Тема 2. Стародавня історія України.

СТАРОДАВНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Таким чином В основі археологічної періодизації історії України лежить основний матеріал для виготовлення знарядь праці, тому умовний поділ тут такий:

• кам’яний вік (близько 1 млн років тому - III тис. до н. е.)

• бронзовий вік (приблизно II тис. до н. е.)

• ранній залізний вік (IX ст. до н. е. - IV ст. н. е.).

• палеоліт, або давній кам’яний вік, на території України тривав від 1 млн до 10 тис. років тому. У свою чергу, його поділяють на ранній (1 млн - 150 тис.), середній (150 тис. - 40-35 тис.) і пізній (40 тис. - 10 тис.).

• мезоліт, або середній кам’яний вік, на території України тривав від 10 до 7(6) тис. років до н. е.

• неоліт, або новий кам’яний вік, — від 7(6) тис. до 4 тис. років до н. е.

• інколи виділяють енеоліт, або мідно-кам’яний вік (4-3 тис. років до н. е.)

Візуалізація

Поява та розселения людей на території України. Заняття привласнювального господарства.

Архантропи.
Це найдавніші люди.
Пам'ятай - залишків архантропів в Україні не знайдено!!!
Проте дослідники знайшли їхні стоянки (с. Королеве на Закарпатті).
Чим займалися архантропи?
Вони не сіяли і не жали – лише збирали і полювали.
Основним їхнім знаряддям було нехитре рубило (камінь з одного боку гостро затесаний)
Жили вони первісними гуртами. Мови не мали, тож активно застосовували міміку та звуки
Як бачили десь пожежі то користувалися вогнем.
Але його походження, як і розпалення залишалося для них загадкою

Пралюди вперше з'явилися на території України близько 1 млн років тому, про що свідчить стоянка біля с. Королеве Виноградівського району на Закарпатті.

Ранній палеоліт архантропи, основне знаряддя праці ручне рубило, заняття збирання та полювання, жили архантропи первісними людськими сталами, стоянки крім Королевого, Киїк-Коба, Амвросіївка та інші.

Неандерталець

150 тис. років до н.е. – 35 тис років до н.е.

Середній палеоліт неандертальці (палеоантропи), заняття збиральництво і полювання на великих тварин, знаряддя - гостроконечники, скребла, жили матріархатом (материнським родом), близько 200 стоянок.

Сформувалися первісні релігії:
магія – обряди та дії, які ґрунтуються на вірі у понадприродні сили людини впливати на інших людей, тварин, явища природи, хід подій;
тотемізм – поклоніння спільному предку (вид тварини чи рослини), який вважався охоронцем роду;
анімізм (від лат. anima, animus – душа, дух) – віра в існування душі людини, одухотворення природи. Формується культ предків, тобто віра у надприродній зв’язок між живими та мертвими членами роду, а звідси вшанування померлих, віра у потойбічне життя;
фетишизм – поклоніння предметам неживої природи, які за переконанням людей мали надприродні властивості (незвичної форми скелі, дерева, каміння).

Пізній палеоліт кроманьйонці (неоантропи), заняття збиральництво, застосування різних способів полювання, знаряддя ножі, різці, скребла, сокири, наконечники списів, жили матріархатом, відомо понад 500 стоянок, у тому числі Мізин, Кирилівка (у сучасному Києві), Межиріч та інші. На Мізинській стоянці були знайдені статуетка з бивня мамонта і браслет з меандровим орнаментом.

Залюднення території України відбувалося через Балкани та Центральну Європу, деякі вчені вважають, що в через Кавказ.

Meзоліт - оскільки великі тварини вимерли, змінилися способи полювання і мисливські знаряддя, досяг нення початок риболовлі, користування луком і стрілами, лижами, човнами, приручення собаки, редові об понии об'єднувалися в племена.

Неоліт - виникнення землеробства і скотарства. До цього часу люди споживали те, що їм дарувала приро да (привласнювальне господарство), нові види діяльності отримали назву відтворювальне (продуктивне) господарство. Ці зміни прийнято називати неолітичною революцією. Основні риси неолітичної революції:

винайдення і поширення якісно нових способів виготовления знарядь праці (свердління, шліфування і пиляння), створення нових знарядь праці (мотика, сери);

виникнення нових видів виробництва та виготовления штучних продуктів (кераміки, тканин); . перехід від кочового да осілого способу життя.

