Організація виробництва на машинобудівному підприємстві

Організація виробництва на машинобудівному підприємстві

Організація виробничого процесу на будь-якому машинобудівному підприємстві, у будь-якому його цеху, на ділянці базується на раціональному сполученні в часі й у просторі всіх основних, допоміжних і обслуговувальних процесів. Це дає змогу випускати продукцію за мінімальних затрат живої й упредметненої праці. Особливості і методи такого сполучення різні в різних виробничих умовах. Однак за всього їх різноманіття організація виробничих процесів підпорядкована деяким загальним принципам: диференціації, концентрації, інтеграції, спеціалізації, пропорційності, прямоточності, безперервності, паралельності, ритмічності, автоматичності, профілактиці, гнучкості, оптимальності, електронізації, стандартизації та ін.

Принцип електронізації передбачає широке використання можливостей ЧПУ, що ґрунтуються на застосуванні мікропроцесорної техніки, що дає змогу створювати принципово нові системи машин, що поєднують високу продуктивність з вимогами гнучкості виробничих процесів. ЕОМ і промислові роботи, що володіють штучним інтелектом, дозволяють виконувати найскладніші функції у виробництві замість людини.

Використання міні- і мікро-ЕОМ із розвинутим програмним забезпеченням та багатоінструментальних верстатів із ЧПУ дає змогу виконувати велику кількість або навіть усі операції обробки деталей з однієї їх установки на верстаті за рахунок автоматичної зміни інструментів. Набір ріжучого інструмента для такого верстата може досягати 100—120 одиниць, що встановлюються в револьверній голівці або інструментальному магазині і замінюються за спеціальною програмою.До організації виробничого процесу висуваються наступні вимоги:

– процес повинен бути високопродуктивним та базуватись на використанні новітніх технологіях та методах організації виробництва;

– операції мають бути стабільними за фізичними параметрами, трудомісткістю та тривалістю;

– окремі операції та весь процес мають відрізнятись ритмічною повторюваністю;

– операції повинні бути синхронізованими.

Не зважаючи на те, що у повному обсязі весь перелік вимог може бути задоволено за умов здійснення переважно масового та крупносерійного випуску продукції, відповідне пристосування особливостей конструкторської діяльності, технології та організації виробництва робить можливим використання потокових методів також у серійному, а подекуди, індивідуальному виробництві.

Необхідними умовами цього є здійснення:

– конструктивної уніфікації (стандартизації, нормалізації, уніфікації об’єктів, створення конструктивних рядів, агрегування, забезпечення конструктивної спадковості виробів);

– технологічної уніфікації (розробки та запровадження типових технологічних процесів або групового методу обробітку об’єктів);

– нормалізації та регламентації організаційних заходів щодо запровадження багатоверстатного обслуговування, суміщення професій, здійсненням робіт за стандартпланами, регламентованого порядку зміни та чергування об’єктів тощо.

Переглянути відеоролик

https://www.youtube.com/watch?v=7cppVdzdHYs