"Форми організації навчання у сучасних педагогічних технологіях". Співавтор: Смирнова Т.М.

Опис документу:
Надані основні форми організації навчання на заняттях у сучасних умовах. Приведені методики опрацювання матеріалу зі студентами, використовуючи довідкову літературу, науково-популярну, інтернет-ресурси. Описана робота: групова, фронтальна, індивідуальна, парами тощо.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Форми організації навчання

у сучасних педагогічних технологіях

Чертова Л.А. викладач

хімії вищої категорії "Викладач-методист"

Смирнова Т.В.

викладач хімії

XXI століття названо віком освіти. Це свідчить проте, що в усьому світі важливим завданням є реформування освітньої галузі.

У Концепції хімічної освіти України зазначено: метою хімічної освіти є засвоєння основ хімії для забезпечення засобами хімії як навчального предмета певних умов для інтелектуального розвитку та саморозвитку особистості,

Розв’язування важливих завдань за значною мірою залежить від діяльності викладача хімії. Мета його - згідно з вимогами особистісно орієнтованої педагогіки - постійне збагачення студентів досвідом творчої діяльності, формування механізму самоорганізації, самореалізації, узгодження засвоєного ними змісту хімічних понять із (суб’єктивним досвідом кожного).

Вивчення хімії зорієнтоване на перспективу розвитку суспільства через конкретну особистість і має забезпечувати розв’язування таких зав дань (1С. 7):

вільний розвиток особистості студентів: інтелекту, пам’яті, спостережливості, охайності та зібраності; уміння висловлювати свої думки, обгрунтовувати судження, робити логічні висновки; засвоєння основ хімії: мови хімічної науки,

найважливіших фактів, понять, теорій і законів, доступних узагальнень світоглядного характеру; формування ставлення до засвоєнні хімічних знань як до необхідного елемента культури кожної цивілізованої людини;

ознайомлення з діяльністю вітчизняних і зарубіжних учених - творців хімічної науки, розкриття їхніх високих гуманних цілей, творчої функції хімічної науки, її гуманістичної спрямованості й зрослої ролі у вирішенні таких глобальних проблем людства, як енергетична, продовольча, екологічна сировина та вироблення розуміння суспільної потреби в розвитку хімії; формування бережливого ставлення до природи, навичок безпечного поводження з речовинами у повсякденному житті; виховання елементів екологічної культури - розумного ставлення до себе,людей,довкілля; створення умов для самовизначення й самореалізації особистості, формування ставлення до хімії як до можливої галузі майбутньої практичної діяльності.

Для ефективної реалізації мети - вивчення хімії в межах змісту даного предмета -- виникає необхідність переорієнтації навчального процесу та приведення у відповідність методів навчання методам наукового пізнання.

Це можна, здійснити, запроваджуючи сучасні технології, які відповідають методам наукового пізнання, а саме: проблемне, розвиваюче навчання.Особлива увага повинна приділятися самостійній пошуковій діяльності студентів.

З цією метою в школах запроваджуються дослідницька, модульна, проектна, інформаційна технології, забезпечується застосування технологій адаптивного та групового навчання і пошукових, за допомогою яких здійснюється формування практичних умінь і навичок студентів.

Досліднииька технологія передбачає набуття студентами досвіду дослідницької роботи в пізнавальній діяльності. Це дозволяє викладачу об’єднати розвиток інтелектуальних здібностей студента з дослідницькими вміннями і на цій основі формувати активну творчу особистість.

Залежно від мети і завдань заняття може бути проблемним і не проблемним. Як що перед викладачем стоїть завдання розвивати мислення студентів, їхні творчі здібності, то педагогічно правильно організоване навчання не може бути не проблемним.

Принцип проблемності відбивається в логіці побудови навчального процесу у методах організації навчально-пізнавальної діяльності і керування нею, у змісті досліджуванного матеріалу, в структурі заняття і формах контролю викладача за процесом та результатом діяльності студентів.

Метою проблемного типу навчання є не тільки засвоєння результатів наукового пізнання, системи знань, але й самого процесу їх одержування, формування пізнавальної діяльності студента та розвитку його творчих здібностей.

