НМТ. Історія України весь курс. Варіант 1.

Підгорецький замок 🠕

Луцький замок чи замок Любарта.Волинь.🠕 Заснування 1340 р.

Замок Паланок 🠕.

Унікальний зразок середньовічної фортифікаційної архітектури з поєднанням різних стилів

Острожський замок. Кругла вежа.🠕.

Архітектурний стиль - Середньовічний з ренесансною короною зубчиків.

Замок паланок

замок у Луцьку

Чайка

Віленське перемир'я – це угода, укладена 24 жовтня 1656 року в м. Вільно (тепер Вільнюс, Литва) між Річчю Посполитою та Московською державою. Ця угода передбачала припинення військових дій між цими державами та зобов'язання не розпочинати переговори про мир зі Швецією.

Сторони:

Річ Посполита та Московська держава.

Умови:

• Припинення воєнних дій між Польщею та Росією.

• Обидві країни зобов'язалися не розпочинати мирних переговорів зі Швецією.

• Умовно передбачалося спільне протистояння Швеції, але це не було реалізовано, оскільки Бранденбург не розірвав союз зі Швецією.

  Значення:

  Віленське перемир'я призвело до порушення союзницьких відносин між Москвою та Військом Запорозьким, що змусило гетьмана Богдана Хмельницького шукати нових союзників.

  Куруківський договір (1625):

  Закріпив збільшення козацького реєстру до 6 тисяч та амністію для учасників повстань.

Зборівський договір (1649):

Зміцнив союз між козаками та Річчю Посполитою після Зборівської битви.

Білоцерківський договір (1651):

Змінив умови Зборівського договору, обмежуючи козацькі свободи

Березневі статті (1654):

Обмежували автономію Гетьманщини та встановлювали союз з Московським царством

Договори з Річчю Посполитою (1654-1656):

Повертаючись до відновлення прав та вольностей, козацька сторона прагнула досягти автономії, що заваджала Польщі.

Переяславська угода (1654):

Укладена між Гетьманщиною та Московським царством, вона встановлювала умови союзу.

Гадяцький договір (1641):

Спрямований на встановлення автономії Гетьманщини, але зазнав невдачі.

Конституція козацтва (1710):

Договір гетьмана Пилипа Орлика, що визначав права та обов'язки козаків.

ВЕСНА НАРОДІВ 1848-1849
революційні виступи ліберального й республіканського характеру в Європі; започаткована Лютневою революцією 1848 у Франції; в Італії спроби визволення з-під австрійького панування та прийняття у низці держав конституцій; в Австрії усунення К. Меттерніха та октроювання конституції; в Угорщині революція 1848-1849 рр.; в Чехії повстання у Празі; у Пруссії скликання загальнонім. парламенту; у Польщі Великопол. повстання 1848 р. і збройний виступ у Кракові, придушені прусськими і австрійськими військами; в Галичині політичний збройний виступ у Львові, придушений австрійськими військами, виникнення Головної руської ради.

Реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ та українські землі

Австрійці застали в Галичині необмежену владу польської шляхти, відсутність промисловості та торгівлі, великих міст і нормальних шляхів сполучення, бідність неосвіченого, закріпаченого населення. Тому австрійська влада у 70-80-х рр. XVIII ст. проводила реформи, це припало на часи імператриці Марії-Терезії ( 1740-1780 рр.) та її сина Йосифа II (1780-1790 рр.):

• аграрна реформа — селяни були звільнені від особистої залежності й визначено розмір паншини (до 30 днів на рік), заборона застосування тілесних покарань, надання селянам деяких громадянських прав;

• адміністративна реформа — Королівство Галичини та Лодомерії поділено на округи, очолювані старостами, у селах влада належала мандаторам, містами управляли магістрати, згодом — міські ради, найвищим представницьким органом краю став сейм, де провідні позиції посідала польська шляхта, центр — Львів;

• освітня реформа — відновлення у Львові замість закритої єзуїтської академії в 1784 р. університету, при ньому до 1809 р. діяв Руський інститут, де на філософському і богословському факультетах навчалися українці. Запроваджено початкові і середні школи. У початкових школах навчання мало проводитися рідною мовою;

• релігійна реформа — католицька, протестантська та греко-католицька церкви були зрівняні в правах. Заборона примушувати греко-католиків змінювати віру, рівні права при прийнятті на державну службу, зрівняння євреїв у правах з іншими народами імперії.

Наслідки реформ:

• позитивний вплив на політичну модернізацію краю;

• посилення німецького впливу, українці, як і раніше, усунуті від участі в управлінні;

• у той час, коли Йосиф II ліквідовував найогидніші вияви кріпацтва,

Катерина II запроваджувала його для мільйонів українських селян, позитивні зміни в становищі селян і греко-католицької церкви;

• поширення серед селян і греко-католицького духівництва прихильного ставлення до Габсбургів.

Петро Дорошенко (1627-1698) – видатний український військовий, політичний та державний діяч, гетьман Правобережної України (1665-1676). Він був також очільником Гетьманщини в 1668-1670 роках.

Петро Дорошенко прояв себе як активний учасник російсько – української війни (1658-1659),

встановив митну лінію, карбував власну монету, провадив колонізацію незалежних земель, утворив новий Торговицький полк, здійснював заходи по реорганізації внутрішнього життя українських земель

В 1667 році укладає військовий договір з Кримським ханством та розпочинає воєнні дії в Галичині, змусивши польський уряд визнати автономію Правобережної України та встановив українсько-польський кордон на річці Горинь.

8 червня 1668 року після вбивства І. Брюховецького його було проголошено гетьманом всієї України. Але ним він пробув недовго. Його супротивники уклали з Москвою Глухівський договір у 1669 році, що змусило Дорошенка на противагу йому підписати союзний договір з Османською імперією та розпочати війну зі ставленником Речі Посполитої М. Ханенком.

