Анотація: у статті розкривається потенціал інноваційних методів у розвитку емоційного інтелекту, комунікативних навичок та творчого мислення молодших школярів в умовах інклюзивного навчання. Інклюзивний клас розглядається як простір емоційної взаємодії, де кожна дитина — незалежно від особливостей психофізичного розвитку — може проявити себе, відчути успіх і бути почутою. Підкреслюється значення використання арт-терапії, ігротерапії, музикотерапії, елементів драматизації, а також цифрових освітніх технологій, що сприяють формуванню толерантності, емпатії та прийняття різноманітності. Описано методики створення «емоційно безпечного класу» через проєктну діяльність, інтерактивні ігри, емоційні щоденники та віртуальні творчі майстерні. Особливу увагу приділено ролі вчителя як фасилітатора розвитку особистісної автономії, соціальної адаптації та пізнавальної активності дітей з особливими освітніми потребами. Стаття демонструє, як гармонійне поєднання гри, мистецтва й технологій формує у школярів позитивну самооцінку, впевненість у власних силах і здатність до емоційного саморегулювання.

