У період існування козацької держави (XVII–XVIII ст.) господарство України мало натурально-аграрний характер, але поступово розвивалося в напрямку ремесел і торгівлі. Основу економіки становило землеробство, скотарство, бджільництво, а також ремесла — ковальство, гончарство, ткацтво, шкіряне виробництво. У містах діяли цехи ремісників, а в селах — дрібні промисли (солеварні, гути, рудні). Торгівля розвивалася як внутрішня (ярмарки, базари), так і зовнішня — з Польщею, Московією, Османською імперією та Кримом. Держава отримувала прибутки з мит, податків на виробництво та продаж товарів, що дозволяло утримувати адміністрацію й військо.