Участь США у світовій війні показала технологічні й управлінські переваги країни, а також її геополітичні амбіції, заради яких США відмовилися від політики ізоляціонізму. «14 пунктів» Вудро Вілсона, що були оголошені тоді, коли виснажена Європа подумки готувалася до миру, ще не уявляючи собі його обриси, виокремили претензії США на лідерство в повоєнному світі. План американського президента не обмежувався створенням системи міжнародних відносин, яка б запобігала війнам. Він прагнув продемонструвати, що майбутнє належатиме демократичним країнам. Вважаючи, що мир не вдасться збудувати коштом переможених, Вудро Вілсон стримував прагнення Франції покарати Німеччину. Він став першим американським президентом, який приїздив до Європи на тривалі переговори. 14 лютого 1919 р., коли було узгоджено статут Ліги Націй, вважають кульмінацією його політичної кар’єри. У 1919 р. Вудро Вілсон став лауреатом Нобелівської премії миру «за привнесення фундаментального закону людяності в сучасну міжнародну політику».
Посиленню США у світі сприяло утвердження принципів, на яких збудовано американську державність. Розвиток країни визначив компроміс між вільним підприємництвом і приватними ініціативами, з одного боку, і створенням великих корпорацій та утвердженням ролі держави як регулятора соціальних процесів і гаранта соціального захисту - з другого. Доступ до політичної системи отримало широке коло осіб, а сама вона мала діяти за принципом впливів і противаг. Посилення ролі держави супроводжувалося створенням механізмів контролю для запобігання корупції й безкарності чиновників. Вудро Вілсон доповнив ці підходи акцентом на ролі президента США як особистості, яка може визначати стратегію розвитку. Під час Паризької конференції переможці й переможені вбачали у США вісь майбутнього світового порядку.
Однак усередині США успіхи на міжнародній арені сприймали стримано. Країна, хоча й віддалена від основного театру дій, виходила з війни непросто: ховала загиблих, лікувала ветеранів, не розуміючи, за що доводиться платити таку ціну. Політична опозиція зірвала ратифікацію Версальського договору. Вудро Вілсон спробував виправити ситуацію - поїхав штатами з агітацією, однак у поїздці у нього стався інсульт. У країні наростало невдоволення економічною кризою, інфляцією, безробіттям. Усі ці труднощі американці пов’язували з участю у війні. Невдоволення виявлялося в масових заворушеннях на тлі расових конфліктів. У 1919 р. близько 5 млн робітників взяло участь у страйках. Влада відповідала силою, лякаючи суспільство більшовизмом.
