Визначення потреби овочевих культур в елементах мінерального живлення за зовнішніми ознаками.

Поживні речовини. потрібні для росту й розвитку рослин, засвоюються з різних середовищ. Кисень, вуглець, водень рослини отримують з повітря і води; азот, фосфор, калій, сірку, кальцій. магній, залізо, бор та інші - з грунтового розчину. Поглинають рослини поживні речовини через кореневі волоски. Овочеві рослини виносять з грунту велику кількість поживних речовин, особливо в період бутонізації, цвітіння та плодоношення. Дефіцит поживних речовин в грунті викликає порушення обміну речовин в рослинах, робить сильний вплив на їх зростання і зовнішній вигляд. При нестачі поживних речовин спостерігається: затримка росту рослин, прискорення або уповільнення фаз розвитку; зміна будови, розміру, форми і забарвлення листя.
За зовнішніми ознаками можна судити про нестачу в грунті того чи іншого елемента живлення і про потреби рослин в добривах. На зовнішній вигляд також впливає надмірна кількість деяких елементів (хлору, марганцю, алюмінію) не потрібних рослині або потрібних їй в невеликій кількості. Поява ознак нестачі якоїсь поживної речовини у рослині вказує на необхідність підгодівлі їх відповідними добривами.
Азот. Якщо в грунті не вистачає азоту, рослини погано розвиваються, врожайність знижується, колір листків стає блідо – зеленим, а при значній недостачі його вся рослина може стати золотисто – жовтою і побуріти.
У капусти, починаючи з нижнього ярусу, забарвлення листків змінюється від зеленого до жовто – зеленого і переходить до рожевого та пурпурного.

У помідорів жилки листків змінюють забарвлення на фіолетово – червонувате, стебла стають тонкими, твердими й волокнистими, ріст і цвітіння запізнюються, бутони обсипаються, плоди дрібні.
У огірків нижні листки бувають від блідо – зелених до жовтих. Огудиння тонке, дерев’янисте і волокнисте. Затримується цвітіння й зав’язування плодів.

У цибулі та редиски листки наростають повільно, вони дрібні і поступово жовтіють. Коли азоту багато, посилено ростуть листки, пагони, стебла.

Фосфор рослинам також дуже потрібний. Його нічим не можна замінити. Достатня кількість фосфору сприяє кращому засвоєнню азоту, калію, магнію. Фосфор прискорює утворення та достигання плодів. При його нестачі сповільнюється ріст,цвітіння, зав’язування та достигання плодів.
У капусти й помідорів листя дрібні, темно – зеленого забарвлення, яке поступово переходить у фіолетове.
У цибулі в’януть і засихають кінчики старих листків. Іноді на них з’являється крапчастість, помітне чергування зеленого, жовтого й бурого забарвлення.

Калій відіграє важливу роль при утворенні вуглеводів; підвищує стійкість рослин проти хвороб; холодостійкість; впливає на смакові якості овочів. При його нестачі сповільнюється ріст, рослини низькорослі й кволі. Листки крихкі, краї їх закручуються доверху. Хлорозна тканина буріє і відмирає. У капусти краї нижніх листків світлішають, жовкнуть, буріють і відмирають.

У помідорів на краях листків з’являються плями бронзового відтінку, потім утворюється суцільна кайма з відмерлих тканин.

У огірків листки темно – зелені, куполоподібні. Краї нижніх листків жовтіють і відмирають. Плоди помітно розширені у верхній частині.

У цибулі кінці старих листків стають сірувато – жовтими, соломисто – жовтими і в’януть.

У моркви листки закручуються, краї їх буріють, зелене забарвлення поступово змінюється, стає сіруватим, а потім бронзовим.

При нестачі кальцію ріст рослин припиняється. Вони стають карликовими, верхні бруньки відмирають, корені короткі, товсті й ослизнені.
У помідорів верхні листки жовтіють, а нижні залишаються зеленими. Рослини кволі. Ростові точки відмирають. Коренева система невелика і сильно розгалужена, плоди пошкоджуються верхівковою гниллю.
Сірка – дуже важливий елемент у живленні рослин, бере участь в білковому обміні речовин. При нестачі сірки затримується синтез білків. Рослини мають кволий вигляд, видовжуються стебла, листки й черешки стають дерев’янистими. Потребу в сірці покривають за рахунок внесення фосфорних, калійних та органічних добрив.

При нестачі магнію спостерігається хлороз, який спочатку розвивається на нижніх листках, при цьому тканина між жилками жовкне або стає білою.
У капусти хлороз помітний між жилками, починаючи з верхніх. Пошкоджена тканина жовкне, однак біля жилок залишається зеленою.

У огірків, кабачків, гарбузів листки блідо – зелені. Вони жовтіють, буріють і відмирають, а біля жилок тканина залишається зеленою.

У помідорів на нижніх листках блякне верхня непарна долька.

При нестачі бору затримується ріст рослин. Біля основи та по краях молодих листків з’являються хлороз і некроз. Листки відмирають, а верхівкові бруньки чорніють і ослизнюються.
У помідорів спостерігається почорніння точки росту. Рослина сильно галузиться. На плодах виникають засохлі плями.

Буряки, морква та інші коренеплоди захворюють на гниль сердечка. Утворюються темні плями на потовщеній частині коріння. Ріст сповільнюється і рослина стає карликовою.

У цибулі рослини недорозвинені і мають виродливу форму.

При нестачі заліза у рослин спочатку уражується точка росту, верхній пагінець. Листки в верхній частині рослин стають блідо – зеленими, хлоротичними, тканина листків буріє і відмирає.

При нестачі марганцю молоді листки дуже дрібні і вкриті жовтими плямами, хлоротична тканина буріє,стає прозорою і відмирає.
У капусти жилки залишаються зеленими, а між ними тканина червоніє. Головки не зав’язуються.

У помідорів листки світло – зелені, а потім жовтіють, пагони витягуються, рослина погано цвіте, плоди не зав’язуються.

У буряків листки стають темно – червоними, майже фіолетовими, особливо між жилками.
У огірків листки світло – зелені, а по краях утворюється жовтувата кайма.

Від нестачі цинку у рослин з’являються сірувато – зелені листки. Поступово вони стають бронзовими або жовто – коричневими, а їхні краї буріють. Стебла тонкі й дерев’янисті.

Нестачу цинку найчастіше відчувають гарбузи, кабачки, патисони.

У помідорів утворюються дрібні листки, вони жовтіють або вкриваються дрібними плямами.

Нестача міді негативно позначається на рості рослин. Стебла стають тонкі й тверді, листки втрачають тургор і на них з’являються жовтувато – зелені плями. Спочатку коренева система розвивається краще, ніж надземна, потім ріст корінців сповільнюється, вони буріють і відмирають.

У помідорів листки стають темно – синювато – зеленими. Розвивається хлороз, листки і стебла крихкі.

Отже, можна зробити висновки: за зовнішнім виглядом рослин можна визначити, яких поживних елементів живлення їй не вистачає.