«ІСТОРІЯ: УКРАЇНА І СВІТ». інтегрований курс.
Урок на основі модельної навчальної програми (варіант 1) для закладів загальної середньої освіти (автори: Секиринський Д.О., Власова Н.С., Желіба О. В. Кронгауз В.О., Щупак І. Я.).
Конструктор уроків
«ІСТОРІЯ: УКРАЇНА І СВІТ». інтегрований курс.
Урок на основі модельної навчальної програми (варіант 1) для закладів загальної середньої освіти (автори: Секиринський Д.О., Власова Н.С., Желіба О. В. Кронгауз В.О., Щупак І. Я.).
Вітаю, учні!
Урок не містить жодного завдання. Додайте завдання.
Щоб додати завдання, оберіть категорію завдання на панелі запитань.
№1:
Вільне введення тексту
З досвіду!
Установіть відповідність.
1 482 рік
2 964 рік
3 860 рік
4 882 рік
А похід Аскольда й Діра на Константинополь
Б Святослав остаточно розгромив Хозарський каганат
В установлення влади Олега над Києвом
Г заснування Візантії
Д умовна дата заснування міста Києва
Розгляньте мем. Визначте, діяльність якого князя він ілюструє?
Розгляньте зображення. Уявіть себе хроністом одного з історичних діячів, чиє ім’я зашифроване у ілюстрації. Схарактеризуйте трьома реченнями вказану особи в історії.
№2:
Теоретичний блок
1. ВОЛОДИМИР ВЕЛИКИЙ ТА «ХРЕЩЕННЯ РУСІ»
Після загибелі князя Святослава постало питання наслідування престолу: сталої системи передачі влади ще не склалося. На першість міг претендувати будь-хто з членів князівського роду. В 977 р. розпочалася війна між Ярополком і Олегом, у якій Олег загинув. Володимир же звернувся за підтримкою до варягів. У 980 р. він привів військо зі Швеції, швидко підкорив Новгород, Полоцьк та Київ, а Ярополка наказав убити. За довге правління Володимира Святославича Русь перетворилася на середньовічну імперію, а сам він здобуде у нащадків ім’я Володимир Великий (980-1015 рр.).
Як і у всіх варварських народів, становлення слов’янської держави не могло відбутися без освячення її християнською церквою — тільки це надавало владі законності.
Восени 987 р. командувач східної візантійської армії Варда Фока проголосив себе імператором, його визнали провінції Малої Азії та Південного Кавказу. Законний імператор Василь II Македонянин звернувся по допомогу до київського князя — як ми знаємо, руські дружини часто залучалися до імперських справ. Володимир вирішив скористатися ситуацією: він обіцяв підтримку за умови, що імператор віддасть за нього заміж свою сестру Анну, а зі свого боку зобов’язався прийняти хрещення «разом з усім народом».
Така вимога була великим нахабством — імператор вважався обранцем Бога, його сестра була «багрянородною», особою імператорської крові. Її руки домагалися німецький король Оттон І та нащадки Карла Великого. Про шлюб з візантійською принцесою мріяв будь-який європейський монарх. Але становище Василя II було безвихідним, і він мусив погодитись. Проте, коли навесні 988 р. військо русів допомогло йому врятувати трон, Василь II став зволікати з виконанням обіцянки. Тоді Володимир здійснив похід на Херсонес у Криму, захопив його і став погрожувати нападом на Константинополь. У підсумку шлюб був укладений, а у 988 р. було проведено масове хрещення киян.
Запровадження християнства відбувалося з великими труднощами, як і у всій Європі. Згадаємо, що спротив йому чинили майже всі племена — серед шведів, поляків, сербів, угорців були спроби повернення до язичництва. Так само мешканців Новгорода вдалося охрестити тільки збройним примусом. Протягом Х-ХІ ст. здійснювалися численні спроби язичницьких повстань. Але справу було зроблено — Руська держава долучилася до християнського світу.
Наслідком цього стали, по-перше, розширення кола зовнішніх контактів Русі, по-друге — підкріплення централізованої княжої влади авторитетом Церкви, а по-третє — поширення писемності на основі кириличної абетки, що створило умови для розвитку оригінальної культури Русі-України.
№3:
Завантаження файлу
Діємо: практичні завдання
Перегляньте короткий анімаційний фільм від Українського культурного фонду «Київська Русь: Володимир Великий», 3 серія «Книга-мандрівка. Україна».
Що нового ви дізналися про князя Володимира Великого?
Скориставшись отриманими знаннями, створіть сторінку князя Володимира у соціальній мережі (Фейсбук, Інстаграм або Твіттер).
№4:
Вільне введення тексту
Застосуйте набуті знання
Складіть пазл, дайте відповідь на запитання.
