Золота доба Персько-таджицької лірики, її характерні особливості, видатні представники. Омар Хайям (бл. 1048 – після 1122). Рубаї. Лаконізм і місткість жанру рубаї. Основні теми й мотиви творчості Омара Хайяма.

НАГАДАЙ МАТЕРІАЛ ПОПЕРЕДНТОГО УРОКУ!!!

З персидської лірики.

Історико-літературний коментар. До VI ст. на території сучасного Таджикистану процвітала согдійська культура, основою якої стала релігія зороастризму. Згодом до Ірану вторглися війська Арабського халіфату: насаджувалася арабська мова, ісламська віра. Але іранці не тільки вивчили культуру загарбників, а й розвивали власну. Центром культури стала Бухара.

Фарсі (парсі) – персько-таджицька літературна мова .

Персько-таджицька література – це література народів іранської групи (персів, таджиків, курдів) та тюркомовних народів (узбеків, туркменів, азербайджанців, турків), а також мусульман Індії.

"Авеста" -- найдавніша пам'ятка перської літератури — священна книга іранського народу. Найдавнішу частину «Авести» - Гати приписують Заратустрі.

Найвідоміші поети—Рудакі, Фірдоусі, Нізамі, Омар Хайям.

Рудакі був родоначальником класичної персько-таджицької поезії

Фірдоусі – оспівував героїчне минуле як вічну боротьбу Добра і Зла. Написав героїчну поему «Шахнаме»

Хаям – поет-гуманіст, який оспівував радість людського буття

Омар Хаям. "Поет-гуманіст Сходу"

•Народився 18 травня 1048 року в місті Нішапурі (культурний центр Ірану). Дату встановлено нещодавно, коли розшифрували його гороскоп.

•Хайям - перекладається як "майстер наметів" - "палаточник" - дід і батько були ремісниками.

• Омар Хайям вчився в нішапурському медресе (аристократичний навчальний заклад), що готував чиновників для державної служби. Продовжив освіту у Балсі та Самарканді.

•Жив і навчався у різних містах - Самарканді, Бухарі, Балсі .

•Був справжнім енциклопедистом свого часу: вивчав і знав математику, геометрію, фізику, астрономію, філософію, теософію, корановедення, правознавство, медицину (був лікарем при дворі намісника Хорасану), весь комплекс філологічних дисциплін (знав арабську мову та літературу), вивчав теорію музики, запропонував спосіб добування коренів будь-якого ступеня. Мав феноменальну пам'ять та наукову ерудицію.

•Одного разу у Ісфахані він уважно прочитав книгу 7 разів підряд, а повернувшись у Нішапур, продиктував її. Коли виклад порівняли з оригіналом, то не знайшли великих розбіжностей.

•Читав і перекладав праці Архімеда, Евкліда, Аристотеля.

•"Вчений муж століття", "Доказ істини", "Знавець грецької науки", "Цар філософів Сходу і Заходу", імам (духовний вождь) -такий неповний перелік почесних титулів Омара Хайяма.

•У 25 років (1073) пише перший алгебраїчний трактат - "Трактат доведень проблем алгебри", яким уславив своє ім'я вченого. У 26 років (1074) дістав запрошення від султана Малик-шаха очолити обсерваторію.

•У 1079 р. створив сонячний календар, що точніший за сучасник (вперше були ураховані високосні роки), завоювавши вищий авторитет серед астрологів.

•Омар Хайям написав на полях наукових праць 300-400 чотиривіршів-рубаї.

•У 20 років переживає розквіт наукової творчості та життєвого благополуччя при палаці Малик-шаха до 1092 р.' коли при незясованих обставинах помер султан. Ісфаханську обсерваторію було закрито, і Омар Хайям повертається в Нішапур, де викладає у медресе. Здійснює паломництво у Мекку. Пише фізичний трактат "Про мистецтво

визначення кількості золота та срібла у сплавах з них". Самітність не лякала його: з ним завжди були книги.

-. За свідченням сучасників, у день смерті він не пив і не їв. Закінчивши вечірню молитву, вклонився до землі і сказав: „О Боже, ти знаєш, що я пізнав Тебе в міру своїх можливостей. Пробач мені моє знання Тебе — це мій шлях до Тебе". І помер.

Ідеал поезії Омара Хайяма — вільна непересічна особистість із чистою душею, світлим розумом, життєрадісна й доброзичлива. Він уславлює людяність. Його вірші об'єднані ідеєю свободи особистості, протестом проти несправедливості у різних сферах людського буття.

Єдиною формою своїх віршів Омар Хайям вважав чотиривірш. Така форма віршів називається рубаї.

