітів на галявині стало порівну?

- Чим дерево відрізняється від квітки?

- Що зробити доцільніше: викопати ще одну лунку, чи викинути паросток розсади?...

Гра „Засвітило сонечко - виглянь у віконечко

Картки із завданнями лежать перед гравцями записом вниз. Піднімаючи

зображення сонця, ведучий каже: „Засвітило сонце!”. Учні перевертають картки. „Виглянь у віконце!”- продовжує ведучий. Гравці розв’язують приклад і кладуть на віконце одержане число. Сигналом до закінчення є слова: „Сонечко заховалось за хмари”. Учень, який розв’яже 3-5 прикладів стає ведучим.

При регулярному проведенні ігор, вправ на розвиток логічного мислення, при активній участі дітей на уроках, можливо досягти динаміки в рівні логічного мислення.

2.4. Розвиток мислення на уроках навчання грамоти

Одним із критеріїв визначення рівня культури людини є її мислення і мова. На жаль, у сучасній школі формування мислення і виховання мовної культури учня здійснюються не на належному рівні. Ці питання є нині чи не найскладнішими на шляху перебудови школи, удосконалення її навчально-виховного процесу. Більшість учнів не вміє мислити, а отже, письмово викласти свої думки. Вони не мають навичок сприймати явища і процеси, що відбуваються навколо, не вміють їх описати, бо не володіють відповідним запасом лексики. І це передусім тому, що вчитель на уроках мало уваги приділяє розвиткові логічного мислення учнів. Перш ніж давати знання, писав В.О.Сухомлинський, треба навчити думати, сприймати, спостерігати; розумове виховання далеко не одне й те ж, що добування знань.             

  Використовую на уроках мови словниково-логічні вправи.

1. Назвати предмети одним узагальнюючим словом:

  • калина, ліщина, … - це

  • помідор, огірок, капуста, … - це

  • ялина, верба, … - це

  • курка, гуска, індик, … - це

2. Дібрати видові назви до родових:
Дитячі журнали – це…
Жіночі імена – це…
Кіногерої – це…
Одяг – це…
Квіти – це…
3. Встав букви і вилучи зайвий предмет:
М..р..з
 Г..з..та  Д..в..ий
С..і..
 Кн..г..  В..л..к..й
Л..д Ж..рн..л  К..р..тк..й
К..в..н  К..ша В..да
4. Узагальнити через протиставлення:

  • дуб – дерево, а смородина - …

  • плаття – одяг, а черевики - …

5. Розподілити ряд видових назв між двома родовими:
Ластівки, шпаки, горобці, синиці, снігурі, щиглі, дятли.
(визначити перелітних птахів і тих, що залишаються зимувати)
6. Визначити предмет за його ознаками (колір, форма, розмір…):

  • легка, м’яка, біла - …

  • струнка, висока, білокора -…

  • пухнаста, руда, працьовита -…

7. Визначити предмет за його діями:

  • літає, падає, покриває, блищить, скрипить

  • світить, гріє, усміхається, зігріває -…

8. Дати визначення предмета:
Мак – …
Вовк -…
Лебідь -…
9. «Чарівні перетворення»
Дібрати до поданого слова якнайбільше нових слів, замінюючи лише одну літеру. Коли це неможливо, замінюємо 2 літери.
Нора – нога – ноша – наша – Маша – миша – муха – мука – рука – ріка – Ніка – Ніла – Ніна.
10. На розвиток комунікативних навичок учнів.
Завдання. Аргументуй свою думку дописавши подане речення.
Я люблю спілкуватись з учнями класу, бо…
Коли я отримаю погану оцінку, я…
Якщо я не вивчив уроку без поважної причини, то…
У лісі не можна галасувати, тому що…
Не можна близько підходити до пташиного гнізда, тому що…
На уроці треба бути уважним, бо…
11. «Слова-переверти»
Пропоную дітям прочитати незвичні слова-переверти і пояснити значення їх, якщо читати зліва направо та справа наліво.
 Еге, ага, біб, тут, пуп, дід, піп, око, Пилип, Алла, Аза, Ада, корок, потоп, кабак, наган, зараз, шалаш.
Або пропоную дітям прочитати інші слова-переверти спочатку зліва направо, пояснити, яке значення кожного з них.
 Бук, сир, раб, серп, рим, луг, касир, куб, кіт.
А потім – прочитати ці слова справа наліво і порівняти, чи змінився їхній зміст, значення.
 Мої першокласники полюбляють гру «Закінчи рядок»
Цікаве завдання: дітям потрібно продовжити рядок. Наприклад.
Ко-ко-ко – ми купили молоко.
Ки-ки-ки – подай-но, доню, води.
Ку-ку-ку - …
Ма-ма-ма - …
Мо-мо-мо - …
Гр.-гр-гр - …
Ар-ар-ар - …
Залюбки діти грають у гру «Незвичайний годинник»

