Тема: Народні казки
Тематика і різновиди народних казок. Побудова казки
Мета:
навчальна: познайомити учнів із народною казкою як жанром фольклору, з'ясувати її тематику, різновиди, дізнатися про особливості побудови
виховна: розвивати навички виразного читання, творчу уяву, логічне мислення, грамотно викладати власні думки, почуття, спостереження, робити висновки;
розвивальна: виховувати почуття любові, пошани до народної творчості; прищеплювати кращі людські якості, інтерес до наслідків власної праці.
Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.
Обладнання, наочність: дидактичний матеріал.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1. Забезпечення емоційної готовності до уроку
2. Перевірка домашнього завдання
Як ви гадаєте, що таке переказ?
Чи відбиває назва "переказ" досить точно суть цього жанру?
Чи відображають перекази весь хід подій?
Що цікавого для себе ви дізнались із переказів?
Чого вони навчають?
Коментар учителя за змістом.
3.Актуалізація опорних знань
Як ви вважаєте, що таке казка?
Від кого ви вперше почули казку?
Назвіть ваші улюблені казки?
Як казки з’являються на світ?
З чого вони складаються?
Хто найчастіше є казковим героєм? Наведіть приклади.
Чи полюбляєте ви мріяти?
Чи хотіли б ви створювати самостійно казки?
II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Вступне слово вчителя
Мабуть, немає на Землі людини, яка не любила б казок? Адже з дитячих років казка навчала вас уявляти та мріяти, радіти й сумувати. Читаючи чи слухаючи українські народні казки, можна побачити, що вони прищеплюють любов українців до волі, сміливість, мудрість, прагнення до справедливості, працьовитість, а засуджують рабство, брехню, жорстокість, ледарювання, лицемірство. За такими неписаними моральними законами, змальованих в казках, віками жив наш народ, сподіваючись на остаточну перемогу сил Добра над Злом.
Особливе місце в духовній сфері нашого народу належить казці. Казка незвичайним почуттям живе у кожному з нас від колиски до змужніння, адже це особлива форма мислення, форма творчості. Поряд з цим, вона – джерело знань, бо у ній зашифрований життєвий досвід багатьох попередніх поколінь, відображаються усі аспекти людського життя, а казкові сюжети розкривають ситуації та проблеми, які переживає в своєму житті кожна людина.
В усіх народах здавна цінували виховне значення казки, адже вона несе в собі культуру, світогляд, стиль взаємин, цінності, моральні норми свого народу. Через казки різних народів дитина має можливість пізнати життя і погляд на Світ в різних куточках Землі, бо ж у казках зазвичай передається найпотаємніше і найхарактерніше для нації. Такі казки - чудовий засіб розуміння внутрішнього світу, образу думок і "правил гри" людей, що живуть інакше, ніж ми.
Упродовж багатьох віків казка трансформувалася, дещо в ній переосмислювалося, губилося й додавалося відповідно до зміни в світогляді людини. Але давні казки не відкидалися зовсім, а пристосовувалися до нових умов життя, збагачувалися набутим досвідом і у такому довершеному вигляді дійшли сьогодні до нас.
Робота з словником
К азка — це різновид художньої прози, що походить від народних переказів, коротка й захоплива розповідь про вигадані події та явища, які сприймаються і переживаються як реальні. Казки відомі з найдавніших часів у всіх народів світу. Це один з основних жанрів народної творчості, чарівного, авантюрного чи побутового характеру усного походження з настановою на вигадку. Саме слово казка походить від слова «казати» — розповідати. У казковому світі живуть персонажі, створені народною уявою, наділені характерними національними рисами, тому вони й перемагають сили зла. Зазвичай у казковому світі торжествує Добро й Правда, усе закінчується щасливо.
З давніх-давен, наші предки передавали нам свій життєвий досвід, розказували історичні події, вчили високим моральним цінностям, розказуючи казки. Нажаль, в наші дні, з винаходами телебачення та інтернету, ця передача інформації стала не такою популярною. Але все одно, багато людей читають книжки з казками своїм дітям. Адже саме казка дарує вам, діти, тепло, увагу, допомагає проявити та виразити батьківську любов. Чарівні історії вчать взаємопідримці, протистоянню злу, розказують людині, що в житті може зустрітися багато труднощів, але добро та терпіння завжди їх переможе. Казки народів світу, казки про тварин, казки про сильних та мужніх героїв, чарівні казки - все це різнобарв’я обов’язково сподобається вашому малюку.
2. Тематика і різновиди народних казок
За змістом казки поділяються на кілька різновидів:
к азки про тварин є найдавнішими, пов’язані з тотемічними уявленнями. Головними героями тут виступають звірі. Згодом казки втрачають міфологічний і магічний сенс і набувають повчально-виховного характеру;
фантастичні казки первісно також мали магічне призначення, яке невдовзі утратилося; в них органічно поєднується міфічне, фантастичне і героїчне начала. Провідні мотиви: з мієборство, добування і використання чудодійних предметів (цілюща вода, жар-птиця, меч-кладенець, шапка-невидимка, чоботи-самоходи) та ін. Герої фантастичних казок, як правило, наділені надзвичайною силою, здібностями, винахідливістю, які допомагають їм подолати усі випробування на шляху до мети;
у побутових казках переважають мотиви повсякденного життя. Героями виступають бідний селянин, кмітливий наймит чи солдат, бурлака, вередлива жінка тощо. Часто у цих казках зустрічаються персоніфіковані образи — Доля, Щастя, Горе, Правда, Кривда.