Поет і гуманіст Омар Хаям Омар Хайам (нар. 18 травня 1048, Нішапур – 4 грудня 1131) – персидський поет, філософ, математик, астроном, астролог.

Рубаї Омара Хайяма завдяки швидкому усному поширенню стали популярними ще за життя славетного поета. Для сучасного читача рубаї цікаві тим, що розкривають психологічний образ автора, поглиблюють уявлення про світогляд та філософію буття середньовічної Персії.

Вся поезія Хайяма проникнута вірою в безсмертний творчий розум людини. В чотиривіршах – про сенс життя, незахищеність людини перед долею та часом , про чарівність швидкоплинних моментів радості – кожен читач знайде щось своє, сокровенне і ще не висловлене.

Хайям, Омар. Рубаят / Омар Хайям ; інтерпр. Г. В. Латника. – К. ; Ірпінь : Перун, 2010. – 368 с. : іл.– (Серія «Поетична поличка «Перуна»). «Рубаят» Омара Хайяма, знаний майже тисячоліття, вперше в Україні подається у найповнішому перекладі – 1240 рубаї. Видання призначене для широкого загалу читачів.

Рудакі

Адам перської поезії (Рудакі)

Абу Абдаллах Рудакi – нар. близько 860 р. – 941р. с. Панджрудак (нині Таджикістан). Таджицький та персидський поет. Вважається засновником персидськотаджицької літератури, родоначальником поезії на фарсі.

Основоположником усіх іраномовних літератур вважається Рудакі. Його велика поетична спадщина вирізняється глибиною філософської думки, гуманізмом, простотою і художністю поетичних образів.

Абу-Абулло (Абульхасан) Рудакі (бл. 860—941 рр.) народився в селищі Рудак

(це північ сучасного Таджикистану). Саме там минули його дитячі роки. Хлопчик вражав дорослих незвичайними музичними та поетичними здібностями і феноменальною пам’яттю. Відомо, що у вісім років Рудакі знав напам’ять увесь Коран. Його вірші співали бродячі музиканти, що й донесли славу про юного поета аж до столиці держави — Бухари. Юнака, який саме досяг повноліття, запросили до Бухари, де він став придворним поетом і завдяки своїй незвичайній обдарованості здобув титул «султана поетів».

Рудакі став радником шаха Насіра II, розумного й освіченого правителя. При його дворі поети мали великі блага, права й привілеї. Але після смерті шаха його життя змінилося. Новий володар, жорстокий та деспотичний, осліпив Рудакі й відправив його жебракувати по світу.

Із великими труднощами поет дістався до свого селища, де й помер. Навіть після смерті він був настільки шанованою людиною, що проїжджаючи верхи повз його могилу, люди спішувалися і йшли поряд із конем на знак поваги до

покійного.

Творчість Рудакі називають «золотою сторінкою» літератури Сходу. Він писав у різних формах, властивих східній поезії — бейти, газелі, рубаї,— намагався проникнути в сутність явищ. Це було новим віянням у літературі того часу.

Фірдоусі - слава і гордість культури Фірдоусі Абу-ль- Касим (нар. 935, Тус (Іран) – 1020) – персидський поет, автор епічної поеми «Шахнаме». Користується великою популярністю і вважається національним поетом в Ірані, Таджикистані, Узбекистані та Афганістані.

Головний труд Фірдоусі – епопея «Шахнаме». Цей твір національна гордість таджиків та персів. В епопеї відображено міфологічні уявлення іранських народів, поетично осмислені історичні та міфічні факти, пов'язані з царюванням п'ятидесяти історичних та легендарних шахів Персії. Свій твір Фірдоусі писав протягом 35 років. Книга розрахована для широкого кола читачів.

Сааді

Місце народження: Шираз, Іран. Дата народження: між 1200 и 1219 роками Дата смерті: 09.12.1292 року.

Перський поет-класик, автор творів в жанрі мудрих міркувань, стали взірцем цього популярного спрямування в перської класичної літератури.

Навчався в Багдаді в медресе "Нізамійе". Протягом 30 років (1226-1255) подорожував по мусульманським країнам – від Індії до Марокко. Деякий час був бранцем хрестоносців в Тріполі. Після повернення в Шираз в 1256 Сааді став вести усамітнене життя, присвятивши себе літературній творчості. Протягом 2-х років він створив прославили його у віках твори Бустан (1257) і Гулістан (1258).

