Конструктор уроків
Мета уроку: продовжити аналітичне дослідження роману «Острів Скарбів»; з'ясувати й схарактеризувати риси вдачі й поведінки персонажів, що об'єднують їх у діаметрально протилежні групи. Визначити сутність основного конфлікту твору згідно з авторським задумом; визначити систему цінностей, що намагається довести до свідомості читача автор; сприяти формуванню гуманістичних якостей особистості, визначенню життєвих пріоритетів школярів.
Використані джерала:
1
Упродовж декількох хвилин необхідно підтвердити або спростувати (ТАК або НІ, + або - ) запропоновану думку на тему «Сторінками життя і творчості Стівенсона». Правильна відповідь - 1 бал.
Р. Л. Стівенсон народився в Шотландії?
Його творча спадщина сягає 10 томів?
Чи навчався Роберт у школі?
Він був мужнім і життєрадісним хлопчиком?
Стівенсон здобув професію юриста?
Він мріяв стати письменником?
За станом здоров'я він змушений був виїхати до південних морів?
Місцеві жителі, самоанці, спочатку поставилися до чужинця дружньо?
На знак особливої поваги й довіри самоанці дали йому ім'я Тузітала?
Стівенсон допомагав самоанцям захищатися від колонізаторів?
Дорогу до його будинку назвали Дорогою подяки?
Чому роман Стівенсона належить до різновиду пригодницького роману?
Яке враження твір справив на вас?
.png)
2
Головний персонаж роману. Саме його вчинки рухають розвиток сюжетної лінії твору. Джім Гокінс бере активну участь у всіх подіях: він заприятелював з Біллі Бонсом, викрав карту Острова скарбів зі скрині померлого пірата, розкрив змову «джентльменів удачі» під час мандрівки до острова Кістяка, знайшов Бена Ганна, вбив ізреєля Гендса й відвів «Еспаньйолу» до Північної бухти та став каменем спотикання у протистоянні Джона Сілвера та залишків його шайки. Саме завдячуючи Джіму Гокінсу події завершилися щасливо для шукачів скарбів. Його приваблюють пригоди. Джим не має намірів збагачення, не прагне заволодіти скарбами. Він дізнався про змову на кораблі і попередив друзів, знайшов Бена Гана, відбив у піратів шхуну «Еспаньйола». Його характер у результаті подорожі до острова скарбів змінився («А мене вже ні волами, ні арканом не заманиш удруге на той клятий острів. Я й досі прокидаюся від жаху...»)
Джим Хокінс | |
Зрозумів: | Навчився: |
за свої вчинки потрібно відповідати; честь, обов'язок, милосердя, любов до ближнього - основа життя; не золото править світом; справжні друзі - неоціненний скарб | володіти собою; виживати в екстремальній ситуації; керувати кораблем; орієнтуватися на місцевості; здобувати паливо |
Лікар Девід Лівсі - джентльмен у прямому значенні цього слова, лікар і суддя, людина виняткової хоробрості й порядності. Завжди готовий без вагань виконати свій людський і професійний обов'язок. Був учасником битви при Фонтенуа (1745.)
Трелоні - багатий землевласник, став спонсором пошукової експедиції за скарбами Флінта. Через своє аристократичне походження претендував на лідерство, але його надмірна балакучість та некомпетентність стали причиною того, що більшість команди «Еспаньйоли» склали головорізи покійного Флінта. Поступився правом командування капітанові Смоллету, коли дізнався про заколот піратів.
Капітан Александр Смоллет професійний моряк, ідеально володіє знаннями з навігації та організації корабельного побуту. Людина залізної сили волі, витримки й виняткової порядності. Під час штурму блокгаузу отримав два поранення.