Проблемне навчання - це навчально-пізнавальна діяльність студентів із засвоєння знань та способів діяльності шляхом сприйняття пояснень викладача в умовах проблемної ситуації, самостійного її аналізу, формування проблем і їхнього вирішення через висування пропозицій, гіпотез, їхнє обгрунтовування й докази, а також шляхом перевірки правильності розв'язання (5).

Модульна технологія передбачає формування особистості розвиненими потребами до подальшого пізнання й самостійних цій з гнучким розумом, певними творчими здібностями. При викладанні хімії

доцільно організувати процес опанування нової інформації., що являє собою в основному самостійну пізнавальну діяльність студентів.

Інформаційно-комп’ютерні технології готують студентів до повноцінної життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства. Вони дозволяють підвищити ефективність навчального процесу, розвинути вміння експериментально-дослідницької діяльності студента, моделювати хімічні та біохімічні процеси.

Проектна технологія передбачає створення педагогом таких умов під час навчального процесу, за яких удосконалюються індивідуальність студента, його потенціальні здібності, виховуються мотивації, розвиваються пізнавальні інтереси, формуються особистісні та вольові якості: самостійність, цілеспрямованість, організованість у роботі. Слід розкривати практичну цінність вивчання хімії, формувати вміння студентів самостійно конструювати свої знання.

Групова технологія - розвиток студента як суб’єкта навчальної діяльності під час групової роботи. Необхідно поєднувати фронтальну, індивідуальну та групову форми навчання, особливо при використанні студентами прийомів ділової співпраці.

Однією з головних проблем викладання природничих наук, зокрема хімії, є забезпечення неформального вивчення. Заняття, на яких викладач та студенти переказують по черзі текст підручника, сприяють утворенню „жорстокої” системи знань, є малопридатними до застосування у життєвій практиці. Щоб запобігти цьому, необхідно перетворити студента з об’єкта на суб’єкт навчання, створивши відповідні умови. З цією метою пропонується технологія організації предметного спілкування студентів (ГІС). Серія спеціально розробленнях прийомів ПС дозволяє успішно розв’язувати педагогічні завдання, що виникають на кожному етапі навчання та розвитку особистості студентів.

В практиці неформального вивчання хімії слід якнайбільше обговорювати реальні явища. Саме тут формується та шліфується вміння аналізувати умови, вдало вибирати відповідно наукову модель, застосувати її, порівнювати отриманий результат з реальністю. Дуже добре, коли при цьому всі поступово вчаться висловлюватись, відстоювати свою позицію, прислухатися до інших - все це допомагає краще засвоювати навчальний матеріал.

Технологія ГІС дозволяє вчасно та якісно обговорювати й контролювати результати виконання домашнього завдання. Практика показує, що обговорення змісту навчальних завдань дає можливість кожному студенту виділяти специфічні для нього труднощі в освоєнні предмета, які можна потім безболісно ліквідувати в групі, не привертаючи уваги всієї групи. Це, без сумніву, дуже важливо для

збереження гідності студента, для створення йому найбільш сприятливих умов для ліквідації недоліків його інтелектуального розвитку.

ПС сприяє розвитку індивідуальної творчості студента під час підготовки та проведення творчо-рольових занять.

Можна зробити висновок: стратегічний напрямок розвитку хімічної освіти лежить у площині вирішення проблем розвитку особистості студента та викладача, технологізації цього процесу.

Гуманізація та демократизація освіти в сучасному закладі передбачають передусім застосування особистісно-орієнтованої моделі навчання, яка забезпечує задоволення потреб кожного студента щодо навчання, виховання, стимулювання позитивної мотивації розвитку та саморозвитку. Особистісно-орієнтоване навчання реалізується в процесі навчальних занять. Яке заняття можна вважати ефективним? Очевидно, те, на якому кожний студент відповідно до своїх можливостей та індивідуальних особливостей оволодіває певною сумою знань, навичок і вмінь, а засвоєння є кроком уперед у розвитку його особистості. Навчання хімії сприятиме вихованню в студентів інтересу до знань, самостійності у навчанні, критичності мислення, працьовитості й сумлінності, сформуванню наукової картини світу, розвитку, гуманістичних рис особистості студентів, творчих здібностей, вихованню екологічної культури.

