Тема 3. ЗНО. Київська Русь

Велике переселення слов’ян — розселення слов’янських племен із їхньої прабатьківщини, розташованої між Дніпром і Віслою, на сусідні землі в V—VII ст.

У другій половині VI ст. важким ударом для них стала боротьба з кочовими племенами аварів, які з Азії спочатку переселилися до Північного Причорномор’я, а потім — на територію сучасної Угорщини, де й заснували свою державу — Аварський каганат. Тривалі аваро-слов’янські війни призвели до підкорення аварами склавинів, знесилення, а потім розпаду антського об’єднання племен. Із 602 р. анти в історичних джерелах не згадуються.

Назва склавини використовувалася досить часто стосовно племен, які в VII—IX ст. заселяли територію сучасної України. Уважають, що саме термін «склавини» з часом трансформувався в «слов’яни».

Центри східнослов’янських земель

Терміни та поняття

Союзи племен — об’єднання кількох племен, які за певних умов ставали зав’язками державної організації.

Літопис — хронологічний послідовний запис історичних подій, зроблений їхнім сучасником.

⠀
Північний центр – Славія
⠀
У ІХ ст. у Новгороді правлять варяги на чолі з Рюриком. Рюрик помирає, його син Ігор був малолітнім, тому править воєвода Олег.

⠀
Південний центр – Куявія
⠀
У Києві править князь Аскольд (можливо разом із Діром).

860 р. Аскольд здійснив військовий похід на Візантію і першим з Руських князів особисто прийняв християнство та уклав з Візантією перший відомий договір.
⠀
У 882 р. новгородський князь Олег вбиває Аскольда і об’єднує Новгородську і Київську землі, утворюється Київська держава.
⠀
Правління Олега

⠀

Завоював Київ, убивши місцевих правителів, варягів Аскольда і Діра; після чого промовив слова «хай буде се мати городам руським».

Князь Олег був регентом юного сина Рюрика князя Ігоря. Правив він 30 років.

Саме князь Олег об’єднав навколо Києва безліч слов’янських племен.

Завдяки реформам Олега багато слов’янських племен перестають платити данину кочівникам.

У 907 році Олег Віщий збирає велику дружину і перший в історії Русі військово-морський флот, і починає похід на столицю Візантії – Царгород.

Результат самий головний
У 907 р. та 911 р. Олег здійснив вдалі походи на Візантію. Був підписаний вигідний для русичів дипломатичний договір.

У поході на Візантію Олег велів поставити свої кораблі на колеса, а коли настав попутний вітер, пішов на штурм Царгорода. Армія князя налічувала 2000 човнів та 80 000 осіб. Цей похід виявився більш, ніж успішним. Сам же Олег факт перемоги зазначив закріпленням на воротах Царгорода свого щита.

Завдяки своїм подвигам, Олег отримав прізвисько “Віщий“, яке свідчить про його успішність у військових і політичних справах, велику проникливість.

Існує легенда, що Олег отримав прізвисько “Віщий” після походу на Візантію. Вороги ворота Царгорода відчинили, винесли Олегу їжу та вино, від яких князь відмовився. Греки, які додали в частування отруту, були здивовані і прозвали його Віщим. Внаслідок цього походу Царгород зобов’язався платити данину містам підвладним Олегу.

Завдяки військово-політичним діям Олега, наші торговці могли торгувати з Візантією без будь-яких мит, сама ж Візантія була змушена платити Русі величезну данину.

Згадки про нього є в кількох скандинавських сагах, що є черговим доказом того, що князь Олег був справді історичною особистістю, що існувала.

За переказами, описаними в “Повісті минулих літ”, князю була передбачена смерть від улюбленого коня. Олег наказав відвести його і згадав про зловісне пророцтво лише через кілька років, коли той давно помер. Сміючись над волхвами, він захотів подивитися на кістки коня, і, вставши однією ногою на череп, сказав: «Чи не його мені боятися?». В ту ж мить, з черепа улюбленого коня виповзла змія, яка смертельно вжалила князя. Після його смерті влада перейшла до сина Рюрика, Ігоря.