Бенджамін (Бен) Ганн та його роль у розвитку сюжетної лінії твору. Колишній пірат, разом з капітаном Флінтом плавав на «Моржі». Став свідком закопування скарбів Флінта на острові Кістяка. За непокору піратом був покараний, залишений на острові. За три роки вимушеної самотності щиро розкаявся у своїх злочинах, знайшов головну частину скарбів Флінта й переніс їх до своєї печери. Завдяки човну Бена Ганна Джім Гжінс зміг перевести «Еспаньйолу» в безпечне місце. Завдяки введенню в систему образів роману «Острів скарбів» персонажа на ім'я Бен Ганн у шукачів скарбів з'явилася потужна підтримка людини, яка досконало знає острів й володіє скарбами Флінта. Крім того, автор проводить думку про те, що піратство не приносить щастя людині, більш того, навіть розкаявшись у своїх гріхах, Бен Ганн не може остаточно позбавитися від шкідливих звичок минулого (від пиятики) й швидко втрачає свої гроші. Після повернення витратив свою частку скарбів за дев’ятнадцять днів, після чого був прийнятий сквайром на роботу воротарем. Цікаво, що про перебування Бена Ганна на острові Кістяка написав книгу інший англійський письменник, Р.Ф. Делдерфілд «Пригоди Бена Ганна».
Том Редрут (англ. Tom Redruth) – старий лісник з почту сквайра; загинув у частоколу від пістолетного пострілу в день прибуття шхуни до острова.
Джон Хантер (англ. John Hunter) – слуга Сквайра, загинув під час штурму форту. Один з піратів вирвав у нього з рук мушкет і, просунувши його в бійницю, завдав йому страшного удару, який зламав нещасному ребра. Хантер впав і розбив собі череп. Від цих ран він і помер увечері того ж дня.
Річард Джойс (англ. Richard Joyce) – слуга сквайра, загинув під час штурму форту – йому прострелили голову.
Абрахам «Ейб» Грей (англ. Abraham Gray) – помічник корабельного тесляра, разом з Діком, Аланом і Томом (не плутати з Томом Морганом) входив до числа тих чесних матросів, яких Сільвер і його підручні хотіли переманити на свою сторону. Зваживши призовом капітана Смоллета, перейшов на його бік, відбившись від п’ятьох розлючених бунтівників, порізавших йому обличчя. Надалі виправдав надану довіру, уклавши наповал боцмана Джоба Ендерсона, що намагається прорватися в зруб. Після повернення отриману частину скарбів витратив на навчання та в результаті став штурманом і співвласником невеликого судна.
Аллан і Том – чесні моряки, убиті піратами в перший день бунту. Тома убив Сільвер, Аллана – другий боцман Ендерсон.
3
Яка роль образу Джіма Гокінса в контексті роману «Острів Скарбів?
Як ви думаєте, чому Джім Гокінс віддав карту Біллі Бонса саме лікарю Лівсі?
Що ви можете сказати про Лівсі як про людину та як про лікаря?
Як ви думаєте, чому Джим Хокінс пристав на пропозицію лікаря Лівсі та вирушив у подорож?
Що його приваблювало: золото чи пригоди?
Які епізоди роману свідчать про наївність і надмірну довірливість юнги? Перекажіть один з епізодів (7-8 речень).
Які вчинки хлопчика врятували всю його команду?
Як змінився його характер у результаті подорожі до острова скарбів?
Кого з персонажів прочитаних раніше творів нагадує корабельний юнга Джим Гокінс?
4
Як писати есе? Оскільки такий різновид став дуже популярним, додаю корисні поради, як зробити такий твір вдалим.
Есе (від франц. essai – спроба, проба, нарис) — прозаїчне висловлювання невеликого об’єму і вільної композиції, що виражає індивідуальні враження і міркування з конкретного приводу або питання і свідомо не претендує на вичерпну відповідь.
Пам’ятайте! Обираючи жанр есе, ви можете дозволити собі бути суб’єктивними, зосередитися на частковому, а не на головному, висловлювати спірні міркування, наводячи мінімум доказів, але, з іншого боку, саме це може бути і небезпечним — уявна легкість — пиши собі, як бажаєш. Але зовсім не факт, що ваш твір вийде оригінальним та цікавим.