використання свійських тварин як тяглової сили, приручення більшості свійських тварин; суттеві зрушення в демографічній сфері, зростання кількості та розмірів поселень. Прикладом духовних досягнень людства є наскельні малюнки з гротів Кам'яної могили.

Головне

До найвідоміших пам'яток належать:

• Стоянки архантропів: Королево, Лука-Врублевецька, Житомирська, Шари, Амвросіївка;

• Стоянки неандертальців: – Шайтан-Коба, Киїк-Коба, Бабин;

• Стоянки людини розумної: – Молодове, Нобель, Пушкарі, Мізин, Волоське, Каїри, Кам'яна Могила

  • Стоянки архантропів: Королево, Лука-Врублевецька, Житомирська, Шари, Амвросіївка;

  • Стоянки неандертальців: – Шайтан-Коба, Киїк-Коба, Бабин;

  • Стоянки людини розумної: – Молодове, Нобель, Пушкарі, Мізин, Волоське, Каїри, Кам’яна Могила

  

Поширення землеробства та скотарства на землях України. Ремесла. Оскільки назви давніх людських спільнот не збереглися (якщо вони існували), вчені користуються поняттям археологічної культури, яка озна час сукупність споріднених речових залишків, здобутих під час археологічних розкопок, що належать до одного історичного часу та території.

Таким чином:

Трипільська та середньостогівська археологічні культури. Найвідомішою на території України с трипільська культура, розселения племен якої відноситься до IV середини ІІІ тис. до н. е. Назва походить від с. Трипілля на Київщині, поблизу якого наприкінці XIX ст. визначний археолог Вікентій Хвойка виявив слід діяльності давніх землеробів, які свідчать про високий рівень розвитку відтворювального господарства. Суспільне, господарське та духовне життя носив трипільської культури:

основа господарства орне землеробство (пшениця, ячмінь) та скотарство (корови, свині);

надзвичайно добре володіння технікою вироблення глиняного посуду (кераміку трипільської куль- тури (орнаментовану кераміку) називають ще культурою мальованої кераміки, прикладом якої ві дома статуетка жінки),

виплавка міді (мідна металургія), розвиток гончарства і ткацтва;

висока майстерність у спорудженні житла (протоміста: Тальянки, Майданецьке, бл. 15 тис. мешканців); мешкали родинами, які об'єднувалися в громади, згодом у племена, очолював вождь;

віра в Богиню-Матір, символ материнства і родючості, створения основ для появи писемности.

Але, не навчившись відновлювати родючість землі, під натиском кочовиків вони розчинилися серед інших народів, трипільська цивілізація занепала. Саме від трипільців, які жили переважно на території Правобережної України, наші далекі предки навчилися вирощувати хліб, опанували скотарство, перейняли ремесла.

Цей чоловік наприкінці ХІХ ст. спокійно собі проводив розкопки в с. Трипілля на Київщині. І знайшов сліди зовсім нової культури!

Отже - підсумок «трипільська культура».

Що потрібно знати на ЗНО про неї?

Трипільська культура існувала у IV- середині ІІІ тисячоліття до н.е.
Трипільці займалися орним землеробством , скотарством
Виплавляли мідь
Жили в у великих протомістах переважно на Правобережжі
Уславилися своєю орнаментованою глиняною керамікою

Елементи трипільської культури стали невід'ємною частиною сучасної української спільноти переважно в степах Лівобережжя існувала середньостогівська культура. Суспільне, господарське та духовне життя носив середньостогівської культури:

основа господарства скотарство (с гіпотеза, що саме ці племена вперше в світі приручили коней) розводили також кіз, овець, свиней, рибалили;

інше заняття

- хліборобство (вирощували пшеницю, ячмінь, просо, горох)- померлих ховали у скорченому положенні, поруч клали посуд, зброю, статуетки, мідні прикраси.

вели напівкочовий спосіб життя;

Існувала паралельно з трипільською культурою, але на Лівобережжі у IV- середині ІІІ тисячоліття до н.е.

Не мали протоміст – вели напівкочовий спосіб життя.

