Сфери професійних стосунків, спілкування, комунікації належать до фундаментальних вимірів людського світу. Успіхи людини в житті, її взаємини з іншими членами суспільства залежать від уміння комунікувати. Спілкування є необхідною умовою будь-якої діяльності, зокрема професійної.

Невербальні засоби комунікації – невід'ємна частина нашого життя. Без них спілкування стане ускладненим, адже міміка, інтонація та жестикуляція посилюють, доповнюють смисл мовлення та дають додаткову інформацію обом співрозмовникам. Невербальна комунікація є культурно-історичним і психологічним феноменом внутрішньоособистісної природи, тісно пов'язаним з розвитком і становленням особистості, її психічним станом і властивостями.

Вона слугує засобом об'єктивізації, одним із шляхів пізнання людини людиною.

Класифікація та особливості використання невербальних засобів спілкування: • кінесика — оптико-кінетична система, що складається з жестів, міміки і пантоміміки, рухів тіла;

• паралінгвістична система — це вокалізація, тобто якість голосу, його діапазон, тональність;

• екстралінгвістична система — це темп мовлення, паузи, різні вкраплення в мову (плач, сміх, кашель тощо). Традиційно вважалось, що ці види засобів є навколомовними прийомами

• проксеміка – система організації простору і часу спілкування (ідеться про розміщення учасників зустрічі та доцільні, прийняті в різних ситуаціях і культурах часові характеристики різних форм спілкування, зокрема монологу та діалогу).

• контакт очей, який є основним засобом візуального спілкування.

Найвиразнішим і найуживанішим засобом невербаліки є жест. Жестикуляція включає в себе всі жести рук, а також як співбесідник відкриває двері, виймає цигарки, і т. п.