Допоміжні питання:
Чим вони відрізняються?
Як ставиться до кожного з них автор твору?
Як ці персонажі поводяться у критичних ситуаціях?
Кого з юнаків - Джима Гокінса чи Діка Сенда - ви б хотіли мати за товариша? Чому?
.png)
5
Інтерес людини до грошей завжди мав і має місце. Для чого людині потрібні гроші? Для матеріального збагачення? Для самовдосконалення? Чи, може, для того, щоб просто вижити? Прикро, що гроші мають владу над людиною, але це факт. Історія має багато прикладів кропіткої праці заради збагачення, але відомі й ганебні вбивства, розбій, підлість, зрада, підступність, на які підштовхнули жага до грошей, бажання владарювати над світом.
Автор роману «Острів скарбів» теж звертається до теми засудження жаги до збагачення, яка втілилася в образах піратів.
Передусім з'ясуємо значення певних термінів.
Гроші - це металеві та паперові знаки, що є мірою вартості при купівлі й продажу.
Жага - велике, нестримне бажання чого-небудь.
Пірати (з грец.) - грабіжники; корсари (іт.), буканьєри, флібустьєри (гол.)
З виникненням землеробства, скотарства, ремесла між людьми починається обмін продуктами виробництва, який призводить до появи грошей.
Перші гроші побутували у вигляді предметів - камінців, рідкісних мушель, шкур тварин, худоби, зерна тощо. Металеві гроші з'явилися на межі II—І тис. до Р. X.
Коли суспільство вдається до торгівлі, з'являються гроші, це призводить до збагачення одних і зубожіння інших.
З 1535 до 1660 року з поневолених держав інків і ацтеків вивезено коштовностей на суму 2,5 млн доларів. Це вдвічі перевищувало вартість цінностей, здобутих у Старому Світі до XVIII ст. Уряди європейських держав - Великобританії, Франції, Голландії організували спустошливі грабежі країн Америки. Вони роздавали спеціальні грамоти на право грабувати. Так з'явилися королівські пірати. (Під час розповіді використовується географічна карта)
У наш час напад на морське або річкове судно з метою заволодіння чужим майном карається позбавленням волі строком від 5 до 10 років.
Пірати вірили у прикмети: сережка у вусі покращує зір, а монета в проколотому вусі - пропуск у підземне царство. Піратство завжди вважалося тяжким злочином. Зустріч кораблів у морі з піратами була страшним випробуванням. Піратством займалися і жінки. Китайська жінка-пірат Чен Сяо керувала флотом, що налічував 800 парусних суден, 1000 човнів, 70000 осіб було у її команді. Вона відзначалася особливою жорстокістю не тільки з ворогами, а й зі своїми підлеглими.
Піратське прислів'я «Мертві не кусаються» вражає нас жорстокістю. Ось чому вважалося за краще самому накласти на себе руки, ніж зустрітися віч-на-віч із піратами.
Символ піратів - «Веселий Роджер» червоного або чорного кольорів - мав різні дизайни і говорив про своїх господарів доволі недвозначно.
Найвідоміший пірат - англієць Френсіс Дрейк. Він народився 1545 року, був 12-ою дитиною у сім'ї. Морську кар'єру розпочав у 15 років юнгою на торговому кораблі, а в 1566 році здійснив своє перше далеке плавання до Вест-Індії, тобто Америки. Після повернення його дядько, бізнесмен Джон Хоукінс, вирішив долучити Френсіса до своєї напівзаконної справи - купував рабів у португальських колоніях (або захоплював їх силою) на західному узбережжі Африки й вигідно продавав живий товар іспанцям. Такі операції давали великі прибутки. Френсіс Дрейк вивчив маршрути іспанських золотих караванів від копалень до портів і далі через Атлантику, а також географію Карибського басейну, морське узбережжя та навігаційні умови мореплавства. Одного разу він зі своєю командою, висадившись на берег, напав на іспанський караван там, де його не чекали, - у джунглях. Англійці захопили стільки дорогоцінного металу й коштовного каміння, що навіть не змогли забрати усе награбоване із собою, тому частину здобичі заховали в джунглях. У серпні 1573 року Дрейк із великим багатством повернувся у місто Плімут.
