ПЧ. Пауло Коельо "Алхімік" (10 клас)

Знайомство із письменником

Перегляньте відео

Прочитайте та створіть конспект

1947, 24 серпня – народився Пауло Коельо в родині інженера

1954 – батьки відправляють Пауло в психіатричну лікарню за його захоплення літературою. Вийшовши звідти, він стає хіпі і одружується з Вірою Ріхтерон, яка була старша за нього на 11 років

1972 – одружується вдруге на Адалжізе Еліану Ріос де Магальес

1980-ті, початок – після розлучення зі своєю третьою дружиною Сесіль МакДауелл (доньці власника туберкульозної клініки) одружується вчетверте на Христині Оітісіке

1987 – написав свою першу книгу під назвою «Паломництво». У ній описує свою подорож в Сантьяго де Компостелла

1988 – написав «Алхіміка»

1990 -написав книгу «Брида»

1992 – написав книгу «Валькірії»

1993 – видавництво «ХарперКоллінз» видало 50 тисяч примірників книги Коельо «Алхімік»

1994 – написав книги «Мактуб» і «Біля річки Ріо-Пьедра села я й заплакала»

1996 – разом зі своєю дружиною Христиною Оітісіей створив інститут Пауло Коельо. Організації займалася наданням допомоги незаможним верствам бразильського суспільства

1997 – написав книги «Любовні листи пророка» і «Книга Воїна Світла»

1998 – Пауло здійснив подорож-турне по Азії та країнах Східної Європи. Став почесним членом Міжнародного економічного форуму. Написав книгу «Вероніка вирішує померти»

1998, березень – починає вести колонку в бразильській газеті «Про Глобо»

1999, березень – за даними журналу «Лірі» Коельо був визнаний другим самим продаваним автором в світі

1999 – отримав нагороду «Кристал Еуорд». Отримав звання кавалера Національного ордена Почесного легіону від Французького уряду

2000 – став членом правління Швабського фонду соціального підприємництва

2000, травень – Пауло відвідав Іран в рамках офіційного візиту. Він став першим мусульманським письменником, який відвідав цю країну

2000, вересень – написав книгу «Диявол і сіньоріта Прим»

2001 – його удостоїли німецької премії Бамба. Відвідав Колумбію. Написав книгу «П’ята гора»

2002 – відвідав Китай, в точності міста – Шанхай, Нанкін і Пекін. Написав книгу «Батьки, сини й діди»

2002, 25 липня – Пауло обраний членом Бразильської літературної академії

2002, вересень – відвідав Росію з п’ятьма своїми книгами «Диявол і сіньоріта Прим», «Алхімік», «Книга Воїна Світла», «Вероніка вирішує померти» і «П’ята гора»

2002, жовтень – йому вручили нагороду Планетарних мистецтв Будапештського клубу у Франкфурті

2003 – написав книгу «Одинадцять хвилин»

2007 – став послом миру ООН

2011, січня – влада Ірану заборонила друкувати і видавати книги Коельо

2013 – став членом Керівного ради Міжнародної правозахисної організації. Став членом Фонду Шваба

2016 – плануються кінозйомки за романом «Алхімік»

Найвідоміші твори письменника:

• «Щоденник мага» (1987 р.)

• «Бріда» (1990 р.)

• «П’ята гора» (1996 р.)

• «Книга Воїна світла» (1997 р.)

• «Вероніка вирішує померти» (1998 р.)

• «Одинадцять хвилин» (2003 р.)

• «Заїр» (2005 р.)

• «Відьма із Портобелло» (2007 р.)

• «Переможець залишається сам» (2009 р.)

Цікаві факти

Його роман "Алхімік" був переведений на 80 мов і рекомендований для позакласного читання в багатьох школах Європи. Він отримав безліч літературних премій.

У 2009 році Пауло Коельо потрапив у Книгу Рекордів Гіннеса як автор самого перекладного в світі роману ("Алхімік").

Пауло Коельо ніколи не жив спокійним життям. За наполяганням батьків він почав навчався на юриста, але зі скандалом покинув університет. Кілька разів лежав у психіатричній лікарні, так як батьки не розуміли його бажання писати книги.

Пізніше він сидів у в’язниці, де його навіть катували. Щоб врятувати своє життя і вийти з в’язниці, Коельо заявляє про своє божевілля, починає неадекватно себе вести. Його визнають неосудним і відпускають.

Коельо багато подорожував, він побував в Мексиці, Болівії, Перу, Північній Африці. Він згадує, що всього з 100 доларами в кишені проїхав всю Європу.

