Вплив харчування на стан здоровя населення .Функції їжі

. Вплив харчування на стан здоровя населення .Функції їжі

Вплив харчування на стан здоров'я населення.

Поняття здоров'я включає в себе нормальний фізичний та психічний розвиток, відсутність захворювань та прихованих хворобливих станів, нормальну репродуктивну функцію у дітородному віці.

Здоров'я - це гармонія та єдність фізичних, розумових, духовних, емоційних та соціальних функцій. У статуті Всесвітньої організації охорони здоров'я записано, що здоров'я є стан повного фізичного, морального і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб або фізичних вад. Серед чинників, що формують здоров'я людини, на харчування припадає 40-45%, генетику людини - 18; охорону здоров'я - 10; чинники довкілля - 8 та інші - 19-24.

Харчування є найважливішою фізіологічною потребою організму і має надзвичайно важливий вплив на життя та здоров'я людини, а саме:

* забезпечує ріст та розвиток молодого організму;

* формує високий рівень здоров'я, зменшує рівень захворюваності та тяжкості захворювань;

* відновлює працездатність;

* забезпечує нормальну репродуктивну функцію;

* збільшує тривалість життя, у тому числі активного життя;

* захищає від впливу несприятливих екологічних умов, шкідливих виробничих та побутових чинників;

* є методом лікування та профілактики захворювання.

Наука про харчування традиційно розглядає забезпечення організму енергією та нутрієнтами: білками, жирами, вуглеводами, мінеральними речовинами та вітамінами. Але чим більше вчені розуміють взаємозв'язок між харчовими продуктами, харчуванням і здоров'ям, тим більш стає очевидним, що харчові продукти - це щось більше, ніж просто нутрієнти.

Достатнє харчування - це не зникнення відчуття голоду, а таке харчування, яке достатнє за складом і будовою харчових речовин. Щодоби людина повинна обов'язково отримувати близько 600 харчових речовин, серед яких 66 - абсолютно незамінних нутрієнтів та не менше 30 різноманітних страв щотижня.

Функції їжі.

На відміну від інших існуючих чинників їжа є найвищою мірою складним, багатокомпонентним чинником, який забезпечує оптимальний ріст і розвиток, адаптацію до негативного впливу навколишнього середовища, здоров'я та тривалість життя людини.

До організму людини з їжею надходить понад 600 різноманітних нутрієнтів (з яких абсолютно незамінних є 66), які сприяють виконанню їжею різноманітних функцій у процесі життєдіяльності організму, та забезпечують сталість його внутрішнього середовища.

Аліментарні речовини поділяються на макронутрієнти та мікро-нутрієнти. До макронутрієнтів належать білки, жири, вуглеводи та макроелементи, до мікронутрієнтів - мікроелементи та вітаміни.

Нутрієнти, які не синтезуються в організмі або утворюються в недостатній кількості, називаються незамінними, або есенціальними. До них належать незамінні амінокислоти, незамінні жирні кислоти, мінеральні речовини та вітаміни. Вони входять до структури тканинних білків, ліпідів, ферментів, гормонів і забезпечують функціонування організму.

До неаліментарних речовин належать баластні речовини (за теорією адекватного харчування О.М. Уголєва ці речовини віднесені до аліментарних, які необхідні у харчуванні у певних межах - від 20 до 65 г/добу), попередники синтезу біологічно активних речовин, флаворні та шкідливі речовини - отруйні й антиаліментарні речовини.

Як основні функції їжі слід визначити:

1. Енергетична функція — забезпечення організму енергією. Постачальниками енергії є вуглеводи, жири та білки.

2. Пластична функція — забезпечення організму пластичними речовинами. Для забезпечення цієї функції необхідно надходження білків, в меншій мірі ця функція характерна для жирів та вуглеводів, крім того, для побудови кісткової тканини велике значення має надходження до організму мінеральних речовин.

3. Біорегуляторна функція — полягає в тому, що їжа містить речовини, з яких утворюються ферменти та гормони, тобто біологічні регулятори обміну речовин. В утворенні цих речовин особливу роль відіграють білки, вітаміни та мікроелементи.