У 1595 році він очолив добре підготовлену й озброєну ескадру для захоплення Панами та пограбування іспанських портів у Карибському морі, але з цього походу він уже не повернувся.
Географічні+++: Так, часто вони першими прокладали великі водні маршрути, які з'єднували Європу з країнами Сходу та Америкою. Френсіс Дрейк здійснив другу навколосвітню подорож (після Магеллана), відкрив острови у Тихому океані та протоку між островами Вогняна Земля й Антарктидою, яку пізніше було названо протокою Дрейка. Цінності, награбовані піратами, перетворювалися на капітал, який вливався в економіку країни і зміцнював її.
«Острів скарбів» вважають зразком «піратського роману», хоча в ньому немає класичних піратських сцен і зображено неактивних піратів, а лише «уламки піратства», які не можуть самостійно здобути скарби в бою, а хочуть вирвати з рук одне одного надбання відчайдушних піратів минулого - Моргана, Флінта та ін. Вони називають себе «джентльменами фортуни», бо у їхньому житті все залежить від удачі: пощастить - повернуться з грошима, не пощастить - загинуть.
У романі Стівенсона «Острів Скарбів» уперше входить тема піратства, коли з'являється Біллі Бонс та співає пісню «П'ятнадцять хлопців на скриню мерця...».
Перший помічник капітана Флінта, після смерті якого втік до Англії, заволодівши картою скарбів. Карта стала предметом мрій багатьох піратів.
Сліпий П'ю - піратський ватажок, про якого відомо, що він втратив зір у тому ж бою, що й Джон Сілвер свою ногу. Разом із капітаном Флінтом, Джоном Сілвером і Біллі Бонсом складав четвірку найжорстокіших і найнебезпечніших злочинців, що діють у романі Стівенсона «Острів Скарбів». Загинув під копитами коня після погрому в заїзді «Адмірал Бенбоу». Його вплив на інших піратів величезний. Навіть втративши зір, він наводить жах на Біллі Бонса, а розумний і хитрий Джон Сілвер з повагою повторює його ім'я. Саме він, а не Джон Сілвер чи Джоб Ендерсон, керував атакою трактиру «Адмірал Бенбоу»
Джон Сілвер, він же Тулуб, він же Довгий Джон, кок на «Еспаньйолі», потім ватажок піратського заколоту. Стерничий розповідав про нього Джімові: «А що вже хоробрий він, наш Довгоджон, — лев проти нього ніщо! Я бачив, як раз він зітнувся з чотирма — загріб їх і буць голова об голову — а сам був без зброї!». На «Моржі» у Флінта був квартирмейстером. Ліва його нога була відтята до самого стегна, тому пересувався Сілвер на дерев'яному протезі за допомогою милиці. На відміну від більшості піратів, Джон Сілвер не бідував. Маючи хист до комерції, він був господарем трактиру «Підзорна труба» в порту Брістоля. На плечі завжди носив папугу на ім'я Капітан Флінт. Після страшних подій на Острові Скарбів не тільки залишився живим, вчасно перейшовши на бік шукачів скарбів, а й уникнув справедливого покарання, врятувавшись втечею, прихопивши з собою значну суму грошей. Персонаж виявився настільки цікавим, що про його життя до подій на Острові Скарбів письменником Деннісом Джудом написаний роман «Пригоди Довгов'язого Джона Сілвера». Має суперечливий характер. Цей персонаж жадібний до грошей, саме жадоба наживи визначає всі його вчинки. Жорстокий і мстивий, розумний і підступний, витриманий і хитрий, з усіх піратів він є найбезпечнішим. Проте Сілвер має веселу вдачу, легко сходиться з людьми й викликає у них довіру, багатий життєвий досвід зробив його гарним психологом та цікавим співбесідником. Це непересічна людина, але він пірат, і це перекреслює всі його позитивні риси. Викликає неоднозначне ставлення. Завдяки йому залишився живим Джім Гокінс.