в 1986-му поет здійснив паломництво – подолав шлях, довжиною в 500 миль або приблизно в 800 кілометрів, в місто Іспанії Сантьяго-де-Компостела до усипальниці святого великомученика римської католицької церкви Якова і випробував прозріння. Він описав пізніше все, що відбулося в книзі «Щоденник Мага».

Коельо любить жартувати і не любить журналістів. На дозвіллі Коельо любить читати, подорожувати, комп’ютери, проводити час в Інтернеті, грати в футбол, прогулянки, часто спілкується зі своїми фанатами в Мережі, веде блог, займається музикою і Kyudo (свого роду медитативна стрільба з лука). Щоранку він прокидається рано і після двогодинної прогулянки випускає 24 стріли, використовуючи один зі своїх трьох луків. А ще Коельо живе абсолютно 100% сьогоднішнім днем.

На руці Пауло Коельо татуювання із зображенням метелика. Його зробили, коли письменник в четвертий раз одружився. Він не любить обручок.

Зараз Коельо як і раніше любить подорожувати, навіть будинків у письменника кілька: частину часу в році подружжя Коельо проводять у Франції, частина – в Ріо-де-Жанейро.

У 1996 році Коельо заснував Інститут Пауло Коельо, який надає підтримку дітям і літнім людям.

За його словами, зароблених грошей йому вистачить на три інкарнації, тому, крім пожертв на Інститут, Коельо виділяє кошти на дослідження з палеонтології в Бразилії, спонсорує переклади бразильських класиків на інші мови.

Пауло Коельо не заперечує проти безкоштовного скачування його книг; ще в 1999 році, коли в інтернеті з’явився російський переклад «Алхіміка», він заявив, що схвалює поширення своїх творів в мережі. Адже, за словами бразильця, всі письменники хочуть лише, щоб їх читали, неважливо де: в газеті, блозі, брошурі або на стіні.

У січні 2011 року уряд Ірану заборонив друкувати і продавати будь-які книги Пауло Коельо. Ніяких пояснень з цього приводу влада Ірану не дала.

Експрес-опитування

• Що ви знаєте про дитячі роки Паоло Коельо?

• Чому його бажання стати письменником не підтримала родина?

• Яким був шлях митця до своєї мети?

Знайомство з твором.

Прослухайте

Прочитайте:

https://www.ukrlib.com.ua/styslo-zl/printit.php?tid=8679

Словникова робота.

Притча — твір, що містить повчання в іномовній, алегоричній формі.

Роман-притча — великий епічний твір із повчальною ідеєю морально-етичного плану .

Віртуальна реальність — злиття уявного та реального життя.

Алхімія — донауковий напрям в розвитку хімії. Виник в Єгипті (III — IV ст. н.е.). Особливою популярністю користувався в Західній Європі (XI — XIII ст.). Головна мета — здобуття "філософського каменя" та "еліксиру довголіття". Алхімія давнє таємне знання, яке відкривається лише втаємниченим, про перетворення одних речовин (субстанцій) на інші. Легендарним засновником алхімії уважають давньогрецького бога Гермеса Трисмегіста (тричі могутнього), якого асоціювали також із давньоєгипетським богом Тотом, сином творця світу Гора, символом якого був сокіл (до слова, й у Алхіміка був сокіл, з яким він подорожував пустелею).

Філософський камінь — речовина, за допомогою якої неблагородні метали перетворювалися на золото і срібло.

Еліксир довголіття — універсальний розчин.

Ідейно-художній аналіз твору.

Паспорт твору

Жанр. Роман-притча.

Опублікований. 1988 р.

Автор. Пауло Коельйо (нар. 1947 р.) – бразильський письменник.

Тема. Розповідь про мандри молодого пастуха Сантьяго з Андалусії до Єгипту у пошуках справжнього скарбу.

Ідея. Лише той, хто збагнув своє призначення і не побоявся його досягати, зрештою приходить до успіху та щастя, бо "Коли ти чогось прагнеш, цілий всесвіт змовляється, щоб допомогти тобі".

Проблеми:

• Подорож і мандри;

• місце людини у цьому світі;

• шлях у житті;

• перешкоди на шляху до мрії;

• випробування;

• страх;

• пошуки сенсу життя;

• призначення людини; віра в себе.

  Твору “Алхімік” притаманні такі риси художнього стилю автора, як:

  – притчовий характер;

  – автобіографізм;

  – синтез жанрів, простору, поєднання істин багатьох націй та релігій;

  – лаконічність;

  – філософічність;

  – запозиченість сюжету та персонажів твору.

  «Алхімік» головні герої

  Сантьяго – головний герой, пастух родом з Андалусії. Він з дитинства мріяв пізнати світ. Сантьяго вирушив у подорож до Єгипту. Алхімік навчив героя самопізнанню. Образ Сантьяґо асоціюється з Одіссеєм і біблійними героями-пастухами

  Мельхіседек – Цар Салему

  Фатіма

  Алхімік

  Чому Коельо назвав твір “Алімік”?

  Назва роману досить проста і водночас незвичайна. Алхімія — середньовічне містичне вчення, спрямоване на пошук чудодійної речовини — «філософського каменя», за допомогою якого можна було б перетворити прості метали на золото, срібло та лікувати різні хвороби.

  «Алхімік» — назва символічна. Алхімія, як стверджував Коельо, не обмежувалася пошуком Філософського Каменя або, як його іноді називали, «червоного лева», чи створенням Еліксиру Безсмертя. Один із героїв твору — Англієць — так і не зміг осягнути таємниць алхімії, тому що не розумів головного: істинний Алхімік — це той, хто збагнув Душу Світу і знайшов там призначені для себе скарби, тобто зрозумів свій шлях у житті.

  Композиція і сюжет твору

  Головним героєм роману "Алхімік" є молодий пастух Сантьяго. Він, як біблійний блудний син, подорожує світом і з'ясовує, що обіцяний йому скарб лежить на тому місці, звідки й почалися мандри. За сюжетом – це твір про пошуки і віднайдення істини, а композицію можна назвати кільцевою (циклічною). Твір насичений філософськими роздумами, але водночас сюжет простий для прочитання. Усі важливі думки у творі взято в лапки, тобто виділено для читача. Прологом до роману є історія Оскара Вайльда про Нарциса: лісові німфи Ореади після смерті Нарциса побачили, що озеро прісної води стало озером солоних сліз. Воно плакало не за красивим Нарцисом, а за своїм красивим віддзеркаленням в очах юнака.

  Молодий іспанець Сантьяго навчався у духовній семінарії, де вивчав латину, іспанську та боже слово. Одного разу він набрався сміливості та зізнався батькам, що не хоче бути священником, а хоче подорожувати. Батько підтримав його і дав гроші, на які хлопець купив овець. Ставши пастухом, він мав змогу подорожувати і бачити багато нового. Та якось йому двічі наснився один і той же сон, і циганка сказала йому, що він мусить опинитися біля пірамід та знайти там скарби. Хлопець не знає, як до них дістатися, у нього й немає грошей для мандрівки. Та в цей момент у його житті з'являється Мельхіседек – цар Салиму, який переконує юнака, що треба йти своєю дорогою, що шанс дається людині лише один раз у житті. Цар говорить, що коли людина дійсно чогось бажає, то це обов'язково збудеться, тому що їй у цьому буде допомагати увесь Всесвіт. На прощання Мельхіседек дарує хлопцеві два камені: Урім і Туммім – білий і чорний, які допомагатимуть приймати рішення.

  На шляху Сантьяго з'являються торговець солодощами, торговець кришталем. У останнього він залишається працювати і заробляє достатньо грошей, щоб повернутися додому і купити нове стадо. Та хлопець не повернувся до Іспанії, бо знав, що не треба відмовлятися від своєї мрії. Наступним він зустрічає Англійця, який все своє життя присвятив тому, що відшукував ту єдину мову, на якій говорить Всесвіт. Англієць витрачав батьківський спадок на свої безплідні пошуки, розшукував у найкращих бібліотеках, купував найважливіші книги з алхімії, але досягнути досконалості йому так і не вдавалося. Сантьяго і Англієць починають подорожувати разом з караваном пустелею. Добравшись до оази Аль-Фаюм, вони шукають Алхіміка, який нібито знайшов Філософський Камінь та Еліксир Безсмертя. Тут же Сантьяго зустрічає свою долю – дівчину на ім'я Фатіма. Вона не стримує хлопця у його пошуках, для неї важливо, щоб хлопець знайшов те, що шукає, бо лише тоді вони зможуть стати щасливими. Алхімік провадить Сантьяго до пірамід, та на шляху до них хлопець переживає випробування і своєрідну перевірку. Він занурився у Світову Душу і збагнув, що Душа Світу – це частка Душі Бога, а Божа Душа – це його душа. І що він може творити чудеса. Юнак зміг стати вітром, його відпустили з полону араби, і він нарешті дістався пірамід. Там він пережив ще одне просвітлення, повернувся в Андалузію, де і знайшов свій омріяний скарб.

  Експозиція. Юнак Сантьяго, життєвою метою якого були мандри, пасе овець і вже два роки блукає землями Андалузії. Двічі йому сниться сон, тож в Таріфі він йде до старої жінки-циганки, як вміє тлумачити сни. Жінка сказала, що юнак має вирушити до Пірамід в Єгипті, а там знайде скарб, завдяки якому розбагатіє.

  Зав'язка. Хлопець зустрів чоловіка на ім'я Мелхіседек, який назвався королем Салему. Старий сказав, що навчить, як знайти захований скарб. Сантьяго дізнається про Особисту Леґенду і про те, що Всесвіт змовляється, щоб допомогти, коли людина чогось сильно захоче. Юнак спершу вагався, але згодом вирішив шукати скарб.

  Розвиток дії. Отримавши від старого два камені – Урім і Туммім, юнак вирушив у Африку. Там його грабує незнайомець, Сантьяго починає працювати у Торговця Кришталем, а заробивши достатньо – вирушає до пірамід. Він знайомиться з Англійцем, з яким відправився до Аль-Фаюму у Єгипті. В оазі Сантьяго закохується у дівчину, згодом бачить видіння і рятує оазу від нападу ворогів. Юнак зустрічає Алхіміка, їде з ним у пустелю і наступного дня рушає до пірамід. Дорогою він потрапляє до військового табору, де Алхімік сказав, що Сантьяго може за три дні обернутись вітром і знищити табір.

  Кульмінація. Попри страх і незнання, як це зробити, Сантьяго звертається до Руки, яка Все Написала, і молиться. Він стає вітром. Всі були нажахані цим чаклунством.

  Розв'язка. Сантьяго продовжує шлях до пірамід. Біля них він падає на коліна і бачить жука скарабея. Юнак починає копати у цьому місці, але нічого не знаходить. З нього сміються і б'ють араби, а чоловік-ватажок сказав, що не вб'є його лише тому, щоб жив і вчився, що не можна бути таким дурнем. Адже і цьому чоловіку снився колись сон, що він помандрує до Іспанії і знайде скарб у зруйнованій церкві, де ночують чабани з вівцями. Юнак зрозумів, де знаходиться його скарб. Він вертається і викопує у церкві скриню, повну скарбів.

Характеристика образів твору.

Сантьяґо — вівчар-пастух з Андалусії є головним героєм книги. Одного разу він бачить сон, який кличе його побачити єгипетські піраміди і відшукати захований в них скарб. Отару він придбав завдяки гаманцю з трьома старовинними золотими, який батько знайшов у полі. Сантьяґо — іще юнак, майже дитина. До 16 років він навчався у семінарії:

“Не розумію, як вдалося мені знайти Бога в семінарії. Це була спроба пізнання Бога та пильного дослідження людських гріхів”.

Сантьяґо мріяв мандрувати, як Одіссей з поеми Гомера. А після передбачень та снів він наважується відправитися у мандри. Герой упорядковує схему власного життя, знаходить скарби саме там, звідки розпочалася його подорож — у занедбаній напівзруйнованій церкві. Сантьяґо завдячує Всевишньому за Віру в Свою Стезю, за зустріч з Мельхіседеком, із продавцем порцеляни, з Англійцем, з Алхіміком і, головне,— з жінкою пустелі, яка змусила його повірити, що кохання ніколи не відокремить людину від її шляху. Знайшовши скарб, він був щасливий повернутися до Фатіми.

Істини, що відкрив Сантьяго

Істина №1:

«Пообіцяти те, чим не володієш, — значить ризикувати самим правом на володіння. Все на світі має свою ціну».

Істина №2:

«Ніколи не відмовляйся від своєї мрії. Дотримуйся знаків. Треба завжди знати,чого хочеш. Коли чогось сильно захочеш, увесь Всесвіт буде сприяти тому, щоб твої бажання здійснилися.»

