Суспільна та просторова організація господарства

Повторення вивченого:

Встановіть відповідність

Давайте ми з вами уявимо, що ми хочемо побудувати в Україні нові підприємства з виробництва певної продукції.

Що, на ваш погляд, потрібно врахувати під час вибору місця будівництва, щоб діяльність майбутнього підприємства була найбільш прибутковою?

Так, це може бути клімат, природні умови, ресурси, транспорт тощо.

Справді, під час вибору розташування підприємств та галузей потрібно вра­хувати багато чинників, які впливатимуть на їхню роботу. Питання пошуку найбільш раціональних (тобто правильних, вигідних) форм просторової (тери­торіально) організації виробництва є одним з ключових в економічній географії. Складність його вирішення полягає в необхідності погодити інтереси окремих підприємств та галузей з інтересами всього національного господарства. Сьогодні на уроці саме ці питання ми будемо розглядати.

Основні форми суспільної організації виробництва.

1) Концентрація— це процес зосередження виробництва, робочої сили, засо­бів праці на великих підприємствах. Зростання концентрації виробництва відбувається за рахунок розширення активних підприємств, будівництва нових великих підприємств або об’єднання підприємств.

Переваги: можливість комплексно використовувати сировину і матеріали; забезпечення масового випуску продукції, зниження її собівартості. Недоліки: складність управління, неможливість швидкого перепрофілювання, погіршення екологічного стану території. Тому існує й зворотний процес — деконцентрація(або дисперсія) виробництва, яка виражена в розвитку мережі малих та середніх підприємств. Концентрація виробництва характерна для таких галузей, як електроенергетика, нафтохімія, металургія, машинобудування і військово-промисловий комплекс.

2) Спеціалізація виробництва — зосередження діяльності підприємства на ви­робництві певної однорідної продукції. В основі спеціалізації лежить поділ праці. Переваги: створення продукції високої якості; зменшення витрат на виробництво продукції за рахунок вищого рівня механізації та автоматизації праці, застосування кваліфікованої робочої сили.

Недоліки: монотонність праці; складність в регулюванні оптимальної кіль­кості продукції.

Різні форми спеціалізації широко застосовують у машинобудуванні.

3) Кооперуванняявляє собою виробничі зв’язки між підприємствами, які бе­руть участь у виробництві певної продукції. Кооперування безпосередньо зв’язане з розвитком спеціалізації виробництва. Переваги: кооперування забезпечує тісну взаємодію спеціалізованих підприємств. Наприклад, для збирання автомобілів КРАЗ отримує продукцію від 135 суміжних підприємств. Недоліки: залежність від своєчасного постачання продукції. Кооперування також властиве для машинобудування.

4) Комбінування— форма організації суспільного виробництва, яка полягає в поєднанні на одному підприємстві (комбінаті) кількох виробництв різних галузей. Кінцевий продукт одного виробництва (цеху) є сировиною для іншого, і так до виготовлення основної продукції. Переваги: забезпечує послідовну обробку сировини, економію на її транспортуванні; забезпечує комплексну переробку сировини (наприклад, з нафти отримують бензин, газ, солярку, мастила); використання відходів основного виробництва (наприклад, отримання сірчаної кислоти як продукту використання відходів чорної металургії і виробництва коксу). Недоліки: висока концентрація, еко­логічні проблеми. Текстильна, хімічна та лісохімічна промисловість, металургія.

5) Агломерування — це процес встановлення та розширення стійких виробни­чих зв’язків між суміжними територіями, що приводить до утворення промислових агломерацій. Агломерування — це своєрідне стягування економічними зв’язками до великого міста навколишніх поселень, що приводить до формування міської агломерації. У результаті посилення територіальної концентрації виробничих потужностей у центрі — ядрі агломерації — позитивний економічний ефект досягає свого максимуму. Вигідним стає розвиток виробництва в сусідніх промислових центрах або сільських поселеннях (мал. 5). Таким чином, територіальне агломеруван-ня знаходить свій прояв у формуванні промислових вузлів та агломерацій, промислових районів. Залежно від кількості ядер концентрації процес територіального агломерування промислового виробництва може бути моно- або поліцентричним.

Визначення запишіть в зошит.

д.з. параграф 5 підручника