Годинник вказує на час –

Слова складає він для нас!

М’ята, ____________________________________

Звичайно, вчитель повинен на кожний урок приготувати своїм вихованцям що-небудь неординарне, цікаве, "примусити" дітей розмірковувати, і якщо не вдалося знайти правильне рішення в класі, дати можливість подумати удома.

2.5. Проведення ігор та створення казкових ситуацій

Гра, як основна діяльність дитини в молодшому шкільному віці, є постійною її супутницею. Гра для дитини – перша можливість проявити себе, самовиразитись і самоствердитись. В іграх діти не тільки відображають реальне життя, а й перебудовують його. За словами Виготського, «гра дитини – це творче переосмислення пережитих вражень, комбінування їх і побудова з них дійсності, яка відповідає запитам і інтересам самої дитини», тобто гра розглядається як творча діяльність, в якій наочно виступає комбінуюча дія уяви. До школи основний вид діяльності дітей – гра. У школі з перших днів навчання до уваги, пам’яті, мислення, мовлення і уяви дітей ставляться нові вимоги. Вони повинні протягом уроку уважно слухати вчителя, уважно виконувати те, що їм пропонує зробити, уважно виконувати певне завдання вдома, тобто у школі першокласника відразу ж починають спрямовувати з певною метою на той чи інший предмет.

Процес розвитку уваги, пам’яті, мислення, мовлення і уяви дітей дуже тривалий, складний, бо вимагає від них величезних, вольових зусиль протягом усіх років навчання у початковій школі.

Плідними виявляються у роботі такі прийоми як ігрова постановка завдань. Ці види роботи відповідають закономірностям розумового розвитку молодших школярів, вносять у процес пізнання емоційно-образний струмінь, забезпечуючи успішне долання шляху від явищ до сутності.

У навчально-виховному процесі з молодшими школярами повинна обов’язково бути представлена гра. Це – ефективний засіб, що стимулює дітей стати кращими. Вона формує первинне усвідомлення того, що гарно, а що погано, володіє прекрасною діагностичною функцією – показує дитині, що та вміє, що знає, чого боїться, що їй подобається.

Для розвитку у дітей логіко-математичного мислення проводяться ігри логіко – математичного напрямку з предметами, з картинками і моделями, словесні.

Організовуючи ігрову діяльність дітей, треба керуватися словами відомого психолога О.В. Запорожця: «Нам необхідно добиватися того, щоб дидактична гра була не лише формою засвоєння окремих знань і вмінь, а й сприяла б загальному розвитку дитини, служила формуванню її здібностей». Наведу зразки кількох розвиваючих логіко – математичних ігор, які можна використовувати в роботі з учнями молодшого шкільного віку для підвищення рівня логічного мислення на уроках математики.

Дидактична гра «Підгодуємо звіряток»

Дидактична гра «Порівняй та поміркуй»

Гра „Засвітило сонечко - виглянь у віконечко.»

Регулярне проведення ігор та створення казкових ситуацій, якнайкраще впливають на розвиток логічного мислення. При активній участі дітей на уроках, можливо досягти динаміки в рівні логічного мислення. Головна мета введення таких форм подачі матеріалу в навчальний процес – викликати інтерес до навчання.

