№31. Туве Маріка Янсон – авторка циклу творів про мумі-тролів. Знайомство з письменницею. Повість-казка «Комета прилітає». Долина Мумі-тролів. Знайомство із змістом твору.

Туве Янсон (1914–2001) народилася в місті Гельсінкі (Фінляндія) в родині художників. Батько був знаним скульптором, чиї монументи й зараз прикрашають фінські міста. Мама – талановитим дизайнером-графіком. У надзвичайно гостинному домі Янсонів було затишно і водночас весело. Особливо гамірно ставало, коли приїздила тітонька – дуже енергійна особа, що любила життя і вміла йому радіти. А ще вона весь час ліпила якихось чудернацьких створінь. Можливо, саме з легкої руки своєї тітоньки Туве й придумала згодом маленьких білих істот, схожих на бегемотиків з довгими хвостами…

Дитинство в дівчинки було чудовим. Родина по пів року жила в будиночку рибалки на острові у Фінській затоці Балтійського моря. Туве любила гуляти в лісі. Їй здавалося, що навкруги ховається незвичайний чудовий світ маленьких казкових істот. Письменниця згодом зізналася, що, якби не ці щасливі дитячі роки, проведені біля моря, вона ніколи б не почала писати. А ще вона дуже любила сперечатися і змагатися зі своїм братом Ларсом. Одного разу, аби покепкувати з брата, передражнюючи його, вона намалювала маленьку білу істоту з довгим хвостиком і гострими вушками. Художниця спочатку назвала це кумедне створіннячко Снорком. Спершу він був худим і з довгим вузьким носом. Ця фігурка стала для художниці своєрідним підписом. Ні Туве, ні Ларс тоді навіть не здогадувалися, що віднині життя родини Янсонів буде нерозривно пов’язане з цими чудернацькими істотами.

Творчі здібності Туве виявилися в малярстві. Вона вивчала образотворче мистецтво і брала участь у художніх виставках, ілюструвала художні твори, зокрема казку Льюїса Керролла про пригоди Аліси. Саме Туве показала фінським читачам, які на вигляд маленькі гобіти, оскільки першою ілюструвала книгу «Гобіт, або Туди й назад» Дж. Р. Р. Толкіна.

Усе своє життя Туве Янсон підкреслювала, що вона насамперед – художниця, а літературна діяльність – лише гра, намагання хоч на хвильку потрапити до казки. Проте саме як авторка чудових книжок Туве Янсон здобула любов і прихильність величезної читацької аудиторії.

Ілюструючи чужі книги, художниця мріяла розказати власну казкову історію. І не просто розповісти, а й намалювати своїх фантастичних персонажів. І вона написала та проілюструвала свою казку. Її героями стали маленькі симпатичні білі «бегемотики» з довгими хвостами, яких художниця назвала Мумі-тролями. Минуло кілька років, перш ніж знайшлося видавництво, яке ризикнуло надрукувати книжку нікому не відомої письменниці. Так світ побачила історія про те, як після великої повені в чудовій Долині з’явилася родина Мумі-тролів. Кумедні персонажі настільки полюбилися письменниці, що без них вона вже не уявляла свого життя. Наступні дві історії – «Комета прилітає» та «Капелюх чарівника» – принесли Туве Янсон світову славу. Книги про Мумі-тролів перекладалися різними мовами світу.

Всесвітній успіх «Капелюха чарівника» привернув до Янсон увагу агентства «Associated Press», звідки вона отримала листа зі словами: «Чудові істоти, створені вами, могли б стати героями коміксу, який ми бажали б друкувати». Туве запропонували контракт на сім років. Вона з радістю погодилася – договір на публікацію коміксу гарантував їй стабільний прибуток. Спочатку Янсон особисто малювала кожну смугу коміксу, але незабаром цю роботу вона передала братові Ларсу, який невпинно вигадував і малював мумі-комікси протягом 20 років, перетворивши їх на дуже прибутковий бізнес.

Уже в 1960-ті роки величезні доходи зробили Янсон однією з найбагатших жінок Фінляндії. Однак до самої смерті вона продовжувала вести дуже скромний спосіб життя: користувалася громадським транспортом, сама ходила робити покупки в магазин і особисто відповідала на більшу частину листів від своїх читачів.

До своєї неймовірної популярності Туве Янсон ставилася дуже складно. З одного боку, їй не дуже подобалося, що милі створіння, яких вона вигадала, можна було побачити на майках, сумках, кепках, плакатах, значках. А з іншого – це принесло їй неабиякі статки, які, наприклад, дали змогу купити острів у Фінській затоці, де вона ховалася від надокучливих репортерів і шанувальників.

рів і шанувальників. З часом популярність Мумі-тролів зростала. Сувеніри-персонажі казок Янсон стали своєрідною візитівкою Фінляндії. Вісімдесятиріччя письменниці країна відзначала як національне свято – з урочистою ходою та грандіозним феєрверком. А згодом Президент Фінляндії скаже, що творчість Туве Янсон – найбільший внесок Фінляндії до скарбниці світової культури.