Відповідно не обробляли землі (на відміну від трипільців), займалися лише скотарством.

Так до чого ж тут цей труп?

Середньостогівці мали свою оригінальну традицію поховання

- своїх покійників вони ховали скорченими, як на картинці.

І за звичаєм стародавніх людей клали збоку тіла все, що придасться з речей у новому загробному житті .

Бронзовий вік:

перший великий суспільний поділ праці (виділення скотарських племен з поміж інших); майнова та соціальна диференціація все помітніше впливають на історичний процес;

на зміну родовій громаді приходить сусідська, посилення ролі батьків, установлення патріархальних відносин, подальше виділення з роду парної родини;

початок формування етнічних спільнот людей (тшинецько-комарівська культура праслов'ян). Кочовики за раннього залізного віку. Першим народом на наших землях, яких називають кочівниками (номадами), були кіммерійці. Суспільне, господарське та духовне життя кіммерійців:

на думку деяких істориків створили державу, більшість вважають, що існували племена на чолі з вождями, основою їхнього господарства було конярство, пересувалися разом зі своїми стадами на великі відстані першими на теренах України, хто почав виплавляти з болотяної руди залізо, розвиток ремесел;

поховання у курганах, жител не залишили.

Землеробська культура.

Вони панували в наших степах у X (IX) VII ст. до н. с. У лісостепу в цей період існувала чорноліська. Суспільне, господарське та духовне життя скіфів. У VІІ ст. до н. е. причорноморські степи опанува царських скіфів, скіфів-орачів, скіфів-землеробів. Єдиними пам'ятками життя кочових скіфів є могили-кургани, скіфи. Визначний грецький історик Геродот зараховував до скіфських племен власне скіфів (скіфів-кочовиків найвідоміші з них: Гайманова Могила, Товста Могила (саме в ній археолог і поет Борис Мозолевський знайшов славетну золоту пектораль), Солоха (золотий гребінь). Чортомлик (срібна амфора).

Порівняння

У V ст. до н. е. скіфські племена згуртувалися в об'єднання, що його називають Велика Скіфія. Найвищого піднесених вона досягла в IV ст. до н. е. за часів царя Атея, владу царя обмежували народні збори; заняття - поширення звіриного стилю кочове скотарство (конярство), ремесла, торгівля, за Атся карбування власної монети; релігія головні божества - Табіті (вогню), Папай (неба, прабатько скіфів); мистецтво

кам'яні скульптури на курганах.

Причини та наслідки занепаду Великої Скіфії:

погіршення скономічного становища через посушливість клімату;

язичництво,

У ІІІ ст. до н. е. скіфів з причорноморських степів у пониззя Дніпра і в Крим витіснили сармати; скіфи у степовому Криму та пониззі Дніпра створили державу Мала Скіфія зі столицею в Неаполі місці сучасного Сімферополя), яка упала у IV ст. під ударами гунів.

Суспільне, господарське та духовне життя сарматів:

були, як і скіфи, кочовим іраномовним племенем, подібним до них життям і побутом;

удар сарматської кінноти, вдягнутої в залізні панцирі, озброєної довгими списами та мечами, що атакувала ворога зімкнутим клином, не могло витримати жодне військо. Їхня модель важкоозброєної кіноти потрапила в Європу й суттєво вплинула на формування середньовічного лицарства;

жили племенами, кожне з яких мало свою назву: алани, аорси, роксолани, язиги тощо;

брали участь у війнах проти Римської імперії;

сарматська знать на початку нашої ери почала приймати християнство;

сармати панували на Півдні України майже 600 років, у ІІІ ст. н. е. цьому поклали край германські племена готів, що прийшли з півночі, а їх, у свою чергу, витіснили тюркомовні племена гунів, які прикочували зі сходу.

Заснування античних міст-колоній у Північному Причорномор'ї та Криму. У середині ѴІІ ст. до н. е. в Північному Причорномор'ї з'являються перші грецькі поселення, що було складовою Великої грецької колоні зації VII-VI ст. до н.е. Колонізація - заселення й освоєння вільних територій.

аграрний характер, причини її були соціально-економічні;

мирний характер, поселення на незайнятих землях;

незалежність відносно метрополії;

поєднання стихійного і планового характеру.