Правління Ігоря
⠀
Ігор – син Рюрика. У 941 (гречеський вогонь) та 944 р. Ігор здійснив невдалі походи на Візантію. У 945 р. під час полюддя відбулося повстання деревлян, які стратили Ігоря.

За даними літопису, Ігор був не дуже відважним і діяльним полководцем та правителем.

Зовнішня політика князя Ігоря

Правління Ольги

Спалила столицю деревлян м. Іскоростень. Провела перші реформи: упорядкувала процес збирання данини, поділила державу на погости, визначила розмір данини.

Рекорд миру:

Після придушення древлян княгиня Ольга близько 20 років (!) правила без жодних воєн. Це рекорд не тільки для жінки, але і для будь-якого давньоруського правителя

У 955-957 рр. Ольга здійснила мирний візит у Візантію і особисто прийняла християнство.

Головне:

1. Вона жорстоко придушує древлянський бунт, помстившись за страшну смерть свого чоловіка, а також покінчивши з племінним сепаратизмом. Зберігає за Києвом першість і княжий престол.

2. Вона проводить дуже передову по своїй суті податкову реформу. Загибель Ігоря гостро поставила питання про необхідність реформування всієї державної системи, і в першу чергу системи оподаткування. Княгиня Ольга врахувала всі помилки свого чоловіка, тому вона:

впорядкувала полюддя, визначивши його розмір і час збору;

встановила нові види оподаткування - уроки і оброки. Залежне населення повинно було їх виконувати в таких розмірах, які б не позбавляли їх засобів для існування;

розпорядилася заснувати по всій країні спеціальні місця для збору данини - погости;

розділила державну і особисту казну.

3. Ольга здійснює реформу управління. Були жорстко регламентовані дії на місцях княжих дружинників і суддів.

4. Княгиня провела масштабне будівництво в Києві. У стольному граді в той час з'являється княжа резиденція - так званий Ольжин двір.

5. Ольга віддає перевагу дипломатичним засобам ведення зовнішньої політики.

6. Вона здійснює перший офіційний візит до Константинополя і приймає там християнство.

7. Княгиня реалізує першу спробу встановити дипломатичні зв'язки із Західною Європою.

8. Ольга спокійно передає правління своєму синові Святославу, як тільки він почав вимагати цього.

11 липня 969 року княгиня Ольга померла. А через 19 років її онук, князь Володимир, хрестив Русь.

Дати:

946 році помста

⠀

959 р. Оттон І приїхав розповсюджувати християнство

У 967 році, коли київський князь Святослав разом із військом перебував у Болгарії, столицю Русі обложили полчища печенігів. Тоді стара княгиня Ольга очолила оборону міста, зумівши не тільки послати посланця до сина за допомогою, але і переконати ворогів, що Святослав вже близько, змусивши їх відступити.

Почала будувати дитинці
Правління Святослава, сина Ігоря та Ольги

Святослав Ігорович (940 —972) — князь Київської Русі, політик і військовик з династії Рюриковичів. Син князя Ігоря і його дружини, княгині Ольги. Проводив активну зовнішню політику, значно розширивши територію держави. Підкорив волзьких булгар, аланів, радимичів, в’ятичів. Спричинив занепад Хазарського каганату та Першого Болгарського царства

До візиту Святослава мешканці міжріччя Оки й Волги справно платили данину ласим до грошей хазарам. Князь довів в’ятичам, що набагато корисніше дружити з Києвом, а тому будь-які контакти з хазарами варто припинити.

Скільки років князював Святослав? Офіційно він був князем 27 років (з 945 до 972 рр.). Та з 945 до 964 року перебував під регентством матері.

Святослав був мудрим, далекоглядним політиком, хоробрим воїном, благородною людиною. Він воював протягом усього свого правління. Князь попереджав своїх ворогів про те, що буде битися з ними: «Йду на ви», тобто іду на вас війною. Святослав намагався збільшити територію давньоруської держави, захистити її кордони, зробити безпечним волзький торговий шлях і взяти під свій контроль увесь великий торговий шлях «із варяг у греки».

965 рік - Перемога Русі, Ліквідація Хазарського каганату; Саркел (Біла Вежа) і ймовірно, Таманський півострів переходять під контроль Русі; масове проникнення кочових тюркських племен у північне Причорномор'я.

