Оцінка породності та відбір кролів на плем’я.

Основними елементами, з яких складається робота з відбору кроликів за показниками продуктивності, є оцінка їх родоводу і якість потомства. В різноманітних господарствах обов’язково повинні відбиратися племінні кролики найвигідніших порід для розведення. Все численне кроляче потомство ділиться на м’ясних, хутряних та пухових. Найбільший інтерес на сьогодні становлять породи м’ясного напрямку, завезені в нашу країну з США каліфорнійський білий і новозеландський білий. Найбільш пристосованими до наших умов є породи м’ясо – шкуркового напрямку: білий велетень, радянська шиншила, сріблястий, чорно – бура, віденський блакитний.

Найчастіше при роботі над поліпшенням поголів’я кроликів застосовують чистопородне розведення. Це означає, що схрещуються представники однієї і тієї ж породи. Важливим для успіху племінної роботи є вірний підбір батьківських пар. Є і другий метод - міжпородне схрещування. Його використовують для того, щоб отримати високопродуктивних кролів першого покоління, що відрізняються великими розмірами тулуба, хорошою вагою і якісною шкуркою. Помісні кроленята швидко ростуть, добре їдять, але спадкова стійкість до захворювань втрачається. Наприклад, самець білого велетня прекрасна пара для самочки шиншили, або сірий велетень ідеально підходить сріблястій кролиці. Ні в якому разі не варто схрещувати м’ясні породи з іншими. Це буде марна трата часу.

У племінних кроликів повинні бути властива породі забарвлення, хороший міцний кістяк, нормальна шерстка, пристойна вага. Кращі особини деяких м’ясних порід можуть важити в середньому до 7 кг. Найперший відбір починається при відсадженні від матусі – кролиці. Обов’язково звертають увагу на батьків: яка конституція, маса, скільки малюків було в окролі. Переважно потрібно брати молодняк від плодовитої кролиці, з першого – другого окролу. Важливо, щоб батьки були чистопородними. В середньому племінний дорослий гризун використовується близько двох років, але можна залишити на більш тривалий термін, якщо він справляється із своєю справою. Для того, щоб ефективність племінного розведення була висока,необхідно стежити за кролячим стадом, час від часу прибираючи тварин старше трьох років, тих хто абортував, дав нечисленне потомство, кролиць, які два рази виявилися незаплідненими. Останній відбір племінних кроликів проводиться після бонітування. Це така процедура при якій тваринам дається певна оцінка. Вона може бути від еліти до третього класу. Бонітування проводиться для того, щоб правильно оцінити кроликів і високоякісно вести підбір і відбір по продуктивності, конституції, екстер’єру. Бонітування основного стада і разових самок проводять щорічно в листопаді – грудні, ремонт молодняка – при відборі в двох – тримісячному віці, а також в листопаді – грудні при залишенні в стаді для подальшого використання. Бонітують племінне ядро основного стада, ремонтний молодняк та разових самок. Перед бонітуванням проводять огляд кроликів: вибраковують хворих, перевіряють вгодованість. Двох – трьох місячний молодняк бонітують по породності, живою вагою і статурі; дорослих тварин і ремонтний молодняк ще і по густоті покриву і продуктивності. При оцінці породності чистопородними вважають тварин, що походять від батьків однієї породи. Племінне розведення кролів. Кролики досягають статевої зрілості в 4 місячному віці, в залежності від певної групи порід. Кролики дрібних порід раніше дозрівають, ніж середніх і великих порід. Молодняк, народжений восени, розвивається краще, ніж молодняк народжений навесні або влітку. Самки розвиваються швидше, ніж самці. Фізіологічна зрілість у кролиць дрібних порід настає в 6 – 7 місячному віці., а у великих – у 9 місячному віці. Самець вперше використовується для племінного спарювання в 8 – 10 місячному віці. Кролицю використовують для розмноження 3 – 4 роки, а високоякісного самця 6 – 7 років. Календарні місяці для спарювання березень, квітень, коли досягається найбільша оплодотворяємість самок. Найменша оплодотворяємість у вересні – жовтні, коли проходить линька. Кроликів великих порід треба парувати якомога раніше. Здорове і стійке потомство відбувається із зимових окролів.

В залежності від розміру поголів’я в господарстві можна тримати одного або кілька самців. Ці самці повинні відрізнятися від інших за рядом ознак. Це в першу чергу - статева активність. Млявий і неактивний самець рідко вступає в шлюбні «каруселі», якщо навіть самка буде налаштована на «романтичний» лад. У кожних 8 – 10 самок повинен бути один самець вищого або одного з ним класу. За один день самець покриває не більше чотирьох самок. Для спарювання самку підсаджують у клітку до самця. Вона вважається покритою, якщо самець після садки падає на бік з характерним писком. Відбирати кролів в племінне стадо потрібно починати відразу після народження кроленят. Звернути потрібно увагу на кількість народжених кроленят від однієї самки, якості самих батьків. Скільки кроленят загинуло в перші дні, тижні. Але не всі попередньо відібрані кролики зрештою виявляться в племінному стаді, якісь можуть захворіти, якісь будуть відставати в рості. Але остаточні висновки все таки потрібно робити після першого окролу молодняка. Отже потрібно знати у кожної тварини є свої індивідуальні особливості росту і розвитку і часто кролик і в трирічному і в чотирирічному віці виглядає бадьорим, здоровим, має відмінний апетит, зберігає високу репродуктивну здатність. Саме таких тварин слід зберігати для подальшого продовження роду, тобто залишати в племінному стаді.

Для кроликів будь – яких порід важливий м’язистий круп округлої форми. Дуже важливим племінним показником є молочність самок. Її оцінюють за живою вагою її потомства у віці трьох тижнів. Цей показник має навіть більш важливе значення ніж багатоплідність, так як впливає на темпи приросту і виживання молодняка. Важливе значення має виживання кроленят. Крім цього племінна самка повинна стійко передавати своїм дитинчатам найцінніші свої якості, до яких відносять плодючість, молочність, швидкі темпи зростання, сильний імунітет і живучість, видатні якості – високу плодючість і продуктивність. Отже, хороші племінні кролики дозволять отримати економічну вигоду від їх розведення.