Конструктор уроків
1
Однорідними називаються такі члени речення, що виконують однакову синтаксичну роль, стосуються одного й того самого члена речення і поєднуються сполучниковим, безсполучниковим (інтонаційним) чи змішаним зв’язком.
Однорідні члени речення рівноправні і не залежать одне від одного. Вони називають поняття, схожі за смислом.
Однорідні члени речення є ускладнювальним елементом у простому реченні.
За будовою однорідні члени речення бувають непоширені (виражені одним повнозначним словом) і поширені (кілька повнозначних слів).
Приклад:
І сонце (непоширений), й день (непоширений), і вишня в цвіті (поширений), і творчості крилата мить (поширений) (П. Тичина).
Найважливіші ознаки однорідних членів речення
Однорідні члени речення виконують однакову синтаксичну роль (у реченні можуть бути як головними (підмети і присудки), так і другорядними (додатки, обставини, означення) членами речення). Схематично однорідні члени речення можна зобразити так: О
Приклад:
Хліб і сіль завжди мали стояти на столі українця (О і О).
Голубі, сині, фіолетові, рожеві пасма снувались над горами (І. Цюпа) (О, О, О, О).
Над лісом і над полем чути спів жайворонка (О і О).
Однорідні члени речення відповідають на одне й те саме запитання, поставлене від одного слова.
Приклад:
У відділі продають (що?) морозиво і (що?) цукерки (О і О).
Однорідні члени речення завжди виражаються однією частиною мови.
Приклад:
Зверни увагу!
Приклад:
Весна іде (дієсл.), красу несе (дієсл.) (Нар. творчість) (О, О).
Не можуть бути однорідними членами речення ширші й вужчі поняття, слова, що належать до різних частин мови.
Неправильно. Мама ставила на стіл посуд, тарілки, чашки, вилки і ложки. Люблю весну за спів птахів і що пробуджується природа. У першому реченні посуд (ширше поняття) включає в себе тарілки, чашки, вилки і ложки (вужче поняття). У другому реченні іменник спів не може бути однорідним з дієсловом пробуджується.
Правильно. Мама ставила на стіл тарілки, чашки, вилки і ложки. Люблю весну за спів птахів і за пробудження природи.
Однорідні члени речення поєднуються інтонаційно, за допомогою парних, повторюваних і неповторюваних (одиничних) сполучників.
Приклад:
Ми чуєм трав зелений крик, дощів задумані рефрени (І. Драч) (О, О).
Мужню силу хоч похилить горе, та не зломить, в підлість не поверне (І. Франко) (... хоч О, та О, О).
Тут були і авіатори, і танкісти, і артилеристи (О. Гончар) (... і О, і О, і О).
Мати висаджувала біля хати лише чорнобривці або мальви (О або О).
Зверни увагу!
Однорідні члени речення поєднуються за допомогою:
одиничних сполучників: і, та, а, але, проте, зате, однак, або, чи:
На розпутті кобзар сидить та на кобзі грає (Т. Шевченко).
повторюваних сполучників і… і, та… та, або… або, чи… чи, то… то, ні… ні (такий сполучник повторюється два або більше разів підряд):
І земля, і небо, й гори були сірими (М. Кідрук).
парних сполучників не тільки… а й; як… так і; хоч… але; якщо не… то; не ... а (перша частина такого сполучника ставиться перед першим однорідним членом, друга — перед другим):
Не тільки друзі, а й вороги шанували князя Ярослава Мудрого.
Зверни увагу!
Не є однорідними членами:
повторювані слова, які вживаються для підкреслення кількості предметів, тривалості дії, вираження емоційності; вони розглядаються як єдиний член речення: Квітки куплю в переході, ніжну, ніжну красу, радість в теплих долонях в дім принесу, принесу (О. Чубачівна);
повторювані однакові форми слів, об’єднані частками не, так: писати так писати, дивиться не надивиться;
стійкі словосполучення з парними сполучниками і…і, ні…ні: ні слуху ні духу, ні пава ні ґава, і сміх і гріх, і сяк і так, і вдень і вночі, ні вдень ні вночі, ні світ ні зоря, ні се ні те, ні сіло ні впало, ні живий ні мертвий, ні пуху ні пера, ні в тин ні в ворота, ні за що ні про що тощо.
два однакові за формою дієслова, що позначають дію та її мету: піду подивлюся.
2
Рефлексія від 4 учнів
Сподобався:
Так: 4
Ні: 0
Зрозумілий:
Так: 4
Ні: 0
Потрібні роз'яснення:
Ні: 4
Так: 0
Види і техніка виправлень Етапи роботи над текстом: попереднє читання; позначки олівцем на полях; перевірка даних, цитат, посилань; погодження суттєвих виправлень з автором; виправлення тексту; вичитування.
Мовне оформлення різних видів документів: положень, інструкцій, наказів, протоколів, актів, заяв, довідок тощо.