Джон Сільвер - розумний, розсудливий, хоробрий, сильний, але цього замало, щоб стати справжнім джентльменом, адже слова його брехливі, він жорстокий, корисливий, криваві злодійства для нього - звична справа.
Пірат, якого можна вважати другим за Джоном Сілвером
Джоб Ендерсон, боцман. Енергійний, сильний, фізично витривалий, високий на зріст, ідеально володіє холодною зброєю та стріляє з пістолета, жадібний до грошей. Після зникнення Ерроу виконував на шхуні обов'язки першого помічника капітана. Був вбитий Абрахамом Греєм під час штурму частоколу.
Ізраель Хендс (англ. Israel Hands) – помічник боцмана (боцманмат або ж другий боцман), після загибелі штурмана Ерроу та підвищення Джоба Ендерсона став виконувати обов’язки боцмана, разом з Сільвером, Ендерсоном, Меррі і корабельним теслею становив ядро змовників, що задумали підняти заколот на «Еспаньйолі »і оволодіти картою. Залишений Сільвером охороняти «Еспаньйолу». Убитий Джимом на борту «Еспаньйоли». На «Моржі» у Флінта був каноніром.
Тесляр «Еспаньйоли» (ім’я та прізвище невідомі) – сильний і небезпечний пірат. Був убитий ві сні Беном Ганном.
Джордж Меррі (англ. George Merry) – 35 років, довгов’язий пірат, який підхопив на острові злоякісну лихоманку, чим і пояснюється його хворобливий вигляд. Після загибелі Ендерсона, Хендса і теслі став неформальним лідером зграї піратів і підбурювачем проти Сільвера, за що і був згодом застрелений Джоном Сільвером.
Том Морган (англ. Tom Morgan) – найстаріший розбійник із зграї піратів, був залишений Смоллетом і компанією спокутувати свої гріхи на Острові Скарбів. Разом з ним залишилися молоді матроси Дік і Рудий Фаулер.
О’Брайен (англ. O’Brien) – пірат, лисий ірландець, який носив на голові червоний спальний ковпак. Брав участь у штурмі форту, після відступу піратів перелазив через частокіл останнім, захисники форту по ньому не стріляли. Був зарізаний на борту «Еспаньйоли» Ізраелем хендс в п’яній бійці, встигнувши перед цим того ранити.
Гаррі – частий гість таверни «Підзорна Труба». Той самий пірат, якого (разом з Довгоногим Беном) Джон Сільвер послав наздогнати Чорного Пса. Згодом загинув при штурмі частоколу (імовірно).
Довгоногий Бен – частий гість таверни Джона Сільвера «Підзорна Труба». Ймовірно, один із шістьох піратів, залишених Сільвером на «Еспаньйолі». Був застрелений сквайром Трелони у гармати (імовірно).
Джон Фаулер (Джим Фаулер, Рудий Фаулер) – один з трьох виживших піратів, залишених на острові. В оригінальному авторському тексті імені не має, отримав ім’я тільки в повісті Л. Делдерфілд «Пригоди Бена Ганна». В ньому зазначено, що Фаулер не був піратом і членом екіпажу «Моржа», а прилучився до Джона Сильвера після того, як «Еспаньйола» покинула Англію.
Дерк – один з тих розбійників, які разом з П’ю і Чорним Псом розгромили трактир «Адмірал Бенбоу». За висловом сліпого П’ю, завжди був бовдуром і боягузом; ймовірно, був убитий при атаці зрубу.
Джонні – один з тих розбійників, які разом з П’ю і Чорним Псом розгромили трактир «Адмірал Бенбоу». Любив наспівувати пісеньку «Ліллібулеро».