4. Пристосувально-регуляторна функція — кожна харчова речовина має специфічне значення в пристосувально-регуляторній діяльності різних функціональних систем організму, і, насамперед, систем травлення та виділення. Наприклад, харчові волокна (клітковина, пектини), які нещодавно вважались баластовими речовинами, беруть участь у регуляції моторної функції кишок.

5. Імунно-регуляторна функція — здатність організму протистояти впливу пошкоджувальних чинників залежить від якості харчування, особливо від білкового та вітамінного складу, вмісту есенціальних жирних кислот, мікроелементів (залізо, цинк, йод).

6. Реабілітаційна функція — харчування відіграє важливу роль у реабілітації здоров'я хворих, прискорює їх одужання, запобігає виникненню рецидивів та переходу хвороби з гострої форми у хронічну.

7.Смакова функці — пов'язана з постачанням в організм смакових речовин, які сприяють підтриманню на певному рівні харчової мотивації. До складу смакових речовин входять ефірні олії, органічні кислоти, цукристі речовини тощо.

Харчові речовини сприяють виконанню їжею певних функцій .

Їжа забезпечує вказані функції за наявності в ній визначеного вмісту білків, ліпідів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин. Оскільки у кожному продукті харчування переважають нутрієнти певного призначення, то розрізняють такі групи продуктів:

♦ енергетичного призначення - хлібобулочні, макаронні, круп'яні, кондитерські вироби, картопля, цукор, жири і жирові продукти;

♦ пластичного призначення - м'ясо, риба, молоко і продукти з них, яйця;

♦біорегуляторного, імунорегуляторного, пристосувально-регуляторного і реабілітаційного призначення - овочі, фрукти, ягоди; печінка тварин і риб, продукти дієтичного і спеціального призначення;

♦ сигнально-мотиваційного призначення - приправи, спеції, пряні овочі, цибуля, часник, петрушка тощо.

Сучасні дані науки про харчування дають змогу виділити чотири біологічні дії їжі на організм людини:

• специфічна, що запобігає виникненню і розвитку синдромів недостатнього і надмірного харчування (аліментарних захворювань);

• неспецифічна, що перешкоджає розвитку і прогресуванню неінфекційних (неспецифічних) захворювань;

• захисна (нейтралізуюча), що підвищує стійкість організму до несприятливих впливів виробничих чинників;

• фармакологічна, що відновлює порушену хворобою діяльність функціональних систем організму.

Відповідно до біологічної дії їжі розрізняють чотири різновиди харчування: раціональне, превентивне, лікувально-профілактичне і дієтичне.

• Раціональне харчування - фізіологічно повноцінне харчування здорових людей, що має певний режим і враховує фізіологічні потреби організму в харчових речовинах і енергії (за визначенням ДСТУ 3862-99. Громадське харчування. Терміни та визначення) .

• Превентивне харчування - раціональне харчування, яке скориговане з урахуванням чинників ризику виникнення захворювань багатофакторного походження (атеросклероз, гіпертонія, цукровий діабет, ішемічна хвороба серця, патологія органів травлення тощо).

• Лікувально-профілактичне харчування - близьке до раціонального з підсиленням захисної функції їжі щодо запобігання несприятливому впливу конкретних шкідливих виробничих факторів. Якісний склад раціонів лікувально-профілактичного харчування підвищує стійкість організму, попереджує виникнення в організмі різних порушень.

• Дієтичне харчування - харчування споживачів з хронічними захворюваннями з метою запобігання їх розвитку або загострення, до тих чи інших захворювань з метою профілактики (за визначенням ДСТУ 3862-99. Громадське харчування. Терміни та визначення) .

• Лікувальне харчування застосовується з лікувальною або профілактичною метою у разі гострих захворювань або загострення хронічних (переважно у лікувальних закладах).

Дієтичне харчування застосовується з метою профілактики прогресування хронічних захворювань при харчуванні людей із хронічними захворюваннями поза загостренням (переважно вдома чи закладах ресторанного господарства) (рис.).

Домашнє завдання : Опрацювати матеріал

Домашнє завдання : Опрацювати матеріал