Про яку подію розповідає літопис?
№5:
Теоретичний блок
2. ТВОРЕННЯ ІМПЕРІЇ ТА ЇЇ ОСОБЛИВОСТІ
За князювання Володимира Великого було завершено формування території Руської держави. Підконтрольні князю землі простягалися від Ладозького озера на півночі до Південного Бугу на півдні і від Карпат на заході до межиріччя Оки й Волги на сході. На віддалених землях Керченського і Таманського півостровів було утворено Тмутороканське князівство.
Русь була типовою ранньосередньовічною державою, у якій вся територія вважалася власністю князівського роду. З кінця X ст. формується уявлення про «старшинство» одного з князів, зазвичай старшого за віком з братів. Це давало йому право на київський престол, титул Великого князя Київського та певну владу над «молодшими» князями.
Для посилення контролю над дуже різноманітними племенами, що населяли державу, Володимир провів реформу управління. Він передав землі, якими раніше правили нащадки місцевих племінних вождів, в управління своїм родичам, запровадивши статус удільних князів. Менш важливими територіями порядкували князівські чиновники — посадники. Таким чином, племінний поділ було замінено територіальним.
Князь переймався безпекою східних кордонів, яким постійно загрожували напади кочовиків — печенігів. Там були побудовані застави з постійними гарнізонами та налагодженою системою сповіщення. На підступах до Києва була зведена система укріплень — Змієві вали. Найману варязьку дружину остаточно замінило віддане князю військо з дружинників — слов’ян.
Велика увага приділялася розбудові Києва як столиці держави. Так була споруджена укріплена фортеця («місто Володимира»), першим християнським храмом стала збудована грецькими майстрами церква Пресвятої Богородиці, на її утримання надавалася десята частина княжих прибутків, тому її ще називали Десятинною.
Літопис згадує про спробу запису норм звичаєвого права в «Устав земляний», але як він виглядав нам не відомо. При дворі князя карбували золоті та срібні монети — срібники і златники — із зображенням Христа, князя Володимира та тризуба, що був символом князівського роду.
Проявом долучення Русі до християнського світу були династичні шлюби князів. Ця політика отримала назву «шлюбна дипломатія». Після смерті Анни сам Володимир одружився з онучкою германського імператора Оттона І, його син Ярослав був одружений зі шведською принцесою Інгігердою, Святополк — з дочкою польського короля Болеслава Хороброго. Родинні зв’язки були також встановлені з чеським, угорським та норвезьким монаршими родами.
Отже, за правління Володимира Великого Руська держава стала імперією — багатоплемінною централізованою державою, створеною шляхом завоювань.
№6:
Вільне введення тексту
Діємо: практичні завдання
Розгляньте колаж.
Визначте, які історичні об’єкти зображено. Скориставшись матеріалами параграфа, дайте коротку характеристику кожному малюнку.
№7:
Завантаження файлу
Застосуйте набуті знання
№8:
Теоретичний блок
3. РУСЬКА ДЕРЖАВА ЗА ЯРОСЛАВА МУДРОГО
Смерть Володимира Великого у 1015 р. призвела до чергової міжусобиці між його наступниками. Київським князем став Святополк — чи то син, чи то племінник Володимира. Але Ярослав, який княжив у Новгороді, за допомогою найманців-варягів та новгородського війська розпочав боротьбу за престол.
Перегляньте навчальне відео Ярослав Мудрий. Біографія. Цікаві факти.
№9:
Вільне введення тексту
Міркуємо і діємо!
Використовуючи матеріал підручника, запишіть п'ять найважливіших, на вашу думку, історичних фактів про діяльність Ярослава Мудрого.
№10:
Завантаження файлу
Діємо: практичні завдання
Розгляньте зображення.
З якою метою, на вашу думку, Ярослав укладав так багато династичних шлюбів?
За допомогою додаткових джерел інформації, укладіть історичну довідку про дочку Ярослава Мудрого — Анну, яка стала королевою Франції.
№11:
Теоретичний блок
4. «СУТІНКИ» РУСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
Ярослав Мудрий, очевидно, розумів, яку проблему для держави становить нечітка процедура наслідування престолу. Тому він у 1054 р. розподілив землі Русі між своїми синами, причому найважливіші міста отримали три старших сини. Ізяслав успадкував Київ, а разом з ним статус Великого князя, Святослав — Чернігів, Всеволод — Переяслав. Надалі мав працювати принцип лествиці (старшинства), коли після смерті старшого брата Київ мав успадкувати середній, потім — молодший. По смерті останнього з братів мала настати черга синів старшого брата, а після них — синів наступних братів.
