Пропоную вашій увазі урок з історії для якого створено 7 класу НУШ.
Урок створено за підручником: Історія: Україна і світ (інтегрований курс) 7 клас (Васильків, Паршин, Димій, 2024)
Конструктор уроків
Пропоную вашій увазі урок з історії для якого створено 7 класу НУШ.
Урок створено за підручником: Історія: Україна і світ (інтегрований курс) 7 клас (Васильків, Паршин, Димій, 2024)
Бажаю успіху!
1
Які удільні князівства існували на території України?
2
Основні етапи політичного розвитку Русі
Політичну історію Русі можна поділити на кілька періодів. Перший період — розвиток місцевого слов’янського населення і правління напівлегендарних Кия, Аскольда і Діра. Зважаючи на брак джерел, відомостей про тогочасні події вкрай мало.
Другий період — це етап надзвичайно швидкого зростання, що охопив майже 100 років — від 882 р., коли до влади прийшов Олег, і до смерті князя Святослава у 972 р. Використовуючи вигідне географічне розташування Києва, варязькі князі з династії Рюриковичів підпорядкували собі надзвичайно важливий торговельний шлях по Дніпру — «із варягів у греки». Також відбулося підкорення східнослов’янських племен й знищення основних суперників серед найближчих сусідів. Завдяки цьому сформувалася величезна імперія, на яку змушені були зважати навіть візантійські володарі.
Наступний період охопив часи князювання Володимира Великого (980-1015) та Ярослава Мудрого (1034-1054). Цей етап чимало дослідників визнають добою зміцнення Києва, досягненням вершини політичної сили, стабільності, господарського та культурного розвитку. Якщо раніше держава зростала територіально, то тепер настала черга внутрішнього розквіту. Відчутнішим стає законопорядок («Руська правда»). Надзвичайно важливим було впровадження християнської релігії. Це привнесло нову культуру й повністю змінило світогляд і самовираження русько-українського населення.
Для четвертого періоду характерні постійні руйнівні князівські чвари між Рюриковичами, відчутна загроза зі боку степовиків та, як наслідок, скорочення торгівлі, проблеми з економічним розвитком. Дехто з істориків вважає, що перелічені лиха розпочалися уже невдовзі після смерті Ярослава Мудрого. Однак, схоже, занепад розпочався уже після князювання Володимира Мономаха (1113-1125) та його сина Мстислава (1125-1132). Усобиці між Рюриковичами та зростання ролі удільних князів призвели до падіння ролі Києва. Коли князь Андрій Боголюбський у 1169 р. захопив і понищив столичне місто Русі, а потім полишив його, стало очевидним, що політичне й економічне значення Києва дуже погіршилося. І хоча надалі статус міста поступово відновився, монгольська навала й захоплення Київського, Чернігівського та Переяславського князівств після 1240 р. ознаменували тимчасове падіння державності на цих землях.
Водночас п’ятий період припав на розквіт удільних Галицького і Володимирського князівств, які у 1199 р. об’єднав князь Роман Мстиславович. Його сини відновили міцну Волинсько-Галицьку державу. У 1253 р. князь Данило Романович отримав від Папи Римського королівську корону. Королівство Русі, із його військовою, господарською, політичною силою зберігало свою могутність. Боротьба короля Данила з монголами була унікальним для тогочасної Європи прикладом протидії кочовикам (на що інші руські князі і європейські правителі не зважувалися).
Припинення правління династії Романовичів у 1340 р. стало початком наступного періоду — поступової втрати державності. Сьогодні історики оцінюють його по-різному. Так, русько-українські землі ставали частиною об’єднаної Кревською унією Польсько-Литовської держави. Однак князі Гедиміновичі проявили себе спадкоємцями руських традицій — зрештою, для Європи зміна династій була звичною справою (Норманську династію в Англії, наприклад, змінили Плантагенети). Гедиміновичі оберігали православ’я, дбали про руську мову та намагалися захиститися від Золотої Орди. До кінця XV ст., із посиленням польської влади, було припинене існування потужних Київського і Волинського князівств. Відбулася повна інкорпорація (включення) русько-українських земель до складу іноземних держав.
3
ПРАКТИКА.
І. Орієнтуємося в історичному часі й просторі
1. Вправа «Скільки та коли?»
Опрацюйте підпараграф 54.1. На основі текстової інформації створіть графічну: таблицю / схему / ментальну мапу / інфографіку.
2. Вправа «Стрічка часу»
Доповніть створений вами у вправі 1 графічний об’єкт датами основних подій, що відбулися в кожному з періодів.
Розмістіть ці дати в хронологічній послідовності на «стрічці часу».
3. Вправа «Де? Коли?»
За допомогою історичних карт із параграфів 9-10, 13, 15, 38-39, 42-43 доповніть створений вами у вправі 1 графічний об’єкт переліком територій державних утворень відповідно до кожного з періодів.
4
II. Працюємо з інформацією історичного змісту
4. Вправа «Детективи»
Опрацюйте фрагмент історичного джерела. На основі тексту встановіть:
а) століття, про яке йдеться в джерелі;
б) територію, яка описана;
в) історичних діячів, згаданих у документі; у яких взаєминах вони перебували між собою.
5
III. Виявляємо повагу до гідності людини та соціальну активність
5. Вправа «Діаграма Вена»
Опрацюйте фрагмент історичного джерела. На основі документа та вивченого в 7 класі створіть діаграму Вена, зазначивши спільні та відмінні риси розвитку середньовічного суспільства Західної Європи та Русі.
6
Виконати тест!
Володимир
Володимир
Супер!
Рефлексія від 0 учнів
Сподобався:
Так: 0
Ні: 0
Зрозумілий:
Так: 0
Ні: 0
Потрібні роз'яснення:
Ні: 0
Так: 0