Здобувши перемогу у 1672 році було укладено Бучацький мирний договір, який Москва розцінила як можливість захопити Правобережжя.

Через його союз з Османською імперією, авторитет Петра Дорошенка серед населення почав стрімко падати і розчарувавшись у політиці свого союзника він вирішує зректися булави на користь Івана Сірка.

Увага! Договори!

Петро Дорошенко підписав зокрема: Підгаєцьку угоду (1667) з Реччю Посполитою, Корсунську угоду (1669) з Османською імперією, та Бучацький мирний договір (1672) з Річчю Посполитою.

Прагнучи стабілізувати внутрішнє становище Правобережної України, Дорошенко, за підтримки київського митрополита Йосифа Тукальського, провів ряд важливих реформ. Щоб позбутися залежності від козацької старшини, створив постійне 20-тисячне військо з найманих частин (сердюки і компанійці), які відзначалися хоробрістю в бою і особистою відданістю гетьманові.

Масонство (від фр. муляр) – релігійно-етичний рух, що виник у XVIII ст. й існує досі. Організаційну форму запозичив у середньовічних цехів. Масони проголошували демократичні гасла (республіка, конституція, права людини, свобода слова тощо), інколи під тримували національно-визвольні рухи. Кінцева мета – об’єднання всіх народів світу в так зване розумне суспільство під їхнім керівництвом.

Показовою є діяльність полтавської ложі «Любов до істини», яку заснував у квітні 1818 р. начальник канцелярії «малоросійського» генерал-губернатора М. Рєпніна багатий поміщик Михайло Новіков. Ложа ставила завданням залучити місцеве дворянство до активної громадсько-політичної діяльності. Серед її членів були І. Котляревський, В. Тарновський та В. Лукашевич.

У 1816 р. в Петербурзі виникла перша декабристська організація – Союз порятунку. Вона існувала недовго: вже 1818 р. в Москві замість неї постав Союз благоденства.

1821 р. декабристи реорганізували свої об’єд нання і створили дві організації – Північне товари ство з центром у Петербурзі й Південне – з осередком у Тульчині на Поділлі. Південне товариство очолили Павло Пестель та Олександр Юшневський. Протягом 1822–1825 рр. щороку в Києві під час контрактового ярмарку відбувалися з’їзди керівників Південного товариства. Учасники з’їзду 1824 р. обговорили і схвалили програму товариства – «Руську правду», яку написав П. Пестель. На з’їзді в 1825 р. обговорювали можливість організації в армії повстання проти царизму.

У 1823 р. в Новограді-Волинському виникло Товариство з’єднаних слов’ян, очолюване братами Петром та Андрієм Борисовими. Програму товарства викладено у двох документах – «Правилах» і «Клятві».

14 грудня 1825 р. повстав Чернігівський полк в Україні.

Польське повстання 1830–1831 рр.

З 1817 р. на теренах Слобідсько-Української, Херсонської та Катеринославської губерній за наказом імператора Олександра І почали створювати військові поселення. Військові поселення – особлива форма військової організації, що передбачала поєднання військової служби із виконанням сільськогосподарських робіт.

У першій чверті століття розгорнулася тривала боротьба селян Поділля на чолі з Устимом Кармалюком. У 1830–1835 рр. селянський рух під його проводом охопив усе Поділля, райони Бессарабії та Київщини.

1791 р.-Секретна місія В. Капніста до Берліна

1798 р.-Вихід перших трьох частин «Енеїди» І. Котляревського

1805 р.- Відкриття університету в Харкові

1834 р. - Відкриття університету Св. Володимира в Києві

1840 р. - Вихід у Петербурзі першого видання «Кобзаря» Т. Шевченка

1846 - 1847 р. - Діяльність Кирило-Мефодіївськогобратства

У 1819 р. Микола Цертелєв опублікував у Петербурзі збірку «Спроба зібрання старовинних малоросійських пісень», що складалася із 10 текстів.

Становлення наукової фольклористики пов’язують з ім’ям ученого-енциклопедиста, першого ректора Київського університету Михайла Максимовича. Він був укладачем трьох збірок народних пісень: «Малоросійські пісні» (1827), «Українські народні пісні» (1834), «Збірник українських пісень» (1849).

Пробудженню національної самосвідомості, поверненню забутих імен та героїчних сторінок минулого посприяла чотиритомна праця Дмитра Бантиша-Каменського «Історія Малої Росії», що побачила світ 1822 р.

У 1818 р. вийшла перша граматика живої української мови – «Граматика малоросійського наріччя», яку підготував Олексій Павловський.

Подією, пов’язаною з Новгород-Сівер ським гуртком, є створення «Історії русів» – пам’ят ки укра їнської історичної прози й публіцистики кінця XVIII ст., наснаженої ідеями національного відродження.

Наприкінці 20-х – у середині 30-х років XIX ст. захоплена ідеями західноєвропейського романтизму й національного українського від родження харківська студентська молодь об’єдналася в гурток харківських романтиків. Засновником гуртка був вихованець, а потім професор університету, філолог-славіст, етно граф Ізмаїл Срезневський.

У січні 1846 р. у Києві виникла українська таємна політична організація – Кирило-Мефодіївське братство (товариство). Ініціаторами її створення були вчитель з Полтави Василь Білозерський.

Головними програмовими документами Кирило-Мефодіївського братства були «Книга буття укра їнського народу», написана М. Костомаровим, і Статут, складений В. Білозер ським, М. Гулаком та М. Костомаровим.

