Однорідні члени речення.

Однорідними називаються такі члени речення, що виконують однакову синтаксичну роль, стосуються одного й того самого члена речення і поєднуються сполучниковим, безсполучниковим (інтонаційним) чи змішаним зв’язком.
Однорідні члени речення рівноправні і не залежать одне від одного. Вони називають поняття, схожі за смислом.
Однорідні члени речення є ускладнювальним елементом у простому реченні.
За будовою однорідні члени речення бувають непоширені (виражені одним повнозначним словом) і поширені (кілька повнозначних слів).

Приклад:

І сонце (непоширений), й день (непоширений), і вишня в цвіті (поширений), і творчості крилата мить (поширений) (П. Тичина).

Найважливіші ознаки однорідних членів речення

Однорідні члени речення виконують однакову синтаксичну роль (у реченні можуть бути як головними (підмети і присудки), так і другорядними (додатки, обставини, означення) членами речення). Схематично однорідні члени речення можна зобразити так: О

• Приклад:

• Хліб і сіль завжди мали стояти на столі українця (О і О).

• Голубі, сині, фіолетові, рожеві пасма снувались над горами (І. Цюпа) (О, О, О, О).

• Над лісом і над полем чути спів жайворонка (О і О).

Однорідні члени речення відповідають на одне й те саме запитання, поставлене від одного слова.

Приклад:

У відділі продають (що?) морозиво і (що?) цукерки (О і О).

Однорідні члени речення завжди виражаються однією частиною мови.

Приклад:

Зверни увагу!

Приклад:

Весна іде (дієсл.), красу несе (дієсл.) (Нар. творчість) (О, О).

Не можуть бути однорідними членами речення ширші й вужчі поняття, слова, що належать до різних частин мови. 
Неправильно. Мама ставила на стіл посуд, тарілки, чашки, вилки і ложки. Люблю весну за спів птахів і що пробуджується природа. У першому реченні посуд (ширше поняття) включає в себе тарілки, чашки, вилки і ложки  (вужче поняття). У другому реченні іменник спів не може бути однорідним з дієсловом пробуджується.
 
Правильно. Мама ставила на стіл тарілки, чашки, вилки і ложки. Люблю весну за спів птахів і за пробудження природи.

Однорідні члени речення поєднуються інтонаційно, за допомогою парних, повторюваних і неповторюваних (одиничних) сполучників.

• Приклад:

• Ми чуєм трав зелений крик, дощів задумані рефрени (І. Драч) (О, О).

• Мужню силу хоч похилить горе, та не зломить, в підлість не поверне (І. Франко) (... хоч О, та О, О).

• Тут були і авіатори, і танкісти, і артилеристи (О. Гончар) (... і О, і О, і О).

• Мати висаджувала біля хати лише чорнобривці або мальви (О або О).

Зверни увагу!

Однорідні члени речення поєднуються за допомогою:

• одиничних сполучників: і, та, а, але, проте, зате, однак, або, чи:
  На розпутті кобзар сидить та на кобзі грає (Т. Шевченко).
   

• повторюваних  сполучників і… і, та… та, або… або, чи… чи, то… то, ні… ні (такий сполучник повторюється два або більше разів підряд):
  І земля, і небо, й гори були сірими (М. Кідрук).
   

• парних  сполучників не тільки… а й; як… так і; хоч… але; якщо не… то; не ... а (перша частина такого сполучника ставиться перед першим однорідним членом, друга — перед другим):
  Не тільки друзі, а й вороги шанували князя Ярослава Мудрого.

Зверни увагу!

Не є однорідними членами:

• повторювані слова, які вживаються для підкреслення кількості предметів, тривалості дії, вираження емоційності; вони розглядаються як єдиний член речення: Квітки куплю в переході, ніжну, ніжну красу, радість в теплих долонях в дім принесу, принесу (О. Чубачівна);

• повторювані однакові форми слів, об’єднані частками не, так: писати так писати, дивиться не надивиться;

• стійкі словосполучення з парними сполучниками і…і, ні…ні: ні слуху ні духу, ні пава ні ґава, і сміх і гріх, і сяк і так, і вдень і вночі, ні вдень ні вночі, ні світ ні зоря, ні се ні те, ні сіло ні впало, ні живий ні мертвий, ні пуху ні пера, ні в тин ні в ворота, ні за що ні про що тощо.

• два однакові за формою дієслова, що позначають дію та її мету: піду подивлюся.