Зовнішня політика:

⠀
У 964-66 рр. здійснює «східний похід», під час якого знищує Хозарський каганат. Вдало воює з Дунайською Болгарією.

У 971 р. військо Святослава зазнає поразки від візантійців в битві під Доростолом.

У 972 р. Святослав був убитий печенігами.

Отже підступність Візантії

У квітні 970 року візантійський імператор Іоанн Цихімський особисто виступив проти Святослава, який знаходився у м. Доростол (Болгарія).

Почалася виснажлива облога Доростолу. Тривала вона від 24 квітня по 22 червня 971 року. Обидві сторони пішли на переговори. За договором імператор Візантії зобов’язувався пропустити військо Святослава додому, забезпечивши його харчами на дорогу.

У 972 р., повертаючись додому, Святослав у районі дніпровських порогів зіткнувся з печенігами і загинув під час битви.

⠀
Протягом 977-980 рр. тривають міжусобні війни за владу між синами Святослава. Перемогу здобув молодший син Володимир

⠀
Правління Володимира Великого.

Великий, Хреститель, Святий, Красне Сонечко – якими тільки епітетами не нагороджували молодшого Святославовича сучасники, нащадки та історики. Дійсно, стільки реформ та зрушень відбулося за період князювання Володимира, що лишити його без прізвиська історія не змогла. Почав княжити Володимир у 980 році. Найпершим його здобутком на престолі стало об’єднання усіх земель східних слов’ян в одній державі. Звісно, об’єднання відбувалося силою, а хронологія його походів така:

• 981 року була завойована Червона Русь із містами Червеном та Перемишлем;

• 982 – остаточно приєднані до Русі в’ятичі, яких обклав даниною ще

• батько Володимира;

• 983 – приєднано землі балтійського племені ятвягів;

• 984 – завойовано землі радимичів;

• 985 – князь розпочинає військові дії проти Волзької Булгарії. Війна

• точиться зі змінним успіхом, проте мир підписаний на умовах, вигідніших болгарам. Того ж року данню обкладається занепадаюча Хазарія;

Починається період розквіту Київської Русі.

Приєднав Червенські міста (західна Україна) і завершив об’єднання всіх східнослов’янських племен.

Провів реформи: адміністративну, військову, релігійну. Розпочав політику «шлюбної» дипломатії. Карбував перші гроші.

• 988 року розпочинається так звана Корсунська війна.

• Передумовою для неї стала руська військова поміч Візантії, за яку було

• обіцяно руку сестри імператора для київського князя. Проте після

• вирішення своїх проблем за допомогою війська русичів, Базилевс

• відмовився від свого слова і Володимир, щоб покарати греків за обман,

• йде походом на головну колонію Константинополя у Криму – місто Херсонес (Корсунь). Після тривалої облоги і допомоги зрадників-містян Херсонес здався, а руським військом були загарбані великі території Криму, аж до Керченського півострова. Для деескалації конфлікту імператор таки дає згоду на одруження своєї сестри з Володимиром. Останній, у якості викупу за наречену, повертає Херсонес під владу візантійської корони.

• 991 р. — після походу у Прикарпаття у складі Русі опиняються білі хорвати.

  

У 988 р. Володимир ОХРЕСТИВ Русь.

Таким чином замість свавільних, часом непідконтрольних Києву місцевих князьків із сепаратистськими настроями, Володимир отримав вірних та відданих лише йому правителів. Навіть у найвіддаленіших куточках держави. Владу було централізовано.

Великою проблемою Русі лишалися набіги печенігів. Ось хронологія основних: 990 рік, 992 року постраждав Переяслав, 993 та 996 роки, 997 року печеніги дійшли до Києва, у 1001 та 1013 роках вони виступали на Русь у союзі з поляками. Щоб захистити свою державу, Володимир запровадив військову реформу, яка також мала посилити централізацію влади. Суть її полягала у роздачі земельних наділів на південних кордонах у приватну власність «мужам лучшим». Останні, в свою чергу, зобов’язувалися нести прикордонну службу з власними невеличкими загонами. Таким чином, Володимир отримав на периферії своєї держави віддане йому військо, не підвладне сепаратистським настроям, а пов’язане з ним стосунками «сюзерен-васал».