1816 - Створення Товариства галицьких греко-католицьких священників у Перемишлі

1833 - Діяльність «Руської трійці»

1837 - Вихід друком «Русалки Дністрової»

1843-1844 - Повстання під проводом Л. Кобилиці на Буковині

Лук’ян Кобилиця (1812–1851) – громадський і політичний діяч, керівник селянського руху на Буковині в 40-х роках ХІХ ст. 1839 р. обраний селянами уповноваженим громади, організовував подання скарг до галицької адміністрації та у вищі органи влади у Відні на утиски поміщиків. У відповідь на заборону селянам користуватися лісами, визнаними власністю поміщиків, 1843–1844 очолив активний виступ сільських громад. Виступ було придушено урядовими військами, а Кобилиця був ув’язнений. У 1848 р. обраний селянами депутатом Віденського рейхстагу, де обстоював інтереси своїх виборців. У квітні 1850 р. за організацію селянських повстань заарештований і висланий до Румунії, де й помер.

Перша хвиля національного відродження в Галичи ні пов’язана з діяльністю перемишльського культурно- освітнього осередку, що сформувався навколо єпископа перемишльського, а з 1816 р. митропо лита галицького – Михайла Левицького та його наступника на єпископській кафедрі (від 1818 р.) Івана Снігурського. Організатором україн ського шкільництва було призначено Івана Могильницького. Саме йому належить ініціатива заснування у Перемишлі 1816 р. Товариства галицьких греко-католицьких священників для поширення письмами просвіти і культури серед вірних.

Студенти Львівського університету, які одночасно були вихованцями греко-католицької семінарії, Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький, прагнучи піднести роль української мови, почали активно використовувати її в університеті й семінарії. Гурток друзів інші студенти називали «Руською трійцею».

"Руська трійця" мала виразно слов'янофільський та будительсько-демократичний характер. Вони виступали за впровадження української мови та культури в усі сфери громадського життя. Завдяки їхній діяльності було започатковано нову демократичну культуру в Галичині.

13 квітня 1848 р.– створення у Львові Центральної ради народової (ЦРН)

2 травня 1848 р.– створення у Львові Головної руської ради (ГРР)

15 травня 1848 р.– вихід друком першої української газети «Зоря Галицька»

15 травня 1848 р. – скасування панщини в Галичині

Липень1848 р. – заснування у Львові Галицько-руської матиці

Жовтень 1848 р.– проведення у Львові Собору руських учених

Галицько-руської матиці – культурно-освітньої організації, яка мала завданням видавати популярні книжки для народу (до 1885 р. світ побачило понад 80 книжок, серед яких «Читанка для малих дітей» М. Шашкевича.

На західноукраїнських землях від 1784 р. працював університет у Львові.

Згодом Рішельєвський ліцей реорганізовано в Новоросійський університет (1865).

Тимофій Осиповський – професор Харківського університету, який відіграв велику роль у розвитку математики, фізики й астрономії. Він виховав цілу плеяду математиків. Вагомий внесок у розвиток математичної науки належить

Михайлу Остроградському. Його праці, присвячені теоретичним питанням аналітичної геометрії, математичного аналізу, теорії чисел, аналітичної механіки.

У 1810 р. Василь Каразін висунув проєкт формування мережі метеорологічних станцій і використання їхніх спо стережень (передбачення посух, похолодань, бур тощо).

Михайло Максимович опублікував двотомну працю «Основи ботаніки».

Значний поступ зробила історична наука. Справу Д. Бантиша-Каменського продовжив Микола Маркевич – автор однієї з узагальнювальних праць з історії України, п’ятитомної «Історії Малоросії».

Наприкінці 30-х – у 40-х роках розпочав наукову діяльність історик Микола Костомаров. Загалом його наукова спадщина становить 21 том. В Одесі зусиллями Аполлона Скальковського було створено перше дослідження з історії запорозького козацтва – «Історія Нової Січі», – яке побачило світ у 1841 р.

Автором першої української національної опери був оперний співак, композитор Семен Гулак-Артемовський. У 1862 р. він створив оперу «Запорожець за Дунаєм»

Виникла й українська національна композиторська школа. Одним із перших українських професійних компо зиторів був Михайло Вербицький. М. Вербицький створив музику до більш ніж двадцяти театральних п’єс, є автором дванадцятьох симфонічних увертюр-симфоній, музика яких виразно утверджувала національний стиль. . Він є автором музики Державного Гімну «Ще не вмерла України...»

Слава основоположника художньої прози в новій українській літературі належить Григорію Квітці-Основ’яненку. До двох збірок його «Малоросійських повістей» (1834, 1836–1837) уві йшли найвідоміші повісті «Конотопська відьма» і «Маруся».

Ректор Харківського університету (1841–1849) Петро Гулак-Артемовський уславився байками і роман тичними баладами, за початкувавши в новій українській літературі ці жанри. Хрестоматійною є його байка-казка «Пан та собака»

Президентські вибори 2014 р. Мирний план П. Порошенка.

Після втечі Януковича.

22 лютого Головою Верховної Ради України став О. Турчинов,

23 лютого був виконувачем обов’язків Президента Украниїни.

Скасовано «диктаторські закони». Ухвалено заходи щодовідновлення боєздатності армії, відновлено Національну гвардію, створено добровольчі батальйони спецпризначення. Ухвалено законодавство в межах асоціації України з ЄС. Створений новий уряд на чоліз А. Яценюком.

Мета нового уряду

уникнути економічного краху в умовах розграбованої державної скарбниці та агресії Росії..

25 травня 2014 р -Вибори Президента України

Вибори Президента України відбулися в один тур. Уперше за історію незалежності голосування проходило не по всій території України. 7 червня 2014 р. П.Порошенко склав присягу на вірність Україні.

План П. Порошенко щодо відновлення миру.

Окремі пункти

- гарантії безпеки для всіх учасників переговорів;

- звільнення заручників;

- створення 10-кілометрової буферної зони на українсько-російському кордоні;

виведення незаконних збройних формувань;

- роззброєння;

- створення у структурі МВС підрозділу для ведення спільного патрулювання;

- відновлення діяльності місцевих органів влади;

- поновлення центрального теле- і радіомовлення в Донецькій та Луганській

областях;

ініціативу підтримали ООН, ЄС, ОБСЄ,

протягом 20—30 червня діяло одностороннє припинення вогню з боку українських військових.