Троє безіменних піратів – колишні члени зграї старого Флінта.
Дік Джонсон – молодий матрос; спочатку Дік не був піратом, подібно морякам з екіпажу «Моржа». Він прилучився до змовників під впливом красномовства Сільвера.
Капітан Флінт (англ. Captain Flint) – легендарний піратський капітан, соратник П’ю. На його старому «Моржі» обов’язки штурмана виконував Біллі Бонс, квартирмейстера – Джон Сільвер, каноніра – Ізраель Гендсе, боцмана – Джоб Ендерсон. У книзі тільки згадується в розмовах, тому що дія роману відбувається вже після його смерті.
Біллі Бонс (англ. Billy Bones) – пірат, колишній перший помічник старого Флінта. Після смерті свого капітана став його спадкоємцем і втік до Англії разом з картою Острова Скарбів. Грубий, завжди п’яний колишній пірат був нешанобливим, лаявся, не платив хазяям таверни, принижував інших відвідувачів. Загинув від рук таких, як і він сам злочинців.
Чорний Пес (англ. Black Dog) – один з найнебезпечніших піратів з команди старого П’ю, на лівій руці у нього не вистачало двох пальців. За іронією долі він не зміг брати участь в експедиції «Еспаньйоли» за скарбами старого Флінта, так як в якості пірата і мисливця за скарбами був відомий юнзі «Еспаньйоли» Джиму Хокінсу. Пірат Чорний Пес не сміливець (боявся Біллі Бонса), лицемірний, хитрий: щоб вивідати, де знаходиться Біллі, розмовляв з Джимом ласкаво, лагідно, а коли той не послухався, почав лаятися. Після бійки з Біллі Бонсом рятується втечею.
Нік Аллардайс – довгов’язий пірат з рудим волоссям, разом з ще п’ятьма піратами був узятий Флинтом на острів закопувати скарби і там був убитий. Взяв з собою на острів ніж пірата Тома Моргана і залишився йому винним. Доля Аллардайса склалася незавидно: з його тіла капітан Флінт зробив компас, який вказував, де лежать скарби.
Дарбі Мак-Гроу – пірат, і ймовірно, охоронець капітана Флінта. Згадується Беном Ганном, коли той зображував вмираючого Флінта.
Штурман Ерроу (англ. Arrow) – перший помічник капітана Смоллетта. По всій видимості, був найнятий сквайром незалежно, так як не користувався повагою і авторитетом команди. Виявився алкоголіком; спиртним його підкріплював Джон Сільвер зі своєї схованки. Зник з борту «Еспаньйоли» за незрозумілих обставин.
Прослухай стислий переказ роману "Острів скарбів"!!!
6
Обидві групи персонажів роману «Острів Скарбів» пов'язує Карта Острова Кістяка та бажання заволодіти скарбами капітана Флінта
Провідний художній прийом, за допомогою якого Стівенсон відображає головний конфлікт твору та протистояння шукачів скарбів і піратів - Антитеза. Крім показу конфлікту від антитези залежить поділ системи образів на позитивних і негативних персонажів.
Автор не ідеалізує своїх позитивних героїв та не робить всіх піратів беззаперечними негідниками.
У своєму творі Стівенсон зображує силу людини у життєвих випробуваннях, уславлює мужність, інтелект особистості. Справжній скарб - сміливі, рішучі люди, які ніколи не залишають друга в біді, ризикують власним життям заради інших, заради справедливості і правди. А «острів скарбів» - не за далекими морями, а в душі кожної людини.
— Який скарб ви знайшли для себе на острові в романі Стівенсона?
7
А який скарб ви знайшли для себе на острові в романі Стівенсона?
Дай відповідь - 5-7 речень!!!
Рефлексія від 0 учнів
Сподобався:
Так: 0
Ні: 0
Зрозумілий:
Так: 0
Ні: 0
Потрібні роз'яснення:
Ні: 0
Так: 0