Циклограми обробки типових конструктивних елементів

Еквідистанта контуру і система координат

Деталі, що обробляються на верстаті з ОСК, можна розглядати як геометричні тіла, що складаються з простих геометричних фігур, наприклад, циліндра, конуса, сфери та ін. При обробці переміщення інструменту здійснюється відносно деталі (заготівки). Траєкторію руху РО, тобто траєкторію певної точки інструменту, звану центром, задають за допомогою КП.

У прохідного, розточувального і контурного різців центром інструменту служить вершина різця або центр закруглення при вершині (рис. 1, а; б), у прорізного (канавочного) різця – ліва вершина (рис. 1, в). Для свердла, зенкера, цековки, мітчика центром інструменту є центр робочого торця (рис. 1, г).

Рисунок 1 – Центри інструментів

При контурній обробці центр інструменту повинен переміщатися по еквідистанті контуру деталі, тобто по геометричному місцю точок, рівновіддалених від якої-небудь лінії і лежачих по одну сторону від неї. Еквідистанти бувають зовнішні і внутрішні.Окремі ділянки траєкторії руху центру інструменту (циклограми) можуть бути відрізками прямих, дуг кіл або інших кривих. На рисунку 2 показані траєкторії руху вершини різця для чорнової і чистової обробки вала.

Рисунок 2 – Типові траєкторії вершини різця при токарній обробці деталі

Положення опорних точок (переломних точок циклограми) визначається за допомогою системи координат. Для розробки прийнята стандартна прямокутна (декартова) система координат (ГОСТ 23597-79). У системі 17 координат для токарних верстатів прийняті осі: Z – паралельна поздовжній подачі супорта, співпадає з віссю шпинделя верстата, Х – паралельна поперечній подачі супорта.

Типові циклограми вершини різця

Залежно від конфігурації розрізняють відкриті, напіввідкриті і закриті припуски. Для зрізання припуску застосовують типові циклограми вершини різця такі, як «петля», «зигзаг», «спуск» (табл. 2.1).

Схему «петля» використовують при побудові траєкторії руху прохідних та інших різців, що працюють в одному напрямку. Характеризується ця схема тим, що різець виконує робочий хід тільки в одному напрямі. Після закінчення робочого ходу він відводиться на невелику відстань (близько 0,5 мм) від обробленої поверхні і після цього повертається під час допоміжного ходу назад (для виконання наступного робочого ходу).

Рисунок 2.1 ― Циклограма руху вершини різця за схемою «петля»

Схема «зигзаг» призначена для обробки в основному відкритих припусків двохкромковими і чашковими різцями, що допускають різання у прямому і зворотному напрямку. Ця схема використовується найчастіше під час обробки напіввідкритих і закритих зон, наприклад під час точіння широких канавок різцями з тригранною пластиною.

Рисунок 2.2 ― Циклограма руху вершини різця за схемою «зигзаг»

За схемою «спуск» виконують проточування прорізними різцями канавок та інших елементів поверхонь, недоступних для обробки прохідними різцями. Найчастіше цю схему використовують для чорнової обробки закритих зон.

Рисунок 2.3 ― Циклограма руху вершини різця за схемою «спуск»

Таблиця 2.1 – Типові циклограми вершини різця