Бойові дії влітку 2014 р. Мінські домовленості.

спроба українських військ відновити контроль над кордоном / відрізати ДНР і ЛНР відРосії/

1. пробитий «коридор» до смтІзваріне / донеччина/

подібну операцію провести на Луганщині не вдалося.

затиснуті у вузькому «коридорі» українські військові опинилися під систематичним артилерійським обстрілом гармат і реактивних систем «Град»

Першим зазнав обстрілу базовий табір українських військ під Зеленопіллям (у ніч із 10 на 11 липня 2014 р.). Загинуло 37 солдатів і офіцерів. Близько 100 осіб було поранено -українські військові частини довелося відвести від кордону.

Збройні Сили України до середини липня відновили контроль над містами Слов’янськ, Краматорськ, Артемівськ, Дзержинськ, Дебальцеве. На півдні був зайняий Маріуполь.

17 липня 2014 р. над територією Донецької області комплексом «Бук-М» збито пасажирський літак Боїнг-777 компанії «Малайзійські авіалінії»

Продовження бойових дій.

Перші перемоги

-танковим ударом вдалосяпробити 40-кілометровий «коридор» від Дебальцевого до Тореза

-відтіснили противника до лініїІловайськ—Шахтарськ

-на півночізайнялиЛисичанськ, Первомайськ, Лутугіне, Станицю Луганську

Наші поразки

-24 серпня ударне угруповання російських військ перетнуло кордон у районі Амвросіївкий почало наступ на Кутейникове—Старобешев

-25—26 серпня противник просунувся на 35—40 км від кордону і в районі міст Іловайськ та Кутейникове оточив українські частини.

“Іловайський котел” - Загинуло понад 400 українських солдатів. бойові дії, що розгорнулися під містом Іловайськ Донецької області у ході російсько-української війни у серпні 2014 року. На початковому етапі українські війська оточували проросійських бойовиків, а з 24 серпня українському угрупуванню в тил зайшла значна кількість регулярних військ РФ, змінивши хід боїв.

Хоча українська армія булазмушена відступити, вона не була розгромлена.

Втрати агресора у 5 разів перевищували українські.

5 вересня 2014 р Мінські угоди - про припинення вогню. 19 вересня — про розмежування сторін і відведення важкого озброєння з лінії зіткнення. Сепаратиські російські війська не дотримувалися підписанних домовленостей.

Оборона Донецького аеропорту - тривала 242 дні - кіборги.

9 грудня 2014 р. Мінські домовленості - “Режим тиші” - Дотримувався українською стороною.

Економічний тиск росії на Україну. Торговельна війна. 16 липня 2014 р. припинено постачання природного газу в Україну. Завдяки допомозі країн ЄС та США Україні вдалося організувати постачання природного газу з Європи.

2017 р Росія здійснила найбільшу хакерську атаку на об’єкти промисловості та державні інституції України, запустивши вірусPetya.А.

Дострокові вибори до Верховної Ради України
2014 р.

25 серпня 2014 р - Президент України П. Порошенко публічно оголосив про рішення достроково припинити повноваження Верховної Ради України VII скликання.

Парламентська коаліція розпалася 24 липня, коли фракції «УДАР» та «Свобода» оголосили про свій вихід Протягом місяця нову коаліцію не було сформовано

9 жовтня - П. Порошенко підписав Закон «Про очищення влади» /люстрацію/

14 жовтня - Указ про створення Національної ради зпитань антикорупційної політики

Закон «Про прокуратуру», який заборонив їй втручатися в цивільне життя,

чинити вплив на громадян та бізнес.

26 жовтня Достроковівибори до Верховної Ради України. Люстрація — законодавча заборона діячам високого рангу, які скомпрометували себе співпрацею зі злочинним режимом, упродовж певного часу або довічно працювати на державній службі.

Голова ВР В. Гройсман

Прем’єр-міністр А. Яценюк

Діяльність нового Парламенту та уряду

Вперше до уряду були запрошені іноземці - Н. Яресько, О. Квіташвілі, Е. Згуладзе, А. Абромавичус та інші.

вдалося

- зупинити падіння економіки, наповнити скарбницю

- забезпечити фінансування армії

- реструктуризувати борг України

- підписати Угоду про асоціацію з ЄС

- розпочати реформи в МВС України та Збройних

Силах України

- започаткувати процес децентралізації системи

управління державою

- запровадити безвізовий режим із ЄС

Не вдалося

- побороти корупцію

- загальмувалися судова реформа й

реформа прокуратури.

- зупинити процес падіння довіри

населення до уряду

У грудні 2015 р. Виникла

політична криза

Голова ВР А. Парубій.

Прем’єр-міністр В.Гройсман

відбулася зміна уряду й керівництва Верховної Ради України

Активізація бойових дій. Мінські домовленості 2015 р

На початку січня 2015 р. бойові дії на фронті спалахнули з новою силою

Під час перемир’я сепаратистам вдалося зайняти окремі села в нейтральній смузі. Вони захопили територію площею понад 500 км2 .

22 січня українські військові були змушені залишити аеропорт

Під час зимового наступу проросійські бойовики здійснили нові злочини - 24 січня завдано ракетного удару по житлових кварталах Маріуполя, 10 лютого — Краматорська,

11— 12 лютого 2015 р -Мінські домовленості - укладено нову угоду, яка передбачала припинення вогню з 15 лютого. Нове загострення ситуації на фронті відбулося влітку 2015 р. -наступ сепаратистів і російських військ 3 червня на с. Мар’їнка, він був зупинений українськими військами. Почалась позиційна війна.

30 квітня 2018 р. П. Порошенко оголосив про офіційнезавершення АТО та початок Операції Об’єднаних сил (ООС).

Декомунізація.

