Учні знайомляться з процесом поширення писемності у Київській Русі після прийняття християнства та діяльністю братів Кирила і Мефодія. Вивчають роль монастирів, церков і князівських дворів у створенні та переписуванні книг. Особлива увага приділяється літописам — хронологічним записам подій, зокрема «Повісті минулих літ» Нестора Літописця. Учні аналізують інші твори тогочасної літератури: «Слово про закон і благодать», «Ізборники», «Остромирове Євангеліє». Урок формує уявлення про писемність як основу освіти, культури та історичної пам’яті народу.