Найголовнішими античними містами-колоніями на півдні України були Тіра (на місці сучасного Білгоро да-Дністровського), Ольвія (недалеко від теперішнього Миколаєва), Херсонес (нині існує заповідник «Херсонес Таврійський» у Севастополі), Пантікапей (на місці сучасної Керчі). Кожне місто мало сільськогосподарську окруту - хору, разом з нею колонія являла собою окрему державу - поліс, За устроєм вони були рабовласницькими й демократичними чи аристократичиими республіками. Близько 48О р. до н. е., виникло Боспорське царство, яке об'єднало понад 20 міст з центром у Пантікапеї (пам'яткою є царський курган - гробниця Митридата). У часи розквіту пя держава була основним постачальником хліба у міста Причорномор'я Серелземномор'я, вирощували й іншу сільськогосполарську продукцію. Високого рівня у грецьких колоніях досягло ремісниче виробниктво, успішно розвивалася культура.

В історії цих міст існувало дна періоди:

грецький;

римський;

Майже всі античні міста, крім Херсонеса і Пантікапея, які потрапили під владу Візантійської імперії, занепали. Причини занепаду:

• загальна криза, що охопила античну цивілізаніюї;

• посилення натиску варварів (готів, згодом - гунів).

поширення досвіду та здобутків найпередовішої на той час античної культури

вплив на державотворчі традиції;

залучення до товарно-грошових відносин, новацій господарського життя;

започаткування процесу урбанізації;

один зі шляхів поширення на наші землі християнства;

Слов'яни - племена - венедів, антів, склавинів. Прабатьківіщиною слов'ян є територіальні пам'ятки, що входили до складу археологічних культур поряд із зарубинецької, пшеворської та черняхівської культур.

Основними заняттями давніх слов’ян були підсічне орне землеробство й осіле скотарство. З ремесел особливого розвитку набули ковальство, ливарна справа, гончарство, активно розвивалися промисли і торгівля;

Археологічна культура - сукупність схожих археологічних пам’яток, які належать до однієї доби,займають певну територію й мають спільні ознаки.

Палеоліт - давній кам’яний вік, найдавніша доба в історії людства, коли первісна людина виготовляла знаряддя праці з каменю.

Мезоліт - середній кам’яний вік, перехідна доба від палеоліту до неоліту. У цей час поширюються вкладишеві (набірні) знаряддя — макроліти та мікроліти, з’являються лук та стріли, човни й плоти тощо.

Неоліт - новий кам’яний вік, заключний етап кам’яної доби, коли люди навчилися виготовляти свердлені й шліфовані знаряддя праці з каменю.

Неолітична революція - термін, яким англійський археолог Гордон Чайлд визначив зміни, що відбувалися в епоху енеоліту, останню добу кам’яного віку. У їх основі був перехід від привласнювального до відтворювального господарства.

Енеоліт - мідно-кам’яний вік. Період в історії людства, коли було освоєно перший метал — мідь. Унаслідок цього поряд із кам’яними знаряддями праці стали використовуватися знаряддя праці, виготовлені з міді.

Бронзовий вік - період в історії людства, під час якого при виготовленні знарядь праці стали використовувати бронзу — перший штучний метал, отриманий шляхом додавання до міді олова.

Ранній залізний вік - період в історії людства, коли люди почали використовувати залізо для виготовлення знарядь праці.

Привласнювальне господарство - форма господарювання, за якої все необхідне для життя людина брала в природі у готовому вигляді.

Відтворювальне господарство - форма господарювання, за якої людина сама виробляла все необхідне для життя.

Колонізація - заселення та освоєння вільної території всередині країни або заснування поселень за межами своєї етнічної території

Кочовики - племена, які не мають постійного житла і пересуваються з одного місця на інше, випасаючи худобу. Основне заняття кочівників – кочове скотарство.

Курган - високий земляний насип над стародавнім похованням.

Браслет із меандровим орнаментом. Мізинська стоянка.

Кераміка трипільської культури. Орнаментована кераміка.

Золота пектораль з кургану Товста могила. IV cт. до н. е.

Золотий гребінь з кургану Солоха. Кінець V - початок IV ст. до н. е.

Херсонес Таврійський. Сучасний вигляд.Збруцький ідол.

Повтори