Визначення Феодалiзм – суспiльно-економiчний лад, за якого феодал мав у власностi засоби виробництва, зокрема, землю. Король або верховний князь був головним феодалом (сюзереном), який роздавав землю у користування вiйськовiй знатi (васалам), котра зобов’язувалася пiдтримувати верховного феодала силою своїх невеличких збройних формувань. Воїни цих загонiв були васалами представникiв знатi. Але дiяло правило «васал мого васала не мiй васал».

Запроваджує шкільне навчання. Будує Десятинну церкву Богородиці в Києві – першу кам’яну церкву на Русі. Помирає у 1015 р.
⠀
Протягом 1015-1019 рр. на Русі тривають міжусобні війни між синами Володимира. Перемагає Ярослав.
⠀
Правління Ярослава Мудрого (1019-1054)

Ярослав народився приблизно 982 року, був другим сином князя Володимира Святославича з династії Рюриковичів від полоцької княжни Рогнеди.

Наприкінці правління Володимира Великого 1014 року, Ярослав відмовився сплачувати щорічну данину Києву, що становила 2000 гривень, і виступив проти свого батька походом. Під час приготування до походу, Володимир помер.

Після смерті свого батька Володимира 26 листопада (день св. Георгія) 1015 року Ярослав Мудрий в жорстокій боротьбі за київський престол розбив війська Святополка біля Любеча і посів київський престол, але 1018 року під натиском польських військ короля Болеслава І, яких взяв собі на допомогу Святополк, мусив покинути Київ і утік до Новгорода. Після остаточної перемоги в битві над річкою Альтою 1019 року Ярослав Мудрий став київським Великим князем.

1030 року на півночі Ярослав зайняв землі між Чудським озером і Балтикою і там заснував м. Юріїв (нині — Тарту), у 1030 — 1031 роках війська Ярослава і Мстислава відвоювали Червенські городи, які 1018 року захопив Болеслав І. Тоді ж Ярослав здобув від королівства Польського смугу землі між ріками Сяном і Бугом. За відомостями, що містяться у “Повісті врем’яних літ”, він в 1030 році відвоював місто Белз, а в 1031 заклав місто свого імені Ярослав.

1036 – після смерті Мстислава Ярослав стає єдиним володарем Київської держави

1036 року, за літописом, Ярослав Мудрий розгромив біля Києва печенігів і нібито, за літописом, на місці перемоги над ними почав будувати у 1037 році Софійський собор.

⠀
Ярослав править разом із братом Мстиславом (дуумвірат).

У 1036 р. Мстислав помирає і Ярослав стає єдиним правителем Русі. Будував оборонні міста (м. Юр’єв).

У 1036 р. остаточно розгромив печенігів, і на честь перемоги у 1037 р. побудував собор святої Софії.

У 1036 р. складено збірник законів «Руська правда».

Побудував Золоті Ворота в Києві та бібліотеку при соборі святої Софії.

У 1037 р. була заснована Київська церковна митрополія.

Перед смертю Ярослав склав заповіт, за яким поділив державу між синами.
⠀
Поступе ослаблення Русі. Правління Ярославичів
⠀
Після смерті Ярослава три його старші сини Ізяслав, Святослав і Всеволод утворили тріумвірат.

У 1068 р. Ярославичі зазнають поразки від половців на р. Альта.

У 1097 р. у м. Любеч відбувся з’їзд князів, на якому вирішувалися питання боротьби з половцями, припинення чвар між князями. Було запроваджене право вотчини. Ініціатором з’їзду був переяславський князь Володимир Мономах.
⠀
Правління Володимира Мономаха та Мстислава Великого
⠀
У 1113 р. на київський престол був запрошений переяславський князь Володимир Мономах, який припинив князівські чвари на Русі. Вдало воював з половцями. Написав «Повчання дітям». Після смерті править його син Мстислав Великий, який продовжував політику батька.