15 травня 2015 р Президент П. Порошенко підписав закони. Комуністичний режим прирівняно з націонал-соціалістичним. Заборонено радянську символіку. Про відкриття архівіврадянських спецслужб. заборона КПУ брати участь у всіх виборах та позбавлення її статусу політичної партії.

7 лютого 2019 р. Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору)».

Мета усіх прийнятих рішень. Україна має стати повноправним членом НАТО і ЄС.

1й тур виборів - 31 березня 2019 р

2й тур виборів - 21 квітня 2019 р

20 травня 2019 р. інавгурація Президента В.Зеленського

Закони 2020

підписав закон щодообігу земель сільськогосподарського призначення

підписав "антиколомойський" закон про банки

Закони 2021

ВРУ ухвалила президентський закон про референдум.

санкції протипроросійських телеканалів нардепа Тараса Козака та Віктора Медведчука: "112 Україна", "NewsOne", "ZIK"..

Закон про олігархів

держава у смартфоні

Будівництво доріг

Зростання мінімальної зарплати

«Доступні кредити 5-7-9%»

програма «Доступна іпотека 7%».

Завершив будівництво

лікарня «Охматдит»

Парламентські вибори 2019 року

Законом «Про вибори народних депутатів України» буловстановлено 5%-й прохідний бар'єр і змішану систему

Голова ВР - Разумков Дмитро

Уряд Премєр-міністр Олексій Гончарук

7 жовтня 2021 року Голова ВР

Стефанчук Руслан

2020 Премєр-міністр Денис Шмигаль

Широкомаштабне вторгнення росії в УКРАЇНУ

Україна офіційно вступила до Світової організації торгівлі (СОТ) 16 травня 2008 року. Переговори щодо вступу тривали з 1994 року.

Формування Збройних Сил України (ЗСУ) розпочалося з проголошення незалежності України, а саме 24 серпня 1991 року, коли Верховна Рада ухвалила постанову "Про військові формування в Україні"

Безвізовий режим для громадян України з країнами Європейського Союзу було запроваджено 11 червня 2017 року. Це дозволило українцям перетинати кордони країн ЄС та Шенгенської зони без необхідності попереднього отримання віз, що значно полегшило поїздки за кордон.

Політичну частину Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом було підписано 21 березня 2014 року під час позачергового саміту в Брюсселі. Економічну частину Угоди було підписано 27 червня 2014 року, після чого Верховна Рада України та Європейський парламент одночасно ратифікували Угоду 16 вересня 2014 року.

Національну грошову одиницю гривню введено в обіг 2 вересня 1996 року. Грошова реформа проводилася з 2 по 16 вересня, після чого український карбованець вийшов з обігу.

Україна стала членом Ради Європи 9 листопада 1995 року.

Томос про автокефалію Православної Церкви України було отримано 6 січня 2019 року.

Володимир Вернадський – видатний природознавець, мінералог і кристалограф, основоположник геохімії, біогеохімії, гідрогеохімії, вчень про ноосферу і біосферу.

Вернадський Володимир Іванович народився 28 лютого (12 березня) 1863 року в Санкт-Петербурзі в сім’ї економіста. Походив з давнього козачого укр. роду, дитинство минуло у Харкові та Полтаві, часто був у Києві.

Створив філософське вчення про ноосферу. Він виділив такі види речовин в структурі біосфери – жива, біогене, відстале, біокосне, речовина в процесі радіоактивного розпаду, розсіяні атоми, речовина космічного походження

Битва Сині Води - важлива подія в історії Русі та Великого князівства Литовського, яка відбулася в 1362 році. Вона мала вирішальний вплив на звільнення українських земель від монголо-татарського іга і розширення території ВКЛ на південь.

Детальніше:

• Місце та дата:

  Битва відбулася на річці Синя Вода (Сучасна Синюха, приток Южного Бугу), в районі сучасних Кіровоградської та Миколаївської областей. Точна дата невідома, але вважається, що битва відбулася в період між 24 вересня та 25 грудня 1362 року.

• Сторони:

  Литовсько-руське військо під проводом великого князя литовського Ольгерда проти військ татарських князів (ординських), очолюваних Хаджибеєм, Кутлугбеєм та Дмитром.

• Результат:

  Перемога литовсько-руського війська, що призвело до приєднання Поділля до Великого князівства Литовського та ослаблення влади Золотої Орди.

• Історичне значення:

  Синеводська битва вважається значним етапом у звільненні українських земель від монголо-татарського панування, що тривало близько 122 років. Після битви Київське, Подільське та Чернігово-Сіверське князівства увійшли до складу ВКЛ.

• Тактика:

  Ольгерд застосував тактику, яка базувалася на вигнутому розташуванні своїх сил, що допомогло йому оточити татарські війська.

• Вплив:

  Битва мала велике значення для розвитку ВКЛ, розширивши його території на південь до Чорного моря.

Козацько-селянські повстання

Іван Підкова – козацький ватажок. Здійснював походи на Молдавію молдовський господар (1577—1578). За вимогою султана був схоплений та страчений за наказом С.Баторія.

Причини повстаннь:

Утворення Річі Посполитої (1569р.), захоплення поляками українських земель.Король роздавав на «вічність» польській шляхті «пустині», заселені селянами та козаками землі, а також української шляхти, яка змогла навести достатньо доказів.

1. Закріпачення селян.

2. Утиски православних міщан та шляхти.

3. Зменшення козацького реєстру.

4. Закінчення Лівонської війни 1583 р повернення козаків-добровольців

Гетьман К.Косинський не отримав платні від польської влади, Януш Острозький й Олександр Вишневецький відібрали в нього маєток.

Хід повстання:

1591 Криштоф Косинський обраний гетьманом. Київське, Брацлавське й частково Подільське воєводства.

Здобув Білу Церкву (помста), приєдналися міщани та селяни.

Взяли Трипілля, Богуслав, Переяслав, Волинь, Поділля. Білгородка, Біла Церква, Переяслав присягу Косинському. (підтримка місцевих жителів, козацькі порядки).