Істина №3:

«Всі ми – частинки Світової Душі. У будь-якій справі рішення — лише початок. Чим далі пройдеш своїм Шляхом, тим сильніше він буде визначати твоє життя. Не треба боятися невідомого, бо кожен здатен отримати те, чого хоче, отримати те, чого потребує. У кожного свій спосіб навчатися. Не поспішай. Їж в час їди, а наступить час шляху — відправляйся в дорогу. »

Істина №4:

«Любов – це сила, яка трансформує і вдосконалює Світову Душу. Розгорни на будь-якій сторінці книжку, подивись на руки людини, дістань будь-яку карту із колоди, прослідкуй політ яструба в небі — неодмінно відшукаєш зв'язок із тим, чим живеш у цю хвилину. Зло не в тому, що входить у вуста людини, а в тому, що виходить із них. Люблять, тому що люблять. Любов доказів не визнає ».

Істина №5:

«Душа Світу – частина Душі Бога, а душа Бога – моя власна душа. Я здатен творити чудеса. Люди більше мріють про повернення, ніж про від’їзд. Є лише один шлях осягнути розумом — діяти. Найтемніший час — перед світанком Лише одне робить досягнення мрії неможливим — це страх невдачі. Що трапилося один раз, може, ніколи більше не повториться. Але те, що трапилося два рази, неодмінно трапиться і втретє. Де скарби, там буде і твоє серце».

Фатіма — незаміжня дівчина. Коли Сантьяґо вперше побачив її, то зрозумів, що це його доля. Вона вказала, де живе АЛХІМІК. Наступного дня Сантьяґо чекав на неї біля колодязя і, коли вона прийшла, одразу запропонував Фатімі одружитися. Вони зустрічалися біля колодязя впродовж місяця, він їй про все розповів. Вирушаючи з Алхіміком на пошуки пірамід, уночі хлопець прийшов до Фатіми, і та пообіцяла чекати його. Образ Фатіми для Сантьяґо був дороговказом у житті, оскільки думки про неї надавали йому впевненості та сил на шляху до мети: він знав, що є той, хто чекає на нього.

Мельхіседек — це архетип Духа в образі старого мудреця. Він з’являється у книзі немов маг (Мельхіседек уже прочитав саме ту книгу, що її Сантьяґо виміняв у місцевого священика й щойно розпочав читати; він цар і правитель дивного Салима; він звідусіль; він читає думки та історію життя вівчаря, мов книгу; старий промовляє до Сантьяґо притчами й повчальними історіями; він з’явився у слушний час, щоб допомогти хлопцеві йти за своєю Долею й ані на крок не відступати від мети).

Мельхіседек зізнається, що з’являється лише тоді, коли обранець Долі вже готовий впасти у розпач:

“Причому можу з’явитися і в іншому вигляді. Іноді у вигляді правильного рішення, іноді у вигляді вдалої думки. Іноді, у переламний момент, підказую вихід зі скрутного становища…”.

Архетип Духа постає тільки тоді, коли сама людина (Сантьяґо) неспроможна впоратися власними зусиллями: “Архетип компенсує такий стан духовного ґанджу, заповнюючи цю прогалину змістом”.

Алхімік підбадьорив Сантьяґо, коли хлопець перебував на роздоріжжі. На що очікувати: чи завтра справдиться його видіння про вояків, які захоплюють оазис, чи він залишиться без голови? Саме Алхімік веде героя крізь пустелю далі до пірамід, саме Алхімік навчив юнака розуміти, що “Душа Бога — його власна душа” й він здатний творити дива. Алхімік — це той самий Мельхіседек, той самий архетип Духа в образі старого мудреця, мага, учителя.

Він лише трохи змінив зовнішній вигляд, а спосіб життя — той самий: за чутками, йому понад 200 років, мешкає в пустелі Сахарі в оазі Ель-Фаюм, але й тут він людина-легенда (“навіть ватажки племен не можуть побачити його, коли забажають. Вони зустрічаються, коли цього хоче він”), яка “володіє всіма таємницями світу”, “розмовляє із джинами”, “лікує всі хвороби” тощо.

“Алхімік” — це біографія письменника, завуальована філософськими роздумами, а Сантьяго — це сам Пауло Коельйо. Адже сюжет твору тісно переплітався з багатьма епізодами із життя митця: заперечення батьківських вимог щодо побудови життя Пауло; бажання досягти мрії — стати письменником. Можливо, саме за це Пауло Коельйо і називали “алхіміком”, яким став Сантьяго.

Творче конструювання.

Складіть сенкан до образу Сантьяґо.

Коло думок.

• Про що б ви запитали П. Коельо, якби мали нагоду поговорити з ним?

• Чому у вас виникли такі запитання?

  

Рефлексія.

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

• У творі П. Коельо мене вразило....

• Мені припала до душі думка....

Домашнє завдання.

Скласти схему мандрівки Сантьяґо.