Здавалося б, казка і математика - поняття несумісні. Свіжий казковий образ і суха абстрактна думка! Однак нерідко саме така форма дозволяє вдало ввести дітей у світ математики, причому за посередництвом захоплюючих ситуацій. Таке поєднання сприятливе для навчання, оскільки через казкові елементи вчитель може знайти шлях до сфери емоцій дитини. Бажання допомогти улюбленому герою, який потрапив у біду, прагнення розібратися в казковій ситуації - все це стимулює розумову діяльність дитини. У той же час важливий і зворотний зв'язок: у ряді випадків зустріч з казковими героями в світі математики спонукає учня ще раз прочитати літературний твір, поміркувати, глибше заглянути в нього.

При складанні завдань треба домагатися, щоб поведінка казкових героїв відповідала духу самої казки: боротьба за справедливість Івана - царевича і підступність Кащея Безсмертного, вірність дружбі безжурного Буратіно і бажання поживитися за чужий рахунок лисиці Аліси та кота Базиліо і т.д. Симпатії дітей на стороні позитивних героїв. Ласкаво торжествує, зло покаране, негативні якості висміюються. Казки та через завдання продовжують виховувати дітей.

Умови завдання з казковими сюжетами в багатьох випадках громіздкі. Обрана форма казки тягне за собою відносно великий її обсяг - адже при складанні завдання доводиться слідувати літературному тексту казки. Зате в такому випадку діти з великим задоволенням читають умову, вникають в його зміст - а робота з текстом є суттєвою частиною психологічної підготовки школяра до вирішення завдання.

Регулярне проведення ігор та створення казкових ситуацій, якнайкраще впливають на розвиток логічного мислення. При активній участі дітей на уроках, можливо досягти динаміки в рівні логічного мислення. Головна мета введення таких форм подачі матеріалу в навчальний процес – викликати інтерес до навчання.

ВИСНОВКИ

Перед сучасною освітою на передній план виступає завдання інтелектуального розвитку. Для реалізації даної мети особистість повинна мати достатній рівень розвитку всіх видів пам’яті, уваги, уяви, мислення та мовлення, а також здібність до аналізу та синтезу, абстрагування й узагальнення, вміння приймати рішення, доводити твердження і спростовувати їх. Вміння логічно мислити - це необхідна умова розвитку інтелекту особистості.

Значне місце питанню навчання молодших школярів логічним завданням приділяв у своїх роботах найвідоміший вітчизняний педагог В. Сухомлинський. Суть його міркувань зводиться до вивчення й аналізу процесу рішення дітьми логічних завдань. Він дослідним шляхом виявляв особливості мислення дітей. Про роботу в цьому напрямку він так пише у своїй прекрасній книзі «Серце віддаю дітям»: «У навколишньому світі - тисячі завдань. їх придумав народ, вони живуть у народній творчості як розповіді - загадки». Сухомлинський спостерігав за ходом мислення дітей, і спостереження підтвердили, що насамперед треба навчити дітей охоплювати думкою ряд предметів, явищ, подій, осмислювати зв’язки між ними.

Потенційна творчість, як свідчать психологічні дослідження, притаманна кожній дитині. Таким чином, моє завдання - створювати умови, за яких схильність дітей до нового, нестандартного, бажання самостійно вирішувати поставлені завдання можуть мати розвиток. У дітей молодшого віку творча потреба реалізується у двох напрямках: у розвитку інтересу до пізнання та ігрової діяльності.

З метою розвитку логічного мислення кожного учня на кожний урок я підбираю пізнавальні завдання. Це дає можливість сформувати і розвинути всю різноманітність інтелектуальної і творчої діяльності учнів і забезпечити перехід від репродуктивних, формально-логічних дій до творчих.

Доступність логічного завдання не означає легкість її рішення. Щоб її вирішити, потрібно докласти значні розумові зусилля. І тим вагомішим буде з точки зору самооцінки учнів її правильне рішення.

