У Київській Русі торгівля була важливою складовою господарського життя, що поєднувала внутрішній обмін між регіонами та зовнішні зв’язки з країнами Європи й Сходу. Внутрішня торгівля розвивалась завдяки ремісництву, ярмаркам і ринкам у містах та погостах, де відбувався обмін виробами, продуктами й сировиною. Зовнішня торгівля охоплювала Візантію, Арабський Схід, Скандинавію, Центральну Європу — Русь експортувала хутро, мед, віск, зброю, прикраси, а також рабів2. Основним торговельним шляхом був «з варяг у греки», що з’єднував Балтійське і Чорне моря, забезпечуючи доступ до Константинополя та інших центрів торгівлі. Грошовий обіг включав іноземні монети, срібні злитки (гривні), а за князя Володимира почалося карбування власних срібняків і златників