Проти повстанців військо (Костянтин-Василь Острозький).

23—31 січня 1593 р. поразка у вирішальній битві під селищем П’ятка на Житомирщині, відступили на Запорожжя. 1593 р. Косинський загинув.

Слуги магната вбили та пограбували батька С.Наливайка

Хід повстання:

1594 р. поверталися з походу. Приєдналися до них реєстрові козаки (Григорій Лобода) Пройшли Поділля, Волинь, Полісся, Білорусь.

Притік селян та міщан. Покозачення,військо налічувало 12 тис. козаків

Мета створити республіку.

Повстанці перемогли під Білою Церквою.

Велике польсько-литовське військо (коронний гетьманом Станіслав Жолкевський).

22—24 травня 1586 р. в урочищі Солониця біля Лубен поляки оточили табір повстанців, вирізали кілька тисяч повстанців, їхніх жінок і дітей.

Протиріччя між реєстровцями (Григорій Лобота та Матвій Шаула) та Наливайком, призвели до поразки.

Наливайка було узято в полон, відправлено до Варшави й після страшних тортур страчено.

Козацькі рухи 20—30-х рр. XVII ст.

Причини:

Не виконання обіцянок даних під час Хотинської війни. Зменшення реєстру

Вимоги польського короля припинити напади на Туреччину. «Мир укладав король, а не ми!»

Безправ’я православного населення

Хід повстання:

З Бара на Поділлі в Подніпров’я вирушило 30-тисячне каральне військо(Станіславом Конєцпольським). Козацькі загони відступили в напрямку до Запорожжя. Біля Крилова табір. 25 жовтня Жмайло відвів повстанців до Курукового озера. Відступ поляків.

Розкол серед козаків, переговори

Наслідки:

Михайло Дорошенко Куруківська угода амністія, 6 тис реєстр (1 тис на Січі, не пускати втікачів), повернення «випищиків» та селян, реєстровці обирали гетьмана, затверджував король, 6 полків Корсунського, Черкаського, Переяслівського, Чигиринського, Білоцерківського, Канівського

Залога 1 тис. на Запоріжжі;

Козаки не втручаються у релігійні справи;

Відмова козаків від морських походів;

Причини:

Закінчення строку пільг на Лівобережжі, введення кріпацтва.

Боротьба проти кріпацтва

Розміщення польських військ на території України

Хід повстання:

Нереєстрові козаки-запорожці обрали гетьманом Тараса Федоровича. Вирушив із Січі до Черкас. Взяли Корсунь, Канів та Переяслав. Підтримав митрополит Іов Борецький. Мав національно-визвольну спрямованість.

Під Переяславом три тижні тривали бої. «Тарасова ніч» винищили «Золоту роту» - охорону С.Конєцпольського.

Наслідки:

Переяславська угода реєстр 8 тис.

Козаки отримали право самостійно обирати гетьмана.

1635 р. сейм ухвалив постанову «Про припинення козацького свавілля».

У липні 1635 р. спорудження Кодацької фортеці, яким керував французький інженер Гійом Левассер де Боплан, було завершено. У фортеці розмістився гарнізон із 200 німецьких найманців. Розміщена в ній залога повинна була ізолювати Запорозьку Січ від решти українських земель.

1635 р. вночі загін козаків, очолюваний Іваном Сулимою, захопив Кодак і знищив залогу коронного війська. Спробував підняти повстання придушена. Ватажка повстанців відправили до Варшави де й стратили.

Причини повстання:

Відмова предстаництва у сеймі для козаків.

Прийняття Владиславом ІV «Пунктів заспокоєння православних» та супротив католиків

Будівництво фортеці Кодак (1635 р зруйнована І.Сулимою)

1637 р. «чистка» козацтва польним гетьманом Миколою Потоцьким

Хід повстання:

Повстанські загони (Павло Бут) діяли роз’єднано й були погано озброєні. 16 грудня 1637 р. у вирішальному бої 15-тисячної польської армії (Микола Потоцький)з 10-тисячним козацьким військом під с. Кумейки, неподалік Канева, повстанці зазнали поразки. Переговори, посередник Адам Кисіль. Ватажків стратили у Варшаві.

1638 р. боротьбу продовжив Яків Острянин. У квітні Острянин переміг під Говтвою. На допомогу полякам М. Потоцький та Ярема Вишневецький.

У травні поразка під Лубнамита під Жовнином. переправився через Сулу й пробився на територію Московської держави. (Перша хвиля еміграції з Правобережжя на Слобожанщину)

Дмитро Гуня табір в урочищі Старець на старому руслі Дніпра півтора місяця витримували облогу, загони, які йшли їм на допомогу, розбиті, склали зброю.

Наслідки повстання:

«Ординація війська запорізького» скасовувала «на вічні часи всі права й привілеї реєстровців, якими вони користувалися в нагороду за послуги, надані нашим предкам, і яких нині (вони) позбавляються внаслідок бунту» Замість гетьмана королівського комісара реєстру (судова й військова влада). Виборність й козацьке судочинство скасовувались. Селянам заборонялося перехід в стан козаків. Козаки жили в прикордонних зонах. Відбудовано Кодак.

Тарас Федорович (Трясило) в 1620-х був козацьким полковником, гетьманом нереєстрових козаків (з 1629); того ж року провадив козаків у похід в Крим. У березні 1630 став на чолі селянсько-козацького повстання проти Польщі. У боях під Корсунем і під Переяславом повстанці розбили польське військо і в червні примусили польського гетьмана С. Конєцпольського підписати угоду в Переяславі. Невдоволений угодою, Федорович, скинений з гетьманування, відійшов з невдоволеними козаками на Запорізьку Січ, де робив спроби підняти нове повстання. Брав участь у московсько-польській війні 1632—1634, що велась за Чернігово-Сіверську і Смоленську землі, на стороні Москви. На козацькій раді в Каневі взимку 1634—1635 рр. закликав до повстання проти Польщі, але не знайшов підтримки і з частиною козаків пішов за Дон. У 1635 р. вів переговори з московським урядом про переселення 700 козаків на Слобідську Україну. Навесні 1636 р. після повернення із Дону їздив до Москви з проханням про перехід частини українського козацтва на службу до Московської держави. Але його пропозицію було відхилено, бо московський уряд не бажав загострювати відносини з шляхетською Польщею після невдалої московсько-польської війни 1632 - 1634 рр. Подальша доля Федоровича невідома.

