У 988 році князь Володимир Великий офіційно запровадив християнство як державну релігію Київської Русі. Це рішення мало глибокі політичні, культурні та духовні наслідки. Перед тим Володимир намагався створити загальноруський язичницький пантеон, але зрештою обрав християнство — як шлях до об’єднання племен, зміцнення влади та входження Русі в цивілізований світ.
Хрещення відбулося після походу на Корсунь (Херсонес), де князь прийняв віру та одружився з візантійською принцесою Анною. У Києві було проведено масове хрещення населення, зруйновано язичницькі капища, збудовано перші храми. Християнство сприяло розвитку писемності, архітектури, освіти, а також формуванню єдиної моралі та правових норм.
Запровадження нової віри стало переломним моментом в історії Русі, відкривши шлях до культурного зростання, дипломатичних зв’язків і духовної спадщини, яка впливає на українську ідентичність донині2.