Це вимагає раціонального конструювання кожного заняття на основі педагогічних ориєнтирів, до яких належать загальні структури конкретних форм занять і їх типів, вибір методів навчання, диференціація навчання тощо.

Важливим резервом підвищення ефективності навчання є вдосконалення форм і організації.

Активними називають такі форми і методи навчання, які забезпечують високу пізнавальну активність студентів. Активізація навчання - процес дуже складний, при його розгляданні необхідно звернути увагу на комплекс психологічних факторів: пам’ять, уважність, уявлення, емоції, мислення. Взагалі немає тільки активних, або пасивних метолів та форм навчання.

Любий метод можна зробити активним. При цьому пізнавальну активність розуміють як творчу діяльність студента, яка характеризується бажанням навчатися, мислити, оволодівати знаннями.

Умови сучасного життя, обсяг інформації, який постійно збільшується, вимагають підготовку студентів здатних самостійно добувати

знання, відокремлювати головне, швидко орієнтуватися в конкретній ситуації. Зробити ефективну навчальну працю необхідною позицією співпраці заради досягнення спільної мети. Щоб активізувати розумову діяльність студента, необхідно вирішити водночас три завдання: вибрати форму роботи на занятті, яка здатна зацікавити студента з будь-яким рівнем підготовки, залучити всю групу в сумісний процес пізнання, визначити кожному частку загальної проблеми, яка була б під силу.

Одним з ефективних: шляхів у вирішенні цих завдань є широке втілення у практику різних форм і видів заняття.

До нетрадиційних технологій заняття відносяться:

інтегровані заняття, на основі межпредметних зв’язків;

заняття у формі змагань: конкурс, турнір, естафета, вікторина;

заняття, які засновані на формах та методах роботи, відомих в громадській практиці, дослідження, аналіз першоджерел, коментар-інтерв’ю, репортаж, рецензія;

заняття на основі нетрадиційної організації навчального матеріалу: заняття-презентація; заняття з імітацією прилюдних форм спілкування: прес-конференція, аукціон, дискусія, панорама, телеміст, „жива газета”, усний журнал, фестиваль; заняття засновані на імітації діяльності установи та організації: суд, дебати, вчена рада, слідство, громадський огляд;

заняття-імітація громадсько-культурних заходів: заочна екскурсія, подорож, інтерв’ю, репортаж, конференція, звіт.

За характером педагогічного процесу можна виділити слідуючі групи заняття:

  1. Навчаючі, тренувальні, контролюючі, узагальнюючі;

  2. Пізнавальні, виховні, розвиваючі;

  3. Репродуктивні, продуктивні, творчі;

  4. Комунікативні, діагностичні, профорієнтаційні та інші.

Дидактичні форми заняття можна проводити при повторенні і узагальненні вивченого, контролю знань та інших. При цьому:

1 Активізується пізнавальна діяльність студентів, використовується емоційна пам’ять.

  1. Переважною формою роботи студентів стає групова робота, яка забезпечує розвиток міжособових стосунків, засвоюються елементи організаційної діяльності.

  2. Такі заняття відбуваються на фоні позитивних емоційних станів викладача і студентів, як рівних партнерів по роботі.

Це набуває особливого значення в умовах гуманізації та особистісної орієнтації.

Література:

Ю.К. Бабанский, М. Поташник "Про інтенсифікацію й оптимізацію

навчально-виховного процесу" Н. О. №1, 1987 рік И. О. №10, 1986 рік

"Вірність покликанню".

В.В. Давидов "Теорія розвиваючого навчання".

Г.К. Соловко "Сучасні навчальні технології".

І.С. Якиманська "Технології особистісне орієнтованого навчання".

В.О. Оніщук "Структура і методика Заняття в школі".

А.Гін "Сучасні технології навчання".

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

До ЗНО з ХІМІЇ залишилося:
0
3
міс.
1
8
дн.
2
3
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!