1635 р. сейм ухвалив постанову «Про припинення козацького свавілля».

У липні 1635 р. спорудження Кодацької фортеці, яким керував французький інженер Гійом Левассер де Боплан, було завершено. У фортеці розмістився гарнізон із 200 німецьких найманців. Розміщена в ній залога повинна була ізолювати Запорозьку Січ від решти українських земель.

1635 р. вночі загін козаків, очолюваний Сулимою, захопив Кодак і знищив залогу коронного війська. Спробував підняти повстання придушена. Ватажка повстанців відправили до Варшави де й стратили.

Київський клуб творчої молоді «Сучасник» був важливим культурним осередком 1960-х років в Україні. До її складу входила група молодих письменників, художників і музикантів, які пропагували ідеї свободи, індивідуальності та мистецького експерименту. На них вплинули культурні та інтелектуальні рухи того часу, такі як біт-покоління та французька нова кінохвиля.

Сучасники бачили клуб як важливий майданчик для поширення цих ідей, оскільки він надавав простір для вільного та відкритого самовираження митців та інтелектуалів. Події клубу, такі як поетичні читання та художні виставки, були відвідувані та викликали неабиякий інтерес серед молоді Києва та за його межами. Ідеї та цінності, які пропагував клуб, сприймалися як виклик традиційним радянським культурним нормам і відображення мінливого соціального та політичного ландшафту того часу.

Українська Гельсінська Група (УГГ) була створена 9 листопада 1976 року в Москві. Її оголосив перед іноземними журналістами Микола Руденко, а членами групи стали відомі дисиденти та правозахисники. Основною метою УГГ було сприяння виконанню Гельсінських угод, а також захист прав людини в Радянському Союзі.

Детальніше:

• Засновники:

  Петро Григоренко, Микола Руденко, Левко Лук'яненко, інші.

• Мета:

  Сприяння виконанню Гельсінських угод, зокрема, забезпечення прав і свобод людини в Радянському Союзі.

• Діяльність:

  УГГ проводила моніторинг порушень прав людини, публікувала меморандуми, звернення, розповсюджувала інформацію про політв'язнів та репресованих.

• Значення:

  УГГ стала важливою частиною українського правозахисного руху і відіграла значну роль у зміні політичної ситуації в Україні та СРСР.

• Репресії:

  Члени УГГ зазнавали жорстких репресій, їх затримували, засуджували, насилали у психіатричні лікарні.

• Перетворення:

  У 1988 році УГГ була реорганізована в Українську Гельсінську Спілку (УГС).

• Досягнення:

  УГГ внесла значний внесок у розвиток демократії та національного самовизначення в Україні.

Цікаві факти:

• 9 листопада 1982 року президент США Р. Рейган оголосив 9 листопада "Днем Української Гельсінської групи".

• У 1976 році в УГГ входило 49 осіб.

• Члени УГГ за добу в Радянському Союзі провели 550 років у в'язницях, таборах та психіатричних лікарнях.

• Українська Гельсінська спілка, що згодом вийшла із Української Гельсінської групи, сьогодні є однією з провідних правозахисних організацій в Україні.

Акція «Живий ланцюг» в Луцьку є символічним проявом єдності та соборності українців, який часто проводиться в День Соборності України (22 січня) або інші значимі дати. Під час акції люди, узявшись за руки, формують ланцюг, символізуючи об'єднання та єдність нації.

Деталі:

• Мета:

  Акція «Живий ланцюг» має на меті продемонструвати єдність українців та підкреслити значення об'єднання українських земель.

• Місце:

  Акція може проводитися у різних місцях Луцька, наприклад, у центрі міста, на площі, або на головній вулиці, яка з'єднує різні частини міста.

• Час:

  Найчастіше акція проводиться 22 січня, у День Соборності України, або інші знакові дати, пов'язані з українською історією та культурою.

• Учасники:

  Учасниками акції можуть бути люди різного віку та соціального статусу, які бажають продемонструвати свою єдність з іншими українцями.

• Проведення:

  Під час акції люди утворюють живий ланцюг, тримаючись за руки. Організатори акції можуть забезпечити учасників національною символікою (прапори, стрічки), а також проводити культурні заходи та виступи.

Історія:

• В Україні вперше така акція відбулася у 1990 році, коли близько трьох мільйонів людей взялися за руки, з'єднавши Львів і Київ.

• В Луцьку акція «Живий ланцюг» також проводиться щороку в День Соборності України та інші важливі дати.

Приклад:

У День Соборності України у Луцьку люди можуть зібратися на центральній площі, узятися за руки та створити живий ланцюг, символізуючи єдність української нації та її прагнення до об'єднання.

Загалом, акція «Живий ланцюг» є важливим елементом українського культурного життя та символом єдності нації.

Перші альтернативні вибори до Верховної Ради УРСР відбулися 4 березня 1990 року. Вони були останними виборами до Верховної Ради УРСР та першими виборами радянського періоду, де було обране XII скликання, що згодом стало І скликанням Верховної Ради України.
Альтернативні вибори означають, що виборці мали можливість обирати не з одного, а з декількох кандидатів, що давало більше свободи вибору, ніж раніше.