Найдавніші казки у всьому світі — це народні казки. Їхньою особливістю є відсутність особи автора. Народні казки — це витвір усього суспільства. Звичайно, що кожна казка в основі має розповідь, яку розповіла певна людина, але відтоді цю казку зазвичай переказує велика кількість людей.
Українські народні казки також мають свої особливості. Наприклад, їхні герої нерідко потерпають від космічних сил (сонце, місяць, вітер, мороз, град). Особливо популярні два мотиви: доходження знищеного урожаю і розшукування жінки, котру хапає сонце, вітер або інша сила. Також у казках присутні фантастичні надприродні земні єства: дух землі, лісовик, мавка, Баба-Яга, Змій, Кощій.
Інтерактивне навчання: технологія «Мікрофон».
Пропонуємо учням продовжити речення:
Я люблю читати казки, тому що…
Пригадайте відомі вам казки.
Хто найчастіше є героєм народної казки?
Кого висміюють, а кого прославляють казки?
На які групи поділяються казки? Які з них найдавніші?
Які особливості побудови казки?
Що таке зачин і кінцівка? Які найвідоміші зачини і кінцівки ви знаєте?
Чим казки подібні до легенд та міфів, а чим відрізняються від них?
Як ви розумієте слова «Казка – це дитинство людства і його мудрість»?
Таким чином підводимо учнів до думки, що К А З К А — це цікаве усне оповідання про вигадані повчальні події.
3. Побудова та функції казки
Для казки характерні традиційність структури і композиційних елементів, контрастне групування дійових осіб, відсутність розгорнутих описів природи і побуту. Її сюжет багатоепізодний, із драматичним розвитком подій, зосередженням дії на героєві і щасливим закінченням. Казка відзначається «замкнутим часом» і завершеністю, пов’язаною з досягненнями героєм мети і перемогою добра над злом. Функціональна палітра казки надзвичайно розмаїта: її естетичні функції доповнюються і взаємопереплітаються з пізнавальними, морально-етичними, соціально-виховними, розважальними та ін. У казок народів світу багато спільного, що пояснюється подібністю культурно-історичних умов їхнього життя. Водночас казки відзначаються національними особливостями, відображають спосіб життя народу, його працю і побут, природні умови, а також індивідуальні риси виконавця-оповідача (казкаря).
Казка має своєрідну побудову:
вона складається із зачину, основної частини та кінцівки: «Жив собі...», «Був собі...», «Це було за царя Панька, як була земля тонка...» — так традиційно розпочинається багато казок. Це і є зачин.
В основній частині розповідається про дійових осіб, події розгортаються як ланцюжок пригод. Характерною ознакою казок є використання чисел 3, 7, 12. Змії мають три голови, живуть три брати, сходяться три дороги тощо.
Кінцівка — це характерний вислів, яким традиційно закінчується казка: «Живуть-поживають, добра наживають» чи «Вам казка, а мені бубликів в’язка» та інші.
4. Теорія літератури
Народна казка — популярний фольклорний жанр, у якому передається з покоління в покоління мудрість народу, усе, що є вартим уваги нащадків, життєвий досвід, мрії народу, його почуття.
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ,
ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Літературна вікторина. Гра « З якого це твору ?»
Вчитель демонструє ілюстрації до казок, на яких зображено дійових осіб народних казок, і пропонує назвати казки, в яких діють зображені персонажі.
Колективна казка : перший представник групи починає розповідати власну казку (1 речення), наступний учень продовжує казку власним реченням і так далі. Перемагає та група, яка за визначений час (5-7 хвилин) придумає найбільшу казку.
Примітка: казка обов’язково має мати зачин, основну частину та кінцівку.
V.ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Навчальна гра «Чи правда, що…?» (ДОВЕДИ або СПРОСТУЙ)
… народна казка – це жанр фольклору?
… у казках завжди перемагає неправда і зло?
… казки навчають нас мудрості?
… учні 5 класу активно попрацювали на уроці і одержали високі бали?
Учитель.В народних казках передається з покоління в покоління мудрість народу, усе, що є вартим уваги нащадків, життєвий досвід, мрії народу, його почуття. У казках також знайшли відображення важливі історичні події. Одні казки виховували любов до рідної землі, рідної домівки, рідної матері, інші до народу і Батьківщини в цілому. Є також гумористичні і сатиричні твори, які не мають педагогічного характеру. Але незважаючи на те, що різні групи казок відрізняються темами і формою, ідеї у них подібні. Усі вони прославляють мудрих, хоробрих та кмітливих і засуджують зрадливих, ледачих і підступних.
VI.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Прочитати казку, придумати власне продовження до неї (8-10 речень).
