Розвиток мовлення (усно). Переказ уривку з німецької народної казки «Пані Метелиця» (брати Я. і В. Ґрімм)

…Одного разу дівчинка, яка була працьовитою і доброю, впустила веретено до криниці. Вона так злякалася, що стрибнула слідом — і опинилася в дивному, чарівному світі.

Вона йшла квітучим полем, поки не дійшла до печі, повної хліба. Хліб гукав:

— Вийми мене, я вже спікся!

Дівчинка слухняно витягла хліб.

Далі вона побачила яблуню, що стогнала під вагою плодів:

— Струси мене, мої яблука вже достигли!

І вона обережно струсила яблука, зібрала їх і пішла далі.

Нарешті дівчинка прийшла до хатинки, де жила Пані Метелиця — стара, але добра жінка, яка мала дивну силу: коли вона струшувала подушки, на землі йшов сніг.

Пані Метелиця прийняла дівчинку на службу. Та старанно прибирала, готувала, струшувала подушки так, що сніг падав рівно і красиво. Пані Метелиця була задоволена.

Через деякий час дівчинка попросилася додому. Пані Метелиця погодилася — і як нагороду за доброту та працьовитість, провела її до воріт, а коли та проходила — на неї посипалося золото, яке прилипло до її одягу, волосся, рук.

— Це тобі за те, що була доброю, — сказала Пані Метелиця.

Дівчинка повернулася додому щаслива, сяюча, і з того часу її життя змінилося…