Часто ми любимо збирати камінці – з водойм та їх берегів, у горах…Брати їх у руки, насолоджуватися їх шершавістю чи гладкістю, розглядати узори, кольори. Одні – світлі, інші – темні, великі та маленькі, округлі та неотесані. Витягуємо їх з води і захоплено розглядаємо, спостерігаємо, як змінюється їх яскравість з висиханням. Розкопуємо з землі, очищаючи від пилу, так ніби знайшли скарб, який довго чекав саме на нас. Що ми відчуваємо в такі моменти? Можливо на мить занурюємося у якийсь чарівний світ, де знаходимо багатства...








