Практична робота № 7. Норми вживання категорій іменника

Практична робота № 7

Тема Норми вживання категорій іменника

Мета: уміти визначати рід, число іменників, утворювати відмінкові форми, визначати стилістичне навантаження іменникових форм

Обладнання: вправи для виконання

Хід роботи

Бесіда

1. Яка частина мови називається іменником?

2. Які є лексико-граматичні групи іменників? Наведіть приклади.

3. Як визначається рід іменників?

4. Які іменники вживаються тільки в однині?

5. Які іменники вживаються тільки у множині?

6. На основі яких критеріїв іменники поділяють на відміни?

7. Іменники яких відмін поділяються на групи?

8. У чому складність поділу на групи іменників, що закінчуються на -р?

9. Які основні правила правопису відмінкових закінчень іменників І, II, III і IV відмін?

10. Як відмінюються іменники, що вживаються тільки у множині?

11. Як встановлюються відмінкові форми незмінюваних іменників?

Вправа 1. У наведеному тексті знайдіть іменники власні й загальні, збірні, з конкретним і абстрактним значенням, назви істот і неістот.

До Терногородки в'їхали вже зовсім поночі. Спочатку проїхали незнайомий міст через річку його дитинства «Чорну Бережанку», потім по обидва боки шосе постала так само незнана йому густа й висока вербова алея. Верби, напевне, були посаджені вже без нього і вимахали отакі вже по війні... Адже він, Андрій, спробував був згадати, яким було оце місце і оця дорога тоді, в дитинстві, і як не напружував своєї пам'яті, так і не згадав. Залишаючи праворуч вулицю, яка була колись торговим центром містечка з десятками крамниць, рундуків та різних майстерень, він спрямував машину вгору, звичайно, знаною і знайомою вулицею, що круто і стрімко зводилась високим косогором до центру села. Того «торговельного центру» Андрій  Семенович бачити зараз не міг (В. Козаченко).

Вправа 2. Визначте, до якого роду належать іменники (написати над кожним словом).

Назвіть іменники, що не мають роду, поясніть чому (усно).

Сад, лебідь, озеро, соболь, хлопчисько, бідолаха, ворон, сорока, Альпи, Тбілісі, Баку, Київ, Москва, особа, річка, ніж, Петро, топорище, снігур, ластівка, леді, депо, сучасниця, сучасник, староста, вовк, вовчиця, брат, братова, поет, поетеса, учень, учениця, ножище, глина, пісок, змій, жаба, селянин, селянка, мадам, колібрі, ворота, кашне, свекор, свекруха, Даниленко, Кравчук.

Вправа 3. Від поданих іменників чоловічого роду утворіть іменники жіночого роду. Поясніть засоби словотворення.

Фрезерувальник, артист, учитель, піаніст, акробат, баскетболіст, велогонщик, одноклубник, киянин, турок, поляк, буковинець.

Вправа 4. Користуючись одинадцятитомним «Словником української мови», визначте, до якого роду належать подані іменники.

http://sum.in.ua/ посилання на словник

Тюль, кафе, туш, вуаль, рагу, авеню, вовчище, піаніно, візаві,  путь, в'язь, рандеву, шимпанзе, жираф, какаду, пантера, собака, облвно, інтерв'ю, амплуа, аташе, рученя, Токіо, Туапсе, кепі, шосе, головище.

Вправа 5. Випишіть окремо іменники, які вживаються: а) в однині і в множині; б) тільки в однині; в) тільки в множині. Обгрунтуйте такий розподіл.

Слово, дзвін, метал, рух, мета, серце, воля, правда, шумовиння, молодь, герой, прапор, долина, вечір, хліб, солома, прикрощі, манівці, жито, зелень, братерство, солод, цукор, Памір,Дніпро, Україна, Черкаси, співдружність, дружба, вода, каламуть, волошка, терен, шлях, копалини, обжинки, весілля, заручини, сіни, носилки.

Вправа 6. Поставте іменники: 1) у давальному і місцевому відмінках однини:

доля, зоря, аптека, вільха, афіша, брунька, миша, голка,Віра, гаєчка, вимога, Ілля, гуща, Болгарія, мрія, галька, сторінка;

2) в орудному відмінку однини:

стаття, демократія, обставина, туча, яблуня, огорожа, Софія, пісня, площа, фабрика, лілія, праця, межа;

3) у родовому відмінку множини (де треба, з паралельними закінченнями):

дорога, тополя, книжка, війна, праця, голова, легеня, байка, мережа, корова, вівця, Ілля, сирота, тиша, стеля, ескадрилья, сестра, кобза, легенда, айстра, травма, лікарня, домна.

Вправа 7. Від поданих іменників утворіть форми родового відмінка однини, обґрунтуйте закінчення -а (-я) чи -у (-ю). Поясніть, чому деякі з іменників можуть мати паралельні форми.

Берег, стіл, швець, папір, міст, студент, майдан, акт, Псков, вітер, Вітер, мороз, Мороз, Степан, гай, Гай, палац, вокзал, рік, сантиметр, град, барвінок, «Барвінок», лист, листопад, четвер, вівторок, сад, балет, інститут, стадіон, дощ, дощик, інвентар, документ, Сибір, штаб, рукопис, грам, Рим, Париж, зал,

норд-ост, Ігор, абажур, успіх, якір, кінець, мінімум, відмінок, підмет, атом, голос, голосок, колос, колосок, вираз, село, орнамент, ґрунт, том, роман, Роман, верстат, тролейбус, Дністер, Київ, Китай, Кавказ, Байкал.

Вправа 8. Пояснити стилістичне використання паралельних грама­тичних форм наведених слів і словосполучень (усно).

Виділені пари слів ввести у ре­чення (письмово).

Касир — касирша; зал — зала; клавіш — клавіша; двері — дверми, дверима; коні — кіньми, конями; батьків — батьковий; два студенти — двоє студентів; три слоненяти — троє слоненят; викликати три студенти- викликати трьох студентів; недоук - недоука; вбивець - вбивця; бурлак - бурлака; вояк — вояка; неборак - неборака; січ — січа; латина - латинь; ковил - ковила; вугіль - вугілля; хід — хода; метод — мето­да; одежа - одіж; акварель — аквареля; роль — роля; шинеля - шинель; глибина - глибінь; куделя - кудель; бистрина - бистрінь; Дніпр - Дніпро; вужак - вужака; ім'я - імення — імено; рамено - рам'я; змій — змія; паль - паля; виплат - виплата; продаж - продажа; птах - птаха; санаторій — санаторія; ідіом — ідіома; сусід — сусіда.

ТУТ залишаємо фото з виконаними вправами з ПР