Бустан (Плодовий сад) – поема з 9 глав, кожна з яких містить оповідання, притчі і філософські міркування, що ілюструють сентенції автора з приводу того, яким повинен бути ідеальний правитель. Сааді закликає правителів бути гуманними до своїх підданих иследить, щоб кращі якості проявляли і люди з його оточення – чиновники, слуги і воєначальники, інакше його щедрість і доброта принесуть тільки шкоду. Ці роздуми проілюстровані прикладами у вигляді розповідей і притч.

Гулістан (Трояндовий сад) складається з 8 глав аспектів життєвої мудрості. Ці глави – про життя царів, про звичаї дервішів, про переваги вдоволення малим, про переваги мовчання, про кохання, про молодість, про вплив виховання, про правила спілкування. Глави містять розповіді, написані прозою і саджем (римованою прозою), і закінчуються віршованими вставками. Розповіді та пригоди взяті з життя Сааді, його подорожей инаблюдений. Ця весела і повчальна книга служить і шкільним підручником і книгою розважального читання, в ній багато дотепних парадоксів, зауважень та гумору. Її завдання – пробудити у людей прагнення до мудрості і здорового глузду як основі життя в суспільстві.

Крім цих творів, перу Сааді належить велика кількість ліричних віршів перською та арабською, а також трактати в прозі Панднаме (Книга настанов), авторство яких деякими дослідниками ставиться під сумнів. Шейх Сааді помер у Ширазі в 1292.

Власний досвід мандрівництва і роздумів про сущому надавали творам цього перської мислителя ту міру просвітленості, яка робила їх одночасно мудрими, прозорими і витонченими за формою. Булистан і Гулістан були надзвичайно популярні на Сході, являючи собою зразок того, якою може бути естетика жанру мудрих міркувань як особливого літературного напряму, згодом вельми популярного в літературі перської, тюркської та індійської. Європейці познайомилися з творчістю Сааді в 17 ст., захоплювався його поезією Гете. Загальнолюдський гуманний характер творчості Сааді, бажання пізнати "міру речей" і прищепити здоровий глузд і співчуття до ближніх у вигляді загального стандарту взаємовідносин між людьми робить його твори є популярними і сьогодні.

Гафіз.

Гафіз (повне ім’я — Ходжа Могаммед Шемс ед Дін Гафіз Ширазі) (бл. 1325— 1389 або 1390 рр.) народився в іранському місті Ширазі. Його ім’я овіяне легендами, відомостей про життя поета дуже мало. Перекази свідчать, що він добре знав Коран, мусульманське право. Це була визначна і вражаюча риса, зафіксована в його імені («Гафіз» означає «той, що зберігає у пам’яті»). Слава прийшла до нього за життя. Своїх творів поет ніколи не збирав. Це зробили після його смерті один із шанувальників та його шкільний товариш.

Збірник творів Гафіза налічував 693 поезії й називався «диван» (збірка творів, укладених у певному порядку). Цікаво, що в поезіях Гафіза відобразилися конкретні факти його життя, але реальне поєднувалося з містичним його тлумаченням. Більшість віршів Гафіза стали народними піснями.

На Сході існує легенда про те, що якось поет пристав до гурту людей, котрі не знали його в обличчя, і почав критикувати перед ними самого себе. Усе закінчилося тим, що шанувальники творчості поета побили Гафіза за цю критику. Перші відомості про Гафіза з’явилися в Європі через чотири століття після його смерті. У 1667 році побачила світ перша газель поета в перекладі латинською мовою. Українською мовою вперше його твори почав перекладати наприкінці минулого століття всесвітньо відомий сходознавець, академік А. Кримський.

Опрацюйте матеріал підручника та дайте письмові відповіді на запитання.

1. Поясніть слова ліричного героя рубаї: «Я тільки й знаю, що знання шукаю…». Які факти біографії поета підтверджують цю тезу?

2. Як ви розумієте заклик Хайяма «Шукай людину скрізь…»?

3. З’ясуйте, хто такий Джемшид і що означає символічний вислів «чаша (жбан) Джемшида». Розкрийте зміст двох останніх рядків рубаї «Ми – сонце щастя й горя океан…».

4. У рубаї «Ми – зібрання ляльок…» Хайям на півтисячоліття випередив митця доби Відродження В. Шекспіра, який проголосив, що весь світ – театр. Як ви розумієте метафору Хайяма?

5. Розкрийте символічний зміст образів троянди й солов’я в рубаї «Троянда вранішня ошатністю своєю…».

Переглядай відеоматеріали

та виконуй завдання!

Які поради ви знайшли у віршах Хайяма? Випишіть їх у зошит. Якими із цих мудрих думок ви хотіли б скористатися у своєму житті? З якими міркуваннями поета ви не погоджуєтеся? Чому? Обґрунтуйте свою думку.

Прикріпити файл з відповіддю.