Безумовно, треба використовувати різні технології навчання, але всі вони повинні працювати на кінцевий результат.

Таким чином, логічні завдання є прекрасним засобом розвитку мислення. Вони розвивають вміння міркувати, виводити одне з іншого, підвищують активність думки.

Додаток 1

ЗМІСТ МИСЛЕННЯ

Полотно 18

Додаток 2

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Айзенк Г.Ю. Интеллект: новый взгляд // Вопр. психологии. - 1995. - №1

  2. Бадинцян И.В. Развитие мыслительной деятельности младших школьников // Методологические и теоретические основы процесса обучения и воспитания в начальной школе: Сб. научн. трудов. - М., 1978

  3. Богоявленский Д.Н., Менчинская Н.А. Психология усвоения знаний в школе. - М.: Просвещение, 1959. - 242 с.

  4. Вікова і педагогічна психологія: Навч. посіб. / О.В. Скрипченко, Л.В. Волинська, З.В. Огороднійчук. - К.: Каравела, 2008. - 400 с.

  5. Гальперин П.Я., Котик К.Р. К психологии творческого мышления //Вопр. психологии. - 1982. - №5

  6. Грединарова Е.М. Развитие творческого мышления как условие успешного обучения // Практична психологія та соціальна робота. -1999.-№1.

  7. Епішева О.Б., Крупич В.И. Учити школярів вчитися математиці: Формування прийомів учбової діяльності: кн. для вчителя. - М.: Освіта, 1990

  8. Зак А.З. Развитие умственных способностей младших школьников. М.: Просвещение, Владос, 1994

  9. Зак А.З. Типология динамики мыслительного процесса // Вопр. психологии. - 1986. - №5.

  10. Кагальняк Г.И. Развитие у детей умения сравнивать предметы и явления //Начальная школа. – 1958. – №1.

  11. Калмыкова З.И. Пути развития продуктивного мышления школьников//Вопр. психологии. - 1978. - №3.

  12. Канін Є.С. До вивчення відповідності і функції в VI класі // Математика в школі. — 2009. — №5

  13. Меланов С.В. К вопросу о структуре и составе теоретического мышления // Мир психологии. - 2001. -№1.

  14. Мухина В.С. “Детская психология” - М: Просвещение, 1985 г.

  15. М'ясоїд П.А. Загальна психологія. - К.: Вища школа, 1998. - 479 с.

  16. Обухова Л.Ф. Вікова психологія. – М.: Педагогічне суспільство Росії, 2006.

  17. Паламарчук В.Ф. Школа учит мыслить. – М.: Просвещение, 1987. – 206 с.

  18. Психологія / За ред. Ю.Л. Трофімова. - К.: Либідь, 2001. - 558 с.

  19. Ротенберг В.С., Бондаренко С.М. Трудности детского мышления //Возрастная и педагогическая психология: Хрестоматия: Учеб. пособие сред.пед.учеб.заведений /Сост. И.В. Дубровина, А.М. Прихожан, В.В. Зацепин. – М.: Изд. центр «Академия«, 1999.

  20. Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии. – М.:Педагогика, 1976. – 416 с.

  21. Румянцева Л.И. Особенности процесса сравнения у младшего школьника //Типические особенности умственной деятельности младших школьников /Под ред. С.Ф. Жуйкова. – М.:Просвещение, 1968

  22. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. — К.: Ґенеза, 1999. – 324 с.

  23. Савченко О.Я. Порівняння у навчанні учнів початкових класів. – К.: радянська школа, 1982. – 176с.

  24. Савчин М.В., Василенко Л.П. Вікова психологія: навч.посіб. – К.: Академвидав, 2006. - 360с.

  25. Фрідман Л.М. Психолого-педагогічні основи навчання математиці в школі. - М.: Освіта, 1983

Allbest.ru

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Створення та ведення власного блогу на платформі Blogger»
Левченко Ірина Михайлівна
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.