Після смерті Мстислава у 1132 р. Київська держава остаточно роздробилась на окремі князівства
⠀
Феодальна роздробленість Русі
⠀
Причини: велика територія держави; самостійність великих феодалів; відсутність чіткого механізму спадкоємності князівської влади.

На території сучасної України утворюється Київське, Чернігівське, Переяславське, Тмутараканське, Волинське й Галицьке князівства.

З 1187 р. для позначення південних земель Русі вживається назва Україна.

У 1185 р. відбулася битва русичів з половцями, що стала сюжетом відомого епосу «Слово о полку Ігоревім». Імовірно, «Слово о полку Ігоревім» було написано в 1187 р.
⠀
Політичний устрій Київської держави
⠀
Монархія. На ранньому етапі вся влада перебувала в руках Київського князя із роду Рюриковичів. Князі спиралися на дружину (військо). Князь радився з боярською радою.

У кінці ХІ ст. Київська Русь поступово перетворюється на федеративну монархію.
⠀
Соціальна структура суспільства Київської держави
⠀
На верхньому щаблі суспільства були князі з роду Рюриковичів. Далі йшли бояри. До нижньої верстви належали смерди – вільні селяни, залежні селяни (закупи, рядовичі). Найнижчою категорією були раби – челядь або холопи. Ізгої - вигнанці
⠀
Економіка Київської держави
⠀
В економіці Київської держави панувало натуральне господарство. Основне заняття русичів – землеробство. Найбільший торговий шлях, який проходив через руські землі – «із варяг у греки» – від варягів через Балтійське море по Дніпру в Чорне Море до греків.
⠀
Культура Київської держави
⠀
Формується під впливом візантійської культури, східного християнства (православ’ я) та власних слов’янських традицій.

Перші школи відкривалися при Володимирі Великому.

Ярослав Мудрий організував у Софіївському соборі першу бібліотеку.

Архітектура представлена храмами: Десятинна церква (Київ), Софіївський собор (Київ), Спасо-Преображенськи собор (Чернігів) та ін.

Живопис представлений фресками, мозаїкою, іконописом та книжковою мініатюрою.

Пам’ятки писемності: «Слово про закон і благодать» (≈1050р., Іларіон), «Повість минулих літ» (1113 р. Нестор), «Повчання дітям» (1117 р., Володимир Мономах), «Слово о полку Ігоревім» (1187 р.), «Печерський Патерик» (ХІІІ ст.), Остромирове Євангеліє (1056-1057 рр.), «Ізборники» Святослава (друга пол. ХІ ст.)

Духовне життя предків українців

• Кий та його сучасники були язичниками, тобто обожнювали сили природи.

• Позаяк за тих часів слов’яни – предки українців іще не мали власної писемності, їхні вірування майже не збереглися.

• Відомо, що релігійні дійства проходили біля святилищ-капищ. Вони являли собою камінну вимостку або заглиблення в землі.

• Більшість з них стояла просто неба, у центрі знаходилися жертовники та масивний стовп, на якому стояло дерев’яне або кам’яне зображення божества – ідол.

  

• Найвідоміший із тих, що збереглися – Збруцький ідол 9–10 ст. Його було знайдено 1848 р. в річці Збруч на Тернопільщині.

• На святилищах-капищах порядкували волхви.

• Найважливішими з-поміж язичницьких богів у предків українців були божества, пов’язані з рільництвом і скотарством. Літопис розповідає про верховного бога східних слов’ян – бога сонця Даждьбога.

• Прикметно, що втіленням сонця було кілька божеств. Так

  • богом весняного сонця був Ярило,

  • богом зимового сонця – Поревит тощо.

  • До важливих богів належали бог неба Сварог,

  • бог грому та блискавки Перун, бог – покровитель худоби, родючості та добробуту Велес.

  • А ще поклонялися наші предки духам: лісовику, водянику, домовику тощо. Вірили у надприродну силу русалок, берегинь, вовкулаків.

• Та хоч язичницькі вірування були за тих часів панівними, прилучалися предки українців і до християнства. Віра в Ісуса Христа поширювалася на нашій землі з Візантії. Сповідували християнство й ґотські володарі, під владою яких перебували племена склавинів та антів.