Громадівці, як учасники громадівського руху в Україні у XIX столітті, мали різноманітну діяльність, спрямовану на національне та культурне відродження. Вони займалися просвітництвом, сприяли розвитку української мови та культури, а також боролися за національні права.

Основні аспекти діяльності громадівців:

1. Просвітництво та освіта:

• Заснування недільних шкіл, де вчилися українською мовою.

• Підготовка та видання українських підручників та посібників.

• Підтримка розвитку українського книговидання.

2. Культурний розвиток:

• Створення та популяризація української літератури, музики та мистецтва.

• Заснування гуртків та товариств, які займалися вивченням та поширенням української культури.

3. Політична діяльність:

• Здійснення мирного протесту проти імперської політики.

• Вимога задовольнити національні потреби, як-от право на використання української мови, самоврядування.

• Організація громадських заходів та акцій, спрямованих на підняття національної свідомості.

Приклади відомих громадівців:

• Володимир Антонович, Михайло Драгоманов, Павло Чубинський, Олександр Русов.

• Інші діячі української інтелігенції, які були членами громад.

Загалом, громадівський рух відіграв важливу роль у національному відродженні України, сприяючи формуванню національної самосвідомості та культури.

Нова ера — угода між українською та польською фракціями Галицького крайового сейму 1890 року.

Чортківська офензива (або Чортківський наступ, Червнева офензива) — наступальна військова операція Української Галицької Армії (УГА), здійснена з 7 по 28 червня 1919 року в рамках Українсько-польської війни.

Основні аспекти Чортківської офензиви:

• Мета:

  Відвоювати територію Західноукраїнської Народної Республіки, яка була захоплена польською армією.

• Військові дії:

  УГА успішно просунулася на захід, звільнивши Чортків, Тернопіль, Бучач та Бережани.

• Результати:

  Хоча Чортківська офензива була тактично успішною, вона не змінила стратегічної ситуації на користь Західноукраїнської Народної Республіки. Наступ польської армії 28 червня, з дозволу союзних держав (особливо Франції), зламав український фронт і призвів до відступу УГА на схід.

• Значення:

  Чортківська офензива є важливим етапом в історії Українсько-польської війни та демонструє відчайливий опір української армії та народу проти польської агресії.

• Військова ініціатива:

  УГА, затиснута поляками між Дністром і Збручем, перейшла в контрнаступ, що дозволило їй звільнити ключові міста, такі як Чортків, Тернопіль та Бережани.

• Брак ресурсів:

  Незважаючи на успіх, бракувало зброї та боєприпасів, що не дозволило УГА розвинути успіх та перевести його у стратегічну перемогу.

• Вплив зовнішніх факторів:

  Рішення Ради міністрів закордонних справ союзних держав надати Польщі мандат на захоплення Східної Галичини значно вплинуло на перебіг війни, дозволивши Польщі продовжувати воєнні операції та перемагати УГА.

"Київська катастрофа" – подія у серпні 1919 року, коли під тиском білогвардійських військ, українська Дієва армія УНР та Українська Галицька армія (УГА) були вибиті з Києва. Ця подія характеризувалася як катастрофа в українській історіографії.

Детальний опис:

• Завоювання Києва:

  До кінця серпня 1919 року, українським військам вдалося відвоювати Київ у більшовиків.

• Зіткнення з білогвардійцями:

  Після захоплення Києва, українські війська зіткнулися з білогвардійськими військами під командуванням Денікіна.

• Відступ:

  В результаті зіткнень, під тиском білогвардійців, Дієва армія УНР та УГА були змушені відступити за межі Києва.

• Наслідки:

  Відступ з Києва був сприйнятий в українській історіографії як катастрофа, оскільки втрата столиці була важким ударом для української незалежності.

Причини:

• Недостатня сила:

  Українські війська були менш чисельні та озброєні порівняно з білогвардійцями.

• Відсутність єдності:

  Різне ставлення УНР та ЗУНР до союзу з білогвардійцями, та відмінності в тактичних планах.

• Загроза від Польщі:

  Польська армія окупувала Західну Волинь, ускладнюючи становище українських військ.

Значення:

• Символічна втрата:

  Зайняття Києва білогвардійцями було символічною втратою для України, що означала відмову від незалежності.

• Моральний удар:

  Київська катастрофа завдала сильного морального удару по українському суспільству.

• Підтвердження проблем:

  Київська катастрофа виявила глибину ідеологічних та стратегічних розбіжностей між УНР та ЗУНР.

Зимовий похід (у контексті української історії) – це військова акція Армії Української Народної Республіки, яка відбулася взимку 1919-1920 років (і подекуди називають ще одним зимовим походом в 1921 році). Це був партизанський рейд, що мав на меті боротьбу з ворогами УНР – Червоною та Добровольчою арміями.

Перший Зимовий Похід (1919-1920):

• Назва: Перший Зимовий Похід або Зимовий Похід.

• Час: З 6 грудня 1919 по 6 травня 1920 року.

• Мета: Боротьба за збереження України, тилами Червоної та Добровольчої армій.

• Участь: У поході брали участь Запорізька, Київська і Волинська збірні групи, які разом нараховували до 10 тисяч вояків.

• Керівник: Михайло Омелянович-Павленко.

• Важливість: Цей похід був однією з найбільш героїчних і успішних бойових операцій часів Української революції 1917-1921 років, і сприяв поширенню селянських повстань в Україні.

Другий Зимовий Похід (1921):

• Назва: Другий Зимовий Похід або Листопадовий Рейд.

• Час: Жовтень-листопад 1921 року.

• Мета: Боротьба з РСФРР, останній відчайдушний помах за українську державність.

• Керівники: Юрій Тютюнник, Юрій Отмарштейн.

• Наслідки: З завершенням походу в трагедію під Базаром, де були розстріляні 359 полонених українців.

Загалом: Зимові походи Армії УНР – це важливому сторінка в історії України, що демонструє силу духу і жертовність вояків УНР у боротьбі за незалежність.