Як люди досягають своїх життєвих цілей

1. Що таке мета?

2. Як ви визначаєте мету і прямуєте до її здійснення?

1. Життєві цілі, плани і перспективи

• Кожна людина, навіть якщо вона не замислюється над цим, має життєві цілі. Упродовж життя вони, як правило, зазнають змін: одні цілі вдається реалізувати і вони зникають, або ж просто втрачають свою важливість, натомість з’являються інші.

Для того щоб досягти бажаного, люди планують своє життя. Ці життєві плани відображають їхні наміри прожити життя певним чином. На відміну від життєвих цілей, плани більш загальні й не такі конкретні. Саме тому більшість людей частіше говорить про свої життєві плани, ніж про життєві цілі.

На основі життєвих цілей і життєвих планів людини формується її поняття про життєві перспективи. Вони відображають уявлення людини про майбутнє як зв’язок її планів із реальним життям.

Наприклад, сучасна українська молодь часто обирає професії, ураховуючи прогнози фахівців щодо подальшого світового розвитку (тобто орієнтується на те, які професії у майбутньому матимуть попит).

• Сучасний український дослідник Дмитро Гуцол визначив особ­ливості життєвих цілей людини.

• На його думку, цілі можуть бути навіяними ззовні (близькими, школою, іншими людьми) та особистими (у чому людина сама хоче досягти успіху), а також явними (зрозумілими всім) і неявними (людина погано розуміє, куди рухається, але мета є).

• За часом і тривалістю Д. Гуцол поділив життєві цілі на довгострокові (розраховані на 5—15 років — створити сім’ю, виховати дітей тощо), середньострокові (від трьох місяців до трьох років — вивчити іноземну мову, закінчити курси вишивання тощо) і термінові щоденні (зателефонувати комусь, виконати домашнє завдання, переслати матеріали тощо).

2. Як приймаються рішення

Протягом життя кожній людині доводиться приймати різні рішення. Коли виконати домашнє завдання, як розпорядитися вільним часом, із ким спілкуватися — це ті рішення, із якими напевне вам уже доводилося стикатися. Загалом у прийнятті рішень значну роль відіграє інформація про їхні можливі наслідки та вплив на життя. Наслідки можуть бути різними: від короткострокових («якщо я не виконаю домашнє зав­дання, то отримаю погану оцінку») до довгострокових («прогалина у моїх знаннях через невиконане домашнє завдання завадить мені успішно скласти іспит і вступити до обраного університету»).

Процес прийняття рішення можна впорядкувати. Скористайтеся методом, відомим як «Квадрат Декарта». Для цього поділіть аркуш паперу на чотири квадрати, кожен із яких має своє значення:

• позитивні наслідки прийняття рішення;

• позитивні наслідки, якщо це рішення не приймати;

• негативні наслідки прийняття рішення;

• негативні наслідки, якщо це рішення не приймати.

У кожен квадрат впишіть відповідні наслідки. Цей метод дозволяє впорядкувати думки та чітко бачити всі можливі варіанти розвитку подій.

Ще одним методом є «Дерево рішень». Його так назвали тому, що від головного запитання — «стовбура» — відходять варіанти — «гілки». Ним можна скористатися у випадках, коли варіантів розв’язання проблеми небагато, але їх потрібно впорядкувати.

Структура «Дерева рішень»

• Стовбур – головне питання або проблема, яку потрібно вирішити.

• Гілки – можливі варіанти рішень.

• Листя – наслідки кожного варіанту, що допомагає оцінити їхню ефективність.

Коли варто використовувати?

• Якщо є кілька варіантів дій, і потрібно вибрати оптимальний.

• Для аналізу наслідків кожного рішення.

• Для навчання критичного мислення та структурування думок.

Приклад застосування:

Проблема: Як провести вихідні?

• Варіант 1: Відпочинок вдома → комфорт, але відсутність нових вражень.

• Варіант 2: Поїздка за місто → витрати часу та грошей, але нові емоції.

• Варіант 3: Зустріч із друзями → спілкування, проте можлива втома.

У результаті, порівнявши плюси і мінуси, можна прийняти найкраще рішення.

Чи доводилося вам використовувати цей метод у житті? 😊

Зверніть увагу

Поради психологів щодо прийняття рішень

• Не бійтеся помилок і невдач, ідіть на розумний, виважений ризик.

• Пам’ятайте, що рішення краще приймати після доброго сну, у спокійному стані (щоб не відволікатися на сторонні думки).

• Користуйтеся спеціальними методами, що допомагають приймати рішення.

  3. Планування людиною своїх життєвих цілей

  Зараз у суспільстві дедалі більше поширюється ідея планування основних подій свого життя. Звичайно, це не гарантує, що все обов’язково відбудеться саме так, але значно зменшить вплив небажаних випадкових ­подій.

  Для чого потрібно планування? Кожна людина має у своєму розпорядженні 24 години на добу. Проте за цих рівних умов одні встигають дуже багато, а інші — мало. Саме планування допомагає людині раціонально використовувати час і самостійно будувати своє життя.