Але поступово кожна з гілок князівської родини почала відчувати себе окремим родом, тому невдовзі виникло поняття «отчина» — батьківська земля, яка мала належати синам померлого князя.
Спочатку три старших Ярославичі виконували батьківський заповіт і жили у мирі. Історики називають цей період часом «тріумвірату Ярославичів» (1054-1073 рр.). Згодом стали накопичуватися проблеми — все частіше виникали конфлікти Ярославичів з молодшими братами, яких вони почали позбавляти князівств. А головне — все складніше ставало стримувати кочовиків — половців (кипчаків), які створили на східних кордонах Русі потужний племінний союз. З середини XI ст. вони намагалися розширити свої володіння за рахунок південних та східних земель Русі. Спроба Ярославичів дати відсіч закінчилася розгромом руського війська на річці Альта у 1068 р.
Поразка викликала обурення киян, вони скинули з престолу Ізяслава та звели на нього звільненого із в’язниці Всеслава Полоцького. Ізяслав утік до свого тестя — польського короля і в 1069 р. за допомогою польського війська відновив свою владу в Києві. Але це призвело до міжусобиці між самими Ярославичами. У 1073 р. тріумвірат розпався. Ізяслава знову вигнали до Польщі, а київським князем став Святослав.
Після його смерті у 1078 р. третій брат — Всеволод повернув престол старшому брату, але той невдовзі загинув. У 1078-1093 рр. у Києві правив Всеволод. Влада київського князя послабилася за рахунок постійних міжусобиць та збільшення самостійності удільних князівств. Нащадки Ізяслава утвердилися у Турівському князівстві, нащадки Святослава тримали Чернігівське і Новгород-Сіверське князівства, син Всеволода — Володимир Мономах (за прізвищем своєї матері — візантійської принцеси Анни) володів тільки родовим Переяславом.
Саме за ініціативою Мономаха в 1097 р. в Любечі був скликаний князівський з’їзд (снем). На ньому було запроваджено новий принцип наслідування престолу: «Кожен князь свою отчину держить». Лествиця скасовувалась, тепер сини мали успадковувати князівства, що належали їх батькам та утворювали князівські династії. При цьому Київське князівство не було спадковим — Великий князь київський залишався вищим серед князів Русі.
Рішення Любецького снему не припинили уособиці — багато хто хотів бути київським князем. Але принаймні вони дали можливість згуртуватись проти половецької загрози — у 1103 р. руське військо завдало поразки половцям на р. Сутінь, а у 1111 р. Володимир Мономах очолив спільний похід руських князів у їхні землі, надихаючися зразком хрестових походів європейських лицарів у Палестину.
№12:
Завантаження файлу
Повторення — матір навчання!
Виконайте онлайн-вправу.
№13:
Теоретичний блок
5. КНЯЗЬ ВОЛОДИМИР МОНОМАХ ТА РОЗПАД РУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
До середини XII ст. київські князі ще намагались утримувати контроль над усіма землями Русі. Більш за все це характерно для часів, коли київський престол обіймав Володимир Мономах (1113-1125 рр.). Літопис змальовує цього князя як ідеального правителя. Це пояснюється тим, що «Повість минулих літ» була завершена саме у роки його правління. Видубицький монастир, де вона писалася, був під покровительством князя.
ВОЛОДИМИР МОНОМАХ
Останнім правителем єдиної Руської держави став син Мономаха Мстислав Володимирович (1125-1132 рр.). Користуючись особистим авторитетом, він ще на деякий час загальмував процес розпаду держави, успішно відбивав половецькі напади та залагоджував князівські суперечки. Після його смерті Русь остаточно перетворилася на федеративну монархію — союз фактично самостійних князівств, яких об’єднував тільки символічний статус Києва та все рідші княжі з’їзди (снеми).
№14:
Вільне введення тексту
Застосуйте набуті знання
Увідповідніть:
А Князювання Володимира Великого | 1 1113-1125 рр. |
Б Хрещення Русі | 2 1036 р. |
В Ярослав Мудрий прийшов до влади | 3 988 р. |
Г Правління Володимира Мономаха | 4 1125-1132 рр. |
Д Тріумвірат Ярославичів | 5 980-1015 рр. |
Е Обрання митрополитом Іларіона | 6 1054-1073 рр. |
Ж Битва на річці Альті | 7 1051 р. |
З Правління Мстислава Володимировича | 8 1068 р. |
№15:
Завантаження файлу
Повторення — матір навчання!
Виконайте тест.
Русь-Україна за Володимира Мономаха та Мстислава Великого.pdf
Це була першокласна робота!
Рефлексія від 0 учнів
Сподобався:
Зрозумілий:
Потрібні роз'яснення: